Огляд ЗМІ за 16 січня 2018

ВИСНОВКИ

Посол США в Україні Марі Йованович повідомила, що адміністрація президента США наприкінці 2017 року дійсно прийняла рішення про надання Україні додаткових оборонних можливостей, і поставки будуть здійснюватися в рамках допомоги. Йованович підкреслила, що “поки що подробиць, як це буде зроблено, немає”, оскільки існує певна процедура.

Глава представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що Україна стоїть перед обличчям російської агресії та внутрішніх викликів своїй безпеці. «У ЄС ми бачимо два джерела загроз безпеці України та її сусідів. Насамперед, очевидно, це конфлікт із Росією і другий напрям – це неефективне управління, слабкі інституції, відсутність верховенства права», – заявив Мінгареллі. Мінгареллі також відзначив, що торговельна блокада Донбасу, яка розпочалася у січні 2017 року, послабила українську економіку.  «Одним із викликів (безпеці України) є кампанія з дезінформації, яка була проведена і яка, на мою думку, значно ослабила Україну», – сказав він. Він додав, що уявлення про Україну в Західній Європі не має нічого спільного з реальністю.

Директор Світового банку, відповідальна за український напрямок, надіслала до Верховної ради та Адміністрації президента лист, у якому попередила про неприпустимість ухвалення закону про Антикорупційний суд (АКС) у редакції, запропонованій президентом. У Світовому банку попередили, що Україна має привести законопроект у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії, якщо зацікавлена отримати гарантії ВБ на суму $800 мільйонів. Більшість вимог ВБ за своєю суттю співпадають із тими, що перераховані у листі МВФ.

Верховна Рада не встигла 16 січня розглянути всі правки до законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що у 17 січня Рада продовжить розгляд цього законопроекту. Під час ранкового засідання нардепи розглянули 344 поправки з 673 поданих. Під час вечірнього засідання 136. Жодна з них не була підтримана. Таким чином, із законопроекту про Донбас вилучили право президента визначати межі окупованих територій, а також вилучили правку про відповідальність співробітників окупаційної адміністрації. Віце-спікер парламенту Ірина Геращенко зазначила, що норми про відповідальність повинні регулюватися законом про амністію в Донбасі. Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд заявила, що даний законопроект передбачає відновлення торгівлі з непідконтрольними територіями під контролем Збройних Сил України. «Величезна небезпека полягає в тому, що торгувати має армія, тобто контролюватимуть торгівлю Збройні Сили, об’єднаний оперативний штаб і так званий командувач об’єднаних сил. Я думаю, це величезна трагедія для Збройних Сил, оскільки торгівля і Збройні Сили – несумісні», – заявила Сироїд.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що у Верховній Раді створено позафракційне депутатське об’єднання “Коаліція на підтримку Плану економічного розвитку та інвестицій – Плану Маршалла для України”. Керівником цього об’єднання обрано позафракційного народного депутата Ганну Гопко.

Група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді постанову, в якій пропонується звернутися від імені парламенту до президента Петра Порошенка з проханням невідкладно звільнити від обов’язків голову НБУ Валерію Гонтареву. Ініціаторами постанови, крім нього, виступили Михайло Довбенко, Павло Різаненко (обидва “Блок Петра Порошенка”), Віктор Романюк і Максим Поляков (обидва – “Народний фронт”).

Детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку, дійшли висновку, що збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів. Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство. кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб. Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів. На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів. Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ “Приватбанк”. Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників “Приватбанку”. Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування. До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів. Національний банк України передав результати forensic-аудиту Приватбанку компанією Kroll генеральному прокурору України та іншим зацікавленим особам. Бізнесмен Ігор Коломойський вважає маячнею заяву Нацбанку про шкоду в 5,5 мільярдів доларів, ніби завдану Приватбанку екс-акціонерами в результаті шахрайському дій.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк стурбований рішенням уряду скасувати ухвалені ним раніше рішення про реформування Державної фіскальної служби. “Ті, хто сподівався, що рішення Кабміну – це кінець реформи, поспішили радіти. Я вже розмовляв з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, під час якої той запевнив у підтримці реформи ДФС. Прем’єр добре розуміє важливість цих змін для країни, її економіки і людей . Тому я впевнений, що виправлення цього непорозуміння стане поштовхом для швидких змін в ГФС “, – заявив Данилюк.

У рейтингу “Свобода у світі-2018” неурядової організації Freedom House  Україна потрапила в розділ “частково вільних країн”, окупований Росією Крим – “невільних”. Рейтинг України за двома критеріями (рівень політичних прав і громадянської свободи) становив 3 бали (за обома критеріями) з можливих 7. “Україна все ще оговтується від безладу, пов’язаного з позбавленням президентської влади Віктора Януковича в 2014 році, а також кризи, яка почалася через російську окупацію Криму та воєнну підтримку сепаратистів на Донбасі в східній Україні. Нездатність влади розслідувати широкомасштабну корупцію на керівних посадах підірвала рівень підтримки уряду серед населення і вплинула на спроби проведення реформ. У сфері цивільних свобод політичний тиск і напади на журналістів загрожують свободі преси”, – така характеристика України у звіті. Freedom House зазначає, що уряду вдалося досягти прогресу з низки реформ, зокрема, охорони здоров’я, освіти, децентралізації. Крім того, в організації додали, що журналісти в Україні стикаються з політичним втручанням, а також насильством і переслідуваннями.

Кабінет Міністрів України затвердив стратегію інформування громадян про гарантовані їм Конституцією і законами України права на період до 2019 року. За розпорядженням №1012 від 20 грудня 2017 року, опублікованим на сайті уряду в середині січня 2018 року, стратегія прийнята з метою формування правової культури і правової свідомості в суспільстві, підвищення рівня знань громадян про гарантовані їм Конституцією і законами України прав в різних сферах життя, реалізації та захисту таких прав.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Рада продовжить розглядати закон про реінтеграцію Донбасу 17 січня (190 публікацій у ЗМІ)
  • Сльозогінний газ, палаючі шини та постраждалі: що відомо про сутичку під ВР (135 публікацій  у ЗМІ)
  • Шахрайство у “Приватбанку” коштувало більше за військовий бюджет України – справою має займатись Луценко – західний економіст (59 публікацій у ЗМІ)
  • МЗС після вироку Балуху просить міжнародних партнерів збільшити тиск на Кремль (46 публікацій у ЗМІ)
  • Freedom House знову визнала Україну “частково вільною” (21 публікація у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Адміністрація президента США наприкінці 2017 року дійсно прийняла рішення про надання Україні додаткових оборонних можливостей, і поставки будуть здійснюватися в рамках допомоги, повідомила посол США в Києві Марі Йованович. “Зараз ми говоримо про оборонну допомогу, яка надається Україні від уряду Сполучених Штатів. Комерційні контракти і комерційні продажі – це зовсім інше питання”, – сказала вона в інтерв’ю виданню “РБК-Україна”. Йованович підкреслила, що “поки що подробиць, як це буде зроблено, немає”, оскільки існує певна процедура.

Кампанія з дезінформації серйозно послабила Україну та її імідж у Західній Європі, вважає глава представництва Європейського Союзу в Україні Г’юг Мінгареллі. “Одним із викликів (безпеці України – ІФ) є кампанія з дезінформації, яка була проведена і яка, на мою думку, значно ослабила Україну”, – сказав він, виступаючи на круглому столі “Загрози безпеці України та інших країн Східного партнерства: можливі відповіді” у вівторок у Києві. Г. Мінгареллі зазначив, що така кампанія з дезінформації мала вплив не лише всередині України, вона також позначилася на іміджі країни за кордоном. “Уявлення про Україну в Західній Європі не має нічого спільного з реальністю в цій країні. Це більшою мірою через ту пропаганду, дезінформаційну активність, яка здійснювалася в Західній Європі”, – роз’яснив дипломат.

Україна стоїть перед обличчям російської агресії та внутрішніх викликів своїй безпеці, вважає глава представництва Європейського Союзу в Україні Г’юг Мінгареллі. “У ЄС ми бачимо два джерела загроз безпеці України та її сусідів. Насамперед, очевидно, це конфлікт із Росією і другий напрям – це неефективне управління, слабкі інституції, відсутність верховенства права, які роблять Україну та інші країни регіону більш терпимими до внутрішніх і зовнішніх загроз”, – сказав він, виступаючи на круглому столі “Загрози безпеці України та інших країн Східного партнерства: можливі відповіді” у вівторок у Києві.

Голова представництва Європейського Союзу в Україні Г’юг Мінгареллі заявив, що торговельна блокада Донбасу, яка розпочалася у січні 2017 року, послабила українську економіку. Про це він сказав на круглому столі “Загроза безпеці України та інших країн “Східного партнерства”. Чим можна відповісти”, передає УНІАН. Дипломат сказав, що в ЄС вважають, що існує два головні джерела загроз безпеці України та її сусідів. “Ми маємо, перш за все, очевидно, конфлікт з Росією. І друга причина для загрози безпеки полягає у неефективному управлінні, слабких інституціях, відсутності верховенства права, що робить Україну ще однією країною регіону, яка є більш вразливою до зовнішніх та внутрішніх безпекових загроз”, – заявив Мінгареллі.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявляє, що Україна готова розглянути можливість переговорів про зону вільної торгівлі з Албанією. Згідно з повідомленням прес-служби віце-прем’єра, вона заявила про це під час зустрічі з державним міністром Албанії у справах діаспори Панделі Майко. За словами віце-прем’єра, українська сторона готова аналізувати можливості для укладання угоди про вільну торгівлю в рамках двосторонньої Міжурядової комісії з питань торговельно-економічної співпраці. Проект положення про таку комісію в листопаді 2017 року албанська сторона передала Україні для подальшої обробки.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін за результатами зустрічі з представниками німецького бізнесу констатував їхній підвищений інтерес до України. “Зустрівся з німецьким бізнесом. Інтерес до України підвищений. Хоч питань залишається багато, але кажуть, що за чотири роки зроблено велику роботу, щоб іноземному бізнесу у нас було більш комфортно”, – написав він на своїй сторінці в Twitter у вівторок.

РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій не виключає, що закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях” (№7163) парламент проголосує в четвер. “Ми розглядатимемо згідно із законодавством усі правки. Якщо не зможемо розглянути сьогодні, то ми їх продовжимо розглядати завтра, не встигнемо завтра – розглядатимемо в четвер, і в четвер виходимо на голосування. Але ми нікому не дозволимо зірвати розгляд цього законопроекту”, – сказав він на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.

При розгляді законопроекту про деокупацію Донбасу №7163 Верховна Рада не змогла підтвердити схвалену Комітетом з питань національної безпеки і оборони правку №162. У першому читанні законопроекту була ухвалена норма, згідно з якою “кордони тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України”. До другого читання комітет підтримав таку норму: “Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України”.

При розгляді законопроекту про деокупації Донбасу №7163 Верховна Рада не змогла підтвердити схвалену Комітетом з питань національної безпеки і оборони правку №224. За проголосувало 82 депутати. До другого читання комітет підтримав таку норму: “Особи, які беруть участь у збройній агресії Російської Федерації або залучені до участі в окупаційній адміністрації Російської Федерації, несуть кримінальну відповідальність за діяння, що порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права”. Оскільки правка не була підтверджена, то в остаточному тексті закону цієї норми не буде.

Законопроект “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях” передбачає відновлення торгівлі з непідконтрольними територіями під контролем Збройних Сил України, заявила заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. “Ідеться про відновлення торгівлі з окупованими територіями, й це підтверджується тим, що лунають заклики: давайте порахуємо наші збитки від торгівлі з окупованими територіями …Величезна небезпека полягає в тому, що торгувати має армія, тобто контролюватимуть торгівлю Збройні Сили, об’єднаний оперативний штаб і так званий командувач об’єднаних сил. Я думаю, це величезна трагедія для Збройних Сил, оскільки торгівля і Збройні Сили – несумісні”, – сказала О. Сироїд в ефірі “5 каналу”.

Верховна Рада не встигла у вівторок розглянути всі правки до законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що у середу Рада продовжить розгляд цього законопроекту з поправки №483. У висновку комітету до другого читання вказується, що до законопроекту надійшло 673 поправки і пропозиції, що надійшли від більше ста народних депутатів. “За результатом розгляду поправок і пропозицій на засіданні Комітету 300 з них було враховано, включаючи врахувати частково та редакційно, 373 – відхилити”, – сказано у висновку. Під час ранкового засідання нардепи розглянули 344 поправки з 673 поданих. Під час вечірнього засідання 136. Жодна з них не була підтримана.

СТВОРЕННЯ АКС.

Директор Світового банку, відповідальна за український напрямок, надіслала до Верховної ради та Адміністрації президента лист, у якому попередила про неприпустимість ухвалення закону про Антикорупційний суд (АКС) у редакції, запропонованій президентом. Копія листа ВБ є у розпорядженні “Європейської правди”. У Світовому банку попередили, що Україна має привести законопроект у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії, якщо зацікавлена отримати гарантії ВБ на суму $800 мільйонів. “Законопроект (про Антикорупційний суд, поданий від імені Порошенка) потребує перегляду норм, які перераховані нижче, щоби він відповідав рекомендаціям ВК та задовольняв вимоги Світового банку про надання гарантій на суму близько $800 мільйонів на підтримку ключових реформ в Україні”, – йдеться у повідомленні. Більшість вимог ВБ за своєю суттю співпадають із тими, що перераховані у листі МВФ (див. публікацію “Що вимагає МВФ: повний текст листа з Вашингтона на Банкову”). Водночас, у тому, якою має бути процедура зміни законопроекту, позиції ВБ та МВФ дещо розходяться.

ПРИВАТБАНК.

Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів. Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ, передає Економічна правда. Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку. Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство. Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб. Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

Бізнесмен Ігор Коломойський вважає маячнею заяву Нацбанку про шкоду в 5,5 мільярдів доларів, ніби завдану Приватбанку екс-акціонерами в результаті шахрайському дій. Про це він сказав у коментарі “Українській правді”. “Маячня, яку немає сенсу коментувати”, – сказав Коломойський. “Основне питання: куди і коли вивели гроші?! Все інше – белетристика”, – додав він.

Національний банк України передав результати forensic-аудиту Приватбанку компанією Kroll генеральному прокурору України та іншим зацікавленим особам. Про це повідомила заступник голови центробанку Катерина Рожкова, передає “Інтерфакс-Україна”. “Результати forensic audit представлені генеральному прокурору, міжнародним партнерам і організаціям, послам, іншим колегам з державних структур, аналітичним та експертним колам. Ми впевнені, що результати розслідування допоможуть довести до кінця кейс Приватбанку, як перший в нашій країні кейс фінансового розслідування і повернення державою витрачених коштів”, – сказала Рожкова.

До судового слухання Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, чиї активи заарештовані Високим Cудом Англії, забороняється видаляти будь-яку інформацію, включаючи листування з WhatsApp і Skype. Про це у своєму блозі на УП написав Сергій Лещенко. Як зазначається, суд визначив заарештувати майно кожного з олігархів на 2,6 мільярда доларів. Цей арешт може бути припинений, якщо відповідачі внесуть до суду заставу в сумі 2,6 мільярда доларів або іншу суму, про яку сторони зможуть домовитися. До судового слухання відповідачам забороняється видаляти будь-яку інформацію, включаючи листування з WhatsApp і Skype.

ЕКОНОМІКА.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк стурбований рішенням уряду скасувати ухвалені ним раніше рішення про реформування Державної фіскальної служби (ДФС). “Я стурбований рішенням Кабінету Міністрів, яке ухвалили, поки я був у відрядженні в США, щодо скасування спрямованих на інституційну реформу ДФС, зокрема, реорганізацію структури, залучення нових осіб і остаточну ліквідацію податкової міліції. Планую виправити це непорозуміння”, – написав він на своїй сторінці в Facebook у вівторок. За словами міністра, скасування рішень не загальмує реформу служби.

Колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) розглядає в середньому 23 скарги на день, водночас вивчає можливість оптимізації її роботи за рахунок IТ-рішень, повідомив голова відомства Юрій Терентьєв. “Ми працюємо з Максимом Нефьодовим (заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – ІФ) над оптимізацією розгляду скарг”, – сказав він на брифінгу у вівторок. Крім того, розглядається можливість камерального розгляду скарг – без присутності представників замовника і сторони оскарження, додав Ю. Терентьєв.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Фонд державного майна розпочав підготовку до проведення конкурсів з продажу ОПЗ, Сумихімпрому, Оснастки, 5 обленерго та інших великих підприємств. Про це повідомив керівник Фонду державного майна Віталій Трубаров на своїй сторінці у Facebook. рубаров повідомив, що ФДМУ розпочав підготовку до проведення конкурсів з продажу пакетів акцій за принципом аукціону 20 підприємств. “Заходи з підготовки конкурсів включають кілька етапів, серед яких найважливіший – розробка умов конкурсів та затвердження їх Урядом. Фонд зацікавлений у прозорій, відкритій та ефективній приватизації українських підприємств”,- зазначив Віталій Трубаров. Керівник Фонду держмайна також висловив надію на прийняття нового закону про приватизацію, який депутати мають розглянути в середу, 17 січня.

РЕФОРМИ.

Кабінет Міністрів України затвердив стратегію інформування громадян про гарантовані їм Конституцією і законами України права на період до 2019 року. За розпорядженням №1012 від 20 грудня 2017 року, опублікованим на сайті уряду в середині січня 2018 року, стратегія прийнята з метою формування правової культури і правової свідомості в суспільстві, підвищення рівня знань громадян про гарантовані їм Конституцією і законами України прав в різних сферах життя, реалізації та захисту таких прав. Результатом реалізації стратегії є впровадження системного підходу до підвищення рівня правової культури як окремих громадян, так і суспільства загалом, формування у громадян поваги до права, гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, подолання правового нігілізму, визначення дієвого механізму підвищення рівня правової обізнаності населення, сприяння забезпеченню вільного доступу громадян до правосуддя.

ЕНЕРГЕТИКА.

Україна в 2017 році, за попередніми даними, скоротила споживання антрациту на 46% (на 4,1 млн тонн) – до 4,8 млн тонн, повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів з посиланням на віце-прем’єра Володимира Кістіона. “2,3 млн тонн вугілля марки” А “заощадили за рахунок збільшення генерації атомних станцій і гідроелектростанцій. 1,8 млн тонн антрациту заміщено вугіллям газової групи, що видобувається в Україні”, – цитує прес-служба В. Кістіона.

Співробітники Служби безпеки України та Генеральної прокуратури проводять обшуки в державній компанії “Укргазвидобування”. Про це компанія повідомила на сторінці в Facebook. “У вівторок зранку в ПАТ “Укргазвидобування” представники СБУ та ГПУ. Проводяться слідчі дії. Поки не відомо в якій справі. Очікуємо інформацію”, – йдеться у повідомленні.

Слідчі дії в ПАТ “Укргазвидобування” здійснювалися у вівторок у рамках розслідуваної з травня 2017 року справи про закупівлю запасних частин до насосів за завищеною вартістю, повідомляє речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко. За його словами, 5 травня 2017 року було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою) і Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генпрокуратури розпочало досудове розслідування.

Національна комісія держрегулювання енергетики і комунальних послуг видала ліцензію на право постачання природного газу для “Треілстоун Енерджі”, який належить американській групі компаній TrailStone. Таке рішення було прийнято на засіданні комісії. Група компаній TrailStone заснована в 2013 році корпорацією “Riverstone”, приватної енергетичної інвестиційної компанії з головним офісом в США. У TrailStone є офіси в Києві, Лондоні, Берліні, Нью-Йорку і Остіні.

Президент Порошенко підписав закон “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу щодо порядку встановлення споживачам лічильників природного газу”, повідомили в прес-службі президента України. Тепер газорозподільні компанії зможуть встановлювати загальнобудинкові лічильники природного газу тільки за згодою співвласників багатоквартирного будинку.

Поділитися у соцмережах

Twitter