ВИСНОВКИ
Глава ЦРУ США Майк Помпео переконаний, що Росія, як і раніше, намагається впливати на американські вибори. Спецслужби США переконані, що російські хакери перед американськими президентськими виборами 2016 року здійснювали кібернапади на сервери Демократичної партії, а також Росія в ході виборчої кампанії поширювала пропаганду в соцмережах із метою вплинути на її результати на користь Дональда Трампа. Радник Білого дому з нацбезпеки Герберт Макмастер заявив, що російський уряд запустив складну кампанію по впливу на президентські вибори в Мексиці. За його словами, вже є докази втручання Росії в мексиканські президентські вибори, намічені на липень.
Державний секретар США Рекс Тіллерсон в своєму першому в 2018 році інтерв’ю підкреслив, що Україна залишається ключовим питанням у подальших відносинах США і Росії.
The Wall Street Journal повідомляє, що плани США передати зброю Україні розгнівали Росію і спричинили погіршення відносин, але занепокоєння американської сторони викликає також можливість того, що така зброя, як ПТРК “Джавелін” потрапить до рук ворога. «Тому нею будуть оснащені частини, розташовані далеко від фронту, щоб вона не була використана для наступальних операцій і щоб її не було залишено ворогові», – йдеться у статті. Видання зазначає, що ці побоювання представників США небезпідставні, оскільки такі інциденти не є винятком і вже відбувалися в минулому в Грузії, Сирії та самій Україні.
Експерти американської аналітичної компанії Stratfor вважають, що у новому році напруженість у відносинах Росії і США не знизиться. США продовжують розслідування втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Крім того, Москва та Вашингтон звинувачують один одного в порушенні договорів про озброєння та продовжують зміцнювати власні позиції по всьому світу, готуючись до тривалого протистояння. Також США визначили чотири сфери для введення подальших санкцій проти РФ з різними ефектами і ступенями політичного впливу.
Постійний представник Болгарії посол Дімітер Цанчев повідомив, що Болгарія у відносинах з Росією під час свого головування в Євросоюзі буде дотримуватися принципів, ухвалених Радою ЄС щодо санкцій. А умов для їх пом’якшення поки немає. Цанчев підкреслив, що ЄС наполягає на необхідності, щоб Москва поважала міжнародне право.
Перший президент України Леонід Кравчук заявив, що для закінчення війни, яку Росія розв’язала проти України, українській владі потрібно добитися безпосередніх домовленостей з Москвою. Він зауважив, що існує низка кроків для досягнення миру, які можна об’єднати в одну систему. “Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити, все інше можна обговорювати. Це один із шляхів”, – вважає він. Другий шлях, за словами Кравчука, полягає у зміні “Мінського формату” і наповненні його іншим змістом. На думку першого українського президента, формально закінчення російської агресії проти України залежить від президента Володимира Путіна. Але він також звертає увагу на настрої росіян і намагається їх задовольнити.
Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу в статті для The Atlantic Council пише, що Володимир Путін знову підняв тему створення миротворчої місії для відправки на Схід України. Розміщення таких сил дійсно може завершити конфлікт, який триває ось вже чотири роки. Інакше війна в один момент знову може розгорітися, підірвати стабільність України і знищити будь-яке підґрунтя для скорочення напруги між Росією і Заходом.
Politico з посиланням на власні джерела пише, що Брюссель підвищує тиск на Москву у “битві санкцій”, яка спалахнула між ними з перших днів російської агресії проти України. Євросоюз тепер добивається, щоб Москва виплатила 1,4 мільярди євро за кожен рік, стверджуючи, що Кремль незаконно заборонив імпорт свинини з Європи у січні 2014 року. СОТ направила європейський позов проти Росії в суд. Неназваний чиновник ЄС пояснив виданню, що арбітражний процес вирішить, чи виправдані європейські претензії, а подальша процедура буде визначати, чи можна запровадити заходи проти Москви.
У розслідуванні катарського телеканалу Al-Jazeera повідомляє, що троє українських олігархів провели купівлю-продаж частини незаконних активів на 1,5 мільярди доларів, які належали оточенню колишнього президента України Віктора Януковича. В розпорядженні телеканалу опинилася непідписана копія угоди, в якій покупцями активів оточення Януковича виступають Олександр Онищенко – газовий олігарх і один з найрозшукувашіних людей в Україні, а також магнат у сфері нерухомості Павло Фукс, який заробив свої статки в Москві. Інші документи вказують на те, що продавцем був Сергій Курченко – українських олігарх-втікач, який зараз перебуває в Москві і відомий також як “сімейний фінансист” Януковича. В контракті, який є у розпорядженні Al-Jazeera, вказується, що Онищенко і Фукс виплатять 30 мільйонів доларів у формі готівки і приватного літака за компанію Quickpace Limited, зареєстрованій на Кіпрі.
Петро Порошенко завив, що цього року головним путівником для країни має бути мир і розвиток. Порошенко зазначив, що Україна потребує не внутрішньої боротьби всіх проти всіх, а в консолідації зусиль влади, громадянського суспільства, міжнародних партнерів. Петро Порошенко наголошує, що членство країни в Європейському Союзі і вступ до НАТО залишається стратегічною метою України, але це перспектива не 2018 року. Петро Порошенко констатує, що в країні зупинено тенденцію до падіння економіки, але нинішні темпи її розвитку недостатні для стабільності та поліпшення рівня життя.» Такі темпи – категорично незадовільні для стабільного розвитку економіки і відновлення рівня життя. Саме тому і шукаємо нестандартні, нетривіальні і ліберальні рішення для поліпшення інвестиційного клімату, прискорення економічного зростання, створення нових робочих місць», – заявив Порошенко. Сам Петро Порошенко задекларував 1 млн 29 тис. 785 грн доходу у вигляді відсотків від вкладів у Міжнародному інвестиційному банку, кінцевим бенефіціаром якої він є.
Петро Порошенко заявив про необхідність активнішої участі глави держави у захисті антикорупційної інфраструктури країни і неприпустимість будь-якого тиску на НАБУ. Порошенко також зазначив, що протягом 2018 року надано старт створенню Антикорупційного суду. “Гроші в бюджет-2018 на цю інституцію вже заклали, але мають пройти всі етапи ухвалення закону і формування складу суддів”, – наголосив він.
Петро Порошенко підписав закон “Про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК”, прийнятий Верховною Радою 5 грудня 2017 року. Угода створює правові рамки для розвитку співробітництва між сторонами та залучення інвестицій та грантових ресурсів фонду, у тому числі у державний сектор. На сьогодні 134 країни світу співпрацюють із Фондом міжнародного розвитку ОПЕК, реалізуючи проекти щодо підвищення енергоефективності, розвитку транспорту та інфраструктури, поліпшення продовольчої безпеки та доступу до водних ресурсів, покращення охорони здоров’я тощо.
Суд Кіпру заморозив $ 820 мільйонів активів українського олігарха Ріната Ахмєтова у справі найбільшого оператора фіксованого зв’язку та інтернету “Укртелеком”. Наголошується на тому, що рішення було прийнято 27 грудня 2017 року, його копія була надана журналістам від імені компанії Raga Establishment. Ця компанія належить колишньому українському банкіру Денису Горбуненку. Вона здійснює переслідування Ахмєтова з метою стягнення повної плати за продаж “Укртелекому”. У Raga Establishment заявляють про те, що продали “Укртелеком” Ахмєтову за $ 860 мільйонів у 2013 році. Тоді олігарх заплатив $ 100 мільйонів, і з тих пір не вніс жодного платежу. Суд в Нікосії постановив, що для забезпечення виплати 820 мільйонів доларів повинні бути заморожені всі активи, пов’язані з Рінатом Ахметовим і “СКМ”.
“Наші гроші” повідомляють, що НКРЕКП на засіданні у вівторок, 9 січня, прийме рішення про розподіл 2 млрд гривень між енергогенеруючими компаніями теплоелектростанцій, більшу частину отримають компанії Ріната Ахметова. Так, чверть суми розподілять між ПАТ “Центренерго” (294,40 млн гривень) і ПАТ “Донбасенерго” (225,79 млн гривень). Як повідомляють “Наші гроші”, 1,48 млн гривень отримають компанії Ахметова ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” (374,91 млн гривень), ПАТ “ДТЕК Західенерго” (744,63 млн гривень) і ТОВ “ДТЕК Східенерго” (360,26 млн гривень). Наголошується, що ці кошти призначені для погашення заборгованості, що утворилася до 1 вересня 2017 року перед ТЕС, з подальшим направленням грошей тільки на оплату за договорами на поставку вугілля. Для виконання цього рішення підприємство “Енергоринок” у листопаді взяло кредит на 2 млрд гривень в “Ощадбанку”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Вбивство Ноздровської: поліція не виключає, що у підозрюваного були спільники (91 публікація у ЗМІ)
- Рішення про екстрадицію Саакашвілі буде приймати Мінюст (65 публікацій у ЗМІ)
- У Росії погрозили вийти з СОТ у разі програшу арбітражу за позовом ЄС на мільярди євро (34 публікації у ЗМІ)
- Рахунки «СКМ» Ахметова заморозив Кіпрський суд (33 публікацій у ЗМІ)
- Курченко продав Онищенку і Фуксу права на “гроші Януковича” – розслідування (25 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Державний секретар США Рекс Тіллерсон в своєму першому в 2018 році інтерв’ю підкреслив, що Україна залишається ключовим питанням у подальших відносинах США і Росії, написала представник Держдепу США Гізер Науерт в Twitter. “США і Росія повинні мати більш продуктивні відносини. Ми знайшли області, в яких ми можемо співпрацювати в питанні Сирії, які сприяли наближенню поразки ІДІЛ в цій країні. Але ми дали чітко зрозуміти, що ключовим питанням для нас є Україна. Ми повинні досягти прогресу в українському питанні”, – зазначив Р.Тіллерсон в інтерв’ю CNN.
Плани США передати зброю Україна розгнівали Росію і спричинили погіршення відносин, але занепокоєння американської сторони викликає також можливість того, що така зброя, як ПТРК “Джавелін” (англ. “Javelin”) потрапить до рук ворога, пише американська газета The Wall Street Journal, повідомляє українська служба «Голосу Америки». “Надання зброї Україні має запобігти перетворенню тліючого наразі конфлікту на великомасштабні бойові дії шляхом збільшення можливостей урядових сил краще захищатися в разі наступальних операцій ворожих сил. Американські офіційні особи кажуть, що вони уважно вивчають справу передачі Україні протитанкової зброї Javelin. Тому нею будуть оснащені частини, розташовані далеко від фронту, щоб вона не була використана для наступальних операцій і щоб її не було залишено ворогові”, – йдеться в оприлюдненій напередодні статті.
У новому році напруженість у відносинах Росії і США не знизиться, вважають експерти американської аналітичної компанії Stratfor. США продовжують розслідування втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Крім того, Москва та Вашингтон звинувачують один одного в порушенні договорів про озброєння та продовжують зміцнювати власні позиції по всьому світу, готуючись до тривалого протистояння. Також США визначили чотири сфери для введення подальших санкцій проти РФ з різними ефектами і ступенями політичного впливу. Так, у серпні минулого року президент США Дональд Трамп підписав закон про розширення американських санкцій у найближчі роки. А в лютому Міністерство фінансів США має намір представити детальну інформацію про можливі нові санкції проти Росії. У звіті Мінфіну мова піде про вплив цих санкцій на Росію та світовий ринок. Вони можуть стосуватись громадян Сполучених Штатів, які купують новий державний борг Росії.
Болгарія у відносинах з Росією під час свого головування в Євросоюзі буде дотримуватися принципів, ухвалених Радою ЄС щодо санкцій. А умов для їх пом’якшення поки немає. Про це сказав постійний представник Болгарії посол Дімітер Цанчев, повідомляє УНІАН, додаючи, що Софія почала головування в організації. “Ми будемо притримуватися п’яти принципів щодо відносин з Росією, які були схвалені Радою у березні 2016 року. Важливою умовою для зміни відносин ЄС з Росією є повне виконання Мінських домовленостей всіма сторонами конфлікту. Зараз ця умова не виконана”, – сказав він.
Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф пояснила, що її країна не бачить можливостей для візової лібералізації з Україною найближчим часом через відсутність гарантій захисту процесу видачі віз в Україні. В інтерв’ю виданню “Новий час”, витяги з якого опубліковані в суботу, дипломат зазначила, що, крім усього іншого, це питання ускладнене недавнім прецедентом, коли паспорт громадянина України незаконно отримав громадянин іншої держави – той, який стріляв у чеченських добровольців АТО Адама Осмаєва і Аміну Окуєву влітку 2017 року (мав закордонний паспорт громадянина України на ім’я Олександр Дакар – ІФ).
Французький трибунал 11 січня розгляне питання про заборону так званого “представництва “ДНР” в Марселі. Про це повідомляє ТСН. За словами прес-секретаря Міністерства закордонних справ країни, відкриття “представництва” під виглядом громадської організації є абсолютно незаконним. Зокрема, на засіданні трибунал має намір розглянути вимогу прокурора про скасування державної реєстрації асоціації “Офіційний репрезентативний центр ДНР у Франції”. Для цього державний обвинувач підготував матеріали досудового слідства та докази порушення “асоціацією ДНР” законодавства Франції та норм міжнародного права.
Для закінчення війни, яку Росія розв’язала проти України, українській владі потрібно добитися безпосередніх домовленостей з Москвою. Про це сказав перший президент України Леонід Кравчук в інтерв’ю “Радіо Свобода”. Він зауважив, що існує низка кроків для досягнення миру, які можна об’єднати в одну систему. “Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити, все інше можна обговорювати. Це один із шляхів”, – вважає він.
Минулого місяця президент Росії Володимир Путін знову підняв тему створення миротворчої місії для відправки на Схід України. Розміщення таких сил дійсно може завершити конфлікт, який триває ось вже чотири роки. Інакше війна в один момент знову може розгорітися, підірвати стабільність України і знищити будь-яке підґрунтя для скорочення напруги між Росією і Заходом. Про це в статті для The Atlantic Council пише колишній заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу. Він зауважив, що, вірогідно, Путін вважає збереження нинішнього статус-кво в Донбасі, який характеризується постійними порушеннями режиму припинення вогню з боку російських сил, найбільш безпечним варіантом зараз, коли до російських президентських виборів лишилося два місяці, а в Києві знову спостерігаються політичні потрясіння. Зрештою, окупація Донбасу – це лише засіб для досягнення мети, а саме дестабілізації України і підриву її шансів на європейське майбутнє. Також у Росії є й інші важелі впливу, які вона може застосувати проти України. Але підтримувати неінтенсивну війну в той час, коли українські еліти борються один проти одного – це найлегший вибір для Москви у короткостроковій перспективі.
Виконувач обов’язків глави комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Марія Іонова (Блок Петра Порошенка) вважає “маніпулятивними” заяви високопосадовців Польщі про “українських біженців”, пропонує посилити міжпарламентський діалог для вирішення проблемних питань. “Біженцями свідомо називають громадян України, які через проблеми чисто економічного характеру, а не політичних чи інших, виїхали на заробітки до Польщі… Також серед тих, хто виїхав до сусідньої країни, є окремий сегмент громадян, які, як етнічні поляки, вирішили скористатися пропозицією польського уряду “про карту поляка” і переїхати на ПМЖ до РП. Це їхній вибір, але кількість цих громадян становить близько однієї тисячі, не більше, і це офіційна польська статистика”, – написала політик на свій сторінці в соцмережі Facebook.
ЕКОНОМІКА.
Президент Петро Порошенко підписав закон “Про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК”, прийнятий Верховною Радою 5 грудня 2017 року. Угода створює правові рамки для розвитку співробітництва між сторонами та залучення інвестицій та грантових ресурсів фонду, у тому числі у державний сектор. Документ було підписано 26 травня 2017 року у Відні. На сьогодні 134 країни світу співпрацюють із Фондом міжнародного розвитку ОПЕК, реалізуючи проекти щодо підвищення енергоефективності, розвитку транспорту та інфраструктури, поліпшення продовольчої безпеки та доступу до водних ресурсів, покращення охорони здоров’я тощо.
На фінансування дефіциту Пенсійного фонду України із загального фонду державного бюджету в 2018 році виділяється 139 млрд 313 млн грн, що на 4% більше, ніж у 2017 році (133 млрд 695 млн грн). У 2017 році за рахунок держбюджету фінансувалося близько половини витрат Пенсійного фонду. Згідно з бюджетом у 284 млрд грн, який в січні затвердив уряд, його власні доходи становили лише 143 млрд грн.
За попередніми даними НБУ, міжнародні резерви України за 2017 рік зросли на 21%, або на 3 млрд 269 млн доларів, і на 1 січня 2018 року склали 18 млрд 808 млн доларів. Як зазначається в повідомленні НБУ, резерви зросли в основному завдяки надходженню фінансування від МВФ на суму близько 1 млрд доларів, а також купівлі Національним банком на валютному ринку 1,3 млрд доларів. У грудні 2017 року резерви скоротилися на 123 млн доларів. У цьому місяці уряд розмістив валютні ОВДП на 589 доларів. На обслуговування держборгу було направлено 424 млн доларів. Крім того, на користь МВФ заплатили 162 млн доларів. НБУ в грудні продав на міжбанку 233 млн доларів і купив 50 млн доларів.
ЗАМОРОЖУВАННЯ АКТИВІВ АХМЕТОВА.
Окружний суд Нікосії (Кіпр) заморозив $ 820 мільйонів активів українського олігарха Ріната Ахмєтова у справі найбільшого оператора фіксованого зв’язку та інтернету “Укртелеком”, повідомляє Financial Times. Серед заморожених активів опинилась і лондонська квартира олігарха, яка на момент придбання була найдорожчою приватною резиденцією у Великій Британії. Наголошується на тому, що рішення було прийнято 27 грудня 2017 року, його копія була надана журналістам від імені компанії Raga Establishment.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Президент України Петро Порошенко заявив про необхідність активнішої участі глави держави у захисті антикорупційної інфраструктури країни і неприпустимість будь-якого тиску на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). “Події кінця 2017 показали, що антикорупційна інфраструктура вимагає більш активного захисту з боку президента. Особливо наголошую на гарантії незалежності НАБУ. Вважаю неприйнятною будь-яку форму тиску на цей орган. Як з боку політичного істеблішменту, так і з боку групи підтримки цього органу, яка агресивно нав’язує йому списки “клієнтів” із політично забарвленими “вироками”, – написав глава держави в колонці для спеціального випуску видань “Новий час” і “The Economist Світ”, опублікованій у суботу.
Старт створенню антикорупційного суду буде дано протягом 2018 року, заявив президент Петро Порошенко. У статті для спеціального випуску видань “Новое время” і The Economist “Світ у 2018” президент пише про те, що залишилося пройти всі етапи схвалення закону про антикорупційний суд та формування складу суддів. “15 грудня 2017 року запрацював новий Верховний суд, протягом року буде дано старт створенню Антикорупційного суду. Гроші в бюджеті на цю інституцію вже передбачені, але потрібно пройти всі етапи схвалення закону та формування складу суддів”, – зазначив президент.
Співробітникам Держприкордонслужби в 2017 році пропонували хабарів на більш ніж 1 млн гривень, повідомляє прес-центр відомства. “Минулого року співробітники Держприкордонслужби оформили і направили до Нацполіції більше тисячі повідомлень для внесення до ЄРДР відомостей про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 КК (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)”, – йдеться в повідомленні. Наголошується, що загальна сума грошей, запропонованих прикордонникам, склала більше 1 мільйона гривень.
Антимонопольний комітет виніс рішення за підсумками розслідування про можливу змову держбанків, яке тривало майже рік. Відомство вирішило не карати державні фінустанови. Натомість схвалило рекомендації для Міністерства фінансві щодо розвитку конкуренції на ринку банківських послуг, повідомляє Finclub. “Антимонопольний комітет рекомендував Міністерству фінансів з метою недопущення спотворення конкуренції на ринку банківських послуг вжити заходів щодо забезпечення умов призначення голів та членів наглядових рад державного банку і банку з державною часткою, що унеможливлюють виконання ними узгодженої поведінки або вирішального впливу на ринок”, – зауважили в комітеті.
РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА НОЗДРОВСЬКОЇ.
Українські правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві юриста Ірини Ноздровської, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко. “Затримано особу, яку об’єктивно підозрюють у скоєнні злочину”, – сказав А. Шевченко агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок. Деталей він не уточнив, зазначивши, що більш детальну інформацію МВС України оприлюднить пізніше.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що подробиці вбивства юриста Ірини Ноздровської будуть розкриті після закінчення слідчих дій. “Так, поліція затримала підозрюваного у вбивстві Ноздровської. Докази більш ніж вагомі. Не потрібно домислів – інформація буде повністю розкрита після закінчення триваючих слідчих дій – завтра”, – написав А. Аваков на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук в понеділок.
Мотивом вбивства юриста Ірини Ноздровської була помста за її правозахисну діяльність, доказів для суду досить, повідомив радник міністра внутрішніх справ України, народний депутат з фракції “Народний фронт” Антон Геращенко. “Поліцією дійсно затриманий підозрюваний у вбивстві Ірини Ноздровської. Мотив вбивства – помста Ірині за її правозахисну діяльність”, – написав нардеп на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук в понеділок увечері.
Підозрюваний у смертельному наїзді на сестру вбитої правозахисниці Ірини Ноздровської може вийти на свободу за амністією, пише у своєму блозі народний депутат (“Блок Петра Порошенка” Мустафа Найєм). “Поки поліція шукає вбивць Ірини Ноздровської слідчі прокуратури готуються до повторного засідання суду першої інстанції по Дмитру Россошанському – племіннику колишнього голови Вишгородського райсуду, який два роки тому перебуваючи в нетверезому стані, вбив сестру Ірини в ДТП”, – пише Найєм.
СААКАШВІЛІ.
Рішення про можливу екстрадицію лідера “Руху нових сил”, екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі ухвалюватиме Міністерство юстиції після отримання висновків екстрадиційної перевірки, яка нині триває, повідомив речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко. “Згідно з Європейською конвенцією про видачу правопорушників видача особи відбувається за умови здійснення нею злочину, за який за законодавством сторони, яка вимагає видачі, може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі терміном не менше ніж один рік. Ми нині знаємо, що статус М. Саакашвілі змінився – він уже засуджений, проте прокуратура міста Києва за зверненням Міністерства юстиції України… здійснює екстрадиційну перевірку стосовно Саакашвілі за запитом компетентних органів Грузії. З метою проведення цієї перевірки та з’ясування всіх обставин… які можуть стати підставою для відмови у видачі зазначеної особи іншій державі, Саакашвілі буде запрошено до прокуратури міста Києва для надання відповідних пояснень”, – сказав А. Лисенко в ефірі телеканалу “112.Україна” в п’ятницю.
Позов лідера партії “Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі до президента України Петра Порошенка про незаконність указу, яким екс-президента Грузії було позбавлено українського громадянства, розглядатимуть 29 січня в Касаційному адміністративному суді у складі нового Верховного Суду України. Як стало відомо агентству “Інтерфакс-Україна”, засідання призначено на 12:00. Цей позов спочатку мав розглядатися у Вищому адміністративному суді України, куди був поданий восени минулого року, і 3 листопада за ним було відкрито провадження. Засідання ВАСУ у цій справі кілька разів переносили з різних процесуальних причин.
Рішення Тбіліського міського суду про визнання винним лідера “Руху нових сил” Міхеіла Саакашвілі в перевищенні повноважень на посаді президента Грузії наразі не дає Україні законних підстав для його екстрадиції або видворення, стверджує адвокат М. Саакашвілі Руслан Чорнолуцький. “Ми вважаємо, що всі справи, які є в Грузії проти Саакашвілі, інкриміновані йому за політичними мотивами. Але я хочу підкреслити, що навіть якщо влада України якось хоче використовувати цю справу для тиску на Саакашвілі, то будь-які дії щодо екстрадиції або видворення його з України навіть на підставі так званого рішення грузинського суду будуть незаконними”, – сказав він в ефірі телеканалу “NewsOne” у п’ятницю.
Лідер партії “Рух нових сил” Міхеіл Саакашвілі вважає вердикт грузинського суду стосовно нього у справі “про злісне перевищення повноважень” на посаді президента Грузії упередженим і незаконним та має намір продовжувати свою діяльність в Україні та Грузії, попри кримінальні справи, які відкривають проти нього. “Це перший випадок у світовій практиці, коли президента судять за використання необмеженого конституційного права на помилування ув’язнених. Я не знаю жодного прикладу, в жодній країні в нещодавній історії, де б якогось президента за це засудили”, – сказав він на брифінгу в Києві в п’ятницю.
ЕНЕРГЕТИКА.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), на засіданні у вівторок, 9 січня, прийме рішення про розподіл 2 млрд гривень між енергогенеруючими компаніями теплоелектростанцій, більшу частину отримають компанії Ріната Ахметова, повідомляють “Наші гроші”. Так, чверть суми розподілять між ПАТ “Центренерго” (294,40 млн гривень) і ПАТ “Донбасенерго” (225,79 млн гривень). Як повідомляють “Наші гроші”, 1,48 млн гривень отримають компанії Ахметова ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” (374,91 млн гривень), ПАТ “ДТЕК Західенерго” (744,63 млн гривень) і ТОВ “ДТЕК Східенерго” (360,26 млн гривень).
Зараз важливо, щоб призначені президентом члени НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг) не перевищили своє перебування більше трьох місяців. Оскільки оголошення конкурсу вже відбулося, і це буде початком відліку — 29 грудня, тобто 12 лютого 2018 р. — останній день прийому заявок. І вже на наступний день, 13 лютого, конкурсна комісія повинна відкрити конверти і до 13 березня провести конкурс і відібрати кандидатів. Про це в інтерв’ю для DT.UA заявила Світлана Голікова, секретар Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів НКРЕКП. Вона підкреслила, що конкурс буде проходити мінімум в два етапи, включаючи співбесіду і перевірку професійних знань.
