Огляд ЗМІ за 13 березня 2018

ВИСНОВКИ

Президент США Дональд Трамп звільняє державного секретаря Рекса Тіллерсона і замінить його директором ЦРУ Майком Помпео. Пост директора ЦРУ посяде Джина Хаспел, раніше вона була заступником керівника управління. Згідно з повідомленнями газети “Washington post”, Хаспел свого часу очолювала секретну в’язницю ЦРУ в Таїланді, в якій американські військові застосовували імітацію утоплення до двох людей, підозрюваних у зв’язках з терористичним угрупуванням “Аль-Каїда”. Агентство Associated Press з посиланням на власні джерела повідомляє, що Дональд Трамп пішов на перестановки в адміністрації країни для підготовки до переговорів з керівництвом КНДР, а також – до кількох переговорів щодо торгових угод.

Глава МЗС Великобританії Борис Джонсон розповів про підтримку західними країнами позиції Лондона у “справі Скрипаля”. Він відзначив позицію президента Франції Еммануеля Макрона, віце-канцлера Німеччини Зигмара Габріеля і держсекретаря США Рекса Тіллерсона. Дональд Трамп вважає, що за інцидентом з Сергієм Скрипалем стоїть Росія. “Президент Трамп погодився з прем’єр-міністром Мей, що уряд Російської Федерації має надати однозначні відповіді щодо того, як це хімічна зброя, розроблена в Росії, могла бути використана в Сполученому Королівстві”, – йдеться в офіційній заяві Білого дому. Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що дуже стурбована передбачуваною причетністю РФ до отруєння Сергія Скрипаля. Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія не винна в отруєнні Скрипаля та готова співпрацювати з Великобританією в розслідуванні справи, якщо Лондон виконає свої міжнародні зобов’язання. Також у Лондоні знайшли мертвим у власному будинку російського бізнесмена Миколу Глушкова, який був близьким другом з покійним олігархом Борисом Березовським.

Президент України Петро Порошенко закликав країни “Великої сімки” засудити і не визнавати проведення Росією виборів президента РФ на території окупованого Криму.

Кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк повідомив, що у Європейському союзі створили неофіційний документ, в якому зазначено, що Україна не в повній мірі виконує вимоги Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду. “13 країн-членів ЄС і близьких союзників України створили неофіційний документ перед обговоренням Ради міністрів закордонних справ 19 березня, в якому говориться, що “уряд не в повній мірі виконує контрольні показники ЄС і МВФ. Активісти громадянського суспільства і експерти попереджають про ризики відкату”, – повідомив Йозвяк.

Президент Петро Порошенко відклав подання законопроекту про податок на виведений капітал до парламенту через позицію міжнародних партнерів. Заступник глави адміністрації президента Дмитро Шимків повідомив, що офіційне внесення законопроекту до Верховної Ради було заплановане на 7 березня, однак напередодні запланованої зустрічі в АП отримали “жорсткого” листа від МВФ. “МВФ взяв паузу на вивчення законопроекту, та спочатку позитивно відреагував на готовність скорочувати державний бюджет, як компенсатор запровадження ПнВК протягом перших років (нам давно треба це зробити, бо видатки зростають швидше доходів)”, – заявив він.

Нардеп Іван Вінник повідомив, що Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони розгляне президентський законопроект про нацбезпеку 14 березня. Він також припустив, що ВР розгляне цей законопроект найближчим часом. Проте, на думку депутата, документ досить вузький, і його необхідно розширити. У БПП заявили, що необхідно до 1 червня прийняти в цілому законопроект про національну безпеку, щоб мати можливість отримати в повному обсязі фінансування українських програм з підтримки армії з бюджету США за підсумками його перегляду за півроку. Нардеп Ірина Фріз заявила, що законопроект «Про національну безпеку» є необхідним документом для реформування державного сектора безпеки і оборони відповідно до стандартів і критеріїв НАТО.

Верховна Рада Україна відправила на доопрацювання в профільний комітет три законопроекти, що стосуються внесення змін до закону про Державне бюро розслідувань. На розгляд нардепів пропонувалися три проекти закону про внесення змін до закону про ДБР – технічний законопроект №5395, депутатський № 7450 та урядовий № 6430. Голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін під час виступу у залі парламенту рекомендував технічний законопроект ухвалити за основу і в цілому та визначитися у першому читанні з-поміж депутатського та урядового. За його словами, технічний проект закону, авторства депутата Миколи Паламарчука, усуває лише деякі неточності і тому його слід ухвалити. Щодо депутатського № 7450 та урядового №6430 проектів, то вони майже ідентичні, і тому рекомендував ухвалити їх як альтернативні. Директор ДБР роман Труба заявив, що законопроекти, згідно з якими вносяться зміни до закону України “Про Державний бюро розслідувань”, мають бути повторно розглянуті Верховною Радою вже під час наступного пленарного тижня. Нардеп Мустафа Найєм вважає, що БПП навмисне перешкоджає запуску Державного бюро розслідувань. «Справа в тому, що глава ДБР є людиною, наближеною до “Народного фронту”. БПП не хоче під будь-яким приводом запускати це агентство. Ви бачите, що сьогодні не проголосували навіть за технічні речі…», – заявив Найєм.

Верховна Рада відклала на невизначений термін розгляд законопроекту, що відміняє скандальну поправку нардепа Андрія Лозового в Кримінально-процесуальному кодексі. Спікер Андрій Парубій повідомив, що з відповідним проханням звернувся комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Він запропонував відкласти розгляд проекту закону 7547 “для проведення політичних консультацій”. Таким чином, 15 березня новий КПК набирає чинності. НАБУ закликало Верховну Раду скасувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, які паралізують роботу органів досудового розслідування. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що не дивлячись на всі розбіжності, парламент повинен досягти компромісу і внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу для усунення дисбалансів.

Глава фракції  НФ Максим Бурбак заявив, що НФ готовий підтримати призначення Якова Смолія главою Національного банку України і заперечує існування будь-яких додаткових умов. «І ніяких інсинуацій торгів не відбувається. Не перетворюйте парламент на Бессарабський ринок», – заявив Бурбак. Представник президента у ВР Ірина Луценко заявила, що НФ готовий підтримати призначення Якова Смолія главою Національного банку України, але лише після обрання омбудсмена. «Єдине, “Народний фронт” наполягає на іншому порядку: вони хочуть спочатку голосувати за омбудсмена, за Рахункову палату, після цього перейти до Національного банку», – заявила Луценко.

Глава «Газпрому» Олексій Міллер повідомив, що процес розірвання контрактів «Газпрому» і НАК “Нафтогаз України” займе 1,5-2 роки. “Ми вже подали апеляцію за контрактом на поставку газу на Україну, до кінця березня буде подана апеляція за контрактом на транзит і ініційована процедура розірвання контрактів в установленому порядку”, – додав він.

Київський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги на штраф Антимонопольного комітету у 171 мільярд гривень, накладений на російський “Газпром”.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Справа Скрипаля. День дев’ятий. Розробник «Новачка» бачить слід Москви (565 публікацій у ЗМІ)
  • Зміна держсекретаря США: Помпео замість Тіллерсона (145 публікацій у ЗМІ)
  • Росія закликає Київ створити безпечні умови для голосування на виборах президента в Україні (77 публікацій у ЗМІ)
  • У Лондоні помер соратник олігарха Березовського (38 публікацій у ЗМІ)
  • ВР має повторно розглянути зміни до закону про ДБР наступного пленарного тижня – Труба (27 публікацій у ЗМІ

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Президент України Петро Порошенко закликав країни “Великої сімки” (G7) засудити і не визнавати проведення Росією виборів президента РФ на території окупованого Криму. “Я хотів би обговорити російські вибори 18 березня. Це було б критично важливим для нас отримати вашу чітку заяву про засудження і невизнання російських виборів у Криму”, – наводить слова П. Порошенка прес-служба глави держави під час його зустрічі з послами країн “великої сімки” – США, Японії, Німеччини, Великобританії, Франції, Італії та Канади у вівторок у Києві. “Ми дуже цінуємо вашу тверду попередню позицію”, – додав президент.

У Європейському союзі створили неофіційний документ, в якому зазначено, що Україна не в повній мірі виконує вимоги Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду. Про це повідомив з Брюсселя кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк на своїй сторінці в Twitter. “13 країн-членів ЄС і близьких союзників України створили неофіційний документ перед обговоренням Ради міністрів закордонних справ 19 березня, в якому говориться, що “уряд не в повній мірі виконує контрольні показники ЄС і МВФ. Активісти громадянського суспільства і експерти попереджають про ризики відкочування”, – повідомив Йозвяк.

Президент Петро Порошенко відклав подання законопроекту про податок на виведений капітал до парламенту через позицію міжнародних партнерів. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків. “На жаль, через позицію міжнародних партнерів та компаній повинні провести додаткове обговорення та пошук аргументів саме для них”, – написав він.

МВФ наполегливо рекомендував не вносити на розгляд Верховної ради законопроект про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Про це повідомив заступник глави адміністрації президента Дмитро Шимків на своїй сторінці у Facebok. Адміністрація президента підготувала текст законопроекту та ознайомила з ним представників МВФ. “МВФ взяв паузу на вивчення законопроекту, та спочатку позитивно відреагував на готовність скорочувати державний бюджет, як компенсатор запровадження ПнВК протягом перших років (нам давно треба це зробити, бо видатки зростають швидше доходів)”, – написав він.

ЗАКОН ПРО НАЦБЕЗПЕКУ.

Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони розгляне президентський законопроект про нацбезпеку в середу, 14 березня, повідомив його секретар, народний депутат Іван Вінник (фракція “Блок Петра Порошенка”). “Комітет має намір розглянути цей проект у середу на своєму засіданні. Я про нього доповідатиму”, – сказав І. Вінник у кулуарах Верховної Ради у вівторок. Він також припустив, що ВР розгляне цей законопроект найближчим часом. Проте, на думку депутата, документ досить вузький, і його необхідно розширити.

Верховній Раді необхідно до 1 червня прийняти в цілому законопроект про національну безпеку, щоб мати можливість отримати в повному обсязі фінансування українських програм з підтримки армії з бюджету США за підсумками його перегляду за півроку, заявляють у фракції “Блок Петра Порошенка”. “Ухвалення цього закону до червня нинішнього року допоможе Україні розраховувати на стовідсоткове, а можливо, додаткове фінансування з бюджету США за результатами піврічного перегляду наших українських програм з підтримки збройних сил”, – сказав заступник глави фракції Сергій Березенко журналістам у вівторок у Києві.

Закон “Про національну безпеку”, внесений до Верховної Ради президентом України, є необхідним документом для реформування державного сектора безпеки і оборони відповідно до стандартів і критеріїв НАТО, заявляє народний депутат фракції партії “Блок Петра Порошенка”, голова постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз. Як повідомляється на офіційному сайті партії “Блок Петра Порошенка” у вівторок, під час спілкування з журналістами в парламенті депутат нагадала, що проект закону “Про національну безпеку” був розроблений спільно з фахівцями представництва НАТО і країн-членів Альянсу.

УТВОРЕННЯ ДБР.

Верховна Рада Україна відправила на доопрацювання в профільний комітет три законопроекти, що стосуються внесення змін до закону про Державне бюро розслідувань (№5395, 6430, 7450). Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, народні депутати так і не змогли досягти консенсус щодо жодного із законопроектів. Голова Верховної Ради Андрій Парубій кілька разів ставив на голосування прийняття кожного із законопроектів у першому читанні, але жоден із них не набрав мінімально необхідної кількості голосів (226 голосів) парламентарів. Після цього спікер парламенту запропонував депутатам відправити ці законопроекти на доопрацювання в профільний комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. За таку пропозицію проголосували 230 народних депутатів.

Законопроекти, згідно з якими вносяться зміни до закону України “Про Державний бюро розслідувань”, мають бути повторно розглянуті Верховною Радою вже під час наступного пленарного тижня, заявляє директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба. На сторінці ДБР у соцмережі Facebook у вівторок зазначається, що 13 березня Верховна Рада не підтримала жоден із законопроектів, згідно з якими вносяться зміни до закону про ДБР, і повернула їх на повторне перше читання. На думку Р.Труби, законопроекти не набрали потрібної кількості голосів через відсутність або неголосування значної частини депутатів.

Фракція “Блок Петра Порошенко” у Верховній Раді навмисне перешкоджає запуску Державного бюро розслідувань, вважає народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Мустафа Найєм. “Справа в тому, що глава ДБР є людиною, наближеною до “Народного фронту”. БПП не хоче під будь-яким приводом запускати це агентство. Ви бачите, що сьогодні не проголосували навіть за технічні речі – не проголосували за кваліфікаційні вимоги до співробітників ДБР, за те, щоб нарешті почати відбирати керівників територіальних органів і підрозділів ГБР центрального апарату, за дисциплінарні стягнення, зарплати”, – сказав М.Найєм журналістам у кулуарах парламенту у вівторок, пояснюючи ситуацію з неголосуванням за законопроекти про внесення змін до закону про Держбюро розслідувань.

УТВОРЕННЯ АКС.

Верховна Рада України може ухвалити в цілому законопроект про Вищий антикорупційний суд не раніше кінця квітня, прогнозує представник президента України в парламенті, народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Луценко. “Прогноз такий, що ми вийдемо на травень місяць на голосування, можливо, кінець квітня”, – сказала І. Луценко журналістам у вівторок у Києві. За її словами, поправок до другого читання законопроекту про Антикорупційний суд буде не так багато, як це було із проектом закону про внесення змін до низки процесуальних кодексів у рамках судової реформи.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КПК.

Верховна Рада відклала на невизначений термін розгляд законопроекту, що відміняє скандальну поправку нардепа Андрія Лозового в Кримінально-процесуальному кодексі. Про це повідомив на сесії парламенту у вівторок спікер Андрій Парубій. За його словами, з відповідним проханням звернувся комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Він запропонував відкласти розгляд проекту закону 7547 “для проведення політичних консультацій”. Парубій виконав це прохання і поставив на голосування інший законопроект. Тим часом, з четверга, 15 березня, новий КПК набирає чинності.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що не дивлячись на всі розбіжності, парламент повинен досягти компромісу і внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу для усунення дисбалансів. Про це він сказав журналістам у вівторок, передає “Інтерфакс-Україна”. “Наскільки я знаю… парламент не готовий голосувати наші пропозиції, але, думаю, що якийсь компроміс буде знайдено. Чи достатній цей компроміс… Подивимося. Якщо він буде недостатній, і практика покаже нам і депутатам, і буде зрозуміло, що потрібні зміни,  думаю, це будуть зміни”, – заявив глава МВС. Аваков пояснив, що підконтрольне йому відомство разом з Генпрокуратурою ініціювали зміни до КПК, оскільки з 15 березня (з моменту вступу в силу змін до КПК з урахуванням т.зв. “поправок Лозового – ред.) можливий “дуже сильний дизбаланс, який вплине на кримінальний процес, зокрема”.

Національне антикорупційне бюро України закликало Верховну Раду скасувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, які паралізують роботу органів досудового розслідування. Про це повідомляє прес-служба НАБУ. “Звертаємо увагу народних обранців на те, що залишається загроза роботі системи правоохоронних органів в частині обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до шести місяців із моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (з можливістю продовження розслідування за рішенням суду)”, – сказано у заяві.

ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВИ НБУ.

Фракція “Народний фронт” у Верховній Раді готова підтримати призначення Якова Смолія главою Національного банку України, але лише після обрання омбудсмена, повідомила представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко (фракція “Блок Петра Порошенка”). “Народний фронт” підтримує кандидатуру Якова Смолія. Будь-яких заперечень у них немає. Я думаю, вони підтримають. Єдине, “Народний фронт” наполягає на іншому порядку: вони хочуть спочатку голосувати за омбудсмена, за Рахункову палату, після цього перейти до Національного банку”, – сказала І. Луценко журналістам у кулуарах парламенту у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства” Інтерфакс -Україна”.

Парламентська фракція партії “Народний фронт” готова підтримати призначення Якова Смолія главою Національного банку України, заявляє глава фракції Максим Бурбак і заперечує існування будь-яких додаткових умов. “На минулому пленарному тижні проходило засідання фракції, де більшістю голосів було прийнято рішення, що в разі внесення і включення до порядку денного питання призначення голови Національного банку України “Народний фронт” буде підтримувати кандидатуру Смолія. І ніяких інсинуацій торгів не відбувається. Не перетворюйте парламент на Бессарабський ринок”, – сказав глава фракції “Народний фронт” Максим Бурбак журналістам у вівторок в Києві.

СПРАВА РУБАНА.

Служба безпеки України очікує на допит народного депутата Надію Савченко в четвер, 15 березня, на допит у вівторок вона не прийшла. “Сьогодні Савченко не прийшла, ми чекаємо на неї у четвер”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в СБУ.

Народний депутат України Надія Савченко (позафракційна) стверджує, що не отримувала повістки про виклик на допит до Служби безпеки України у справі керівника Центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимира Рубана, але обіцяє прибути на допит у разі особистого оповіщення. “Офіційної повістки про виклик на допит мене як свідка у справі Володимира Рубана … особисто я не отримувала. Засоби масової інформації не є офіційним і надійним джерелом оповіщення… У разі наявності наміру проведення з моєю участю слідчих дій, прошу передати мені наручно (на руки – ІФ) виклик на допит як свідка до Служби безпеки України, після чого в установлений законом України триденний термін… я прибуду на допит до СБУ”, – написала нардеп в листі на ім’я глави СБУ Василя Грицака, фотокопію якого оприлюднено на її сторінці у Facebook у вівторок.

РЕФОРМИ.

Верховна Рада прийняла в першому читанні урядовий законопроект №4571 про внесення змін до ст.5 закону України про поширення зразків аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, який передає їхнім власникам контроль над видачею контрольних марок. На засіданні парламенту у вівторок на підтримку документа, що вдосконалить процес введення в обіг зразків аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм і комп’ютерних програм, проголосувало 238 народних депутатів. Як зазначив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Титарчук, представляючи законопроект, останнім часом поширилися випадки, коли шахраї незаконно отримують контрольні марки з використанням фіктивних ліцензійних угод, і тому “ми пропонуємо простий механізм протидії цим явищам”. За його словами, законопроект уточнює порядок заяв отримання контрольних марок і вводить норму, за якої власники можуть контролювати процес видачі таких марок і своєчасно протидіяти незаконному використанню цих захисних елементів.

ЕНЕРГЕТИКА.

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак допускає корупційну причину відмови Державної служби геології і надр України (Держгеонадра) від виставлення нафтогазових родовищ на аукціон. На прес-конференції у вівторок в Києві, відповідаючи на запитання журналістів щодо заяви Держгеонадр, що перший аукціон з продажу спецдозволів на користування надрами у 2018 році відбудеться без виставлення на нього нафтогазових ділянок через необхідність проведення оцінки впливу на навколишнє середовище, Семерак сказав : “Та заява не відповідає дійсності. Вона не пов’язана з цим законом. На жаль, це є хибною службою, що використовується для прикриття непрозорих, можливо, корупційних, дій “.

Процес розірвання контрактів Газпрому і НАК “Нафтогаз України” займе 1,5-2 роки. Про це заявив глава Газпрому Олексій Міллер на зустрічі з прем’єр-міністром РФ, передає Liga.net. “Без сумніву, процедура розірвання контрактів не дуже швидка. Мабуть, на це піде плюс-мінус 1,5-2 роки”, – сказав він. Міллер нагадав, що за рішенням Стокгольмського арбітражу Газпром повинен НАК “Нафтогаз України” 2,56 млрд доларів. “НАК “Нафтогаз України” зробив заяву про те, що і за майбутній 2018 рік, і за 2019 рік, до кінця дії контрактів, НАК “Нафтогаз України” на підставі рішення Стокгольмського арбітражу стягне з нас ще штрафи, і ми будемо змушені заплатити ще кілька мільярдів доларів. Звичайно, в таких умовах для нас ці контракти стають економічно неефективними, недоцільними з економічної точки зору, і Газпром ухвалив рішення про початок процедури розірвання контрактів в судовому порядку через Стокгольмський арбітраж”, – сказав глава Газпрому.

Київський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги на штраф Антимонопольного комітету у 171 мільярд гривень, накладений на російський “Газпром”. Про це повідомляє прес-служба суду, передає “Економічна правда”. “Своєю ухвалою КАГС відмовив ПАТ “Газпром” у задоволенні апеляційної скарги та залишив без змін ухвалу місцевого суду щодо механізму виконання судового рішення”, – йдеться у повідомленні. У 2017 році суд зобов’язав “Газпром” виплатити до Державного бюджету України більше 171 мільярда гривень за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Компанія продовжує оскаржувати рішення та дії державного виконавця.

Поділитися у соцмережах

Twitter