Огляд ЗМІ за 17 січня 2019

ВИСНОВКИ

Конституційний суд Польщі постановив, що положення поправки до Закону про ІНП у частині, що стосується “злочинів українських націоналістів”, є неконституційними. Президент Петро Порошенко вітає рішення Конституційного трибуналу Польщі, а також подякував своєму польському колезі Анджею Дуді за ініціювання цього провадження. Глава Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що рішення Конституційного трибуналу Польщі можна розцінювати як крок назустріч Україні.

Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроект №9122, який дасть змогу Міністерству оборони України напряму закуповувати імпортну військову продукцію.

Парламент прийняв за основу і в цілому законопроект №4128-Д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. “Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами”, – вказується у законі. Передбачається, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту ухвалюються не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення). В “Опозиційному блоці” заявили, що планують через Конституційний Суд домагатися скасування закону, що передбачає механізм зміни релігійними громадами підпорядкованості релігійним центрам.

Верховна Рада відхилила проект постанови про скасування рішення щодо продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя підтримав законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян. Народний депутат Мустафа Найєм зазначив, що на це рішення у комітету пішло два роки, проте позбавляти права голосу переселенців є несправедливим.

Національне антикорупційне бюро мусить відкрити кримінальні провадження за фактом отримання хабара і службової недбалості відносно прем’єра Володимира Гройсмана та міністра освіти Лілії Гриневич. Згідно з матеріалами суду, 7 грудня 2018 року заявник повідомив НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень міністром освіти і науки Гриневич за ст. 364 (зловживання владою), 366 (службове підроблення) та прем’єр-міністром Гройсманом за ст. 367 (службова недбалість), 368 (пропозиція або отримання хабара) ККУ.

НАК “Надра України” добровільно вийшла зі складу засновників ТОВ “Іст Юроуп Петролеум” російського бізнесмена Павла Фукса. У НАК “Надра України” повідомили, що участь у ТОВ “Іст Юроуп Петролеум” на даний момент нераціональна для компанії, а рішення про вихід зі складу засновників засноване на висновках Державної аудиторської служби.

Лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко заявив про початок своєї виборчої кампанії. “Уже сплановано участь кандидата на міжнародній конференції в Давосі, а також у конференції із безпеки в Мюнхені”, – повідомив Гриценко. Гриценко також висловив переконання у необхідності об’єднувати зусилля з Садовим і Вакарчуком. Гриценко заявив, що “двері для об’єднання відкриті”. Він також додав, що може йтися не лише про президентські вибори, а й про парламентські, які також мають відбутися в 2019 р.

Позафракційний народний депутат України Олександр Шевченко подав документи для реєстрації кандидатом у президенти України до Центральної виборчої комісії.

Фракція “Народний фронт” виключила зі свого складу народного депутата Юрія Тимошенка. За даними джерел “Української правди”, Тимошенка вигнали з фракції, тому що він має намір балотуватися у президенти.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Парламент прийняв за основу і в цілому законопроект щодо зміни релігійними громадами підлеглості (102 публікації у ЗМІ)
  • Конституційний суд Польщі ухвалив рішення щодо скандального “антибандерівського закону” (33 публікації у ЗМІ)
  • Україна розширить військову співпрацю зі США завдяки новому закону про закупівлю зброї (19 публікацій у ЗМІ)
  • Рада не підтримала скасування мораторію на продаж землі (14 публікацій у ЗМІ)
  • НАБУ повідомило про підозру 7 особам через розкрадання 93 млн грн “Укрзалізниці” (11 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Конституційний суд Польщі постановив, що положення поправки до Закону про ІПН у частині, що стосується “злочинів українських націоналістів”, є неконституційними.  Про це пише “Європейська правда” з посиланням на Onet.pl. З проханням перевірити положення закону, в яких згадуються “українські націоналісти” і термін “Східна Малопольща”, до суду у лютому 2018 року звернувся президент Анджей Дуда.  Зміни дозволяють відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі “заперечують злочини українських націоналістів у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які були колаборантами ІІІ Рейху під час Другої світової війни”.

Президент України Петро Порошенко вітає рішення Конституційного трибуналу Польщі, який визнав неконституційними терміни “українські націоналісти” та “Східна Малопольща” в законі про польський Інститут нацпам’яті, а також подякував своєму польському колезі Анджею Дуді за ініціювання цього провадження. “Дякую президенту Польщі Анджею Дуді за ініціювання провадження і щиро вітаю рішення Трибуналу. Працюємо далі на зміцнення українсько-польського партнерства”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці у Facebook у четвер.

Рішення Конституційного трибуналу Польщі, який визнав неконституційними терміни “українські націоналісти” і “Східна Малопольща” в законі про польський Інститут національної пам’яті, можна розцінювати, як крок назустріч Україні, відзначає глава Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович. “Позитивно ставлюся до такого рішення Конституційного суду. Це можна розцінювати, як якийсь крок назустріч Україні, оскільки це було однією з вимог українського академічного світу і української влади”, – сказав В. В’ятрович журналістам у четвер. “Але, очевидно, що потрібно ознайомитися конкретно і з самим рішенням Конституційного суду, для того, щоб зрозуміти, чи дійсно не залишилося в цій редакції закону будь-яких положень, які можуть бути перешкодою налагодженню діалогу між Україною і Польщею в питаннях історії”, – додав глава УІНП.

ОБОРОНА

Верховна Рада підтримала в другому читанні та в цілому законопроект №9122, який дасть змогу Міністерству оборони України напряму закуповувати імпортну військову продукцію. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, за відповідний закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом” проголосували 236 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер.

ЕКОНОМІКА.

Верховна Рада відхилила проект постанови про скасування рішення щодо продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель. За ухвалення відповідної постанови проголосував 81 народний депутат. Проект постанови був спрямований на скасування рішення Верховної Ради від 20 грудня 2018 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України “Про внесення змін до розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель”. У пояснювальній записці до проекту постанови зазначається, що ухвалення рішення Верховної Ради від 20 грудня 2018 року відбулося із грубими порушеннями вимог закону “Про Регламент Верховної Ради України”.

УТВОРЕННЯ ПЦУ.

У Верховній Раді був проголосований за основу і в цілому законопроект №4128-Д щодо зміни релігійними громадами підлеглості. За це рішення проголосували 229 парламентарів. Під час обговорення документу більшість депутатів виступили на підтримку зазначеного проекту закону. Проти виступали представники фракції “Опозиційного блоку”. Під час голосування голова опозиційної фракції Вадим Новинський підбіг до  спікера Ради Андрія Парубія з вимогою зняти проект з розгляду. У відповідь Парубій кричав йому: “Відійди від мене, нечисть”.

Народні депутати з фракції “Опозиційний блок” будуть через Конституційний Суд домагатися скасування закону, що передбачає механізм зміни релігійними громадами підпорядкованості релігійним центрам. “Через те, що був грубо порушений регламент (Верховної Ради при голосуванні за закон – ІФ), ми звертатимемося до Конституційного Суду щодо визнання цього законопроекту неконституційним”, – сказав народний депутат з “Опоблоку” Олександр Долженков з трибуни парламенту на пленарному засіданні в четвер.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом заволодіння державними коштами у результаті організації посадовими особами філії “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Укрзалізниця” закупівель матеріалів верхньої будови колії за завищеними цінами. Як наголошується в повідомленні прес-служби САП, досудове розслідування в цьому провадженні проводять детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). За даними САП, група посадових осіб філії ЦЗВ “Укрзалізниці” в корисливих інтересах і з залученням підконтрольних підприємств-посередників організувала проведення процедур відкритих торгів із закупівлі стрілочних переводів, запасних частин до них і комплектів роздільного скріплення, єдиним виробником яких на території України є Дніпропетровський стрілочний завод.

Національне антикорупційне бюро мусить відкрити кримінальні провадження за фактом отримання хабара і службової недбалості відносно прем’єра Володимира Гройсмана та міністра освіти Лілії Гриневич. Про це йдеться у рішенні Солом’янського райсуду від 29 грудня 2018 року. Згідно з матеріалами суду, 7 грудня 2018 року заявник повідомив НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень міністром освіти і науки Гриневич за ст. 364 (зловживання владою), 366 (службове підроблення) та прем’єр-міністром Гройсманом за ст. 367 (службова недбалість), 368 (пропозиція або отримання хабара) ККУ. А також щодо вчинення кримінальних правопорушень заступником начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області за ст. 364 (зловживання владою), 367 (службова недбалість) ККУ та в.о. голови Державної фіскальної служби за 364, 367 та 368 ККУ.

ПЕРЕДВИБОРЧА КАМПАНІЯ 2019.

Кандидат у президенти України, лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко заявив про початок своєї виборчої кампанії і висловив переконання в необхідності об’єднання зусиль з іншим кандидатом у президенти, мером Львова Андрієм Садовим, а також із музикантом і громадським діячем Святославом Вакарчуком. “Ми починаємо старт кампанії, маємо юридичне право для цього. Вона передбачає не тільки роботу тут, а й роботу з людьми у країні і за кордоном”, – оголосив він на прес-конференції в четвер у Києві. Так, А. Гриценко повідомив, що має намір 22 січня відвідати з поїздкою Черкаську область. “Уже сплановано участь кандидата на міжнародній конференції в Давосі, а також у конференції із безпеки в Мюнхені”, – розповів А. Гриценко.

Позафракційний народний депутат України Олександр Шевченко подав документи для реєстрації кандидатом у президенти України до Центральної виборчої комісії. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, у четвер О. Шевченко подав документи як кандидат від партії “УКРОП”. Раніше він виграв внутрішньопартійні праймеріз. О. Шевченка було обрано депутатом на виборах 2014 року в окрузі №83 Івано-Франківської області, висувався партією “Блок Петра Порошенка”. До цього він був директором відомого туристичного комплексу “Буковель”.

Фракція “Народний фронт” виключила зі свого складу народного депутата Юрія Тимошенка. Таке рішення ухвалили на засіданні фракції 17 січня, повідомляє прес-служба. “Фракція постановила виключити зі свого складу народного депутата Тимошенка Юрія Володимировича за втрату зв’язку із депутатською фракцією, неодноразове порушення дисципліни, ігнорування рішень депутатської фракції, які стосуються важливих політико-економічних питань”, – пояснив причину виключення керівник фракції НФ Максим Бурбак.

Поділитися у соцмережах

Twitter