Огляд ЗМІ за 6 лютого 2018

ВИСНОВКИ

Коаліційний уряд блоку Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу і Соціал-демократичної партії Німеччини не планує змінювати свою політику щодо санкцій проти Росії. Позиція соціал-демократів щодо поступового скасування обмежувальних заходів до повного виконання Мінських угод не знайшла відображення у документі.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише зміни до закону про Інститут національної пам’яті, після чого передасть його до Конституційного суду. Верховна Рада ухвалила заяву, в якій висловила розчарування і занепокоєння у зв’язку з прийняттям Сеймом і Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам’яті, а також закликала главу Польської держави Анджея Дуду втрутитися в ситуацію. «Ми занепокоєні зростанням антиукраїнських настроїв у Польщі. А цей закон може бути інструментом подальшого залякування або тиску на українську громаду, через те, що в польських ЗМІ наростатиме істерія», – заявила голова профільного комітету ВР Ганна Гопко. Вона також додала, що «українська позиція була в тому, щоб не опускатися до рівня польських політиків у питанні зайвої політизованості історії, а тримати високу планку і чітко говорити про стратегічне партнерство».

Верховна рада не підтримала зареєстрованого представниками фракції партії “Опозиційний блок” проекту постанови про скасування ухваленого раніше закону про забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Натомість ВР усунула неузгодженості в даному законі. За словами нардепа Івана Вінника, уточнення до закону є суто технічними та винесені на розгляд Верховної Ради за рішенням профільного комітету. Комітет запропонував зі статті 7 цього законопроекту прибрати частину 2, згідно з якою дія закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на 6 місяців після дня її завершення, але не більше ніж на 3 роки від дня набуття чинності цим законом. Також слова в тексті “управління зовнішньої розвідки України” замінено на “розвідувальні органи України”, а замість поняття “інваліди” використовується поняття “особи з інвалідністю”.

Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що Україна порушуватиме питання незаконності російських виборів в анексованому Криму на міжнародному рівні – зокрема, в ПАРЄ, ОБСЄ та НАТО.

Президент Петро Порошенко закликав народних депутатів невідкладно розпочати розгляд внесеного ним проекту закону “Про Вищий антикорупційний суд”. Проте ВР так і не змогла винести на голосування питання внесення до порядку денного законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Голова ВР Андрій Парубій вважає, що при розгляді даного законопроекту найбільш дискусійною буде правка щодо повноважень громадської ради міжнародних експертів, яка братиме участь в конкурсному відборі суддів. За словами Парубія, ще одним дискусійним моментом стане юрисдикція суду і приведення її у відповідність з юрисдикцією НАБУ та САП. Ірина Геращенко припускає, що закон про Антикорупційний суд може бути ухвалений Верховною Радою в цілому 2018 року і зможе розпочати роботу в 2019 році. Також стало відомо, що БПП заплатила влітку 2017 року громадській організації “Фонд інновацій та розвитку” більше мільйона гривень, які розробляли президентську версію законопроекту про антикорупційний суд.

ЄС розраховує на ухвалення ВР до кінця тижня закону про стратегічну екологічну оцінку. У представництві Європейського Союзу в Україні зазначають, що законопроект №6106 “Про стратегічну екологічну оцінку” є останнім документом у сфері охорони навколишнього середовища.

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка після зустрічі з в.о. глави НБУ Яковом Смолієм вирішила відмовити в підтримці його кандидатури на посаду глави НБУ.

Голова ВР Андрій Парубій повідомив, що з парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” вийшли народні депутати Віктор Кривенко та Павло Кишкар.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Україна сподівається, що рішення Конституційного суду Польщі “дозволить перегорнути сторінку” (172 публікації у ЗМІ)
  • Подано касацію на відмову в додатковому захисті Саакашвілі, що дозволяє йому легально перебувати в Україні (90 публікацій у ЗМІ)
  • На світовому фінансовому ринку почалася паніка (67 публікацій у ЗМІ)
  • Закон про реінтеграцію Донбасу: що змінилось після голосування нардепів (51 публікація у ЗМІ)
  • Два депутати вийшли з фракції БПП (20 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Коаліційний уряд блоку Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу і Соціал-демократичної партії Німеччини не планує змінювати свою політику щодо санкцій проти Росії. Про це повідомляє Spiegel  з посиланням на 167-сторінковий проект коаліційної угоди. Позиція соціал-демократів щодо поступового скасування обмежувальних заходів до повного виконання Мінських угод не знайшла відображення у документі. “У разі виконання Мінських угод ми готові до скасування санкцій і тільки після цього почнемо відповідний діалог з європейськими партнерами” – йдеться у проекті. Така позиція не відрізняється від позиції попереднього уряду.

ПОЛЬСЬКІЙ ЗАКОН ПРО ІНП.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише зміни до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу, що передбачає, зокрема, покарання за “злочини українських націоналістів”, і направить його до Конституційного Суду країни. “Я вирішив, що я підпишу закон про Інститут національної пам’яті, і я передам його до Конституційного Суду”, – сказав у своїй заяві щодо закону про Інститут національної пам’яті А.Дуда, повідомляє канцелярія польського президента в офіційному акаунті в “Твіттері” у вівторок удень. Президент Польщі зазначив, що це не новий закон і додав, що обговорював це питання понад рік тому, також під час його візиту до Ізраїлю. У зв’язку з цим глава Польської держави зазначив, що для нього є надзвичайно важливою розбудова хороших відносин між Польщею та Ізраїлем.

Верховна Рада ухвалила заяву, в якій висловила розчарування і занепокоєння у зв’язку з прийняттям Сеймом і Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів, а також закликала главу Польської держави Анджея Дуду втрутитися в ситуацію. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, проект постанови (№7553) та проект постанови про заяву українського парламенту в зв’язку з прийняттям Сеймом і Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам’яті на засіданні Верховної Ради у вівторок підтримали 242 народних депутати з 226 мінімально необхідних.

Голова комітету Верховної Ради із закордонних справ Ганна Гопко висловлює занепокоєння зростанням антиукраїнських настроїв у Польщі і вважає, що ухвалений польськими парламентаріями закон про Інститут національної пам’яті, який пообіцяв підписати президент країни Анджей Дуда, може бути використаний як інструмент тиску на українські громади. “Ми занепокоєні зростанням антиукраїнських настроїв у Польщі. А цей закон може бути інструментом подальшого залякування або тиску на українську громаду, через те, що в польських ЗМІ наростатиме істерія, і не буде можливості вести дискусію про історичну правду, чи не буде академічної свободи проводити дослідження. Українська позиція була в тому, щоб не опускатися до рівня польських політиків у питанні зайвої політизованості історії, а тримати високу планку і чітко говорити про стратегічне партнерство”, – сказала вона журналістам в кулуарах парламенту у вівторок.

ЗАКОН ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ.

Народні депутати України не підтримали зареєстрованого представниками фракції партії “Опозиційний блок” проекту постанови про скасування ухваленого Верховною Радою раніше закону про забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за проект постанови про скасування рішення Верховної Ради від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (№7163-П) на засіданні у вівторок проголосували 37 парламентарів із 226 мінімально необхідних.

Усі проблеми закону про забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу стануть видні з початком його застосування, передбачає головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. “Ви можете показати кінцеву редакцію закону? Хто може? Ніхто. Кінцеві положення приймалися з голосу Івана Вінника. Я категорично проти, щоб держава, люди, правоохоронні інституції жили за законами, прийнятими з голосу… Усі прогалини цього закону вилізуть відразу, коли доведеться його застосовувати”, – сказав він в інтерв’ю виданню “Gazeta.ua”. За словами А. Матіоса, парламентарі не врахували можливості реального виконання положень цього закону, який також, на його думку, суперечить Конституції України.

Верховна Рада усунула неузгодженості в ухваленому законі (№7163) про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях. За таке рішення на вечірньому засіданні парламенту у вівторок проголосували 228 народних депутатів. За словами секретаря комітету з національної безпеки та оборони Івана Вінника, уточнення до закону є суто технічними та винесені на розгляд Верховної Ради за рішенням профільного комітету. І. Вінник пояснив, що, згідно з уточненнями, запропонованими комітетом, вносяться зміни, зокрема, до перехідних положень про військово-цивільні адміністрації. Комітет запропонував зі статті 7 цього законопроекту прибрати частину 2, згідно з якою дія закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на 6 місяців після дня її завершення, але не більше ніж на 3 роки від дня набуття чинності цим законом. Згідно із внесеними уточненням, слова в тексті “управління зовнішньої розвідки України” замінено на “розвідувальні органи України”, а замість поняття “інваліди” використовується поняття “особи з інвалідністю”.

УТВОРЕННЯ АКС.

Президент України Петро Порошенко закликає народних депутатів невідкладно розпочати розгляд внесеного ним проекту закону “Про Вищий антикорупційний суд”. “Попереду – місяці відповідальних рішень. Але що просив би народних депутатів зробити негайно, так це у строгій відповідності з усіма регламентними процедурами розпочати розгляд внесеного мною законопроекту “Про Антикорупційний суд”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок уранці.

Найбільш дискусійною буде правка щодо повноважень громадської ради міжнародних експертів, яка братиме участь в конкурсному відборі суддів, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Напевно, найголовніша дискусія буде щодо компетенції громадської ради міжнародних експертів. Дискусія в тому, що міжнародні партнери рекомендують, щоб громадська рада міжнародних експертів могла під час розгляду давати свою оцінку щодо того чи іншого кандидата. І щоб Вища кваліфікаційна комісія суддів брала на розгляд тільки тих кандидатів, які пройшли попереднє обговорення громадської ради. І, відповідно, вже їх подавала на остаточне затвердження”, – сказав він в ефірі “Свободи слова” на каналі ICTV в понеділок увечері.

Верховна Рада не виносила на голосування питання внесення до порядку денного законопроекту про Вищий антикорупційний суд. Спікер Андрій Парубій заявляв, що зробить це після розгляду законопроектів щодо фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин. Рада розглядала одразу три альтернативні законопроекти. Проте у ВР не вистачило голосів, навіть, щоб відправити їх на доопрацювання на перше читання. Після цього Парубій закрив вечірнє засідання парламенту.

Закон про Антикорупційний суд може бути ухвалений Верховною Радою в цілому 2018 року і зможе розпочати роботу в 2019 році, висловила сподівання перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко. В інтерв’ю парламентській газеті “Голос України”, опублікованому у вівторок, відповідаючи на запитання, коли може бути ухвалено в цілому закон про Антикорупційний суд, і коли в Україні розпочне роботу Вищий антикорупційний суд, І. Геращенко сказала: “У мене немає сумнівів, що всі депутати усвідомлюють відповідальність за голосування за цей законопроект, і він буде прийнятий. Президент (президент України Петро Порошенко – ІФ) подав свою версію, її можна доопрацювати до другого читання на рівні поправок”.

Партія “Блок Петра Порошенка “Солідарність” заплатила влітку 2017 року громадській організації “Фонд інновацій та розвитку” більше мільйона гривень. Про це свідчить звіт президентської політсили на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. З документу випливає, що партія перерахувала ГО шістьма траншами 1,058 мільйона гривень: 100 240 та 44 240 грн – 6 липня, 608 грн – 14 липня, 8 800 грн – 17 липня, 306 000 – 18 липня та 598 000 гривень – 29 серпня 2017 року. Згідно зі звітом, усі виплати здійснювалися за трьома договорами між партією та фондом, укладеними 1 лютого, 28 квітня та 3 липня 2017 року.

ЕВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

У представництві Європейського Союзу в Україні зазначають, що законопроект №6106 “Про стратегічну екологічну оцінку” є останнім документом у сфері охорони навколишнього середовища, ухвалення якого очікують від України, і сподіваються на схвалення українським парламентом уже цього тижня. “Сподіваємося, що цього тижня Верховна Рада прийме закон “Про стратегічну екологічну оцінку” (№6106). Після ухвалення минулого року закону “Про оцінку впливу на довкілля” це єдиний документ у сфері охорони навколишнього середовища, якого не вистачає. Також це одне з міжнародних зобов’язань України”, – повідомляється в мікроблозі Представництва ЄС в Україні в соцмережі Twitter.

ОНОВЛЕННЯ СКЛАДУ ЦВК.

Питання щодо кандидатури в члени Центральної виборчої комісії від фракції “Опозиційний блок” узгоджується додатково, повідомила представник президента України в парламенті Ірина Луценко (фракція “Блок Петра Порошенка”). І. Луценко у вівторок на своїй сторінці в соцмережі Facebook зазначила, що одним із найважливіших питань нової сесії Верховної Ради буде кадрове питання, зокрема призначення нового складу ЦВК. “Представлені від різних партій і груп, президент вніс 14 кандидатур. Додатково узгоджується питання щодо кандидатури від Опоблоку. Хочу наголосити, що ніякого блокування жодної партії або групи з боку Адміністрації президента не відбувається”, – написала І. Луценко.

ПРИЗНАЧЕННЯ НОВОГО ГОЛОВИ НБУ.

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка, до якої входить 21 депутат, після зустрічі з в.о. глави Національного банку України Яковом Смолієм у вівторок вирішила відмовити в підтримці його кандидатури на посаду глави НБУ. “Кандидат, звичайно, плаває, я з великим успіхом міг би претендувати на посаду глави Нацбанку”, – сказав О.Ляшко після того, як Я.Смолій пояснив необхідність нещодавнього підвищення НБУ облікової ставки з 14,5% до 16% річних.

ЕКОНОМІКА.

Верховна рада прийняла у другому читанні проект закону №4666 про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. “За” проголосувало 285 депутатів. Відзначається, що законопроектом передбачено регулювання корпоративних договорів, відомих як “shareholder agreements”. Відтепер учасники товариств з обмеженою відповідальністю зможуть створювати наглядові ради в статутах своїх товариств. “Ухвалення законопроекту дозволить здійснити прорив у відносинах з малим і середнім бізнесом”, – прокоментував автор законопроекту, голова Комітету з питань економічної політики, заступник керівника фракції “Народний фронт” Андрій Іванчук.

Верховна Рада ухвалила закон про створення і впровадження кредитного реєстру Національного банку України і вдосконалення процесів управління кредитними реєстрами банків. “За” проголосувало 226 депутатів. Як зазначається, закон  №7114-д є однією з умов співпраці України з Міжнародним валютним фондом і Європейським Союзом.

Міжнародні резерви України за місяць знизилися на 2% і станом на початок лютого становили 18,44 млрд доларів. Про це повідомляє прес-служба регулятора. У Нацбанку наголошують, що скорочення резервів у січні відбулося з двох причин. По-перше, у січні було здійснено платежі уряду з обслуговування та погашення державою боргу на суму 565,6 млн доларів. “Зокрема, 468,5 млн доларів було спрямовано на обслуговування і погашення за ОВДП, деномінованими в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні. По-друге, у відповідь на посилення волатильності обмінного курсу гривні НБУ проводив валютні інтервенції для згладжування надмірних курсових коливань, викликаних тимчасовими факторам.

Україна знаходиться в переговорному процесі з китайською стороною щодо залучення 7 мільярдів доларів для реалізації ряду інфраструктурних проектів. Про це міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив під час прес-конференції у вівторок. “Під час засідання українсько-китайської комісії, яке відбулося у грудні минулого року, обговорювалася можливість залучення китайських чи то кредитів, чи то інвестицій в розмірі орієнтовно 7 млрд доларів”, – сказав міністр. “Дійсно ця цифра прозвучала. Водночас, перелік об’єктів з нашого боку по лінії інфраструктури сформований, ми знаходимося в переговорному процесі з китайською стороною”, – заявив Омелян. Він також повідомив, що влітку поточного року відбудеться його візит до Китаю, де планується більш детально обговорити цей проект з китайськими партнерами.

СААКАШВІЛІ.

Адвокат лідера партії “Рух нових сил”, екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі Руслан Чорнолуцький подав касацію на рішення Київського адміністративного апеляційного суду щодо отримання статусу особи, яка потребує додаткового захисту, такий процесуальний крок дає змогу М. Саакашвілі й надалі легально перебувати в Україні. “Сьогодні подав в інтересах захисту Міхеіла Саакашвілі касацію на вчорашнє незаконне рішення апеляційного суду щодо отримання статусу особи, яка потребує додаткового захисту. Такий процесуальний крок дозволяє йому й надалі легально перебувати в Україні і є підставою для продовження Міхеілу Саакашвілі довідки про звернення по захист”, – написав адвокат на сторінці у Facebook у вівторок.

Окружний адміністративний суд м. Києва відхилив ще один позов екс-президента Грузії, лідера партії “Рух нових сил” Міхеїла Саакашвілі, в якому він просив визнати незаконною бездіяльність Державної міграційної служби (ДМС) при розгляді скарги на рішення Управління ГМС Київської області, яке відмовило політику в наданні статусу особи, яка потребує додаткового захисту. Відповідне рішення суд прийняв на засіданні у вівторок, відмовившись визнати протиправною та незаконною бездіяльність ДМС за позовом М. Саакашвілі.

Генеральна прокуратура України не проситиме суд про повторне обрання запобіжного заходу лідеру партії “Рух нових сил”, екс-президенту Грузії Міхеїлу Саакашвілі, оскільки він приходить на допити, повідомив генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Саакашвілі після багатьох дивних акцій все ж почав ходити на допити. Зараз, коли закінчується обраний йому запобіжний захід, ми не будемо її продовжувати. Він приходить за повістками, тому жодних обтяжень, на мій погляд, не потребує”, – повідомив генпрокурор інтернет-виданню ТСН.ua у вівторок.

ЕНЕРГЕТИКА.

ПАТ “Вінницяобленерго” отримало схвалення для переходу на стимулююче регулювання тарифів на розподіл і постачання електричної енергії з 1 квітня 2018 року. Про це йдеться в протоколі слухань, розміщеному на сайті компанії. “Стан електричних мереж та енергетичного обладнання і необхідність в щорічному збільшенні потужності для споживачів електричної енергії вимагають значних інвестицій, які можуть бути залучені тільки за умови впровадження стимулюючого регулювання”, – йдеться в обґрунтуванні компанії. Серед наслідків для споживачів компанія відзначає “підвищення якості послуг з енергопостачання” і “зниження темпів зростання тарифів на електричну енергію”.

Поділитися у соцмережах

Twitter