ВИСНОВКИ
Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон зізнався, що вважає дієвими антиросійські санкції США, запроваджені в квітні цього року, і поскаржився, що Лондон у своїй політиці санкцій залежить від усього ЄС. Надалі, після виходу Британії з ЄС, він допустив, що Лондон може посилити антиросійські санкції.
Президент Естонії Керсті Кальюлайд заявила, що Естонія підтримує Україну в інтеграційних прагненнях в ЄС і НАТО. “Ми продовжимо підтримувати українські кроки і амбіції на шляху європейської інтеграції… Як ви і сказали, пане президенте, Естонія завжди підтримувала політику відкритих дверей Європейського Союзу і НАТО”, – сказала Кальюлайд. Керсті Кальюлайд також відвідає Донбас, щоб особисто переконатися, що війна на сході України загрожує всій Європі. Президент Петро Порошенко заявив, що Україна робить все, щоб якомога швидше звільнити заручників і політв’язнів, утримуваних у Росії та на окупованих територіях.
Згідно з результатами опитування соціологічної групи “Рейтинг”, станом на березень 2018 року 43% українців – за вступ України до НАТО, 33% – проти вступу країни до Альянсу, 7% – не мають наміру голосувати, 18% – не визначились з відповіддю.
Верховна Рада України на пленарному засіданні 22 травня так і не розпочала розгляд у другому читанні проекту закону про Вищий антикорупційний суд. Голова Верховної Ради Андрій Парубій перед закриттям вечірнього засідання парламенту зазначив, що все ще не узгоджено норму документа щодо права вето Ради міжнародних експертів на кандидатури в антикорупційні судді. Нардеп від БПП Олександр Черненко вважає, що ВР може проголосувати за ухвалений у цілому закон про Вищий антикорупційний суд у четвер, 24 травня, незважаючи на велику кількість поправок, поданих до другого читання. Нардеп Борислав Береза вважає, що у середу на засіданні парламенту через невелику кількість присутніх, правки до законопроекту можуть бути розглянуті дуже швидко. Голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що є всі підстави ухвалити закон про Антикорупційний суд найближчими днями відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.
Згідно з результатами проведеного в березні опитування соціологічної групи “Рейтинг”, 47% українців виступають за введення санкцій проти відповідальних за проведення реформ в антикорупційній сфері, у разі відсутності таких змін.
Єврпейський суд з прав людини у справі “Зеленчук та Цицюра проти України” постановив, що абсолютна заборона в Україні на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення порушує Європейську конвенцію з прав людини. Суд постановив, що український уряд повинен прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.
САП повідомляє, що справу проти колишнього нардепа Миколи Мартиненка, підозрюваного у заволодінні майном “Енергоатома”, передали на розгляд суду.
Апеляційний суд м. Києва залишив без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва про продовження до 13 липня запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для народного депутата України Надії Савченко. Адвокати Савченко повідомляють, що понад 50-ти осіб виявили готовність узяти на поруки народного депутата. Зокрема, народний депутат Віталій Купрій, колишній суддя Конституційного суду України Віктор Шишкін, мати і сестра Надії Савченко. «Європейський Суд з Прав Людини втер носа популістам з Батьківщини, РПЛ та іншим хто хоче зберегти радянську систему власності на землі сільського господарства і цим допомогти тіньовикам», – прокоментував нардеп Володимир Ар’єв. «Або в Конституції України нічого не сказано про права людини і там не захищене священне право приватної власності. Або Конституційний Суд України жодним чином не пов’язаний з Конституцією України. І прийме будь-яке рішення лише тоді, коли йому подзвонять і скажуть авторитетним голосом, що закон або указ щось там порушує», – прокоментував інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Міністр МВС Арсен Аваков повідомив, що співробітники поліції завершили спецоперацію з припинення діяльності п’яти організованих злочинних груп, які організували розгалужену систему “договірних” матчів з футболу. “За інформацією слідства, в Україні роками працювали п’ять організованих груп, до діяльності яких було залучено 35 футбольних клубів із 10 областей. До складу ОЗУ входили президенти клубів, колишні та нинішні гравці, арбітри, тренери, навколофутбольні комерційні структури. Загалом задокументовано участь 320 фігурантів за 57 доведеними епізодами”, – повідомив Аваков.
Якби вибори до парламенту проходили в найближчий час, то до Верховної ради мали б можливість пройти сім політичних партій, на першому місці з яких ВО “Батьківщина”. Так, на питання, якби вибори проходили б наступної неділі, а виборчий список виглядав би так, то за яку політичну партію ви би проголосували, 13% респондентів, які мають намір брати участь у виборах, відповіли, що підтримали б партію “Батьківщина”. Ще по 7% голосів отримали б партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка, “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, “Опозиційний блок” Юрія Бойка та “Радикальна партія Ляшка”. По 6% голосів виборців отримали б партії “За життя” Вадима Рабіновича та “Самопоміч”. Водночас за партію “Слуга народу” готові проголосувати 4% респондентів, “Свободу” – 3%, Аграрну партію України та УКРОП – по 2%.
Один із лідерів «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін заявив, що, на його думку, лідером майбутніх президентських виборів є Юлія Тимошенко. Проте, «якщо Гриценко підтримають Вакарчук, Садовій, Саакашвілі з Амстердама і він зможе об’єднати “демократичних малюків”, то у нього хороші шанси. «На сьогодні Тимошенко – лідер перегонів, але Гриценко може перемогти будь-якого з опонентів у другому турі. Якщо говорити про другий тур, я вважаю, що там буде єдиний кандидат від Південного Сходу в особі Юрія Бойка», – заявив Льовочкін.
Нардеп Вікторія Войціцька повідомила, що уряд направив до парламенту законопроект №8253, яким пропонується оплатити всі борги приватних обленерго перед державним підприємством “Енергоринок” бюджетними грошима та додатковим підвищенням тарифів для споживачів. «А найбільшими отримувачами державної підтримки — на суму 7 млрд грн — будуть обленерго групи ДТЕК, власником яких є найбагатший український олігарх Ахметов», – додала нардеп.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- 35 футбольних клубів України замішані у договірних матчах (226 публікацій у ЗМІ)
- Антикорупційний суд: Парубій спрогнозував дату розгляду законопроекту у другому читанні (186 публікацій у ЗМІ)
- “Надійно знищили усі цілі”: з’явилися подробиці запуску “Джавелін” в Україні (59 публікацій у ЗМІ)
- Суд не відпустив Савченко на поруки (53 публікації у ЗМІ)
- ЄСПЛ визнав незаконним мораторій на продаж сільгоспземель в Україні (24 публікацій у ЗМІ)
САНКЦІЇ ЄС ПРОТИ РОСІЇ.
У порядку денному робочої групи Ради ЄС на вівторок значиться обговорення документа з пропозицією про чергове продовження “кримського пакета” санкцій Євросоюзу стосовно Росії. “Пропозиція Ради високого представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки для прийняття рішення Ради про внесення змін до рішення 2014/386 / CFSP щодо обмежувальних заходів у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя”, – так називається документ, розглянутий на засіданні робочої групи. На сайті Ради ЄС пояснюється, що доступу до цього документа немає.
Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон зізнався, що вважає дієвими антиросійські санкції США, запроваджені в квітні цього року, і поскаржився, що Лондон у своїй політиці санкцій залежить від усього ЄС. Надалі, після виходу Британії з ЄС, він допустив, що Лондон може посилити антиросійські санкції. Таку заяву Джонсон зробив журналістам в Буенос-Айресі дорогою на зустріч глав МЗС країн “Великої двадцятки”, повідомляє Bloomberg. “Я вважаю, що вплив деяких з цих (американських) санкцій, особливо на окремих людей, був дуже помітним. І я це взяв на замітку. Але у нас є свої власні схеми та підходи”, – сказав Джонсон. “Існує більш широке коло питань про те, що може зробити Велика Британія, щоб впоратися з людьми, близькими до (президента Росії Володимира) Путіна, які можуть мати незаконно отримане багатство”, – додав дипломат.
ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Українці переважно підтримують вступ країни до НАТО, якби відповідний референдум проводився найближчим часом. Згідно з результатами опитування соціологічної групи “Рейтинг”, станом на березень 2018 року 43% українців – за вступ України до НАТО, 33% – проти вступу країни до Альянсу, 7% – не мають наміру голосувати, 18% – не визначились з відповіддю. Для порівняння: в грудні 2017 року, за даними опитування “Рейтингу”, таку ініціативу підтримували 37% респондентів, проти – 26%, не мали наміру голосувати 12%.
МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Естонія підтримує Україну в питанні введення миротворчої місії ООН на всю територію окупованого Донбасу, заявляє президент України Петро Порошенко. “Я дуже вдячний президенту Естонії за повну підтримку … української сторони. І ми маємо зробити все можливе, щоб узгоджений проект резолюції, який передбачатиме мандат на всю окуповану територію (Донбасу – ІФ) миротворчих сил ООН, зокрема й неконтрольовану ділянку україно-російського кордону, як дуже важливу умову компонента безпеки для початку реалізації політичних процесів”, – заявив П. Порошенко під час спільної прес-конференції з президентом Естонії Керсті Кальюлайд (Kersti Kaljulaid) у вівторок у Києві. Глава Української держави також відзначив внесок Естонії в роботу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Сході України.
Україна робить все, щоб якомога швидше звільнити заручників і політв’язнів, утримуваних у Росії та на окупованих територіях, заявляє президент України Петро Порошенко. “Ми робимо все, що від нас залежить, для того, щоб забезпечити… тиск на російського президента, для того, щоб він, нарешті, дав доручення і процес, який ми почали наприкінці минулого року, коли нам вдалося звільнити 74 заручників, ми обов’язково якомога швидше продовжимо, щоб українські герої якомога швидше повернулися додому”, – заявив П. Порошенко на спільній прес-конференції з президентом Естонії Керсті Кальюлайд (Kersti Kaljulaid) у вівторок у Києві. Він також нагадав, що на всіх переговорах порушується питання звільнення громадян України.
Президент Естонії Керсті Кальюлайд (Kersti Kaljulaid) їде на Донбас, щоб особисто переконатися, що війна на сході України загрожує всій Європі. “Я відвідаю східний регіон України саме для того, щоб переконатися, що конфлікт перебуває в гарячій стадії, і що це не “заморожений” конфлікт, що це той конфлікт, який впливає кожен день на життя людей, і що це конфлікт, який загрожує всій Європі”, – сказала К. Кальюлайд на спільній прес-конференції з президентом України Петром Порошенком у вівторок у Києві.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і президент Естонії Керсті Кальюлайд під час зустрічі в Києві обговорили широкий спектр питань геополітичного та економічного спрямування. Як повідомляє прес-служба Кабміну України, зокрема, сторони обговорили “можливість спільної протидії будівництву газопроводу “Північний потік-2″ і популяризації можливостей української газотранспортної системи”. К. Кальюлайд зазначила, що Україна та Естонія мають дружні відносини в економіці – взаємна торгівля між двома країнами має потенціал до зростання. “Я оптимістична щодо того розвитку, який можливий між нашими країнами”, – зазначила президент.
УТВОРЕННЯ АКС.
Верховна Рада України на пленарному засіданні у вівторок так і не розпочала розгляд у другому читанні проекту закону про Вищий антикорупційний суд. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, на пленарних засіданнях у вівторок народні депутати розглянули низку законопроектів у сферах аграрної політики та національної безпеки, однак так і не розпочали розгляду в другому читанні проекту закону про Вищий антикорупційний суд. Голова Верховної Ради Андрій Парубій перед закриттям вечірнього засідання парламенту зазначив, що все ще не узгоджено норму документа щодо права вето Ради міжнародних експертів на кандидатури в антикорупційні судді. “Сьогодні ми спробуємо знайти стосовно цієї останньої позиції взаєморозуміння”, – сказав він.
Верховна Рада України може проголосувати за ухвалений у цілому закон про Вищий антикорупційний суд у четвер, 24 травня, незважаючи на велику кількість поправок, поданих до другого читання, прогнозує народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенка” Олександр Черненко. “Нас не лякає велика кількість поправок до другого читання. Статей, до яких вносились правки, небагато, і в більшості ці поправки узгоджені на рівні робочої групи та профільного комітету. Облік однієї поправки знімає 150-200 аналогічних поправок. Якщо парламент розглядатиме поправки відповідно до рішення комітету, а народні депутати не наполягатимуть на підтвердженні своїх, робота просуватиметься дуже швидко. Навіть якщо ми почнемо розгляд проекту закону в середу, в четвер цілком реально вийти на голосування в цілому “, – сказав О. Черненко журналістам у парламенті, повідомляє у вівторок прес-служба БПП.
Голова Представництва Європейського союзу в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що є всі підстави ухвалити закон про Антикорупційний суд найближчими днями відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. “Ми вважаємо, що вже є всі підстави ухвалити у наступні кілька днів закон (про Антикорупційний суд – ІФ) відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. І цей дуже важливий елемент антикорупційної ланцюга запрацює якнайшвидше”, – сказав він на презентації “Парку корупції “в Києві у вівторок. Х. Мінгареллі також зазначив, що європейські партнери співпрацюють і готові ділитися своїм досвідом боротьби з корупцією.
Наслідком відсутності антикорупційних реформ в Україні, зокрема нестворення Антикорупційного суду, мають бути міжнародні санкції щодо відповідальних українських політиків або посадових осіб, вважають жителі України. Згідно з результатами проведеного в березні опитування соціологічної групи “Рейтинг”, 47% українців виступають за введення санкцій проти відповідальних за проведення реформ в антикорупційній сфері, у разі відсутності таких змін. 21% респондентів вважають, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) за відсутності таких реформ не повинен продовжувати надання позик для України; 17% опитаних – за скорочення міжнародним співтовариством фінансової допомоги Україні.
ВІДКРИТТЯ РИНКУ ЗЕМЛІ.
Абсолютна заборона в Україні на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення порушує Європейську конвенцію з прав людини. Відповідне рішення ухвалив Єврпейський суд з прав людини у справі “Зеленчук та Цицюра проти України”. Справа стосувалася скарги двох громадян України щодо державної заборони на продаж сільськогосподарських угідь, яка, як вони заявили, порушує їх права власності як власників таких ділянок. Суд зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела, нібито тимчасово, заборону на продаж такої землі.
СПРАВА САВЧЕНКО.
Апеляційний суд м. Києва залишив без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва про продовження до 13 липня запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для народного депутата України Надії Савченко. Таке рішення суд ухвалив на засіданні у вівторок. Раніше цього дня адвокати Н. Савченко оприлюднили в Апеляційному суді м. Києва звернення про те, що понад 50 осіб висловили готовність узяти на поруки народного депутата Н. Савченко, підозрювану в підготовці теракту та державного перевороту.
Понад 50-ти осіб виявили готовність узяти на поруки народного депутата Надію Савченко, яку підозрюють у підготовці теракту і державного перевороту. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідні звернення в Апеляційному суді Києва, який у вівторок розпочав розгляд скарги на продовження запобіжного заходу у вигляді арешту, оприлюднили адвокати.
ФУТБОЛЬНІ МАХІНАЦІЇ.
Співробітники української поліції завершили спецоперацію з припинення діяльності п’яти організованих злочинних груп, які організували розгалужену систему “договірних” матчів з футболу, повідомляє міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. “За інформацією слідства, в Україні роками працювали п’ять організованих груп, до діяльності яких було залучено 35 футбольних клубів із 10 областей. До складу ОЗУ входили президенти клубів, колишні та нинішні гравці, арбітри, тренери, навколофутбольні комерційні структури. Загалом задокументовано участь 320 фігурантів за 57 доведеними епізодами”, – написав А. Аваков на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок удень. За словами міністра, понад два роки Департамент захисту економіки Нацполіції здійснював спостереження і документував активну роботу п’яти злочинних груп з організації договірних матчів із наперед “фіксованим” результатом.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, перший віце-президент Федерації футболу України Назар Холодницький вважає, що боротьба з корупцією в українському футболі зробить його сильнішим. “Коли триває боротьба з корупцією, то нам часто кажуть, що ви руйнуєте країну. Тут я теж думаю, що говоритимуть, що ви можете зруйнувати футбол. Не зруйнуємо ми футбол. Футбол має бути чесним, якісним, і тоді ви побачите результати. Тому що гравці, які розпочинають свою кар’єру, мають грати чесно”, – сказав він на брифінгу у вівторок у Києві. Н. Холодницький вважає, що провадження за фактом договірних матчів в Україні не повинні розслідуватися роками. “І ми не зупинимося на цьому, сьогоднішня операція правоохоронних органів є лише початком. Ви отримали футбольну політичну волю, і вона буде, доки ми обіймаємо свої посади”, – зазначив він.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) іще не надсилала керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назару Холодницькому документи у його справі, засідання поки що не призначено. “Ні, ще не надіслала”, – сказав Н. Холодницький у вівторок у Києві журналістам, відповідаючи на запитання про те, чи отримав він висновок від КДКП за результатами своїх пояснень. “Я 10 травня подав пояснення на 16 сторінках і чекаю завершення. Наскільки я знаю, всі, кого мала опитати комісія, вже опитані минулого тижня”, – сказав він.
Справу проти колишнього нардепа Миколи Мартиненка, підозрюваного у заволодінні майном “Енергоатома”, передали на розгляд суду. Про це пише у Facebook прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. “Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою за наслідками досудового розслідування НАБУ скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього парламентаря Мартиненка М.В., Переломи С.В., Журила Р.М., Сорокіна О.Г., Богданця В.І., Василькова В.О.” – йдеться в повідомленні. Зазначається, що обвинуваченим інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.191 КК), легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 КК) та створення злочинної організації (ч.1 ст.255 КК).
ЕНЕРГЕТИКА.
Номінаційна комісія з відбору нових членів Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), подасть апеляцію через зупинення Окружним адміністративним судом Києва другої “хвилі” конкурсу. Відповідне рішення номінаційна комісія ухвалила на засіданні 22 травня. Крім того, комісія вирішила на виконання рішення суду призупинити дії, пов’язані з проведенням другої “хвилі” конкурсу.
