Існуючу систему психологічної допомоги в українській армії потрібно модернізувати. За останні кілька років кількість фахівців, які надають психологічну допомогу учасникам АТО та постраждалим від військових дій, збільшилась, рівень надання послуг часто не відповідає загальноприйнятим стандартам. Такі результати Першої всеукраїнської науково-практичної конференції «Робота з травмами війни. Український досвід» оприлюднила Віталіна Маслова, ініціатор та голова оргкомітету конференції, голова правління БО «Міжнародний благодійний фонд «Творча Криївка, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Одним з головних викликів сьогодні є відсутність фахових кваліфікацій у психологів для проведення спеціалізованої психологічної реабілітації. «На жаль, поруч із високопрофесійною діяльністю фахівців, ми бачимо все більше випадків небезпечного для нашої аудиторії аматорства, профанації діяльності, зокрема безпідставне використання терміну психологічна реабілітація для тих процесів, що не можуть бути так названі», – зазначила Віталіна Маслова. «Деякі види психологічного втручання в армії стають руйнівними в силу невідповідності етичним принципам психологічної діяльності та протиріччю законам індивідуальної та групової динаміки», – додала Людмила Новіцька, член ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій», тренер та автор тренінгів з надання першої психічної допомоги та кризової інтервенції.
За результатами доповідей на Конференції прийняли резолюцію з практичними рекомендаціями для модернізації існуючої системи психологічної допомоги в армії. Учасники наголосили на важливості проведення стандартизації видів та методів психологічного втручання з точки зору індивідуальної та групової психодинаміки, впровадження обов’язкового психологічного навчання командирів та майбутніх офіцерів, а також організації системи підвищення кваліфікації для військових психологів. Крім підвищення кваліфікації психологів, важливим також є законодавче закріплення вимоги щодо систематичного супервізійного супроводу психологів, які працюють з військовими та особами постраждалими від конфлікту.
Також учасники Конференції запропонували створити на базі військових шпиталів та військових центрів реабілітації спеціальні центри з надання кваліфікованої психологічної допомоги дійсним учасникам військових дій.
Всього у конференції взяли участь 130 учасників із 10 міст України. Під час конференції діяли 6 секцій: первинна психологічна допомога учасниками бойових дій; робота з родинами учасників АТО; робота з родинами загиблих учасників АТО; психологічна та комплексна реабілітація учасників бойових дій; робота з постраждалими внаслідок воєнного конфлікту дітьми та внутрішньо переміщеними особами (ВПО); секція професійного вигоряння фахівців які працюють з постраждалими від воєнних дій.
У рамках конференції провели серію майстер класів та практичних занять за напрямками: групова терапія, індивідуальна терапія, тілесна терапія, драма і театр, а також терапія з використанням образотворчого мистецтва. «Також працював відкритий простір, у якому наші підопічні [учасники бойових дій, ветерани, ВПО] та фахівці мали можливість спільно напрацювати напрямки роботи та кроки щодо їх реалізації», – зазначив Володимир Савінов, науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, Лабораторія соціальної психології особистості.
Конференцію планують зробити регулярною. «Впродовж поточного місяця ми плануємо підбити підсумки конференції, оприлюднити методичні матеріали напрацьовані на конференції і визначитись з попередніми датами проведення наступної такої конференції. Ми хочемо запросити всі організації і фахівців, які якісно і системно працюють із зазначеними питаннями до спільної підготовки і участі у наступній такій конференції», – додала Віталіна Маслова.
