Огляд ЗМІ за 29 травня 2018

ВИСНОВКИ

Рада Євросоюзу підтримала угоду з Європейським парламентом щодо четвертого пакету макрофінансової допомоги для України у розмірі мільярда євро. Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляє про готовність Євросоюзу надалі надавати допомогу Україні, проте вказує на необхідність боротьби з корупцією.

Президент Петро Порошенко заявив, що активна та значна участь України в миротворчих місіях по всьому світу надає їй моральне право очікувати адекватної допомоги ООН в протистоянні зовнішній агресії. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна закликатиме світову спільноту до активної роботи в напрямку запровадження миротворчої місії ООН. За його словами, ситуація ускладнюється із запровадженням місії тим, що для введення миротворців на Донбас потрібне схвалення держави-агресора в Раді безпеки ООН, з якою в України “різне бачення цієї місії”. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна залишається прибічником введення на окуповану територію миротворчої операції під егідою ООН. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає, що миротворча місії ООН на Донбасі могла б сприяти реалізації Мінських угод. Штайнмаєр зазначив, що альтернативи Мінським угодами наразі немає, і потрібно йти шляхом їх реалізації.

Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що зустрічі міністрів закордонних справ країн нормандської четвірки матимуть карикатурний характер без вирішення питань про Станицю Луганську й про особливий статус Донбасу. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна відкидає додаткові вимоги Росії щодо процесу врегулювання на Донбасі. “Ну який додатковий статус потрібен окупаційним адміністраціям й окупованим територіям? У них вже є цей статус! Ніякий додатковий статус їм не потрібен”, – наголосив Клімкін.

Парламентська асамблея НАТО закликала підтримати надії України та Грузії на вступ до Північноатлантичного альянсу. Парламентарі звернулися до лідерів Альянсу із закликом продемонструвати єдність на саміті в липні, та продемонструвати, що організація залишається надійною перед обличчям загроз безпеці. Головними загрозами учасники сесії назвали Росію і тероризм.

FinClub повідомляє, що Кабмін дозволить місцевим бюджетам розміщувати кошти не тільки на депозитах держбанків, але і в держоблігаціях, що дозволить місцевій владі заробляти більше, але знизить їх зацікавленість в оперативному витрачанні коштів на розвиток інфраструктури. “Додавання ОВДП до переліку дозволених вкладень полегшить рух вільних грошей між бюджетами різних рівнів, що повинно позитивно позначитися на ефективності їх використання”, – вважають в Незалежної асоціації банків. Також покупка ОВДП муніципалітетами забезпечить фінансування дефіциту бюджету за рахунок вільних коштів місцевої влади. Мінфін очікує, що місцеві громади до кінця року направлять в держоблігації 9 млрд гривень.

Результати дослідження «Vox Ukraine» свідчать, що домогосподарства, які отримують субсидію, витрачають на 20% газу більше, ніж їх сусіди, які сплачують за паливо повну ціну. Також повідомляється, що на відміну від несубсидіантів, які оплачують газ за власний кошт, субсидіанти часто не платять за газ взагалі, оскільки субсидії достатньо для оплати всього обсягу спожитого газу з урахуванням так званого обов’язкового платежу. Цей надлишок виникає через те, що субсидії нараховують за соціальними нормативами, які в багатьох випадках більші за фактичне споживання газу.

У Дніпровському районі Києва застрелили журналіста Аркадія Бабченко. Начальник Головного управління поліції Києва Андрій Крищенко заявляє, що наразі рано говорити про конкретні версії вбивства журналіста Аркадія Бабченка, але найбільш вірогідною є його професійна діяльність.

Комітет виборців України повідомляє, що 15 народних депутатів не проголосували в травні жодного разу. Серед депутатів, які не проголосували жодного разу (не натискали “за”, “проти”, “утримався”): Вадим Рабінович і Юхим Звягільський (“Опозиційний блок”), Євгеній Мураєв, Дмитро Ярош, Андрій Білецький, Костянтин Жеваго, Сергій Мельничук (позафракційні), Петро Сабашук, Віталій Чепинога (БПП), Денис Дзензерський (НФ). Вказані депутати офіційно пропустили голосування ВР з невідомих причин. Тобто, не через хворобу чи відрядження. Крім цього в травні 71 народний депутат пропустив 90% голосувань Ради. Це вдвічі більше, ніж у квітні і загалом є найгіршим показником із січня 2018 року, коли майже не голосували 127 нардепів.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Вбивство Аркадія Бабченка: у поліції назвали головні версії злочину (206 публікацій у ЗМІ)
  • В РФ просять зустрічі з Вишинським, Денісова хоче візиту до Сенцова (77 публікацій у ЗМІ)
  • Рада ЄС схвалила виділення Україні 1 млрд євро (37 публікацій у ЗМІ)
  • Петро Порошенко заявив, що миротворці можуть принести мир на Донбас (35 публікацій у ЗМІ)
  • Парламентарі НАТО закликали підтримати Україну і Грузію (14 публікацій у ЗМІ)

МАКРОФІНАНСОВА ДОПОМОГА ЄС УКРАЇНІ.

Рада Євросоюзу підтримала угоду з Європейським парламентом щодо четвертого пакету макрофінансової допомоги для України у розмірі мільярда євро. Про це йдеться у повідомленні на сайті Ради. “Допомога у вигляді позик буде покривати потреби у фінансуванні України протягом двох з половиною років. Кредити надаватимуть підтримку програмі економічної стабілізації та структурних реформ, що доповнюють ресурси, надані МВФ та іншими донорами”, – йдеться у заяві. ЄС виділив 1,6 млрд євро макрофінансової допомоги Києву в 2014 році і 1,8 млрд євро в 2015 році, з яких Україна отримала 2,81 млрд євро. Внесок у понад 600 млн євро був скасований у січні 2018 року через неповне дотримання встановлених умов.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман схвалює надання Україні макрофінансової підтримки в розмірі EUR1 млрд. “Маємо вже перші результати мого візиту до Брюсселя. Сьогодні робочий орган Єврокомісії Корепер (Комітет постійних представників країн ЄС, Coreper – ІФ) схвалив рішення про виділення макрофінансової підтримки в розмірі 1 млрд євро для України. Ціную допомогу наших європейських партнерів”, – написав В .Гройсман на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.

Президент України Петро Порошенко вітає рішення Ради Євросоюзу за третьою програмою макрофінансової допомоги для України, що передбачає виділення EUR1 млрд. “Вітаю сьогоднішнє рішення Ради ЄС, яке відкриває шлях до започаткування нової програми макрофінансової допомоги Україні, про яку ми з лідерами ЄС домовилися наприкінці минулого року. Це важливий сигнал з боку держав-членів ЄС щодо оцінки прогресу на шляху реформ та відданості подальшій підтримці України”, – написав він у Twitter.

Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляє про готовність Євросоюзу надалі надавати допомогу Україні, проте вказує на необхідність боротьби з корупцією. Під час виступу перед студентами Національного університету “Києво-Могилянська академія” у вівторок у Києві він зазначив, що Німеччина готова продовжувати разом з європейськими партнерами допомагати Україні зміцнювати власну політичну дієздатність і розширювати економічні можливості. “Робимо це з переконання допомогти не лише Україні, а й ЄС, який потребує надійних і міцних партнерів. Ми робимо це і у власних інтересах. Ми робимо це також в інтересах України, і сподіваємося, що ніхто в Україні, жодна з партій не матиме якоїсь вигоди з того, якщо заважатиме реалізації необхідних реформ”, – наголосив президент ФРН.

МИРОТВОРЧА МІСІЯ ООН НА ДОНБАСІ.

Президент України Петро Порошенко привітав українських миротворців із Міжнародним днем учасників операцій ООН із підтримання міжнародного миру та безпеки, і наголосив, що активна та значна участь України в миротворчих місіях по всьому світу надає їй моральне право очікувати адекватної допомоги ООН в протистоянні зовнішній агресії. “Протягом 70 років “блакитні каски” докладають значних зусиль по всьому світу для відновлення миру, полегшення людських страждань, захисту прав та гідності людини. З перших років незалежності Україна стала невід’ємною складовою неабияких зусиль ООН у боротьбі за ідеали міжнародного миру і безпеки”, – йдеться у зверненні П. Порошенка, оприлюдненому на сайті глави держави у вівторок вранці.

Україна закликатиме світову спільноту до активної роботи в напрямку запровадження миротворчої місії ООН в окремі райони Донецької і Луганської областей, адже кожен день зволікання коштує життів українців, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. “На жаль, питання миротворців Організації Об’єднаних Націй сьогодні є актуальним і для нашої країни. Військова, інформаційна, кібернетична та економічна агресія правлячого режиму Російської Федерації, тривалі бойові дії на сході нашої країни змушують нас заявляти про необхідність введення миротворчої місії в окремих регіонах Донецької та Луганської областей”, – йдеться у зверненні українського прем’єра з нагоди міжнародного дня миротворців ООН, поширеному прес-службою Кабінету Міністрів у вівторок.

Україна залишається прибічником введення на окуповану територію миротворчої операції під егідою ООН, наголошує міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Символіка Організації (ООН – ІФ) у багатьох країнах стала останньою надією для порятунку людського життя. Саме тому ми разом з нашими партнерами продовжуємо копітку роботу, спрямовану на припинення російської агресії проти України. Залишаємося прихильниками введення на окуповану територію України повноцінної операції під егідою ООН для забезпечення умов мирного врегулювання конфлікту”, – написав глава МЗС на сторінці у Facebook у вівторок.

Миротворча місії ООН на Донбасі могла б сприяти реалізації Мінських угод, сподівається президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. “Я в різних місцях говорив про це (миротворчу місію на Донбасі – ІФ) і з різними партнерами, однак ми не надто просунулися в знаходженні консенсусу. Я поки що не можу розповісти про результати цих переговорів або зробити якісь прогнози. Але під час усіх тих розмов, які я згадував, у Берліні, в Аахені або Сочі з різними учасниками – йшлося про цю миротворчу місію ООН, і я можу висловити сподівання, що саме таким шляхом ми зможемо зробити крок уперед (в імплементації Мінських угод – ІФ)”, – сказав він у Києві у вівторок на спільній із президентом України Петром Порошенком прес-конференції.

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розраховує на активізацію переговорів у “нормандському форматі” (Франція, Німеччина, Україна, Росія). “Я думаю, що всі переговори … приведуть до того, що “нормандський процес” набуде нового статусу активності. Ми зможемо сказати, що “нормандський формат” буде активізовано”, – сказав Ф.-В.Штайнмаєр на спільній прес-конференції з президентом України Петром Порошенком у вівторок у Києві. Глава ФРН також наголосив, що існування “нормандського формату” як переговорного майданчика саме по собі важливе для запобігання подальшій ескалації на Донбасі та для пошуку ідей для повної реалізації Мінських угод.

Зустрічі міністрів закордонних справ країн “нормандської четвірки” матимуть карикатурний характер без вирішення питання про Станицю Луганську й питання про особливий статус Донбасу, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров у вівторок. “Я переконаний: доки ці два лакмусові папірці ми не розрулимо – Станицю Луганську і “формулу Штайнмаєра”, подальші зустрічі на рівні міністрів видаватимуться якоюсь карикатурою”, – сказав С. Лавров, виступаючи в Мінську. Глава МЗС РФ нагадав, що так звана формула Штайнмаєра передбачає надання спочатку тимчасового статусу Донбасу, а потім, після доповіді представників ОБСЄ за підсумками виборів на території самопроголошених “ЛНР/ДНР” приблизно через два місяці, надання і постійного статусу цим територіям.

ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

У підсумковій декларації весняної сесії НАТО, що завершилася 28 травня у Варшаві, йдеться про те, що Україна і Грузія мають отримати надію на інтеграцію в Альянс. “… підтримати сподівання Грузії і України на вступ до НАТО”, – йдеться в декларації, розміщеній на сайті Парламентської асамблеї НАТО у понеділок. Також під час сесії головною загрозою для НАТО визнали Росію. Члени Альянсу погодилися з думкою про необхідність одностайної підтримки країн, що борються з нищівною політикою Москви і є “друзями” НАТО.

Польща визнала, що для протидії російській агресії необхідна консолідація та збільшення потенціалу НАТО, заявляє народний депутат фракції партії “Блок Петра Порошенка”, голова української парламентської делегації в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз. На своїй сторінці у Facebook парламентар повідомила, що під час весняної сесії NATO Parliamentary Assembly/Assemblée parlementaire de l’OTAN у Варшаві президент Асамблеї Паоло Аллі зазначив, що Росія визначила НАТО опонентом “і відмовилася від мови розуму і співробітництва та звернулася до мови залякування та погроз”. “Ми маємо лишатися єдиними та сильними, щоб протистояти цьому”, – процитувала І. Фріз П. Аллі.

ЕКОНОМІКА.

Кабмін дозволить місцевим бюджетам розміщувати кошти не тільки на депозитах держбанків, але і в держоблігаціях, що дозволить місцевій владі заробляти більше, але знизить їх зацікавленість в оперативному витрачанні коштів на розвиток інфраструктури. Про це повідомляє FinClub. “Додавання ОВДП до переліку дозволених вкладень полегшить рух вільних грошей між бюджетами різних рівнів, що повинно позитивно позначитися на ефективності їх використання”, – вважають в Незалежної асоціації банків. Також покупка ОВДП муніципалітетами забезпечить фінансування дефіциту бюджету за рахунок вільних коштів місцевої влади. Купівля цінних паперів буде здійснюватися через первинних дилерів Міністерства фінансів. Зараз їх 12: Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, ОТП Банк, Укргазбанк, Сітібанк, Райффайзен Банк Аваль, Кредобанк, ПУМБ, УкрСиббанк, Альфа-Банк і банк “Південний”.

ЕНЕРГЕТИКА.

Домогосподарства, які отримують субсидію, витрачають на 20% газу більше, ніж їх сусіди, які сплачують за паливо повну ціну. Про це йдеться у статті на Економічній правді. Для аналізу були взяті дані використання газу протягом двох останніх опалювальних періодів 60 тис сімей в Кіровоградській області. Середнє питоме використання газу на потреби опалення осель субсидіантів було щонайменше в півтора рази більшим, ніж у несубсидіантів. Повідомляється, що на відміну від несубсидіантів, які оплачують газ за власний кошт, субсидіанти часто не платять за газ взагалі, оскільки субсидії достатньо для оплати всього обсягу спожитого газу з урахуванням так званого обов’язкового платежу.