У Вінниці відбувся IV Воркшоп «Сучасні методи роботи музею» проекту «Музей відкрито на ремонт»

У Вінниці відбувся IV Воркшоп «Сучасні методи роботи музею» проекту  «Музей відкрито на ремонт»
30 листопада 2018.

3 12 до 15 листопада у Вінниці тривав IV воркшоп «Сучасні методи роботи музею» для працівників музеїв Донецької та Луганської областей у межах проекту «Музей відкрито на ремонт». Організатор проекту – Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру за фінансової підтримки проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI II), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

41 музейник та музейниця Донбасу разом з 10 фахівцями та фахівчинями культурної галузі України об’єдналися, щоб впродовж чотирьох днів обговорити методи та формати роботи сучасних музеїв шляхом лекцій, презентацій та дискусій. У межах воркшопу учасники відвідали Вінницький літературно-меморіальний музей М.М.Коцюбинського, Музей вінницького трамваю, художній та краєзнавчий обласні музеї.

Музейні працівники поспілкувалися з доктором Томасом  Лутцом, співзасновником Міжнародного комітету музеїв пам’яті (м. Берлін), який на прикладі музеїв Німеччини, розповів про виклики і  рішення в побудові експозицій музеїв пам’яті. Науковець вважає, що кожен меморіал несе історію, яка тісно пов’язана з місцем, де він розташований. На його думку, громадянське суспільство досі тяжко переживає те, що з ним сталося у 40-х роках минулого століття: «Важливо опрацювати ці теми, навчитися про них говорити. Говорити про всіх учасників подій, про причини їхнього вибору».

Про музей як місце збереження міського досвіду розповіла Олеся Коваль, заступниця директора КП «Центр історії Вінниці». Олеся познайомила учасників воркшопу з діяльністю центру, провідними проектами, прикладами взаємодії з іншими культурними інституціями міста і зазначила, що музей виник як одночасний запит громади і влади міста: «Існувала потреба у створенні музею, який би розповів історію Вінниці, бо жодна з наявних установ не могла всебічно показати історію. Також, була необхідність оновити інформацію про місто, необхідність її систематизувати та популяризувати на міському, всеукраїнському та міжнародному рівні».

Музейники відвідали Вінницький літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського і поспілкувалися з директоркою Ларисою Кравченко та командою музею під час дискусії про реконструкцію музею та пов’язані з ним ризики. Очільниця музею розповіла про процеси оновлення експозиції, проблемами та викликами, досвідом ведення документації та проведення конкурсів і закупівель.

Андрій Качуро, керівник компанії «Amuseum», фахівець зі створення музейних експозицій, обговорив з учасниками воркшопу важливість якісного технічного оснащення музейних та галерейних просторів, ролі, які грають такі деталі як колір, світло, матеріали та про інтерактивність музею. На думку лектора, важливо, щоби музей працював для аудиторії, адже «музей, в який не ходять люди, або реформується, або закривається».

Олександр Вешелені, голова ГО «Культурний кампус», детально розповів про місце музею на культурній мапі міста. Він зосередив увагу учасників на досвіді літературно-мистецьких проектів, реалізованих у Вінницькому літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського, про те, як залучити молодь до культурних ініціатив міста і як взаємодіяти з нетиповими просторами міста.  Він запевнив учасників та учасниць воркшопу, що у тих ситуаціях, коли музею чогось бракує, а особливо ідей, обов’язково знайдуться активісти, молоді митці, яких варто впустити: «Вони прийдуть до вас і  скажуть: «А можна ми у вас зробимо щось?». Не задумуйтесь про те, чи це ризиковано, чи законно, потім узгодите ці нюанси. Головне скажіть: «А давайте спробуємо!»

Ольга Гончар, культурологиня, менеджерка музейних проектів переконана, що ідея це головне у теорії та практиці музейного менеджменту. На її думку, музеї в Україні це зріз реальності і часто єдине місце у місті, де відбувається розвиток культурних ініціатив: «Музей це не просто місце, що зберігає нашу історію під кришталевим куполом, це насамперед культурний центр, де відбуваються дискусії, презентації, Музей це про уже сучасне. Він задає тренди, створює двіжухи та спільноти».

Тарас Грицюк, співзасновник ГО «Інша освіта», керівник проекту «Студії живої історії» розповів про діяльність «Іншої освіти», про те як культурні інституції можуть розвивати критичне мислення у населення щодо історії, як можна поширювати альтернативні форми освіти, сприяти діалогу між містами. На його думку, музей може стати місцем впливу у своїй громаді: «Музей може бути майданчиком, де реалізуються різні освітні програми, громадські проекти, обговорення, бути центром громади».

Консультантки Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Буханчука мистецтвознавиця Євгенія Моляр та кураторка Дана Брєжнєва розповіли про власний досвід того, наскільки музейна система відкрита до зовнішніх впливів та залучення незалежних експертів. На їхню думку, для музеїв, де представлене радянське мистецтво, є справжнім викликом процес його переосмислення: «Музей не створений для того, щоб щось возвеличувати. Він може  критикувати те, що всередині, показувати новий погляд».

Леонід Марущак, керівник проекту «Музей відкрито на ремонт» спілкувався з учасниками воркшопу щодо такої важливої складової сучасного музею як бренд, брендування і логотип музею. Показуючи реальні приклади, він зосередив увагу учасників, що перед етапом створення айдентики, важливо замислитися чи музей готовий до цього: «Логотип символізує якийсь «продукт». Можна зробити гарний сайт, лого, фотографії, але людина відвідає музей і зрозуміє, що там нічого не змінилося. Ви повинні усвідомлювати найголовніше не лого робить «продукт», а «продукт» робить лого».

Результатом воркшопу стало оголошення конкурсу міні-проектів для музеїв Донецької та Луганських областей. Мета конкурсу – об’єднати та консолідувати громади до яких належать музеї, популяризувати локальні історичні та культурні особливості не лише в громаді, а і за її межами; посилити потенціал власного розвитку музеїв, залучити їх до розробки нового контенту, що відображатиме унікальні історії місцевого характеру.

Шість найкращих музейних міні-проектів Донецької та Луганської області отримають фінансову підтримку у розмірі до 100 000 грн на кожен міні-проект переможця та будуть втілені в результаті спільної роботи залучених організатором експертів (кураторів) та працівників музею. Завершення реалізації та презентація міні-проектів відбудеться у період з 01 до 20  лютого 2019 року.

 

Участь у конкурсі міні-проектів відкрито для музеїв Донецької та Луганської областей комунальної форми власності, юридичних осіб та неприбуткових установ.

Інформація про переможців буде опублікована на сайті «Українського кризового медіа-центру»: http://uacrisis.org/ua/ та у соціальній мережі Facebook на сторінці проекту «Культурна дипломатія між регіонами України»: https://www.facebook.com/CulturaldiplomacybetweentheregionsofUkraine/

Правила конкурсу та аплікаційна форма доступні за посиланнями.

Поділитися у соцмережах

Twitter