У Києві презентували книгу «Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі». Книгу підготували на основі глибинних інтерв’ю та даних із відкритих джерел. Над проектом працювали громадські активісти з 6 правозахисних організацій-членів коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі». «Кожен з авторів зустрічався з людьми, які стали свідками або постраждалими, аналізували інформацію, доповнювали даними із відкритих джерел та напрацювали низку рекомендацій для відповідальних інституцій і установ, як в Україні, так і за кордоном», – розповіла Аліна Боднар, редакторка-упорядниця, менеджерка проектів ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», під час презентації в Українському кризовому медіа-центрі.
Частина збірки окреслює ситуацію із доступністю медичної допомоги для мешканців прифронтової зони – на підконтрольній українській владі території, у «сірій зоні» та на території, контрольованій так званими «ДНР»-«ЛНР». Фактаж ґрунтується на опитуванні військових лікарів, місцевих медиків, людей, які часто перетинають лінію розмежування, та даних з відкритих джерел. «Найцікавіше, як на мене – що часто люди з підконтрольної Україні території їдуть по медичну допомогу на окуповану територію, і навпаки. У Донецьку сформувалася потужна медична школа; частина спеціалістів і потужного обладнання досі залишаються у Донецьку. Тож люди, які потребують високоспеціалізованої допомоги і проживають близько до Донецька, їдуть до Донецька. Іноді їдуть за послугою туди, де послуга дешевша», – розповіла Євгенія Бардяк, співавторка збірки, голова ГО «Молода Просвіта Прикарпаття». Свідки розповіли також, що після указу влади так званих «республік» про оголошення «невиїзними» людей, які обіймають певні посади, деякі медики почали звільнятися з керівних посад, щоб зберегти можливість їздити на підконтрольну Україні територію.
Окремий розділ документує порушення прав людини щодо цивільних громадян і українських військових, які потрапили у полон до бойовиків незаконного збройного формування «Бетмен». Фактаж ґрунтується на 11 глибинних інтерв’ю із постраждалими. Більшість із них утримували в Луганську, у підвальних приміщеннях Східноукраїнського національного університету ім. Даля, яке бойовики «Бетмена» використовували як в’язницю. «Нам вдалося знайти людей, які перебували у різних частинах підвалу, і таким чином встановити, у який час, де і скільки приблизно осіб було. […] Ми знаємо про такі порушення прав людини як жорстоке поводження, побиття, сексуальне та гендерно-обумовлене насильство, страти», – розповіла Катерина Котлярова, співавторка збірки, дослідниця ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», учасниця АТО. Жінок утримували разом з чоловіками. В одній камері утримували полонених українських бійців і бойовиків незаконних збройних формувань, які потрапили «на підвал» через конфлікти із самим «Бетменом». «Щоб потрапити «на підвал», не обов’язково було мати проукраїнську позицію. Ти міг просто проходити повз машини «Бетмена», або не сподобатися сусідові, який анонімно написав, що ти коригувальник вогню», – зазначила Катерина Котлярова.
Респонденти розповіли, що заручників залучали до робіт на кухні, розвантаження машин, у тому числі з боєприпасами, риття окопів. Є свідчення, що бойовики іноді використовували затримання як механізм отримання безкоштовної робочої сили.
Один розділ присвячений долям 13 цивільних громадян, які постраждали під час обстрілу Маріуполя з «Градів» 24 січня 2015 року. У ньому висвітлені думки постраждалих щодо того, як вирішувати конфлікт, та спогади про сам обстріл і взаємодопомогу мешканців міста. У рекомендаціях правозахисники наголошують на необхідності виробити стратегічну політику підтримки цивільних громадян, які отримали поранення внаслідок бойових дій. «Нами з’ясовано, що держава зараз не веде облік поранених цивільних. Є поодинока статистика в обласних військово-цивільних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, але єдиного розуміння, скільки таких поранених загалом, немає. Коли немає обліку, немає розуміння, скільки таких людей і які у них потреби, розробити дієвий механізм неможливо. Це не велика проблема – зробити облік і уповноважити якийсь орган цим займатися», – зауважив Денис Денисенко, співавтор збірки, голова ГО «Правозахисний центр громадських досліджень».
Збірка видана українською, російською та англійською мовою. В електронному вигляді примірники доступні на сайті коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Презентація та видання звіту «Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями KurveWustrow (
