Огляд ЗМІ за 12 квітня 2018

ВИСНОВКИ

Президент Петро Порошенко заявив, що Україна наполягатиме на отриманні програми посилених можливостей для України і Плану дій щодо членства в НАТО. Порошенко також наголошує, що нині має вирішитися питання про членство України, Молдови та Грузії в Євросоюзі та НАТО. «Україна, Молдова та Грузія належать до Західного альянсу і мають бути його частиною», – вважає Петро Порошенко. Лідер НФ Арсеній Яценюк вважає, що Європейський Союз і НАТО мають дати чітку відповідь про перспективу членства України в цих організаціях. Політик зазначив, що ЄС поділяє прагнення України щодо членства в ЄС, НАТО говорить про те, що двері для України відчинені. “Слух у мене кращий, ніж зір. Тому я хочу зрозуміти: це “так” чи “ні”? Думаю, що відповідь для наших європейських партнерів має бути так – ми хочемо мати сильну об’єднану Європу, де Україна є членом. Відповідь наших союзників по НАТО має бути такою: “Так, Україна буде членом НАТО”, – заявив Яценюк.

Постійний представник США в Альянсі Кей Бейлі Гатчінсон заявила, що США хочуть, щоб Україна стала членом НАТО, і вважають виконання українською державою Річних національних планів хорошою дорогою до членства. Посол зазначила, що в разі подальшого зближення і вступу України в НАТО не варто очікувати позитивної реакції РФ на це.

Президент Петро Порошенко заявив, що наступним рішенням Верховної Ради після ухвалення закону про деокупацію Донбасу має бути рішення про одностороннє припинення дії низки положень договору про дружбу та співпрацю між Україною і РФ. Порошенко також пропонує підготувати пропозиції спільно з Кабінетом Міністрів України щодо офіційного припинення участі української держави в СНД. Петро Порошенко відзначив, що «Україна ніколи не була і не є зараз членом СНД».

Президент Петро Порошенко переконаний, що розгортання миротворчої місії на Донбасі є шляхом до імплементації Мінських домовленостей. “Переконаний: як тільки ми встановимо контроль над кордоном, мир негайно повернеться на цю землю за лічені тижні”, – додав Порошенко.

Президент Петро Порошенко заявив, що допомога європейських країн, США та Канади у наданні оборонного летального озброєння Україні є стримуючим фактором для Російської Федерації, і така допомога повинна бути розширена. «До нас ще навіть не надійшла зброя, а російські танкісти відмовляються виводити свої танки», – зазначив Порошенко. Прем’єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс також вважає, що Україні необхідно допомагати летальним озброєнням і надалі. «Тому що надання летальної зброї означає, що ми можемо зберегти життя снайперів, інших військових, цивільних», – заявив він.

Постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Гатчісон наголосила, що Україна продовжує боротися на двох фронтах – із російською агресією на Донбасі та з корупцією всередині країни. «Боротьба з корупцією, утвердження принципів демократії та верховенства права – усе це може забезпечити майбутнє України як сучасної європейської держави», – зазначила Кей Бейлі Гатчісон.

Президент Петро Порошенко заявив, що ефект від санкцій стосовно РФ буде максимальним, якщо ЄС та США синхронізують їх введення. «Щоб змінити поведінку Росії, ми маємо забезпечити максимальний ефект від санкцій. Це можливо, якщо Європейський Союз наслідуватиме приклад США, і весь світ синхронізує з ними свої санкції, особливо у фінансовій сфері», – наголосив Порошенко. Заступник голови НБУ Олег Чурій вважає, що нові санкції США проти російських компаній, олігархів і посадових осіб не матимуть прямого впливу на економіку України і ситуацію на фінансовому ринку в короткостроковому періоді.

Президент Петро Порошенко вважає за необхідне захистити закони про вибори в Україні та інших державах від втручання Росії. Президент зазначив, що Україні та її партнерам потрібні зміни до законодавства, які захистять їхні виборчі процеси від втручання РФ, від її фейкових новин і пропаганди.

Постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Гатчінсон заявила, що США не бажають, щоб проект “Північний потік-2” заважав західному світу протистояти російській агресії. «Ми не хотіли б, щоб “Північний потік-2” заважав спробам західного світу протистояти російській агресії. Ми хотіли б, щоб і Європа, і Україна були незалежні від енергетичних носіїв Росії», – заявила Кей Бейлі Гатчінсон. За її словами, США, за наявності відповідної інфраструктури, могли би стати експортером енергетичних ресурсів.

Фінляндія видала другий дозвіл на будівництво і експлуатацію газопроводу “Північний потік-2” в фінській винятковій економічної зоні.

Перший заступник голови НБУ Дмитро Сологуб повідомив, що Національний банк очікує залучення Україною 4 мільярдів доларів у 2018-2019 роках від розміщення єврооблігацій. За прогнозами регулятора, в 2018 році буде залучено 2,5 млрд дол, у 2019 році – 1,5 млрд дол. Також Національний банк покращив прогноз міжнародних резервів в 2018 році з 20,5 мільярда доларів до 21,6 мільярда доларів.

Генпрокуратура спільно зі Службою безпеки провели слідчі дії, зокрема і обшуки, в приміщенні офісу ПАТ “Укрзалізниця” у справі щодо зловживань на підприємстві. “В “Укрзалізниці” у нас одне кримінальне провадження. Воно в нас триває вже не перший місяць. Слідчі дії періодично відбуваються там, у тому числі і обшуки. Нічого нового”, – заявила прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган. Сарган зазначила, що після завершення слідчих дій, якщо будуть якісь новини і якщо буде у тому потреба, у ГПУ повідомлять про це детальніше.

НАЗК внесло припис міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову щодо начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України “Перлина Прикарпаття” Петра Іванишина через конфлікт інтересів.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Надію Савченко допитають на поліграфі 13 квітня (139 публікацій у ЗМІ)
  • Президент України ініціює остаточний вихід України з СНД і розірвання частини договору про дружбу з Росією (77 публікацій у ЗМІ)
  • Порошенко: Світ має запропонувати рецепт запобігання російському втручанню у вибори (47 публікацій у ЗМІ)
  • ГПУ та СБУ провели обшуки в головному офісі УЗ (41 публікація у ЗМІ)
  • Експорт американського газу є альтернативою «Північному потоку» — представник США у НАТО (12 публікацій у ЗМІ)

ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Україна наполягатиме на отриманні програми посилених можливостей для України і Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), заявляє президент Петро Порошенко. “Що стосується НАТО, ми наполягатимемо на програмі посилених можливостей для України та Плані дій щодо членства”, – сказав П. Порошенко, виступаючи на XI Київському безпековому форумі в четвер.

Президент України Петро Порошенко наголошує, що нині має вирішитися питання про членство України, Молдови та Грузії в Євросоюзі та НАТО. “Зараз саме час для стратегічних рішень щодо визначення східноєвропейських кордонів Європейського Союзу та НАТО. Кращої нагоди не буде. Україна, Молдова та Грузія належать до Західного альянсу і мають бути його частиною. Це наш порядок денний до наступних зустрічей вищого рівня з НАТО та ЄС”, – сказав він, виступаючи на відкритті 11-го Київського безпекового форуму в четвер.

Європейський Союз і НАТО мають дати чітку відповідь про перспективу членства України в цих організаціях, переконаний засновник фонду “Відкрий Україну”, екс-прем’єр України, лідер партії “Народний фронт” Арсеній Яценюк. “Ми просимо у наших європейських партнерів дуже чіткої перспективи для України. Як і НАТО. Це єдина найпотужніша система світової безпеки”, – сказав А. Яценюк, виступаючи на XI Київському форумі безпеки в четвер. Політик зазначив, що ЄС поділяє прагнення України щодо членства в ЄС, НАТО говорить про те, що двері для України відчинені.

США хочуть, щоб Україна стала членом НАТО, і вважають виконання українською державою Річних національних планів хорошою дорогою до членства, повідомила постійний представник США в Альянсі Кей Бейлі Гатчінсон. “Шлях до членства – довгий для багатьох країн. Це не відбувається моментально. Річний національний план (для України ІФ) – це те, що Україна і НАТО абсолютно точно можуть зробити разом… І це хороший шлях по досягненню подальшого прогресу щодо членства в НАТО для України. Ми хочемо, щоб Україна стала членом НАТО, можу вас запевнити”, – сказала К. Б. Гатчісон в рамках панельної дискусії “НАТО-Україна: Партнерські дії для миру в Європі” на Київському безпековому форумі в четвер.

Українська делегація на чолі з президентом країни Петром Порошенком візьме участь у червневому саміті НАТО, однак питання проведення засідання комісії Україна-НАТО на рівні глав держав і урядів наразі залишається відкритим, повідомила віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Україна Іванна Климпуш-Цинцадзе. “В України вже є запрошення для участі в саміті (НАТО – ІФ). Наразі йдеться про те, чи відбудеться, чи не відбудеться саме комісія Україна-НАТО на рівні глав держав і урядів. Тому українська делегація на чолі з президентом візьме участь у саміті , тому що вже є запрошення”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе у коментарі агентству” Інтерфакс-Україна” у кулуарах 11-го Київського безпекового форуму в четвер у Києві.

ДЕНОНСАЦІЯ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ ІЗ РОСІЄЮ.

Президент України Петро Порошенко пропонує підготувати пропозиції спільно з Кабінетом Міністрів України щодо офіційного припинення участі української держави в СНД. “Оскільки Україна ніколи не була і не є зараз членом СНД, і з огляду на відмову цієї структури – СНД – засудити російську агресію, просив би, щоб ми спільно з урядом підготували пропозиції щодо офіційного припинення нашої участі в статутних органах СНД, як і остаточного закриття українського представництва при відповідних інституціях у Мінську “, – сказав П. Порошенко, виступаючи на XI Київському безпековому форумі в четвер.

Наступним рішенням Верховної Ради після ухвалення закону про деокупацію Донбасу має бути рішення про одностороннє припинення дії низки положень договору про дружбу та співпрацю між Україною і РФ, заявляє президент України Петро Порошенко. “Агресія РФ проти України триває досі. У цих умовах наступним кроком я внесу до парламенту законопроект про негайне одностороннє припинення дії окремих положень договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною і Росією в частині, в якій дія цього договору несумісна з національними інтересами держави та реалізацію нашого права на самооборону”, – сказав П. Порошенко, виступаючи на XI Київському безпековому форумі в четвер.

Денонсація Україною окремих положень договору про дружбу з Російською Федерацією може відбутися, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій і зазначає, що може дати оцінку цієї пропозиції президента України після ознайомлення з конкретним текстом його ініціативи. “Я чув цю ініціативу від президента, обов’язково її розгляну. І вже коли її побачу, зможу дати їй оцінку”, – сказав він журналістам у четвер у кулуарах XI Київського безпекового форуму в четвер. Спікер зазначив, що дискусія навколо денонсації цього договору була з 2014 року, і додав, що майже у всіх угодах є важливий аспект – визначення меж України.

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Розгортання миротворчої місії на Донбасі є шляхом до імплементації Мінських домовленостей, наголошує президент України Петро Порошенко. “Шлях до імплементації Мінських домовленостей полягає в розгортанні справжньої повноцінної миротворчої операції ООН на окупованому Донбасі”, – сказав П. Порошенко, виступаючи на XI Київському безпековому форумі в четвер. Глава держави наголосив, що миротворча місія має охопити всю окуповану територію, зокрема тимчасово неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.

Президент Петро Порошенко вважає за необхідне захистити закони про вибори в Україні та інших державах від втручання Росії. Про це він заявив у четвер на Київському безпековому форумі. Президент зазначив, що Україні та її партнерам потрібні зміни до законодавства, які захистять їхні виборчі процеси від втручання РФ, від її фейкових новин і пропаганди. “У найближчі 2 роки в західних країнах відбудеться близько 20 виборчих кампаній. Наприклад, вибори до Європейського парламенту, які матимуть надзвичайний вплив на майбутній склад Європейської комісії”, – сказав він.

НАДАННЯ ЛЕТАЛЬНОЇ ЗБРОЇ УКРАЇНІ.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що допомога європейських країн, США та Канади у наданні оборонного летального озброєння Україні є стримуючим фактором для Російської Федерації, і така допомога повинна бути розширена. “До нас ще навіть не надійшла зброя, а російські танкісти відмовляються виводити свої танки, почувши, що ця зброя може бути в нас на озброєнні, і нібито ця летальна зброя рятує життя українських військових… Це надзвичайно важливо. Ваша допомога (міжнародних партнерів – ІФ ) – це потужний стримуючий фактор для Росії. Впевнений, що її слід розширити”, – сказав глава держави, виступаючи на відкритті 11-го Київського безпекового форуму в четвер.

Майк Помпео, кандидатуру якого розглядають на пост держсекретаря США, в четвер висловився на підтримку збереження санкцій проти Росії до виконання мінських домовленостей. “Так, сенатор, (санкції треба зберегти – ІФ)”, – сказав він, відповідаючи на відповідне запитання на слуханнях у комітеті із закордонних справ Сенату Конгресу. Також він заявив, що підтримує плани надати Україні летальну зброю. М. Помпео додав, що не визнає анексію Криму Росією і буде боротися за те, щоб США не визнали законність цієї події

Прем’єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс вважає, що Україні необхідно допомагати летальним озброєнням і надалі. “Ми повинні і далі допомагати Україні летальною зброєю не для того, щоб показати всьому світу, що ми хочемо заохочувати війну. Ні. Ми повинні захищатися. Тому що надання летальної зброї означає, що ми можемо зберегти життя снайперів, інших військових, цивільних”, – сказав він в рамках панельної дискусії “Регіональна співпраця: Об’єднані спільними завданнями” на 11-му Київському безпековому форумі в четвер.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ.

Ефект від санкцій стосовно РФ буде максимальним, якщо ЄС та США синхронізують їх введення, заявляє президент України Петро Порошенко. “Щоб змінити поведінку Росії, ми маємо забезпечити максимальний ефект від санкцій. Це можливо, якщо Європейський Союз наслідуватиме приклад США, і весь світ синхронізує з ними свої санкції, особливо у фінансовій сфері”, – сказав П. Порошенко на відкритті XI Київського безпекового форуму в четвер. Він нагадав, що дав доручення уряду і Раді національної безпеки і оборони України підготувати відповідні обмежувальні заходи стосовно РФ.

Нові санкції США проти російських компаній, олігархів і посадових осіб не матимуть прямого впливу на економіку України і ситуацію на фінансовому ринку в короткостроковому періоді, вважає заступник голови НБУ Олег Чурій. “У нас торгівля з Росією впала дуже сильно. Кілька років тому питома вага Росії в українському товарному експорті становила близько 30%, за підсумками 2017 року він становив 9%. Тому прямий вплив дуже обмежений. З іншого боку, якщо ця ситуація поширюватиметься на країни-сусіди Росії, з якими Україна має досить глибокі зовнішньоекономічні зв’язки, то це, можливо, з’явиться на українському експорті в ці країни. А значить, і на надходженнях валюти до України. Ми ще не зовсім розуміємо, наскільки серйозний це вплив – можливо, короткостроковий, можливо – ні. Поки що ринки оцінюють, що відбувається”, – сказав він журналістам у четвер.

ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА: ПРОТИДІЯ ПІВНІЧНОМУ ПОТОКУ – 2.

США не бажають, щоб проект “Північний потік-2” заважав західному світу протистояти російській агресії, підкреслила постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Гатчінсон. “Ми дуже стурбовані питанням “Північного потоку-2″… Ми не хотіли б, щоб “Північний потік-2″ заважав спробам західного світу протистояти російській агресії. Ми хотіли б, щоб і Європа, і Україна були незалежні від енергетичних носіїв Росії”, – сказала посол в рамках панельної дискусії “НАТО-Україна: Партнерські дії для миру в Європі” на 11-му Київському безпековому форумі в четвер.

Позицію Данії проти будівництва газопроводу “Північний потік-2” на її території необхідно посилити, але навіть якщо вона піддасться тиску і дасть згоду на проект, є надія на санкції США проти європейських компаній, що будують газопровід, наголошує голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. “Окрім Данії, позицію якої треба посилити, оскільки відчувається трохи тиск, треба працювати з Великою Британією, Швецією, країнами Балтії, Польщею, щоб Данія все-таки утрималася, і ми не побачили те, що сталося з Фінляндією, яка дозволила (будівництво “Північного потоку-2” на своїй території – ІФ) того ж дня, коли український парламент голосував за звернення до західних партнерів про посилення санкцій проти “Газпрому” та афілійованих компаній”, – сказала Г.Гопко журналістам у четвер на полях 11-го Київського безпекового форуму.

Фінляндія видала другий дозвіл на будівництво і експлуатацію газопроводу “Північний потік-2” в фінській винятковій економічної зоні. Про це йдеться у заяві Регіонального адміністративного агентства Південної Фінляндії, яке видало дозвіл. Фінська влада затвердила детальний план будівництва і експлуатації 374-кілометрової фінської секції газопроводу “Північний потік – 2”, загальна протяжність якого складе понад 1200 км. Перший дозвіл уряд Фінляндії на будівництво газопроводу в фінській винятковій економічної зоні видав минулого тижня. У компанії Nord Stream 2 AG, яка є оператором газопроводу “Північний потік-2”, заявили, що таким чином процес отримання дозволів у Фінляндії завершено.

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО НАЦБЕЗПЕКУ.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій обіцяє, що в законі “Про національну безпеку” будуть враховані рекомендації, що висувалися представниками Європейського союзу і НАТО. “До другого читання ми його в парламенті маємо доопрацювати і доопрацюємо. І для мене дуже важливо, щоб при доопрацюванні до другого читання будуть враховані всі рекомендації, які ми отримали сьогодні від наших партнерів з ЄС та НАТО. І я впевнений, це буде ще одним вагомим і рішучим кроком до членства України в НАТО і до приведення стандартів українських збройних сил до стандартів НАТО”, – сказав А. Парубій на XI Київському безпековому форумі в четвер.

Підготовка законопроекту про національну безпеку до другого читання буде не менше дискусійною, ніж робота над законопроектом про антикорупційний суд, зазначає голова Верховної Ради Андрій Парубій і прогнозує, що загалом парламент схвалить цю ініціативу наприкінці травня – початку червня. “Щодо цьому (законопроекту про національну безпеку – ІФ) буде не менш складна дискусія, ніж щодо антикорупційного суду. Цей законопроект, можливо, викличе менше публічних дискусій, але він для України не менш важливий. Для мене принципово важливо, щоб ми змогли до другого читання включити рекомендації і НАТО, і Європейського Союзу, які були подані, зокрема і мені, як голові Верховної Ради України”, – сказав він журналістам у четвер у кулуарах 11-го Київського безпекового форуму.

СПРАВА САВЧЕНКО.

Позафракційного депутата України Надію Савченко, яка перебувала під арештом в слідчому ізоляторі СБУ та 23 березня оголосила голодовку, перевели в клініку СІЗО на обстеження, заявляє її сестра Віра Савченко. “Повезли в клініку СІЗО для її обстеження. Я не думаю, що це перевели, якщо я правильно розумію, то на обстеження”, – сказала В. Савченко в ефірі на телеканалі “112.Україна” в четвер. При цьому сестра парламентаря зазначила, що Н. Савченко направили на обстеження за її згодою.

Народний депутат України Надія Савченко, яка перебуває під арештом в слідчому ізоляторі СБУ та 23 березня оголосила голодовку, стверджує, що стан її здоров’я погіршується “в межах норми”. “Мій стан на сьогодні, 11.04.2018: здоров’я від голодування погіршується в межах норми, але не критично. Я продовжую голодування до того дня, поки не буду на волі і не зможу повноцінно захищатися в судах… поки не зможу повноцінно виконувати свою діяльність як народного депутата України та політичну діяльність”, – йдеться в листі Н. Савченко від 11 квітня, розміщеному на її сторінці у Facebook у четвер.

ЕКОНОМІКА.

Національний банк покращив прогноз міжнародних резервів в 2018 році з 20,5 мільярда доларів до 21,6 мільярда доларів. Про це заявив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб на прес-брифінгу. Цього року Нацбанк очікує надходження близько 2 млрд доларів від МВФ, а також отримання урядом кредитів від ЄС і Світового банку. “Це дозволить наростити резерви до 21,6 млрд доларів на кінець цього року”, – заявив він. Нацбанк покращив прогноз щодо резервів в 2019 році з 17,8 млрд доларів до 19,1 млрд доларів, в 2020 році – з 18,6 млрд доларів до 20 млрд доларів.

Національний банк очікує залучення Україною 4 мільярдів доларів у 2018-2019 роках від розміщення єврооблігацій. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Дмитро Сологуб на прес-брифінгу. “На 2018-2019 роки ми очікуємо розміщення на 4 млрд доларів”, – сказав він. За прогнозами регулятора, в 2018 році буде залучено 2,5 млрд дол, у 2019 році – 1,5 млрд дол.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Співробітники Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України (СБУ) за сприяння департаменту безпеки ПАТ “Укрзалізниця” проводять обшуки в головному офісі останнього за адресою: Київ, вул. Тверська, 5. Згідно з повідомленням прес-служби компанії, слідчі дії проводяться за раніше відкритими кримінальними провадженнями. “Керівництво ПАТ “Укрзалізниця” створює всі необхідні умови для роботи представників правоохоронних органів та наголошує на своїй зацікавленості у викоріненні будь-яких протиправних явищ у роботі компанії”, – повідомляє прес-служба. У свою чергу в Генпрокуратурі агентству “Інтерфакс-Україна” повідомили, що обшуки відбуваються у рамках кримінальних проваджень, відкритих у травні 2017 року.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ухвалило рішення про внесення припису генеральному директору публічного акціонерного товариства “Запоріжсталь” Ростиславу Шурмі стосовно начальника відділу судової практики та виконання рішень юридичного управління ПАТ. Як пояснила в четвер прес-служба НАЗК, Нацагентство проводить за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушень вимог закону двома депутатами Запорізької міської ради та двома депутатами Запорізької обласної ради, які є також працівниками ПАТ “Запоріжсталь”.

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) на своєму засіданні внесло припис міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову щодо начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України “Перлина Прикарпаття” Петра Іванишина через конфлікт інтересів. Як повідомляє в четвер прес-служба НАЗК, припис внесено в зв’язку з порушенням П. Іванишиним вимог ч.1 ст. 36 закону “Про запобігання корупції” щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю корпоративних прав.

Депутат Верховної Ради від “Народного фронту” Віктор Романюк просить директора НАБУ Артема Ситника, а також керівників Генпрокуратури і Служби безпеки притягнути нардепа від БПП Ігоря Кононенка до кримінальної відповідальності за підкуп виборців.   Про це йдеться у депутатському запиті, надісланому 6 квітня до НАБУ. Романюк повідомляє, що на підкуп до нього скаржаться жителі Обухівського та Васильківського районів Київщини.

ЕНЕРГЕТИКА.

Чинний глава Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк подав заяву на участь в конкурсі з відбору нових членів регулятора, повідомив член комітету Верховної Ради з ПЕК депутат Лев Підлісецький. “Глава НКРЕКП подався ще раз на конкурс, щоб залишитися ще на 7 років”, – написав він на своїй Facebook-сторінці. Депутат висловив сумнів, що Д. Вовк зможе підтвердити наявність 5-річного досвіду роботи в енергетиці, як того вимагає закон “Про НКРЕКП”.

Протягом 2017 року в Україну з Російської Федерації було імпортовано 2,66 млн тонн антрациту, що становить 78,6% від всього імпорту. Про це повідомляє прес-служба ДП “Держзовнішінформ”. Імпорт антрациту в Україну у 2017 році становив 3,38 млн тонн, що більше ніж втричі перевищує показник 2016 року (933,4 тис. тонн). У 2017 році 99,6% всього антрациту імпортовано в Україну за “непрямими” контрактами (у 2016 році ця цифра становила 99,8%). “У 2017 році 78,6% імпортованого антрациту (2,66 млн тонн) надійшло з Російської Федерації, при цьому 99,5% – через посередників. Усереднена розрахункова ціна антрациту, що завозився в Україну з РФ за “непрямими” контрактами, у 2017 році становила 99,3 долара за тонну, а напряму з РФ завезли лише 12,1 тис. тонн за середньорозрахунковою ціною 165,7 долара за тонну”, – йдеться в повідомленні.

Поділитися у соцмережах

Twitter