Анонсували показ фільму «Дорогою до в’язниці»

Активісти анонсували показ фільму «Дорогою до в’язниці» в рамках дискусії про запобігання катування та жорстокого поводження в місцях несвободи. Прем’єра стрічки відбудеться у Будинку кіно сьогодні, 4 квітня, о 19-00. Фільм буде зображувати основні проблеми, з якими стикаються ув’язнені під час так званої процедури етапування. «Найбільш жахливі умови, про які ми можемо сьогодні говорити – це переміщення саме у «вагонзаках». Тому що, як правило, коли особа «іде на етап», коли вона конвоюється, вона випадає з поля зору як захисників, так і родичів», – сказав Олександр Федорук, керівник пенітенціарного напрямку Асоціації українських моніторів дотримання прав людини і діяльності правоохоронних органів, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Під час дискусії були також обговорені проблеми щодо медичного забезпечення та інших проявів жорстокого поводження. «Слід зазначити, що, кажучи про місця несвободи, ми маємо на увазі широкий спектр таких установ. Це і дитячі будинки, це і психоневрологічні інтернати, відповідні психіатричні лікарні, військові частини. Ми говоримо про весь набір установ, в яких перебувають люди під опікою держави і не можуть їх вільно залишити», – зауважив Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації українських моніторів дотримання прав людини і діяльності правоохоронних органів.

Маргарита Тарасова, координатор проектів ZMINA у Центрі прав людини, зазначила, що у минулому році в Україні було винесено тільки два рішення суду відносно катувань у місцях несвободи, в той час як Європейський суд з прав людини виніс 5 рішень відносно України по таких справах, що свідчить про недостатнє інформування про реальну кількість жертв. «Ми маємо закликати інституції нарощувати певні спроможності, щоб долати катування. На мою думку, ключова спроможність – вміти визнавати та діагностувати проблему […] На жаль, сьогодні я можу констатувати, що інституціям може бути соромно визнати, що відбувається катування під їх контролем, вони прагнуть максимально це якось по-іншому назвати», – відмітила Маргарита Тарасова.