Київ
,

Найбільший гендерний розрив у рівні заробітної плати в Україні має енергетична сфера – дослідження

Київ, 14 червня 2019.

В Українському кризовому медіа-центрі презентували результати дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України». Виконавцем є Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» за ініціативи та підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні та Жіночого енергетичного клубу України і за активного сприяння Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.

Дослідження має на меті відповісти на запитання, чи існує гендерний дисбаланс в енергетичній сфері в Україні. Якщо існує, то в яких основних показниках він полягає, яким чином його зменшити, і які саме позитивні результати може отримати українська енергетика в цілому, якщо встане на шлях гендерної рівності. Було опитано більше 30 різнопрофільних підприємств, відомств, організацій, зокрема, близько 500 жінок та чоловіків, проведено 15 інтерв’ю і 2 фокус-групи.

Ключові висновки фінального звіту:

1. Зараз в Україні жінки становлять лише 24% від усіх штатних співробітників, які працюють у видобувній галузі. Для порівняння – загалом жінки становлять 54% усієї робочої сили у нашій країні. Це не тільки офіційно працевлаштовані жінки, а ще й ті, які перебувають у декретній відпустці, мають статус домогосподарки, економічно неактивні, тощо.

2. 52% відсотки опитуваних жінок та 46% чоловіків погоджуються з тим, що в українській енергетиці жінкам дуже складно зробити кар’єру. В енергетичному секторі гендерний розрив у рівні заробітної плати є найбільшим. У видобувній промисловості жінки в середньому заробляють майже наполовину менше, ніж чоловіки. Це пов’язано з тим, що жінки досі не можуть працювати на певних посадах, які мають додаткові виплати за шкідливість умов праці. Але іронія полягає в тому, що в реальному житті жінки досить часто працюють у таких умовах. Проте їхні посади фактично не класифікуються як такі, що дають право на соціальний захист. Це є додатковим аргументом переглянути будь-які обмеження у зайнятості жінок в енергетичній сфері.
3. 5-та частина опитуваних жінок визнала, що стикалася з певною упередженістю або дискримінацією при працевлаштуванні на енергетичному підприємстві саме через стать. Чоловіків, які повідомляли про такі ситуації, було лише 2%. Найбільш поширеними випадками дискримінації працівники назвали психологічний тиск, зневажливе ставлення або образи. Також існує практика сексуальних домагань на підприємствах, але точно порахувати кількість таких випадків неможливо, бо вони частіше за все залишаються невідомими. Як показали інтерв’ю в рамках дослідження, у жінок досі запитують на співбесіді в енергетичне підприємство, чи є в них діти, чи планують вони їх в майбутньому, хоча це офіційно заборонено на законодавчому рівні.

4. Як каже статистика, дівчата становлять менше третини усіх здобувачів освіти за інженерними спеціальностями. Ба більше, останнім часом ці цифри скорочуються. Одним з результатів дослідження є висновок про те, що жінкам складніше захистити науковий ступінь в енергетичній сфері, закріпитися у цій науці взагалі.
5. В енергетиці існують перепони для кар’єрного зростання жінок. Науковці називають таке явище «скляною стелею» – це невидимі, неформальні бар’єри, які обмежують просування жінок на керівні позиції через вплив корпоративних практик, неформальні домовленості між працівниками, тощо. Інші вчені говорять про «липку підлогу» – умовне визначення ситуації, коли, прийшовши у певну професію, жінки ніби прилипають до нижчих посад і значно повільніше просуваються кар’єрними сходинками, ніж їхні колеги-чоловіки.

На презентації також говорили про законодавчі обмеження щодо зайнятості українських жінок у певних професіях, видах діяльності, які вважалися небезпечними, шкідливими або просто важкими. Таких спеціальностей було близько 450, у 2017 році цей документ було скасовано, адже стало зрозуміло, що він вже не відповідає сучасним умовам праці. Але гірничі роботи для жінок досі залишаються закритими. Це пов’язано з тим, що Україна є підписантом Конвенції 1935-го року Міжнародної організації праці, яка забороняє зайнятість жінок на підземних роботах.

«Якщо існують шкідливі виробництва, вони однаково шкідливі як для жінок, так і для чоловіків. Тому треба поступово відходити від таких виробництв. Такий вибірковий захист працівників є невиправданим, оскільки це вже проблема свідомого та проінформованого вибору людини, в яких умовах вона бажає працювати», – зазначила Ганна Герасименко, наукова редакторка дослідження, Інститут демографії та соціальних досліджень імені Птухи Національної академії наук України.

«Головна перешкода для денонсації [припинення дії – УКМЦ] Конвенції в Україні – той факт, що на сьогодні у нас не створено гідних умов праці не тільки для жінок, а й для чоловіків. Практичне запровадження законодавчих гендерних норм – це не тільки завдання органів влади, а спільна їх робота з працедавцями, профспілками, громадянським суспільством», – додала Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.

Конкретні рекомендації по залученню більшої кількості жінок до робіт в енергетичній сфері в Україні від виконавців та організаторів дослідження:

Мотивування дівчат до отримання інженерної освіти;

Створення привабливих умов праці для жінок на енергетичних підприємствах (можливості дистанційної роботи та гнучкий робочий графік для працівників із сімейними обов’язками, справедливий розподіл понаднормової зайнятості, роздільні вбиральні і роздягальні, зручна для жінок робоча форма);

Збільшення можливостей професійного розвитку;

Запровадження лідерських програм, програм менторства, популяризація успішного досвіду жінок у енергетичній сфері;
Усунення будь-яких бар’єрів у призначеннях на керівні посади;
Використання у роботі таких понять, як гендерні цілі, стратегії, гендерний розвиток працівників;

Системна робота над зміною усталених стереотипів, які досі визначають особисті преференції жінок та чоловіків, тиск суспільства, гендерно-професійну сегрегацію.

Олександр Дячук, керівник дослідницької групи, Державна Установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», вважає, що «не можна очікувати від гендерного законодавства якихось проривів, якщо ми не будемо мати їх у законодавстві загалом. Мова йде про окремий вид несправедливості. А несправедливості в України вистачає у різних сферах. Для мене наразі не так важливо, який буде розподіл між чоловіками та жінками на підземних роботах, як те, що кожна людина незалежно від своєї статі, повинна мати право цими роботами займатися».

Учасники презентації впевнені, що проведене дослідження стане в пригоді у формуванні конкретних шляхів подолання перешкод, які є на забезпеченні рівних прав чоловіків та жінок у сфері праці та зокрема у енергетичному секторі.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі