Огляд ЗМІ за 11 січня 2018

ВИСНОВКИ

Володимир Путін заявив, що Росія готова передати Україні військові кораблі і авіатехніку з окупованого Криму. «Правда, вона вся в такому жалюгідному стані, але це вже не наша справа, вона в такому практично і була, за ці роки ніким не обслуговувалася, звичайно», – додав Путін. Путін також додав, що є і значний боєзапас, але він, за даними російських військових експертів, не підлягає транспортуванню, а тільки утилізації на місці. В Російській Держдумі заявили, що українські спецслужби хочуть провести “атаку дронів” на Крим, подібну до атаки, що сталася в ніч на 6 січня на авіабазі Хмеймім в Сирії. Він пояснив, що про це йому розповіли “кримські татари, що живуть в Україні”. Атака, за його словами, “буде оголошена як акція кримсько-татарського опору”.

Президент РФ заявляє, що ситуація на окупованій частині Донбасу набуває ознак замороженого конфлікту, і він знову просуває ідею закону про особливий статус Донбасу. “Я зараз не хочу нічого вирішувати наперед, я багато разів про це говорив, і хочу ще раз повторити: Росію цілком би влаштувало, якби були повністю реалізовані мінські угоди, мінські угоди в повному обсязі, не вибірково, як комусь подобається, а в повному обсязі, так щоб це влаштувало тих, хто проживає на Донбасі”, – додав президент РФ. Він пояснив, що мова йде, в тому числі, і про закон про особливий статус Донбасу. Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель вважає, що Європейський Союз має поетапно скасовувати санкції проти Російської Федерації і розпочати цей процес можна буде за умови тривалого перемир’я на Донбасі.

У ГПУ заявили, що не можуть ні підтвердити, ні спростувати автентичність тексту вироку Краматорського районного суду від 28 березня 2017 року про спецконфіскацію $1,5 млрд злочинної організації колишнього президента України Віктора Януковича, оприлюдненого телеканалом Al Jazeera. Справжність документа буде підтверджено згодом, після проведення відповідного аналізу компетентними органами. Заступник генпрокурора Євген Єнін додав, що рішення суду було засекречено через слідчі дії і захист учасників процесу.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомила, що проект закону “Про загальну середню освіту”, де будуть враховані рекомендації Венеціанської комісії та буде винесено на розгляд Верховної Ради вже навесні. Румунська влада продовжує наполягати на тому, що мовна стаття українського закону “Про освіту” має негативний вплив на національні меншини.

У Міністерстві фінансів заявили, що планують у 2018 році створити Службу фінансових розслідувань, провести реформу держбанків та запровадити на законодавчому рівні середньострокове бюджетне планування. Крім того, серед своїх ТОП-завдань Мінфін називає системну зміну процесу бюджетування в Україні, фінансування медичної та освітньої реформ, реалізацію середньострокової Стратегії управління державним боргом та роботу над спрощенням умов ведення бізнесу та фінансову децентралізацію.

Кабінет міністрів дозволив розміщувати тимчасово вільні бюджетні кошти єдиного казначейського рахунку на депозитних рахунках в іноземній валюті. Зокрема, Кабмін прийняв постанову “Про внесення зміни до пункту 6 Порядку розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках”. До цього дозволялося розміщувати бюджетні кошти виключно в гривні.

Національний банк України продовжує розпочатий наприкінці 2016 року дослідницький проект для можливого впровадження е-гривні – національної валюти на основі технології блокчейн. На думку регулятора, е-гривня може дозволити мінімізувати транзакційні витрати на переказ грошей від одного учасника платіжного ринку України іншому і одночасно проводити їх з практично миттєвою швидкістю.

Кабінет міністрів України затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2018 рік. Доходи Фонду з урахуванням дотацій з держбюджету передбачені в сумі 353 млрд 628,6 млн грн, а витрати – 345 млрд 811,7 млн грн. З держбюджету на фінансовий дефіцит ПФ передбачено 139 млрд 313,4 млн грн.

Київський районний суд міста Одеси заборонив юристам Приватбанку судитися з Коломойським. Суд наклав заборону на юристів і консультантів до моменту вирішення спору. Таким чином юристи не можуть діяти в інтересах НБУ, Приватбанку, Мінфіну в Україні й за кордоном, якщо вони якимось чином зачіпають інтереси Коломойського. Крім того суд заборонив Приватбанку і Міністерству фінансів оплачувати послуги вище зазначених юридичних фірм, а юридичним фірмам приймати оплату послуг, якщо вони тим чи іншим чином стосуються Коломойського. Всім відповідачам по позову суд заборонив розголошувати, вказувати та вчиняти будь-які інші дії з персональними даними олігарха.

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення України вважає за необхідне законодавчо обмежити ведення програм і передач політичними діячами. На думку регулятора, трансляція таких передач суперечить нормам про поширення засобами масової інформації передвиборної агітації та політичної реклами. Також Нацрада ініціює внесення змін до законодавства з тим, щоб можна було застосовувати штрафні санкції або кримінальну відповідальність щодо українських артистів, які виступають в Росії.

Дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” і Центру Разумкова свідчать, що 74% громадян країни впевнені у тому, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку. Одним із трьох головних сигналів, що країна йде у правильному напрямку, для населення, поряд зі “встановленням миру на Донбасі” та “загальним зростанням економіки”, було б “притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів”. При цьому переважна більшість населення України (80%) вважає боротьбу з корупцією в країні неуспішною, причому 46% – повністю провальною.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Про стеження і психологічний тиск заявляють адвокати родини Ноздровської (68 публікацій у ЗМІ)
  • У ГПУ розповіли, чому рішення суду про спецконфіскаціі $1,5 млрд Януковича було засекречено (41 публікація у ЗМІ)
  • Уряд підвищив зарплати вчителям до 8,5 тисяч гривень (36 публікацій у ЗМІ)
  • Чубаров назвав пропозицію Путіна щодо передачі кораблів із Криму принизливою подачкою (32 публікації у ЗМІ)
  • У Міноборони прокоментували звинувачення у причетності України до вибухів у Сирії (32 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Президент РФ заявляє, що ситуація на окупованій частині Донбасу набуває ознак замороженого конфлікту, і він знову просуває ідею закону про особливий статус Донбасу. Про це він заявив на зустрічі з керівниками російських друкованих ЗМІ та інформаційних агентств, передає РИА Новости. “Що стосується перспектив врегулювання на Донбасі, то це набуває такий характер замороженого конфлікту, ніхто в цьому не зацікавлений, в тому числі і Росія. Ми б хотіли, щоб ситуація була вирішена, щоб вона вирішилася. Але вирішилася так, щоб не викликала стурбованості ні у кого, хто проживає на цій території “, – сказав Путін. “Я зараз не хочу нічого вирішувати наперед, я багато разів про це говорив, і хочу ще раз повторити: Росію цілком би влаштувало, якби були повністю реалізовані мінські угоди, мінські угоди в повному обсязі, не вибірково, як комусь подобається, а в повному обсязі, так щоб це влаштувало тих, хто проживає на Донбасі”, – додав президент РФ.

Росія готова передати Україні військові кораблі і авіатехніку з окупованого Криму. Про це президент РФ Володимир Путін заявив на зустрічі з главами російських ЗМІ та інформагентств, передає Уніан. “Користуючись нагодою, що називається, хочу сказати, ми готові продовжити цей процес: готові передати військові кораблі України, які в Криму ще є, готові передати авіаційну техніку, бронетехніку. Правда, вона вся в такому жалюгідному стані, але це вже не наша справа, вона в такому практично і була, за ці роки ніким не обслуговувалася, звичайно”, – сказав Путін. За його словами, мова йде про десятки кораблів і бойових літаків. “Що стосується кораблів, думаю, буде краще, якщо українські військовослужбовці приїдуть і їх заберуть. Ми готові допомогти їм здійснити транспортування до Одеси”, – заявив він.

В Російській Держдумі заявили, що українські спецслужби хочуть провести “атаку дронів” на Крим, подібну до атаки, що сталася в ніч на 6 січня на авіабазі Хмеймім в Сирії. Про це заявив так званий “депутат Держдуми від Криму” Руслан Бальбек, передає РБК. Він пояснив, що про це йому розповіли “кримські татари, що живуть в Україні”. Атака, за його словами, “буде оголошена як акція кримсько-татарського опору”. За словами Бальбека, розвідувальні літаки ВМС США будуть вказувати українським військовим цілі в Криму.

Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель (Sigmar Gabriel) вважає, що Європейський Союз має поетапно скасовувати санкції проти Російської Федерації і розпочати цей процес можна буде за умови тривалого перемир’я на Донбасі, повідомляє Deutsche Welle з посиланням на агентство dpa. “Якщо Російська Федерація готова це робити (почати виконувати Мінські угоди, зокрема, стійкий режим припинення вогню – ІФ), вона має за це щось отримати”, – заявив він напередодні під час виступу на прийомі в Східному комітеті німецької економіки в Берліні .

Новопризначений міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович у телефонній розмові з главою зовнішньополітичного відомства України Павлом Клімкіним висловив сподівання на якнайшвидше врегулювання проблемних історичних питань у відносинах з Україною, повідомили в Міністерстві закордонних справ Польщі. “Міністр Чапутович підтвердив прихильність Польщі суверенітету і територіальної цілісності України”, – йдеться в повідомленні на сайті зовнішньополітичного відомства Польщі в середу. Також польський міністр висловив сподівання щодо якнайшвидшого вирішення проблемних історичних питань у відносинах Польщі та України та наголосив на готовності Варшави продовжувати підтримувати європейські прагнення Києва.

Глава Євроради Дональд Туск заявив, що Польща може вийти зі складу Євросоюзу, якщо перестане отримувати від нього фінансування. Про це повідомляє The Telegraph. За словами Туска, для правлячої польської партії “Право і справедливість” (PiS) перевага перебування в Євросоюзі зводиться до отримання коштів. При цьому польська влада нехтує іншими можливостями, такими як загальний ринок, правопорядок і гарантована безпека. Туск зазначив, що поки Польща отримує фінансування від ЄС, то “це того варте”. “Я легко можу уявити собі ситуацію, коли одного разу Польща опиниться серед вкладників (в ЄС), і тоді польський уряд вирішить, що настав час запитати поляків, чи хочуть вони бачити Польщу в ЄС”, – сказав Туск. За його словами, після цього Варшава докладе всіх зусиль, щоб “попрощатися з членством (в ЄС)”. Туск підкреслив, що в Брюсселі відчувають “величезну надію”, що Польща залишиться в Євросоюзі.

Україні та її партнерам вдалося зупинити повернення делегації Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи, тим самим зруйнувавши авторитет Ради Європи, вважає постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. “Росія залишається вдома. У 2018 ПАРЄ працюватиме без неї. Україна мобілізувала партнерів, і вдалося зупинити потужну спробу вбити інституційний авторитет РЄ заради росіян”, – написав він на своїй сторінці у “Твіттері” у четвер. Такого результату не було б, якби Україна системно не працювала на всіх рівнях, додав Д. Кулеба на своїй сторінці у Facebook.

ГРОШІ ЯНУКОВИЧА.

Генеральна прокуратура України не може ні підтвердити, ні спростувати автентичність тексту вироку Краматорського районного суду від 28 березня 2017 року про спецконфіскацію $1,5 млрд злочинної організації колишнього президента України Віктора Януковича, оприлюдненого телеканалом Al Jazeera. “Ми не можемо ні підтвердити, ні спростувати той документ, який було оприлюднено в результаті розслідування Al Jazeera. Зверну вашу увагу на те, що зазначений документ не має ні підписів, ні печаток”, – сказав заступник генерального прокурора України Євген Єнін на брифінгу в Києві в четвер. За його словами, справжність документа буде підтверджено згодом, після проведення відповідного аналізу компетентними органами.

Текст рішення Краматорського районного суду про спецконфіскацію $1,5 млрд оточення колишнього президента України Віктора Януковича засекречено через слідчі дії і захист учасників процесу, заявив заступник генерального прокурора України Євген Єнін. “Нашому слідству відомо набагато більше, ніж викладено у статті Al Jazeera, але на сьогоднішній день в інтересах слідства ми не можемо розповісти це все зараз”, – сказав Є.Єнін у четвер на брифінгу в Києві. Пояснюючи причини засекречування рішення суду, заступник генпрокурора зазначив: “У жодному разі не для того, щоб прикрити когось із посадових осіб або якихось окремих комерційних структур… Ми мотивували своє рішення тим, що за абсолютною більшість зазначених компаній на сьогоднішній день тривають активні слідчі дії, зокрема, в міжнародній юрисдикції за допомогою каналів міжнародної правової допомоги”.

ОСВІТНЯ РЕФОРМА.

Проект закону України “Про загальну середню освіту”, де будуть враховані рекомендації Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), буде винесено на розгляд Верховної Ради вже навесні, повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. “Венеціанська комісія надала нам рекомендації, які будуть імплементовані в тексті закону “Про загальну середню освіту”, який буде навесні внесений до Верховної Ради України”, – сказала вона журналістам у четвер, відвідуючи Чернівецьку область.

Румунська влада наполягає на тому, що мовна стаття українського закону “Про освіту” має негативний вплив на національні меншини, які проживають у країні, повідомив міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану. “Румунія і надалі дотримується точки зору, що стаття 7 нового закону “Про освіту” має негативний вплив на етнічні меншини”, – сказав він на спільній на прес-конференції з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у четвер у Чернівцях. За словами Т.Мелешкану, Румунія вважає необхідним проведення консультацій із представниками місцевих громад щодо процесів, які стосуються їхніх прав.

ЕКОНОМІКА.

Міністерство фінансів планує у 2018 році створити Службу фінансових розслідувань, провести реформу держбанків та запровадити на законодавчому рівні середньострокове бюджетне планування. Про це повідомляє прес-служба відомства. Крім того, серед своїх ТОП-завдань Мінфін називає системну зміну процесу бюджетування в Україні, фінансування медичної та освітньої реформ, реалізацію середньострокової Стратегії управління державним боргом та роботу над спрощенням умов ведення бізнесу та фінансову децентралізацію. “Мінфін продовжить впровадження змін у роботі фіскальних та митних органів, а в податковій сфері плануємо вдосконалювати систему ризиків з ПДВ, впроваджувати податок на виведений капітал замість податку на прибуток та створити єдиний рахунок для сплати податків і зборів”, – йдеться у повідомлені.

Кабінет міністрів дозволив розміщувати тимчасово вільні бюджетні кошти єдиного казначейського рахунку на депозитних рахунках в іноземній валюті. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 11 січня. Зокрема, Кабмін прийняв постанову “Про внесення зміни до пункту 6 Порядку розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках”. Внесені зміни передбачають можливість тимчасово розміщувати вільні бюджетні кошти єдиного казначейського рахунку на депозитних рахунках в іноземній валюті. До цього дозволялося розміщувати бюджетні кошти виключно в гривні.

Національний банк України продовжує розпочатий наприкінці 2016 року дослідницький проект для можливого впровадження е-гривні – національної валюти на основі технології блокчейн. Про це повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі центробанку в четвер. “Національний банк уточнює, що мова йде про можливе введення електронної гривні, а не власної криптовалюти”, – зазначили в НБУ. На думку регулятора, е-гривня може дозволити мінімізувати транзакційні витрати на переказ грошей від одного учасника платіжного ринку України іншому і одночасно проводити їх з практично миттєвою швидкістю.

Кабінет міністрів України затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2018 рік. Таке рішення було прийнято на засіданні уряду в четвер. Згідно з проектом рішення, доходи Фонду з урахуванням дотацій з держбюджету передбачені в сумі 353 млрд 628,6 млн грн, а витрати – 345 млрд 811,7 млн грн. Залишок коштів на кінець року складе 7 млрд 816,87 млн грн. З держбюджету на фінансове дефіциту ПФ передбачено 139 млрд 313,4 млн грн.

ПРИВАТБАНК.

Київський районний суд міста Одеси заборонив юристам Приватбанку судитися з Коломойським.  Про це йдеться в матеріалах суду від 4 січня. Коломойський подав позов до НБУ, Міністерства фінансів, Приватбанку, Kroll Associates U.K., AlixPartners Services UK LLP, Hogan Lovells International LLP, “Астерс Консалт” і “Астерс” щодо захисту честі, гідності й ділової репутації і попросив визнати інформацію, яку розповсюдила одеська телекомпанія “АРС” 21 грудня 2016 року, такою, що не відповідає дійсності. Суд задовольнив позов Коломойського і заборонив телекомпанії вчиняти будь-які дії щодо трансляції, сповіщення, коментування та будь-якого іншого поширення інформації, що прямо або опосередковано стосується або впливає на права чи законні інтереси Коломойського до вирішення спору по суті.

СААКАШВІЛІ.

Окружний адміністративний суд м. Києва вирішує питання про відкриття провадження за позовом лідера “Руху нових сил”, екс-президента Грузії Міхеїл Саакашвілі до Генеральної прокуратури України, де він просить суд зобов’язати відомство надати йому копії матеріалів екстрадиційної перевірки у зв’язку з клопотанням Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії. Крім того, як повідомляє прес-служба суду, 16 січня в Окружному адмінсуді Києва відбудеться засідання за позовом М. Саакашвілі до Державної міграційної служби України (ДМСУ) та управління Держміграційної служби в Київській області.

Лідер “Руху нових сил”, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі вважає, що для проведення подальших акцій з вимогами змін в Україні необхідно провести консультації з іншими опозиційними силами, які також мають, на його думку, взяти на себе відповідальність за цей процес. “Зараз люди запитують, коли такі акції? Я думаю, що поки що, перед плануванням акцій, потрібно проконсультуватися з іншими опозиціонерами, щоб не говорили, що це “МіхоМайдан”, “прибічники Саакашвілі”. Як мінімум. Ми маємо дати шанс іншим опозиційним групам взяти на себе відповідальність”, – сказав він в ефірі телеканалу “News One” у середу ввечері.

Апеляційний суд Києва переніс на 19 січня розгляд скарги прокуратури на рішення Печерського районного суду Києва про відмову в домашньому арешті лідера партії “Рух нових сил”, екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було оголошено на засіданні в четвер зокрема тому, що на засідання не з’явилися ті народні депутати, які раніше висловили готовність узяти М. Саакашвілі на поруки.