Київ
,

Місцева влада подекуди ігнорує нові державні будівельні норми, які вступили в силу з 1 вересня – експерти

Київ, 07 листопада 2018.

У Києві та більшості довколишніх міст використовуються старі державні будівельні норми попри те, що з першого вересня вступили в силу нові ДБН «Планування та забудова території». Про це заявила Олена Шуляк, голова сектору «Будівництво» з Офісу ефективного регулювання (BRDO), під час експертної  дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, присвяченій обговоренню  нових правил забудови. «Я не знаю, чи знають органи місцевої влади, про те, які ДБН треба використовувати, але уже і на Фейсбуці, і на сайті Мінрегіону, і на сайті розробника – я не знаю, де ще треба писати, щоб місцева влада розуміла, що вже проектувати і забудовувати території потрібно з врахуванням нових вимог», – зазначила експерт, закликавши громадян в усіх населених пунктах України перевірити місцеві реєстри «Містобудівних умов та обмежень» на предмет відповідності новим нормам та ставити питання місцевій владі стосовно виконання цих норм.

Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розказав про основні зміни до ДБН, які вступили в силу у вересні. «Це рішення політичне, це рішення з досвіду європейських країн і це дуже важливе рішення для нашого майбутнього», – так Лев Парцхаладзе прокоментував необхідність змін. До таких змін стосовно планування території відносяться такі нові чіткі способи розмежувань як блакитна лінія (максимальна висотність забудівель відносно кількості населення в населеному пункті чи районі міста), зелена лінія (обмеження, що стосуються забудівель «зелених зон»), жовта лінія (відстань від основних доріг для унеможливлення їх перекриття завалами, що сталися внаслідок обвалу будівлі), залежність відсотка забудівлі території відповідно висотності будівлі, щільність забудови.

Більш детально зі змінами до ДБН можна ознайомитись у презентації.

Також варто відзначити такі нові норми як відміна обов’язкового проектування сміттєпроводів у нових будівлях, заборона наземних стоянок автомобілів в історичному центрі міста та тимчасових стоянок на тротуарах, нові критерії ширини доріг, направленні на їх звуження для запобігання ДТП, облаштування захисних огороджень на зупинках громадського транспорту та тротуарах. Щодо нових норм для навчальних закладів, передбачено можливість розміщення дитячих садочків та початкових шкіл, вбудованих у житлові будинки, а також використання енергоощадних матеріалів при будівництві навчальних закладів та облаштування безпечних евакуаційних виходів. Коментуючи те, як нові ДБН вирішують проблеми з нестачею місць у навчальних закладах, Лев Парцхаладзе сказав: «На тисячу жителів повинно бути 38 місць в дитячих садочках та 135 місць у школі (…) Те, що нас зараз непокоїть, що житлова забудова йде наперед від соціальної забудови, яка не контрольована. Тому ми зменшили поверховість в деяких населених пунктах, бо не встигає інфраструктура за житловою забудовою».

До концепції безбар’єрного жилого простору, яка повинна збільшити інклюзивність в українських містах та населених пунктах, можна віднести зняття обмежень на проектування входу у під’їзд на рівні тротуару, розширення норм для тротуарів вулиць з урахуванням потреб маломобільних груп населення, створення доступних навчальних просторів. Лев Парцхаладзе акцентував, що плануються подальші дії у напрямку безбар’єрного жилого простору: «Через місяць ми затвердимо новий ДБН, який є революційним для людей з інвалідністю. Тому що у нас є ДБН, він необов’язковий і тільки для [людей з проблемами опорно-рухового апарату]. Але також є глухі та сліпі люди, для них немає ніяких переваг».

«Я би хотів розвіяти міф, який зараз ходить по країні, що нові будівельні норми не дають забудовникам та інвесторам якісно будувати. Навпаки – є великі можливості для інвесторів», – наголосив Іван Шпилевський, директор Державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя, який брав участь у розробці нових ДБН. Він розповів, що деякі нові норми є насправді менш жорсткими, ніж попередні, яких, втім, забудовники могли не дотримуватись через різні причини. Однією з таких причин могло бути неточне формулювання, власне тому, за словами експерта, до нових ДБН було додано термінологічний словник. Іван Шпилевський також закликав експертів та громадськість надсилати свої пропозиції та зауваження для розгляду розробникам подальших змін до існуючих ДБН.

Про практичні аспекти та труднощі забудовників стосовно роботи згідно з новими нормами розказав Андрій Рижиков, комерційний директор компанії UTG. Коментуючи таке нововведення, як блакитна лінія, він відзначив можливі проблеми для тих забудовників, які вже придбали земельну ділянку у зоні низької висотності, де вже є високоповерхівки, та розраховували поставити будівлі певної висоти. Також, на його думку, норми по розрахунку відсотка забудови території відносно висотності будівлі можуть суперечити нормам, пов’язаним з встановленням жовтої лінії. «Забудовник – це не про квадратні метри, це про прибуток. З одного боку, треба зробити комфортно, з іншого боку, треба виконати економічні показники», – зауважив Андрій Рижиков.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі