Київ
,

Необхідно створити експертну групу при РНБО для формулювання чіткої позиції України відносно договору  з РФ щодо Азовського моря – експерти

Київ, 04 жовтня 2018.

Для вироблення чіткої державної позиції стосовно того, чи повинна Україна денонсувати договір з Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, необхідно створити експертну групу при Раді національної безпеки і оборони України.  Такий основний висновок експертної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі у рамках презентації аналітичного документу Центру «Нова Європа», у якому проаналізовані аргументи «за» і «проти» денонсації договору.

«У 2003 році Україна під тиском змушена була підписати договір, який значно звужує її права, які могли б бути надані міжнародним морським правом. Денонсація, як вважають її прихильники, внесла би правову ясність [у це питання]», – зазначив Сергій Солодкий, заступник директора Центру «Нова Європа». Він додав, що Україні важливо якомога активніше комунікувати з міжнародними партнерами з цього питання, інформувати про те, що відбувається в Азовському морі, до яких порушень Росія вже вдалася і може вдатися у майбутньому.

Олександр Моцик, Надзвичайний і Повноважний Посол України, розповів, що чинний договір від початку був доволі проблематичним. Ще на етапі переговорів про розмежування морських акваторій російська сторона не погоджувалася брати за основу Конвенцію ООН з морського права від 1982 року, а просувала ідею «внутрішнього моря». На його думку, Україні варто знову винести на розгляд законопроект про територіальне море України, який був прийнятий Верховною Радою у першому читанні ще у 2002 році. «На мою думку, при РНБО має бути створена експертна робоча група, із залученням керівників відповідних міністерств і відомств, а також експертів, які добре знають ситуацію з точки зору міжнародного права», – підкреслив Олександр Моцик.

«Ніяких порушень з боку України не буде [за умов розірвання договору], оскільки у самому договорі прописано, що сторони повинні розпочати переговори стосовно розмежування акваторії Азовського моря», – наголосив Володимир Василенко, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Він додав, що у зв’язку із саботуванням Росією переговорів щодо встановлення лінії державного морського кордону, як це було передбачено договором, Україна має право застосувати Віденську конвенцію про права міжнародних договорів для його денонсації.

На думку Бориса Бабіна, представника Президента України в Автономній Республіці Крим, за позицією «проти» денонсації можуть стояти інтереси рибальського бізнесу, якому вигідний status quo. Він нагадав, що квоти на вилов риби в Азовському морі досі визначаються спільно з Росією, відповідно до міжвідомчої угоди 1993 року з питань рибальства в Азовському морі. Хоча це прямо не передбачено угодою, Росія взяла на себе функцію щороку розподіляти квоти на вилов риби, які потім затверджуються українською стороною. При Представництві Президента вже діє робоча група, яка розглядає випадки незаконних посягань на інтереси України у сфері морського господарства. Борис Бабін висловив незгоду з аргументом, що після денонсації договору Росія почне заважати працювати українським рибалкам, зазначивши, що це вже відбувається тривалий час. «Як правильно кажуть Президент, і Міністерство оборони, основний наш шлях на Азові – це посилення нашої військової та безпекової спроможності, і ми вже маємо перші результати […] Ми маємо приклад, коли судна ВМС України вперше з 2014 року пройшли через Керченську протоку», – зазначив представник Президента України в Автономній Республіці Крим. Він додав, що західні партнери пильно стежать за ситуацією і налаштовані підтримувати Україну.

Антон Кориневич, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, застеріг від денонсації договору до формування спільної позиції усіх органів влади щодо того, які альтернативи будуть кращими для України. «Азовське море є замкненим або напівзамкненим, відповідно до положень Конвенції з морського права. Відповідно, так чи інакше потрібно буде вступати у якісь договірні відносини з Російською Федерацією для використання ресурсів цього моря. Питання у тому, чи зможемо ми зараз забезпечити кращу угоду, враховуючи ситуацію фактичного контролю РФ над Азовським морем і Керченською протокою», – пояснив він. На його думку, важливо дочекатися тлумачення договору від Міжнародного трибуналу ООН з морського права. Також Антон Кориневич зазначив, що договір щодо Азовського моря, на відміну від договору з Росією про дружбу, партнерство і співробітництво, є технічним, а не політичним документом, тому неможливо сказати, чи покращиться ситуація в Азовському морі після його денонсації.

Поділитися у соцмережах

Twitter