Огляд ЗМІ за 3 січня 2019 року

ВИСНОВКИ

За результатами соціологічного опитування, проведеного польським Центром дослідження громадської думки (CBOS), населення Польщі вважає основною міжнародною подією минулого року – війну в Україні. Зокрема, респонденти виокремили захоплення Росією українських кораблів. Також незаконну анексію Криму або просто агресивну міжнародну політику Росії.

Посол України в США Валерій Чалий заявив, що у 2019 році Україна очікує від НАТО і США надання допомоги для збільшення оборонних можливостей. «Ми очікуємо ще й розвитку конкретних проектів у сфері енергетики, енергетичної безпеки», – додав Валерій Чалий. Чалий відзначив, що Росія є загрозою не тільки для України, але й для Європи і США.

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе допускає, що стосовно РФ можуть бути впроваджені нові міжнародні санкції у зв’язку з її агресією проти українських суден у районі Керченської протоки. Водночас вона прогнозує, що Росія продовжить діяти агресивно. “Знаєте, мені прикро, що за чотири роки ми не зрозуміли, що Росії не потрібно приводів для агресивної поведінки. Під “ми” я маю на увазі все міжнародне співтовариство”, – сказала віце-прем’єр. Іванна Климпуш-Цинцадзе також вважає, що сьогодні у світі зростає розуміння того, що будівництво газопроводу “Північний потік-2” має мало спільного з економічно обґрунтованою бізнес-моделлю. «Позиція Сполучених Штатів щодо неприйнятності цього проекту також є досить різкою. Але всі ці спільні зусилля, застереження й аргументації поки що не зупинили сили грошей», – наголосила віце-прем’єр.

Міністерство фінансів повідомило, що податкові надходження до загального фонду держбюджету за результатами року були на 8,1 мільярда гривень нижчими за планові. Кілька з ключових чинників, які негативно вплинули на податкові надходження, включали: аванс за рентними платежами (в грудні 2017 року було сплачено 4,8 млрд грн, які були закладені в план 2018 року), падіння виробництва тютюнових виробів (на 10,1% р/р за результатами 11 місяців 2018 року), а також нижчі за закладені в припущення держбюджету ціни на нафтопродукти, відсутність девальвації гривні, менші обсяги імпорту природного газу.

В Україні втратив чинність закон про мораторій на проведення перевірок бізнесу, який діяв до 31 грудня 2018 року. На порталі inspections.gov.ua 26 інспекційних органів з 33 відкрили інформацію про свої перевірки. В єдиній системі опубліковано близько 250 тис. планів і близько 48 тис. результатів вже проведених перевірок.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що питання безпеки є головною причиною закриття українською стороною в РФ виборчих дільниць. «Нас турбує передусім безпека українських громадян, які попри адміністративний і пропагандистський тиск усе-таки наважаться стати членами виборчих комісій чи й просто прийти на вибори», – пояснив Павло Клімкін. У ЦВК повідомили, що громадяни України, які перебувають на консульському обліку в дипломатичних установах на території РФ, внесені до списків виборців і можуть брати участь у голосуванні на чергових виборах президента України 31 березня 2019 року.

Партія “Об’єднання” Самопоміч” висунула кандидатуру свого лідера Андрія Садового на посаду президента України на виборах 2019 року. У з’їзді взяли участь лідер партії “Демократичний альянс” Василь Гацько та мер Глухова Мішель Терещенко. Терещенко, виступаючи на з’їзді, заявив, що підтримує кандидатуру Садового на президентських виборах. Андрій Садовий сподівається на об’єднання зусиль з низкою політичних сил на парламентських виборах 2019 року, але не готовий зняти свою кандидатуру на президентських виборах заради єдиного кандидата від кількох політсил.

Всеукраїнський з’їзд партії “Суспільно-політичний рух Валентина Наливайченка “Справедливість” висунула Наливайченка кандидатом у президенти України.

Комуністична партія України висунула кандидатом у президенти свого лідера Петра Симоненка. 

Лідер Соціал-демократичної партії, народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенка” Сергій Каплін подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на виборах президента України.

Лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації його кандидатом на посаду президента.

Дані опитування, проведеного центром “Соціальний моніторинг” і Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка, свідчать, що на президентських виборах за Юлію Тимошенко готові проголосувати 13,4% респондентів (і 18,6% від тих, хто визначився і планує голосувати), за Володимира Зеленського – 10,8% (15% визначилися). Кандидата від “Опозиційної платформи – За життя” Юрія Бойка готові підтримати 8,5% (11,8% від тих, хто визначився і планує голосувати), лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка – 8,1% (11,2% тих, хто визначився), нинішнього президента Петра Порошенка – 7,7% (10,7% тих, хто визначився), лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 6% (8,3% тих, хто визначився).

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • «Самопоміч» висунула Андрія Садового кандидатом у президенти (34 публікації у ЗМІ)
  • Польща назвала напад РФ на українські кораблі найважливішою міжнародною подією року (11 публікацій у ЗМІ)
  • Закриття виборчих дільниць в РФ: ЦВК пояснила, де зможуть проголосувати українці (15 публікацій у ЗМІ)
  • Наливайченко оголосив, що йде у президенти (7 публікацій у ЗМІ)
  • Заборонена Компартія висунула свого кандидата у президенти (4 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

У 2019 Україна очікує від НАТО і Сполучених Штатів Америки надання допомоги зі збільшення оборонних можливостей, повідомив Повноважний посол України в США Валерій Чалий. “Ми очікуємо продовження допомоги (від США і НАТО – ред.) по збільшенню наших оборонних можливостей. Ми очікуємо ще і розвитку конкретних проектів у сфері енергетики, енергетичної безпеки”, – сказав він в інтерв’ю програмі “chastime”, опублікованому на офіційній сторінці посольства Україна в США в соцмережі Фейсбук у четвер. Посол України окремо відзначив, що Росія є загрозою не тільки для України, але і загрозою для Європи і США в цілому.

Україна змушена вести дискусії з різними кредиторами, зокрема і з Європейським Союзом, про продовження програм кредитного фінансування, повідомила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. “У 2019 році в нас справді великі пікові виплати за тілами кредитів, узятих іще до 2013 року, і для того, щоб це навантаження максимально пом’якшити для бюджету, а по суті – для кожного з громадян України, нам необхідне перекредитування. Звісно, нам доводиться проводити дискусії з різними кредиторами, зокрема і з Європейським Союзом, про те, як ми можемо продовжити певні програми кредитного фінансування”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе допускає, що стосовно РФ можуть бути впроваджені нові міжнародні санкції у зв’язку з її агресією проти українських суден у районі Керченської протоки. “Агресивна атака Російської Федерації в Чорному морі сталася за два тижні до засідання Європейської Ради та менше ніж за тиждень до Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, й ми отримали швидку реакцію країн і їхню чітку позицію. При наданні Україною всього фактажу ми здобули політичну підтримку і від НАТО, і від ЄС, і від окремих країн-партнерів про неприпустимість порушення міжнародного права Російською Федерацією”, – сказала І.Климпуш-Цинцадзе в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявляє, що сьогодні у світі зростає розуміння того, що будівництво газопроводу “Північний потік-2” має мало спільного з економічно обґрунтованою бізнес-моделлю. “Щодо будівництва Nord Stream 2 немає єдиної думки навіть серед країн-членів Європейського Союзу. Є окремі країни, які бачать і чітко розуміють геополітичні ризики реалізації цього проекту, а є країни, в яких сильні бізнес-лобі, що намагаються переконати керівництво в тому, що тут немає ніякої політичної складової”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

ЕКОНОМІКА.

Податкові надходження до загального фонду держбюджету за результатами року були на 8,1 мільярда гривень нижчими за планові. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів. Як повідомляло протягом року Міністерство фінансів, існувало кілька основних факторів, які ускладнили виконання планових показників. Кілька з ключових чинників, які негативно вплинули на податкові надходження, включали: аванс за рентними платежами (в грудні 2017 року було сплачено 4,8 млрд грн, які були закладені в план 2018 року), падіння виробництва тютюнових виробів (на 10,1% р/р за результатами 11 місяців 2018 року), а також нижчі за закладені в припущення держбюджету ціни на нафтопродукти, відсутність девальвації гривні, менші обсяги імпорту природного газу. Водночас суми відшкодування ПДВ, яке здійснювалося автоматично, були вищими за прогнозовані.

В Україні втратив чинність закон про мораторій на проведення перевірок бізнесу, який діяв до 31 грудня 2018 року. Дію закону “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” припинено 1 січня 2019 року. У жовтні 2018 року прес-служба Кабміну повідомила, що інспекційна система в Україні трансформується в напрямку ризикоорієнтованого підходу. “Інспекційні органи будуть фокусуватися на прозорій оцінці суб’єктів господарювання та попередженні податкових ризиків, а бізнес – знати, коли і чому до нього прийде інспектор”, – йшлося в повідомленні. На порталі inspections.gov.ua 26 інспекційних органів з 33 відкрили інформацію про свої перевірки.

ВИБОРЧА КАМПАНІЯ 2019.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін називає питання безпеки головною причиною закриття українською стороною в РФ виборчих дільниць. “Головний мотив, який обумовлює закриття дільниць у Росії, це, безумовно, безпека. І мова тут навіть не про такі речі, як можлива інфільтрація агентів ФСБ у склад виборчих комісій, вплив на них і багато чого іншого. Нас турбує передусім безпека українських громадян, які попри адміністративний і пропагандистський тиск усе-таки наважаться стати членами виборчих комісій чи й просто прийти на вибори”, – написав П. Клімкін у своїй колонці на сайті “Українська правда” в четвер. Також глава зовнішньополітичного відомства відзначає підвищення градуса антиукраїнських настроїв у РФ “до рівня істерії”. “Згідно з опитуваннями, у вересні 2018 року в Росії погано або дуже погано ставилися до України 56% населення. Тому ми не можемо гарантувати, що в день виборів не буде влаштовано небезпечних провокацій. Постраждати можуть і українські виборці, і наші співробітники, і, зрештою, самі будівлі дипустанов”, – зазначив він.

Громадяни України, які перебувають на консульському обліку в дипломатичних установах на території РФ, внесені до списків виборців і можуть брати участь у голосуванні на чергових виборах президента України 31 березня 2019 року, повідомляє відділ взаємодії із засобами масової інформації секретаріату Центральної виборчої комісії в четвер. “ЦВК звертає увагу громадян України, які перебувають на консульському обліку в дипломатичних установах України на території РФ і планують брати участь у голосуванні під час проведення чергових виборів президента України 31 березня 2019 року, на відсутність додаткових вимог до реалізації їхнього права голосу. Цю категорію громадян України внесено до списків виборців, тому вони мають можливість безперешкодно брати участь у голосуванні на відповідних виборчих дільницях”, – йдеться в повідомленні.

Партія “Об’єднання” Самопоміч “висунула кандидатуру свого лідера, мера Львова Андрія Садового на посаду президента України на виборах 2019 року. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, таке рішення ухвалив з’їзд партії у четвер у Києві. На з’їзді присутні народні депутати з фракції “Самопоміч”, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд, а також представники “Самопомочі” в місцевих органах влади. Крім того, у з’їзді взяли участь лідер партії “Демократичний альянс” Василь Гацько та мер Глухова (Сумська обл.) Мішель Терещенко. М. Терещенко, виступаючи на з’їзді, заявив, що підтримує кандидатуру А. Садового на президентських виборах.

Лідер партії “Об’єднання “Самопоміч”, мер Львова Андрій Садовий, якого партія висунула кандидатом на посаду президента України, сподівається на об’єднання зусиль з низкою політичних сил на парламентських виборах 2019 року, але дає зрозуміти, що не готовий зняти свою кандидатуру на президентських виборах заради єдиного кандидата від кількох політсил. “Ми подолаємо і 5, і 10, і 15 (відсотків для проходження до парламенту – ІФ). І робитимемо все можливе, щоб разом з нами були колеги із демократичному табору. Це і “Демократичний альянс”, і “Сила людей”, і “Громадянська позиція”, я думаю, це і Славко Вакарчук (музикант, громадський діяч Святослав Вакарчук – ІФ), якого потрібно спонукати до більш активної позиції в українському політикумі”, – сказав він журналістам на брифінгу в четвер у Києві після з’їзду “Самопомочі”.

Мер Глухова Мішель Терещенко підтримав кандидатуру міського голови Львова Андрія Садового на виборах президента України. Про це Терещенко офіційно заявив під час виступу на з’їзді партії “Самопоміч”, під час якого Садового висунули кадидатом у президенти від політсили. “Раз в 5 років у нас є можливість мирним шляхом робити демократичні зміни, які нам треба. 5 років тому ми всі голосували і були готові жити по-новому, але ми думали жити по-новому у Глухові в Україні, а не жити по-новому у Польщі, Словаччині, Франції… 2019 рік дає нам цю можливість і вчора (2 січня – УП) Олена (дружина Мішеля Терещенка – УП) і я прийняли рішення підтримати кандидатуру Садового”, – заявив Терещенко.

Всеукраїнський з’їзд партії “Суспільно-політичний рух Валентина Наливайченка “Справедливість” висунула В. Наливайченка кандидатом у президенти України. Відповідне рішення було прийнято на всеукраїнському з’їзді партії в четвер у Києві. За висунення В. Наливайченко проголосувало 202 делегатів, рішення прийнято одноголосно. “Усі мають бути рівними перед законом. Я відмовлюся від президентського імунітету одразу після обрання на посаду. Одразу ж після обрання на посаду внесу законопроект про позбавлення привілеїв, імунітету та недоторканності і президента і буду ініціювати раз і назавжди позбавлення недоторканності депутатів і суддів”, – сказав В. Наливайченко під час з’їзду.

Комуністична партія України висунула кандидатом у президенти свого лідера Петра Симоненка.   Таке рішення було прийняте на позачерговому з’їзді партії 3 січня, повідомляє прес-служба КПУ.   Відзначається, що Симоненко подякував однопартійців за довіру і заявив, що виборча кампанія буде “драматичною за характером і трагічною за наслідками для народу”.   Також повідомляється, що на з’їзді схвалили передвиборну програму Симоненка і прийняли рішення до 20 січня зібрати кошти для грошової застави кандидата в президенти.

Лідер Соціал-демократичної партії, народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенка” Сергій Каплін подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на виборах президента України. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” із посиланням на прес-службу ЦВК. “Сьогодні (3 січня) близько 10:30 прийшов і подав документи для реєстрації кандидатом у президенти Сергій Каплін”, – сказали у відомстві.

Лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко та шоумен Володимир Зеленський здобувають найбільшу підтримку серед можливих кандидатів у президенти України. Як свідчать дані опитування, проведеного центром “Соціальний моніторинг” і Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка з 16 по 22 грудня 2018 року, за Ю. Тимошенко готові проголосувати 13,4% серед усіх опитаних 2045 респондентів (і 18,6% від тих, хто визначився і планує голосувати), за В. Зеленського – 10,8% (15% визначилися). Кандидата від “Опозиційної платформи – За життя” Юрія Бойка готові підтримати 8,5% (11,8% від тих, хто визначився і планує голосувати), лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка – 8,1% (11,2% тих, хто визначився), нинішнього президента Петра Порошенка – 7,7% (10,7% тих, хто визначився), лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 6% (8,3% тих, хто визначився).

Поділитися у соцмережах

Twitter