Огляд ЗМІ за 18 січня 2018

ВИСНОВКИ

Верховна Рада ухвалила закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях” і визнала Російську Федерацію державою-агресором. Перед голосуванням доповідач народний депутат Іван Вінник дуже швидко зачитав велику кількість поправок, що враховані в законопроекті. Основні положення документа в редакції комітету до другого читання: Тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях визнаються частини території України, в межах яких збройні формування і окупаційна адміністрація РФ встановили і здійснюють загальний контроль: сухопутна територія та її внутрішні води в межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, внутрішні морські води, прилеглі до цієї території, надра під територіями і повітряний простір над цими територіями. Документ визначає, що тимчасова окупація РФ територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не надає РФ жодних територіальних прав. Згідно із законопроектом визнаються такими, що мають юридичну силу, видані окупаційною адміністрацією свідоцтва про народження і смерть, але жодні інші акти. Згідно з ухваленим документом, особи, які беруть участь у збройній агресії РФ або залучені до участі в окупаційній адміністрації РФ, несуть кримінальну відповідальність за дії, що порушують законодавство України та норми міжнародного гуманітарного права. Документ визначає, що Україна не несе відповідальності за незаконні дії і рішення РФ на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях. Документ передбачає, що для досягнення державного суверенітету на окупованій території Донбасу використовують, зокрема, механізми двостороннього міжнародного співробітництва, міжнародних організацій і міжнародних судових інстанцій для збереження і посилення санкцій, що застосовуються щодо РФ членами міжнародного співтовариства. Згідно із законопроектом, факт остаточного виведення і відсутності збройних формувань РФ на Донбасі встановлюватимуть міністр оборони України і міністр внутрішніх справ України шляхом внесення спільного подання президенту України, який на цій підставі ухвалюватиме відповідне рішення. Стратегічне керівництво силами і засобами, які залучаються до здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ здійснює Генштаб, а керівництво безпосередньо в Донецькій і Луганській областях – командувач Об’єднаних сил, якого призначає президент України за поданням начальника Генштабу.

Петро Порошенко заявив, що «це прийняття законопроекту 7163 – ключовий сигнал відповідного закону, який сьогодні прийняла ВР за моєю ініціативою». За його словами, це сигнал і для Донбасу, і для Криму про те, що “ви – невід’ємна частина України!” Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що даний законопроект посилює позиції України щодо відсічі збройної агресії РФ. Представник президента у ВР Ірина Луценко вважає, що цей законопроект дасть можливість судити військових РФ у міжнародних судах, зокрема в Гаазькому трибуналі. Серед важливих положень вона також назвала те, що закон гармонізує правове поле України з реальною ситуацією на Донбасі, зокрема, щодо застосування повною мірою армії. Арсеній Яценюк вважає, що даний законопроект посилить позиції Києва у просуванні ідеї введення міжнародної миротворчої місії в регіон. Нардеп Володимир Ар’єв заявив, що ООН може ухвалити новий проект резолюції про направлення миротворчої місії на схід України або внести зміни до чинного, з огляд на ухвалення закону №7163. Нардеп Мустафа Найєм заявив, що цей законопроект надає учасникам протидії російській агресії необґрунтовано широкі та нечітко окреслені повноваження, а главі держави – право вирішувати питання про застосування військових формувань без парламентського контролю. Нардеп  Іван Вінник заявляє, що в ухваленому законопроекті немає дозволу на торгівлю з непідконтрольними територіями, а передбачається лише переміщення товарів фізичними особами. Іван Вінник також наголошує, що у законі про реінтеграцію Донбасу немає згадки про Мінські домовленості. Нардеп Дмитро Тимчук заявив, що проголосований законопроект 7163 не суперечить Мінським угодами, навпаки – уточнює їх. Народний депутат уточнив, що в Мінських угодах, зокрема, сказано про іноземні війська, які мають бути виведені з території України. За словами парламентарія, ухваленим законом Верховна Рада конкретизує, про які саме війська йдеться – про російські окупаційні війська.

Міністерство закордонних справ РФ вважає, що ухвалений українським парламентом закон про реінтеграцію Донбасу має на меті підтвердити лінію Києва на вирішення проблеми силовим шляхом. Віктор Медведчук вважає, що ухвалений законопроект 7163 дискримінаційний стосовно громадян України.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що президент США Дональд Трамп запропонував перенести з Мінська в інше місце переговори по Донбасу. “Ми говорили про те, що “Мінськ-1” застопорився, у глухому куті, потрібен “Мінськ-2”. Він (Дональд Трамп) говорить: “Давай в іншому місці (проведемо)”. Я кажу: “Давайте”, – розповів Назарбаєв.

Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроект “Про приватизацію державного майна” з техніко-юридичними правками, зокрема з депутатською поправкою про надання інвесторам можливості отримати захист за англійським правом. Закон встановлює єдиний алгоритм продажу великих державних об’єктів і єдину процедуру для малих, зазначає МЕРТ. Ухвалений документ визначає два способи продажу державних і комунальних підприємств: відкритий інтернет-аукціон у “ProZorro. Продажі” для малої приватизації з можливістю застосувати класичний і голландський аукціони, а також аукціон із застосуванням інвестиційного радника з числа найбільших інвестиційних банків для приватизації великих об’єктів. Згідно з депутатськими поправками, закон також обмежує участь компаній країни-агресора у приватизації. Зокрема, покупцями об’єктів державної власності не зможуть бути юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником або власником 10% і більше яких є резиденти країни, визнаної державою-агресором.

Євросоюз також офіційно виступив із критикою на адресу Банкової через те, що президент подав законопроект про Антикорупційний суд, який суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії. Президентський законопроект, на думку ЄС, не є таким, що відповідає зобов’язанням України. Речник Євросоюзу підкреслює, що створення АКС у відповідності до зобов’язань України необхідне також для виконання безвізових вимог. Також наголошується, що Євросоюз координує свої зусилля з іншими міжнародними гравцями: “ЄС тісно співпрацює з США та МВФ у цьому питанні, і, звичайно, готовий продовжувати співпрацювати з відповідними українськими органами влади для підтримки цього процесу”. У той самий час народні депутати не підтримали в порядку денному сесії президентський і альтернативні законопроекти про Вищий антикорупційний суд України. Представник президента у ВР Ірина Луценко заявила, що законопроект про Антикорупційний суд зазнає змін після першого читання у Верховній Раді, буде враховано рекомендації Венеціанської комісії та Міжнародного валютного фонду, і за оптимістичними прогнозами суд зможе розпочати роботу за півроку.

Президент Петро Порошенко пропонує парламенту призначити Якова Смолія главою Національного банку України. Також у парламент внесена постанова, якою пропонується звільнити чинну голову Національного банку Валерію Гонтареву з займаної посади.

Фракція “Народний фронт” обрала три кандидатури до нового складу ЦВК. Кандидатами стали нардеп від НФ Ірина Єфремова, Леонтій Шипілов – помічник нардепа від НФ Миколи Величковича і заступниця міністра юстиції Наталія Бернадська (до заміжжя Севастьянова). Голова Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична назвала чутками інформацію про можливе подання її кандидатури в члени ЦВК.

Кабмін затвердив порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Цей порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року тимчасової допомоги тим громадянам, які вже досягли віку, але мають менше 15 років страхового стажу. Призначення допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських райдержадміністрацій. При цьому, враховується майновий стан та середньомісячний сукупний дохід громадянина. Тимчасова допомога перераховується кожні шість місяців з урахуванням змін майнового стану людини та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

Прес-секретар МВФ Джеррі Райс повідомив, що Міжнародний валютний фонд очікує коригування законопроекту про Антикорупційний суд під час його підготовки до другого читання та закону про пенсійну реформу. Райс зазначив, що створення Антикорупційного суду є однією з ключових вимог програми співпраці між Україною та МВФ. Окрім цього, додав він, Фонд розраховує на внесення деяких змін до пенсійної реформи. “Законодавство про пенсійну реформу містить низку важливих положень, які потрібні для модернізації пенсійної системи. Водночас є певні вади, які нівелюють передбачуване (законодавством) стимулювання громадян, що пропрацювали триваліший термін і зробили більші внески в пенсійну систему”, – сказав Райс. “Це робить пенсійну систему нестійкою, і ми вважаємо, що потрібна певна робота з усунення цих вад”, – пояснив він.

Міністр фінансів Олександра Данилюк заявив, що припинення співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями світить проблемами з платоспроможністю держави. Він висловив думку, що Україна може виконати умови для отримання чергового траншу кредиту МВФ в першому кварталі поточного року. Він зазначив, що затягування з відновленням фінансування від МВФ є одним із чинників ослаблення гривні. Глава Мінфіну підкреслив, що в разі відсутності кредитів МВФ Україні доведеться шукати альтернативні джерела фінансування, що не так і просто.

Міністр фінансів Олександр Данилюк подав до Кабінету міністрів подання на звільнення голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Реінтеграція Донбасу: всі плюси і мінуси нового закону (647 публікацій у ЗМІ)
  • Справа Януковича: у суді хочуть допитати Порошенка, Турчинова і Парубія (147 публікацій у ЗМІ)
  • МВФ очікує коригування законопроекту про антикорупційний суд – представник (57 публікацій у ЗМІ)
  • Петро Порошенко визначився з кандидатурою на посаду глави НБУ (52 публікації у ЗМІ)
  • Нардепи ухвалили урядовий законопроект про приватизацію державного майна (40 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Україна цінує підтримку Канади в міжнародних організаціях, заявляє президент України Петро Порошенко. “Дуже важлива підтримка Канадою України на міжнародному рівні, в міжнародних організаціях. Ми дякуємо за те, що Канада виступає співавтором всіх резолюцій, які Україна пропонує для чіткої фіксації агресії і програми звільнення від окупантів української землі”, – сказав П. Порошенко в заяві для преси після зустрічі з генерал-губернатором Канади Жулі Пайєтт (Julie Payette) в четвер у Львові.

Україна вдячна Канаді за нові можливості для поліпшення оборонного потенціалу української армії, заявляє президент України Петро Порошенко. “Дуже важлива позиція і щодо співпраці в сфері оборони і безпеки. Я дякую Канаді … Я дуже вдячний за включення України до списку країн, до яких дозволено постачати оборонну зброю в координації з відповідним рішенням американського президента Дональда Трампа. Це відкриває нам нові можливості для поліпшення оборонного потенціалу нашої армії”, – сказав П. Порошенко в заяві для преси в четвер у Львові після зустрічі з генерал-губернатором Канади Жулі Пайєтт (Julie Payette).

Генерал-губернатор Канади Жулі Пайєтт (Julie Payette) заявляє, що Канада продовжить підтримку України на міжнародному, гуманітарному рівнях і в проведенні реформ. “Я тут, пане президенте, щоб ще раз наголосити на канадській відданості і підтримці вашої суверенності, безпеки і територіальної цілісності. Україна залишиться близьким союзником, зокрема й цього року, протягом якого ми головуватимемо у Великій сімці. Ми продовжуватимемо співпрацювати з Україною… ми надаватиммо допомогу, щоб Україна могла продовжувати інституційні реформи і досягти економічного зростання”, – сказала вона в заяві для преси після зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Львові в четвер.

ЗАКОН ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ ДОНБАСУ.

Верховна Рада ухвалила закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях” і визнала Російську Федерацію державою-агресором. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за відповідний законопроект №7163 на засіданні в четвер проголосували 280 народних депутатів. Перед голосуванням доповідач народний депутат Іван Вінник (фракція “Блок Петра Порошенка”) дуже швидко зачитав велику кількість поправок, що враховані в законопроекті. Після цього фракції “Самопоміч” і “Батьківщина” попросили 15 хвилин перерви, щоб вивчити те, що в підсумку буде відображено в документі. “Щойно з трибуни було зачитано текст, швидко, незрозуміло. За великим рахунком, жодна людина в залі не знає, за що зараз буде голосування”, – сказав глава фракції “Самопоміч” Олег Березюк.

Народні депутати не підтримали пропозицію включити до законопроекту №7163 про забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованій території Донбасу поправку, що пропонує денонсацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з РФ.

Закон про реінтеграцію Донбасу визначає, що Україна визнаватиме лише два документи, які видаються на окупованій території: свідоцтва про народження і смерть. Про це йдеться в тексті закону, прийнятого 18 січня. За словами автора цієї правки, депутата від БПП Мустафи Найєма, важливість цього пункту полягає в тому, що людям, які хочуть отримати документи українського зразка, не доведеться підтверджувати народження і смерть у суді. “Зараз молодим батькам і родичам померлих на окупованих територіях, які хочуть отримати документи українського зразка, доводиться підтверджувати народження і смерть в судовому порядку. Сама по собі процедура абсурдна – можливості реально перевірити ці факти в українських судів немає”, – написав Найєм.

Президент України Петро Порошенко вітає ухвалення Верховною Радою закону “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях” і запевняє, що влада продовжить шлях реінтеграції окупованих територій політико-дипломатичним шляхом. “280 – за! Ми продовжуватимемо прокладати шлях для реінтеграції окупованих українських земель політико-дипломатичним шляхом. Це – ключовий сигнал відповідного закону, який сьогодні прийняла ВР за моєю ініціативою”, – написав глава держави на сторінці у Facebook.

Закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях” посилює позиції України щодо відсічі збройної агресії РФ, вважає секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов. “… Розширюючи можливості Збройних сил України, інших військових формувань, цей закон посилює наші позиції щодо відсічі збройній агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності України”, – цитує Турчинова прес-служба РНБО.

ООН може ухвалити новий проект резолюції про направлення миротворчої місії на схід України або внести зміни до чинного, з огляд на ухвалення закону №7163 про забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу, заявляє член парламентського комітету із закордонних справ Володимир Ар’єв (фракція “Блок Петра Порошенка”). “Закон створює підстави для того, щоб ООН розробила зміни до проекту резолюції, або внесла нову резолюцію щодо направлення миротворців на Донбас”, – цитує В. Ар’єва прес-служба БПП.

Ухвалення Верховною Радою в цілому законопроекту №7163 про забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу посилить позиції Києва у просуванні ідеї введення міжнародної миротворчої місії в регіон, вважає лідер партії “Народний фронт”, екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. “Це важливе рішення парламенту, яке дасть можливість уже в стінах ООН, на Раді безпеки ООН ухвалити рішення про введення миротворців, про надання можливості українській державі відновити свою територіальну цілісність”, – сказав А. Яценюк журналістам у кулуарах парламенту після голосування за законопроект в четвер.

Підтриманий Верховною Радою в четвер законопроект про забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу надає учасникам протидії російській агресії необґрунтовано широкі та нечітко окреслені повноваження, а главі держави – право вирішувати питання про застосування військових формувань без парламентського контролю, заявив народний депутат Мустафа Найєм. Як написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер, ці та низка інших положень схваленого закону “складно назвати позитивними”.

Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник заявляє, що в ухваленому Верховною Радою законопроекті про забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу немає дозволу на торгівлю з непідконтрольними територіями, а передбачається лише переміщення товарів фізичними особами. “Що стосується торгівлі – її там немає, немає іменника, дієслова немає. Переміщення товарів фактично особистого споживання фізичними особами, що регулює Кабінет Міністрів”, – сказав І. Вінник журналістам у кулуарах парламенту в четвер.

Верховна Рада підтримала законопроект №7428 про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2018 році для участі в багатонаціональних навчаннях. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, на підтримку законопроекту на засіданні в четвер проголосували 235 народних депутатів. Перед голосуванням депутати підтримали розгляд законопроекту за скороченою процедурою.

Ухвалений Верховною Радою закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях” дасть можливість судити військових РФ у міжнародних судах, зокрема в Гаазькому трибуналі, наголошує представник президента в парламенті Ірина Луценко. “У законі визначається поняття “російська окупаційна влада” та “російські окупаційні війська”, що дасть можливість Україні в майбутніх судах проти РФ і, зокрема, в Гаазькому трибуналі, судити військових РФ”, – написала І. Луценко на сторінці у Facebook.

Депутат Іван Вінник наголошує, що у законі про реінтеграцію Донбасу немає згадки про Мінські домовленості. Про це він сказав в коментарі Українській правді, відповідаючи на питання про те, що деякі ЗМІ повідомили, що нібито відновлюється норма, яка відсилає до Мінських угод, оскільки під час голосування Вінник зачитав з трибуни, що “відновлюється частина 1 в редакції автора проекту”. В коментарі УП Вінник наголосив, що у законі немає згадки про Мінські угоди і нагадав, що після голосування в першому читанні проекту закону про реінтеграцію, парламент проголосував “постанову про виключення з нього частини 1 статті 7”. Саме у цій статті було згадування про Мінські угоди.

Народні депутати повернули згадку про Мінські угоди до тексту законопроекту про забезпечення суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донбасу при голосуванні за ініціативу в цілому. “У статті 7 законопроекту відновити частину першу в редакції автора проекту”, – зачитав доповідач із законопроекту, секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник з трибуни Верховної Ради перед голосуванням. Цю та низку інших поправок, озвучених І. Вінником із голосу, депутати врахували при голосуванні за документ у другому читанні та в цілому.

Прийнятий Верховною Радою закон про забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу не суперечить Мінським угодами, навпаки – уточнює їх, пояснює член парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, народний депутат фракції “Народний фронт” Дмитро Тимчук. “На мій погляд, абсолютно жодним чином він не може вплинути на хід Мінського процесу і жодним чином цей закон не суперечить положенням Мінських домовленостей”, – сказав Д. Тимчук у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.

Міністерство закордонних справ РФ вважає, що ухвалений українським парламентом закон про реінтеграцію Донбасу має на меті підтвердити лінію Києва на вирішення проблеми силовим шляхом. “Зокрема, оголошено про переформатування так званої антитерористичної операції у військову та передачу її управління військовим, яким будуть підпорядковані всі інші силовики. З цією метою буде створено затверджуваний президентом України певний “об’єднаний оперативний штаб”, який отримає можливість планувати і задіювати збройні сили проти мирного населення на всій території країни, і необов’язково лише на південному сході. Причому без формального введення воєнного стану. По суті, Петро Порошенко отримує необмежені, близькі до диктаторських, повноваження на придушення інакомислення та невдоволення. Інакше як підготовкою до нової війни це назвати не можна”, – йдеться в коментарі МЗС РФ, поширеному в четвер.

Спецпредставник України з питань гуманітарного характеру в Тристоронній контактній групі, лідер громадського руху “Український вибір – Право народу” Віктор Медведчук розкритикував ухвалений парламентом закон щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, зазначивши, що цей документ дискримінаційний стосовно громадян України. “Спочатку декларувалося, що цей закон слугуватиме реінтеграції – поверне Донбас у правове поле України. Але парламент давно став заручником безкарних радикалів і політиканів із “партії війни”, своїми руками ставить хрест на спробах мирного врегулювання ситуації на Донбасі”, – наводить коментар В. Медведчука сайт руху “Український вибір – Право народу”.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроект “Про приватизацію державного майна” з техніко-юридичними правками, зокрема з депутатською поправкою про надання інвесторам можливості отримати захист за англійським правом. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за відповідний законопроект №7066 проголосували 266 народних депутатів. “Найбільший сектор корупції – це державні підприємства, які десятиліттями використовуються для корупційних схем. Сьогодні в нас досить складне законодавство, яке не дає змоги публічно та прозоро залучати якісні інвестиції в державні підприємства”, – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Щодо цього законопроекту до другого читання надійшли 733 поправки, 501 правку комітет урахував”, – сказав, представляючи законопроект у парламенті, голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук (фракція “Народний фронт”).

Верховна Рада заборонила юридичним та фізичним особам-резидентам країни-агресора брати участь у приватизації в Україні. Таку правку декількох фракцій ухвалив парламент, голосуючи за закон про приватизацію державного майна. Так перед голосуванням доповідач закону Андрій Іванчук зачитав загальну поправку до ст.8, згідно з якою не можуть бути покупцями об’єктів приватизації  “Юридичні особи, бенефіціари-власники 10% і більше акцій підприємств, які є резидентом держави, визнаної Кабінетом міністрів і ВР державою-агресором”.

УТВОРЕННЯ АКС.

Євросоюз також офіційно виступив із критикою на адресу Банкової через те, що президент подав законопроект про Антикорупційний суд (АКС), який суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії. Про це йдеться у письмовому коментарі від імені речника ЄС, який надійшов на запит “Європейської правди”. В Брюсселі нагадали, що їхні українські партнери неодноразово брали зобов’язання щодо створення АКС. “Створення справді незалежного та ефективного Антикорупційного суду в Україні стало б життєво необхідним кроком у боротьбі з корупцією в країні… Тому ми вітаємо подання законопроекту (президентом)”, – йдеться у коментарі. Водночас президентський законопроект, на думку ЄС, не є таким, що відповідає зобов’язанням України.

Народні депутати не підтримали в порядку денному сесії президентський і альтернативні законопроекти про Вищий антикорупційний суд України. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за включення законопроектів до порядку денного на засіданні в четвер проголосували 183 народних депутати із 226 мінімально необхідних для відповідного рішення голосів.

Законопроект про Антикорупційний суд зазнає змін після першого читання у Верховній Раді, буде враховано рекомендації Венеціанської комісії та Міжнародного валютного фонду, і за оптимістичними прогнозами суд зможе розпочати роботу за півроку, заявила представник президента в парламенті, народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Луценко. “Щодо закону про Антикорупційний суд. Наступну сесію ми розпочнемо з включення його до порядку денного. Далі розпочнеться серйозна робота депутатського корпусу. Спочатку внесений президентом законопроект має пройти профільний комітет, де фахівці зададуть перший тон. Потім перше читання, де ми почуємо зауваження і побачимо позиції фракцій”, – написала І. Луценко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

РЕФОРМИ.

Україна розгляне можливість підготовки виробничих кадрів по затребуваним спеціальностями за німецькими стандартами, йдеться в повідомленні прес-служби Кабінету міністрів за результатами зустрічі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками провідних німецьких компаній, що працюють в Україні. “На пропозицію німецької сторони до порядку денного двосторонніх відносин внесені питання сприяння підготовці виробничих кадрів в Україні – щодо найбільш затребуваних спеціальностей за німецькими стандартами”, – йдеться в повідомленні.

Представництво Європейського Союзу в Україні заявляє, що ЄС не має стосунку до процедури відбору керівників директоратів до українських міністерств у рамках реформи державної служби, а відповідальність за якість відбору лежить на державних секретарях. “Посилаючись на нещодавню заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ми підкреслюємо, що відповідальність за якість та результат процедури відбору залишається за відповідним керівником державної служби/державним секретарем”, – йдеться в заяві, оприлюдненій сторінці Представництва ЄС в соцмережі Facebook у четвер. Згідно із заявою, Європейська Комісія не має стосунку до схвалення окремих кандидатів.

ЕКОНОМІКА.

Кабмін затвердив порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Про це повідомляє “Урядовий портал”. Цей порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року тимчасової допомоги тим громадянам, які вже досягли віку, але мають менше 15 років страхового стажу. Призначення допомоги проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських райдержадміністрацій. При цьому, враховується майновий стан та середньомісячний сукупний дохід громадянина.

Міжнародний валютний фонд очікує коригування законопроекту про Антикорупційний суд під час його підготовки до другого читання та закону про пенсійну реформу. Окрім цього, додав він, Фонд розраховує на внесення деяких змін до пенсійної реформи. “Законодавство про пенсійну реформу містить низку важливих положень, які потрібні для модернізації пенсійної системи. Водночас є певні вади, які нівелюють передбачуване (законодавством – Ред.) стимулювання громадян, що пропрацювали триваліший термін і зробили більші внески в пенсійну систему”, – сказав Райс. “Це робить пенсійну систему нестійкою, і ми вважаємо, що потрібна певна робота з усунення цих вад”, – пояснив він.

Припинення співпраці з Міжнародними фінансовими організаціями світить проблемами з платоспроможністю держави. Про це заявив міністр фінансів Олександра Данилюк в ефірі “5 каналу”. Він висловив думку, що Україна може виконати умови для отримання чергового траншу кредиту МВФ в першому кварталі поточного року. “Моє завдання як міністра фінансів – продовжити успішну роботу з МВФ. Коли ми маємо програму з МВФ, то можемо отримати додаткове фінансування від Світового банку, ЄС. Ці гроші зараз важливі”, – сказав урядовець. “Я сподіваюся, що в першому кварталі ми будемо мати закон про антикорупційний суд”, – додав міністр. Він зазначив, що затягування з відновленням фінансування від МВФ є одним із чинників ослаблення гривні.

Міністр фінансів Олександр Данилюк подав до Кабінету міністрів подання на звільнення голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.  Про це він сказав в коментарі “Українській правді”. “Так, я подав подання в КМУ на звільнення Романа Насірова”, – сказав Данилюк. “Вже рік як має місце порушення закону з боку Насірова і потрібно поставити крапку в цій історії” – додав міністр. На питання про те, що далі, чи планує міністр оголошувати конкурс на нового голову ДФС Данилюк зазначив: “Оголошення конкурсу – це рішення Кабміну”.

ОНОВЛЕННЯ ЦВК.

Фракція “Народний фронт” обрала три кандидатури до нового складу ЦВК. Рішення щодо цього прийняли на засіданні фракції у четвер, повідомив “Українській правді” народний депутат Леонід Ємець. За його словами кандидатами стали нардеп від НФ Ірина Єфремова, Леонтій Шипілов – помічник нардепа від НФ Миколи Величковича і заступниця міністра юстиції Наталія Бернадська (до заміжжя Севастьянова).

Голова Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична назвала чутками інформацію про можливе подання її кандидатури в члени Центральної виборчої комісії та на посаду голови ЦВК. “Це чутки. Чутки не коментую, але скажу, що ні мною, ні зі мною розмови про роботу в ЦВК не велися. Я працюю в Харкові. У нас надзвичайно велика кількість планів і ми робитимемо все, щоб їх реалізувати”, – сказала Ю. Світлична на прес-конференції в четвер.

ЕНЕРГЕТИКА.

У Кабміні сумніваються, що Україна зможе купувати російський газ у 2018 році. Про це повідомляє “Дзеркало Тижня” з посиланням на джерела в Кабміні. На Грушевського не впевнені, що “Газпром” буде дешевше продавати газ Україні через рішення в Стокгольмському арбітражному суді. За його словами, переговори між НАК “Нафтогаз України” і “Газпромом” ще не почалися, і невідомо чим вони закінчаться. “Тому рано говорити про закупівлі газу в РФ і про його ціну”, – сказав він. “Уряд не бачив рішення Стокгольмського арбітражу по першій справі. “Нафтогаз” посилається на комерційну таємницю арбітражного рішення. Хоча, як правило, такий пункт прописують сторони за обопільною згодою, арбітри тільки фіксують це бажання сторін, що сперечаються в арбітражі”, – додав співрозмовник.

НАК “Нафтогаз України” за кошти Європейського банку реконструкції розвитку зможе купувати газ тільки на західному кордоні. Про це повідомив керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс Маліж, передає “Інтерфакс-Україна”. “На східному кордоні [України] є тільки один постачальник. Ніхто не має доступу до трубопроводу”, – сказав він. “На заході у всіх є доступ до трубопроводу, тому що це вільний ринок, організований відповідно до вимог ЄС, тому “Нафтогаз” може фактично організувати тендер, оскільки існує конкуренція між різними постачальниками”, – заявив Маліж.

НАК “Нафтогаз України” з 1 лютого 2018 року понизить ціну на газ, що відпускається промисловим споживачам на умовах передоплати, на 5,9% (на 577,2 грн) порівняно із січнем – до 9 тис. 195,6 грн за 1 тис. куб. м (із ПДВ). Згідно з повідомленням компанії, зазначена ціна актуальна для споживачів, що закуповують газ за передоплатою обсягом понад 50 тис. куб. м на місяць, за умови відсутності боргів перед компанією і для 100-відсоткових “дочок” НАК.

Поділитися у соцмережах

Twitter