Огляд ЗМІ за 16-18 березня 2018

Пресцентр УКМЦ

ВИСНОВКИ

Росія оголосила персонами нон грата 23 дипломатичних співробітників посольства Великобританії в Москві, вони будуть вислані з країни протягом тижня. Також в МЗС РФ заявили, що РФ відкликає згоду Росії на відкриття і функціонування Генконсульства Великобританії у Санкт-Петербурзі, а у зв’язку з неврегульованістю статусу Британської Ради в РФ припиняється його діяльність. У МЗС Британії заявили, що висилка з РФ британських дипломатів не змінює позицію Лондона у “справі Скрипаля”. Глава МЗС Великої Британії Борис Джонсон заявив у п’ятницю, що президент Росії Володимир Путін “практично напевне” особисто віддав наказ використати токсичну нервово-паралітичну речовину “Новічок” для отруєння Скрипаля. Прем’єр-міністр Великобританії Тереза ​​Мей заявила, що Велика Британія вивчає можливість вжити нових заходів проти Росії. Також Тереза Мей обговорила із головою Ради Європи Дональдом Туском майбутню реакцію Європейського союзу на отруєння Скрипаля. Президент Франції Еммануель Макрон висловив солідарність з Великою Британією, що зазнала атаки, вказавши при цьому на причетність РФ. Президент Петро Порошенко заявив, що Україна поділяє позицію керівництва США, Великої Британії, Франції та Німеччини, які вважають, що за отруєнням громадян Великої Британії стоїть РФ.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що НАТО має покращити свої оборонні можливості та готовність діяти через все більш агресивні і непередбачувані дії Росії. «Солсбері, судячи з усього, є наслідком того, за чим спостерігали протягом декількох років – Росія стає все більш непередбачуваною та агресивною», – заявив Столтенберг. Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін вважає, що Росія за правління діючого президента Володимира Путіна є найбільшою та і безпосередньою загрозою. Він зазначив, що у своїй промові перед Федеральними зборами Путін повністю перекреслив горбачовську “політику нового мислення” про припинення холодної війни із Заходом, відмову від гонки озброєнь і демократичні перетворення: тепер пріоритети протилежні – гонка озброєнь, початок холодної війни, консервування “стабільності” як вищої цінності. Однак мілітаризація як Росії, так і її сусідніх держав, за словами Горбуліна, – один із наслідків проблеми втрати довіри між державами.

За даними екзит-полу Всеросійського центру вивчення громадської думки, на “виборах” президента РФ Володимир Путін набрав 73,9% голосів виборців. “Я вважаю, що ВЦИОМ підписується у тих самих кабінетах, де ухвалюються рішення про те, як влаштовувати дебати і як робити з виборів те, що ви самі бачили. Я у це абсолютно не вірю”, – заявила Ксенія Собчак.

МЗС України заявляє, що результати голосування за президента Росії, проведеного на території анексованого РФ Криму, не будуть визнані ні Україною, ні міжнародним співтовариством і більш того, поставлять під сумнів легітимність виборів президента РФ загалом. Президент Петро Порошенко заявляє, що міжнародні партнери України не визнають проведення виборів президента РФ на території окупованого АР Крим. “Крим – це Україна. Він має рано чи пізно приймати участь у виборах президента України, і замість російського аншлюсу має бути повернення Криму до України і України – до Криму”, – заявив Порошенко.

Представник ЄС при ООН Жоао Вале де Алмейда заявив, що Європейський союз не визнає проведення виборів президента Росії на території анексованого Криму. Він зазначив, що мілітаризація анексованого Криму продовжує позначатися на безпеці регіону. “ЄС засуджує будівництво моста в Керчі без згоди України, що негативно позначиться на портах в Азовському морі”, – додав посол. Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Швеції та України звернулися зі спільною заявою в зв’язку з 4-ю річницею анексії Криму Росією. У тексті, оприлюдненому на сайті МЗС України, зазначається, що “ЄС не визнає результати виборів, які проводяться Росією в Криму”. Глави МЗС восьми країн запевнили, що не дозволять Криму зникнути з міжнародного порядку денного.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що громадян РФ, за винятком дипломатів, не допускатимуть у неділю, 18 березня, на територію російських дипломатичних установ для участі у виборах президента РФ. Постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив, що київська влада порушить низку міжнародних документів у разі блокування доступу до російських зарубіжних установ в Україні в день виборів президента РФ. Уповноважений з прав людини в РФ Тетяна Москалькова звернулася до ООН, до комісара Ради Європи з прав людини та українського омбудсмена з проханням втрутитися в ситуацію з недопущенням росіян на виборчі дільниці в Україні. Прес-секретар Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Томас Раймер заявив, що не коментуватиме рішення України 18 березня блокувати росіянам, які перебувають у країні доступ до дільниць для голосування на виборах президента Росії.

Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що Кабінет міністрів готовий схвалити рішення про розірвання програми економічного співробітництва з Російською Федерацією. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що торговельно-економічні відносини з Росією мають бути мінімізовані. Клімкін додав, що говорити про ефективне економічне співробітництво з країною-агресором, з країною, яка порушила свої зобов’язання за договором про ЗВТ, яка блокує українські товари і транзит, неможливо. Нардеп Ганна Гопко заявила, що у комітеті Верховної Ради у закордонних справах очікують від уряду надання народним депутатам переліку нормативно-договірної бази між Україною і Російською Федерацією, яка підлягає денонсації, а також внесення в парламент відповідного законопроекту. Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд вважає, що Україна повинна визначитися із зовнішньою політикою щодо Російської Федерації. Сироїд переконана, що необхідно “ввести санкції до Росії, починаючи зі скасування безвізового режиму і закінчуючи розривом всіх тих договорів, які Росія порушила давно в односторонньому порядку”, “ввести санкції до російського капіталу, який сьогодні присутній в критичній інфраструктурі України, персональні санкції”.

Президент Петро Порошенко заявив, що вже дав доручення підготувати проект поправок до Конституції України, які закріплять прагнення України до членства в НАТО та Європейському Союзі. Порошенко також переконаний, що членство країни в Європейському Союзі є питанням декількох років, а не десятиліть. “Ми будемо відповідати критеріям вступу, в тому числі з боротьби з корупцією”, – заявив Порошенко. За його словами, в Україні вже створена “абсолютно незалежна антикорупційна інфраструктура”.

Венеціанська комісія розкритикувала законопроекти, які містять вимоги фінансової звітності і розкриття інформації для антикорупційних активістів. Як мовиться у рекомендаціях Венеціанської комісії, суворі вимоги до фінансової звітності та розкриття інформації для організацій громадянського суспільства у поєднанні з суворими санкціями ймовірно матимуть вкрай негативний вплив на громадянське суспільство в Україні і повинні бути повністю або значно зменшені. Окрім того, наголошують експерти, надзвичайно важливо, щоб плани України щодо скасування вимог е-декларацій для антикорупційних активістів були реалізовані до 1 квітня 2018 року – крайнього терміну подання перших декларацій.

Президент Петро Порошенко заявив, що формат антитерористичної операції буде змінено на операцію Об’єднаних сил. «Керівництво силами та засобами ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів покладатиметься на командувача Об’єднаних сил», – додав Порошенко. Петро Порошенко призначив генерал-лейтенанта Сергія Наєва командувачем Об’єднаних сил. Порошенко повідомив, що поставив перед командувачем Об’єднаних сил завдання щодо зміцнення Збройних Сил України настільки, “щоб вони були не лише обороноздатними, а й спроможними звільнити окуповані території”. Сам Сергій Наєв все своє життя був пов’язаний виключно з армією, він також був нагороджений Мечем Королеви Великої Британії, яку отримав з рук посла цієї держави в Україні (як кращий випускник Національної академії оборони України).

ГПУ провело обшуки в офісах компанії “Нова пошта” в кількох містах: в Києві, Полтаві, Харкові та Дніпрі. Прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган повідомила, що ГПУ підозрює посадових осіб споріднених компаній ТОВ “Нова пошта” в несплаті податків в особливо великих розмірах. Лариса Сарган заявила, що після обшуків в офісних та складських приміщеннях “Нової пошти” та споріднених з нею підприємств повідомлення про підозру не складалися та запобіжні заходи не обиралися. ТОВ “Нова пошта” заперечує, що вилучені в спорідненій з ним компанії готівкові кошти були необліковані.

Нардеп Мустафа Найєм повідомив, що у ВР готують звернення до Конституційного суду України щодо скасування рішення парламенту про призначення народного депутата з фракції “Народний фронт” Людмили Денісової уповноваженим з прав людини. Народний депутат пояснив, що, перш за все, був порушений профільний закон про уповноваженого з прав людини, що передбачає, що голосування за омбудсмена відбувається таємно, через бюлетені. Він також зазначив, що 6 червня 2017 року минув термін, коли подані кандидатури, які розглядали в сесійній залі 15 березня, могли бути винесені на голосування. Крім того, Найєм наголосив, що Паризькі принципи ООН передбачають, що органи, які стежать за дотриманням прав людини, не повинні бути політично заангажованим. ЗМІ повідомляють, що Людмила Денісова є однією з контролерів компанії, що після анексії Росією півострова була перереєстрована на російську податкову. До анексії півострова Денісова володіла чвертю будівельної компанії “Крымжелезобетон”. 12 січня 2015 року вона була перереєстрована в окупованому Сімферополі за російським законодавством.

«Наші гроші» повідомляють, що Міненерго пропонує погасити заборгованість за електроенергію споживачів перед підприємствами, що здійснюють постачання на території ОРДЛО, за рахунок коштів державного бюджету. З липня 2019 року в Україні повинна запрацювати нова модель оптового ринку електроенергії, буде створено товарну біржу та ліквідовано ДП “Енергоринок”. На сьогодні дебіторська заборгованість ДП “Енергоринок” становить 29,8 млрд грн, а кредиторська – 28,1 млрд грн. Тому Міненерго запропонувало шляхи для ліквідації заборгованості.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • У Росії завершилися вибори президента. Путін набрав більше 70% – попередні дані (212 публікацій у ЗМІ)
  • Британія звинувачує Росію у створюванні запасів нервово-паралітичних речовин (163 публікації у ЗМІ)
  • Голосування на російських виборах в Україні: доступ до консульств закритий, посольство під охороною (102 публікацій у ЗМІ).
  • Порошенко: членство України в ЄС – питання років, а не десятиліть (62 публікації у ЗМІ)
  • МЗС України відреагувало на звинувачення Москви у “втручанні” у внутрішні справи Росії (47 публікацій у ЗМІ)

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РФ.

Міністерство закордонних справ України заявляє, що результати голосування за президента Росії, проведеного на території анексованого РФ Криму, не будуть визнані ні Україною, ні міжнародним співтовариством і більш того, поставлять під сумнів легітимність виборів президента РФ загалом. “МЗС України рішуче засуджує рішення російської окупаційної адміністрації провести 18 березня 2018 роки вибори президента РФ на тимчасово окупованих Росією територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополь .. Результати незаконного голосування будуть незначними з юридичної точки зору, не матимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ні Україною, ні міжнародним співтовариством. Усі причетні до організації та проведення незаконного голосування у тимчасово окупованому Криму будуть відповідальними згідно із законодавством України”, – йдеться в заяві на сайті МЗС України в п’ятницю.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що міжнародні партнери України не визнають проведення виборів президента РФ на території окупованих Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, повідомляється на офіційному сайті глави держави. “Звичайно, що ми спостерігаємо і незаконні вибори – вибори президента Російської федерації. Незаконні на території окупованого Криму”, – зазначив П. Порошенко під час державного візиту до Кувейту в неділю.

Президент України Петро Порошенко вважає, що рано чи пізно жителі анексованого Криму мають узяти участь у голосуванні на виборах президента України. “Крим – це Україна. Він має рано чи пізно приймати участь у виборах президента України, і замість російського аншлюсу має бути повернення Криму до України і України – до Криму”, – сказав П. Порошенко, відвідуючи Донеччину в п’ятницю.

Європейський союз не визнає проведення виборів президента Росії на території анексованого Криму, заявив представник ЄС при ООН Жоао Вале де Алмейда. “Європейський Союз не визнає також проведення виборів Росією на Кримському півострові”, – сказав представник ЄС в ООН, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН щодо ситуації в анексованому Криму в четвер. За його словами, ЄС послідовно підтримує український суверенітет і територіальну цілісність.

Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Швеції та України звернулися зі спільною заявою в зв’язку з 4-ю річницею анексії Криму Росією. У тексті, оприлюдненому на сайті МЗС України, зазначається, що “ЄС не визнає результати виборів, які проводяться Росією в Криму”. Глави МЗС восьми країн запевнили, що не дозволять Криму зникнути з міжнародного порядку денного. “Поки триватиме незаконна анексія, триватимуть обмежувальні заходи і санкції”, – йдеться в зверненні.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляє, що громадян РФ, за винятком дипломатів, не допускатимуть у неділю, 18 березня, на територію російських дипломатичних установ для участі у виборах президента РФ. “МВС України повідомляє, що в неділю, 18 березня 2018 року, режим охорони дипломатичних установ Російської Федерації на території України в Києві, Харкові, Одесі та Львові не передбачатиме доступ до цих об’єктів громадян РФ для голосування на виборах … Доступ до установ матимуть особи виключно з дипломатичним статусом. Інші особи та громадяни РФ цього дня на територію диппредставництв не допускатимуться”, – ідеться в заяві МВС України, оприлюдненій А. Аваковим на його сторінці в соцмережі Facebook у п’ятницю.

Постійний представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич заявив, що київська влада порушить низку міжнародних документів у разі блокування доступу до російських зарубіжних установ в Україні в день виборів президента РФ. За словами Лукашевич, які наводяться в “Твіттері” на сторінці російського представництва при ОБСЄ, йдеться про порушення Києвом Гельсінського Заключного акту 1975 року, Підсумкового документа віденської зустрічі НБСЄ 1989 року, Копенгагенського документа НБСЄ 1990 року, Паризької хартії для нової Європи 1990 року, Документа московської наради СБСК 1991 року.

Уповноважений з прав людини в РФ Тетяна Москалькова звернулася до ООН, до комісара Ради Європи з прав людини та українського омбудсмена з проханням втрутитися в ситуацію з недопущенням росіян на виборчі дільниці в Україні. “Прошу Верховного комісара з прав людини ООН, Комісара Ради Європи з прав людини, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини негайно втрутитися і спонукати українську владу забезпечити безперешкодний доступ на виборчі дільниці для російських громадян на території України для забезпечення їх волевиявлення згідно з існуючими міжнародними нормами”, – йдеться в заяві Т. Москалькової, що надійшла в “Інтерфакс” у неділю.

Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ не коментуватиме рішення України 18 березня блокувати росіянам, які перебувають у країні доступ до дільниць для голосування на виборах президента Росії. Про це в суботу кореспондентові ТАРС повідомив прес-секретар БДІПЛ Томас Раймер. “По суті, голосування на виборах в іншій країні регулюється двосторонніми угодами між країнами. Я не знаю якихось міжнародних стандартів у цій сфері. Існують двосторонні домовленості про організацію голосування між країнами, тому ми не та організація, яка могла б це [заява влади України] прокоментувати”, – сказав він.

ДИПВІДОНОСИНИ УКРАЇНИ ТА РФ.

Прем’єр Володимир Гройсман заявив, що Кабінет міністрів готовий схвалити рішення про розірвання програми економічного співробітництва з Російською Федерацією. Про це він написав у Twitter. “Уряд готовий схвалити рішення про розірвання програми економічного співробітництва з РФ. Росія має платити високу ціну за агресію проти України”, – сказав Гройсман.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що торговельно-економічні відносини з Росією мають бути мінімізовані. “У загальному сенсі економічне співробітництво з країною-агресором має бути мінімізовано”, – сказав міністр журналістам у п’ятницю в Києві. П. Клімкін додав, що говорити про ефективне економічне співробітництво з країною-агресором, з країною, яка порушила свої зобов’язання за договором про ЗВТ, яка блокує українські товари і транзит, неможливо. За його словами, Україна також проводить аналіз договорів, наприклад про пенсійне забезпечення або взаємне визнання дипломів, щоб українці і надалі могли б ними користуватися.

У комітеті Верховної Ради у закордонних справах очікують від уряду надання народним депутатам переліку нормативно-договірної бази між Україною і Російською Федерацією, яка підлягає денонсації, а також внесення в парламент відповідного законопроекту. “Я дуже хочу, щоб Павло Клімкін крім заяв, по-перше, зареєстрував якийсь законопроект”, – сказала голова комітету Ради у закордонних справах, позафракційний народний депутат Ганна Гопко в ефірі телеканалу “112.Україна” в п’ятницю.

Україна повинна визначитися із зовнішньою політикою щодо Російської Федерації, вважає віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд. “Ми, нарешті, повинні визначитися з політикою щодо ворога”, – сказала О. Сироїд на XIV з’їзді політичної партії “Об’єднання “Самопоміч” в суботу в Києві. За її словами, за чотири роки війни, яку розв’язала Російська Федерація, не озвучена “цілісна політика щодо Росії як до держави-агресора”, а на законодавчому рівні досі не визначено загрози для національної безпеки України.

Акція “Народний розрив дипломатичних відносин з агресором” проходить неподалік будівлі консульського відділу посольства РФ в Україні в Києві. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, близько 50 активістів добровольчого руху “ОУН”, Комітету визволення політв’язнів, “Чорного комітету” та Коаліції учасників помаранчевої революції (КУПР) зібралися на вул. Добровольчих батальйонів, де розташовується консульство РФ. В руках вони тримають прапори своїх організацій, прапор України, а також кілька плакатів з гаслами та вимогами. Однією з головних вимог протестувальників є повний розрив дипвідносин між Україною і РФ.

ЄВРО- ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Президент України Петро Порошенко переконаний, що членство країни в Європейському Союзі є питанням декількох років, а не десятиліть. Як повідомила прес-служба глави держави, про це він заявив в інтерв’ю німецькій медіагрупі Funke. “У Німеччині це може бути непопулярним, але я абсолютно впевнений, що Україна буде прийнята до Європейського Союзу. І це буде питання декількох років, а не десятиліть. Навряд чи будь-яка інша країна проявляє більше інтересу по відношенню до Європи, ніж Україна” , – сказав президент. П. Порошенко зазначив, що встановив курс на вступ України в НАТО, а потім в ЄС і рішуче буде продовжувати шлях реформ. “Всі експерти підтверджують, що за останні три роки Україна досягла більшого прогресу, ніж за попередні 25 років”, – сказав він і підкреслив, що “це стосується і боротьби з корупцією”.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що вже дав доручення підготувати проект поправок до Конституції України, які закріплять прагнення України до членства в НАТО та Європейському Союзі. “Ми наполягатимемо на схваленні плану дій щодо членства України в НАТО… Я вже, до речі, дав розпорядження готувати проект поправок до Конституції, який на рівні Основного закону закріпить наші прагнення щодо вступу до НАТО, щодо вступу до Європейського Союзу”, – сказав П. Порошенко в Краматорську в п’ятницю.

ЗМІНА ФОРМАТУ АТО.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що формат антитерористичної операції буде змінено на операцію Об’єднаних сил. “Формат АТО буде змінено на операцію Об’єднаних сил. Керівництво силами та засобами ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів покладатиметься на командувача Об’єднаних сил”, – сказав П. Порошенко під час візиту в Донецьку область, повідомив його прес-секретар Святослав Цеголко.

Президент України Петро Порошенко призначив генерал-лейтенанта Сергія Наєва командувачем Об’єднаних сил. “За моєю ініціативою Верховна Рада ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. Цей документ створює нову правову основу для відсічі ворожій агресії на Донбасі, а в перспективі – і для відновлення територіальної цілісності України. Формат антитерористичної операції буде змінено на операцію Об’єднаних сил. Керівництво силами та засобами ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів покладатиметься на командувача Об’єднаних сил. На цю посаду я вирішив призначити генерал-лейтенанта Сергія Наєва”, – сказав він, перебуваючи з візитом у зоні АТО у п’ятницю.

ОБШУКИ У «НОВІЙ ПОШТІ».

Генеральна прокуратура України у п’ятницю, 16 березня, проводить обшуки в офісах компанії “Нова пошта” в кількох містах, повідомив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк. “Зараз в офісах “Нової пошти” в Києві, Полтаві та Харкові проводять обшук представники Генеральної прокуратури України. Вперше в моїй практиці здійснюють обшук мого кабінету й мене особисто. Забирають особистий комп’ютер. Відчуваю, як просто на очах поліпшується інвестиційний клімат у країні”, – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook. Прес-секретар генпрокурора України Лариса Сарган підтверджує цю інформацію і повідомляє, що проводиться близько 15 обшуків складських і офісних приміщень ТОВ “Нова пошта” в Києві, Полтаві, Харкові та Дніпрі в рамках кримінального провадження, деталі якого наразі не розголошуються.

Генеральна прокуратура України підозрює посадових осіб споріднених компаній ТОВ “Нова пошта” в несплаті податків в особливо великих розмірах, повідомила прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган. “За даними ДФС і за матеріалами кримінального провадження, посадові особи групи споріднених компаній використовували злочинну схему, спрямовану на надання послуг з переведення у готівку безготівкових коштів і з мінімізації податкових зобов’язань підприємств-клієнтів шляхом формування фіктивного податкового кредиту з проведенням безтоварних операцій з використанням підроблених документів підприємств з ознаками фіктивності, що призводило до несплати податків в особливо великих розмірах”, – йдеться в повідомленні.

Після обшуків в офісах і складських приміщеннях Києва, Дніпра, Одеси, Львова, Харкова і Полтави, в яких провадить діяльність ТОВ “Нова пошта” і споріднені з ним підприємства, через які проходило пересилання грошових коштів по Україні, повідомлення про підозру не складалися. Про це повідомила прес-секретар генпрокурора України Лариса Сарган на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук в суботу.

ТОВ “Нова пошта” заперечує інформацію прес-секретаря генпрокурора Лариси Сарган про те, що вилучені в спорідненій з ним компанії готівкові кошти були необліковані. Про це повідомили “Економічній правді” у прес-службі компанії. “Інформація, розповсюджена прес-секретарем генерального прокурора щодо вилучення якихось коштів, які начебто не були обліковані та не оприбутковані в касі та в бухгалтерських документах, не відповідає дійсності”, – заявили у прес-службі. Пізніше в компанії пояснили, що 16 березня були проведені обшуки у 42 касах в 6 відділеннях у 5 містах України: Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Львові.

ПРИЗНАЧЕННЯ ОМБУДСМЕНА.

У Верховній Раді готують звернення до Конституційного суду України щодо скасування рішення парламенту про призначення народного депутата з фракції “Народний фронт” Людмили Денісової уповноваженим з прав людини, повідомив народний депутат Мустафа Найєм (фракція “Блок Петра Порошенка” ). “Ми вважаємо, що було порушення законодавства, було порушення всіх норм, зокрема міжнародних, щодо незалежності омбудсмена. Ми звертатимемося, вже зараз готуємо подання до Конституційного суду щодо порушення законодавства під час прийняття цього рішення”, – сказав він журналістам у кулуарах парламенту в п’ятницю.

Новопризначена Уповноважена з прав людини Людмила Денісова є однією з контролерів компанії, що після анексії Росією півострова була перереєстрована на російську податкову. Про це повідомляє Bihus.Info. Її доньки також значаться серед засновників ще п’яти кримських компаній. До анексії півострова Денісова володіла чвертю будівельної компанії “Крымжелезобетон”. 12 січня 2015 року вона була перереєстрована в окупованому Сімферополі за російським законодавством. Її засновником в Єдиному держреєстрі юросіб Російської Федерації значиться українська ТОВ “Тріора”, 25% статутного капіталу якої внесла Денісова. Також серед засновників “Тріори” значаться ще два колишніх народних депутати від партії “Батьківщина” Сергій Веліжанський і Андрій Сенченко.

ЕКОНОМІКА.

Глава представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен вважає, що економіка України може зрости за рахунок відкладеного зростання. Про це вона повідомила в інтерв’ю НВ. “Одна зі сфер, яка може серйозно сприяти зростанню, – сільське господарство. Вас називали житницею Європи. Але потенціал вашого сільського господарства ще не реалізований. Перш за все через відсутність ринку землі”, – заявила вона. “Звичайно, потрібно ще зробити так, щоб в країну повірили інвестори. Це стосується і Світового банку. Ринок необхідний для того, щоб ми почали інвестувати в сільське господарство: транспортну інфраструктуру, зрошення тощо”, – зазначила Кахконен. За її словами, через кризу 2014-2015 років ВВП країни значно знизився. Зараз економіка відновилася, але економічне зростання поки скромний, на рівні 2%. Це, на її думку, означає, що рівень доходів населення ще не повернувся на докризовий рівень.

Глава представництва Світового банку (СБ) в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен розповіла про шахрайські схеми українських банків. Про це вона повідомила в інтерв’ю НВ. “Що стосується банківського сектора, звичайні люди можливо не усвідомлюють, наскільки в цій сфері було поширене шахрайство. Були ті, хто збирав депозити у людей і клав ці гроші собі в кишеню або видавав у вигляді кредитів власним компаніям і пов’язаним особам. Значна частина цих грошей осіла на Кіпрі і в офшорах”, – сказала вона. За словами Кахконен, зараз важливо зробити так, щоб банки вели свій бізнес чесно, кредитували домогосподарства і компанії за розумними ставками.

Світовий банк схвалює будь-який сценарій запуску ринку землі в Україні, у тому числі запропонований Міністерством аграрної політики і продовольства. Про це повідомила глава представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахонен в інтерв’ю НВ. Вона підкреслила, що її влаштовує будь-який сценарій запуску ринку землі. У тому числі і продаж землі обмеженим обсягом (до 300 га) в одні руки тільки фізичним особам – громадянам України, який раніше пропонувало міністерство. “Зараз українські компанії зосереджені головним чином на виробництві зернових. Ми очікуємо, що після того, як ринок відкриється і в країну підуть інвестиції, компанії почнуть створювати виробництва з високою доданою вартістю”, – сказала вона.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Венеціанська комісія розкритикувала законопроекти, які містять вимоги фінансової звітності і розкриття інформації для антикорупційних активістів. Про це йдеться у спільних рекомендаціях Венеціанської комісії та БДІПЛ/ОБСЄ, схвалених у Страсбурзі у п’ятницю, 16 березня. Як мовиться у рекомендаціях, суворі вимоги до фінансової звітності та розкриття інформації для організацій громадянського суспільства у поєднанні з суворими санкціями ймовірно матимуть вкрай негативний вплив на громадянське суспільство в Україні і повинні бути повністю або значно зменшені. Окрім того, наголошують експерти, надзвичайно важливо, щоб плани України щодо скасування вимог е-декларацій для антикорупційних активістів були реалізовані до 1 квітня 2018 року – крайнього терміну подання перших декларацій.

ЕНЕРГЕТИКА.

Понад 8 мільярдів доларів, які Російська Федерація та газовий монополіст “Газпром” винні Україні за різними газовими справами, так чи інакше будуть виплачені Україні.  Таку думку в ефірі одного із телеканалів висловив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє прес-служба уряду.  “Ми виграли Стокгольмський арбітраж. Це 2,5 млрд дол. Ще майже 6 млрд дол. (172 млрд грн) – за позовом Антимонопольного комітету України (за порушення антимонопольного законодавства). Це 8,5 млрд дол. Вони не хочуть цього виконувати, але куди вони дінуться”, – заявив Гройсман.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості пропонує погасити заборгованість за електроенергію споживачів перед підприємствами, що здійснюють постачання на території ОРДЛО, за рахунок коштів державного бюджету. Про це йдеться в законопроекті “Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електроенергії”, який було винесено на розгляд урядового комітету 15 березня, пишуть “Наші гроші”. З липня 2019 року в Україні повинна запрацювати нова модель оптового ринку електроенергії, буде створено товарну біржу та ліквідовано ДП “Енергоринок”. На сьогодні дебіторська заборгованість ДП “Енергоринок” становить 29,8 млрд грн, а кредиторська – 28,1 млрд грн. Тому Міненерго запропонувало шляхи для ліквідації заборгованості.