Київ
,

На травень 2019 року в Україні залишалися заблокованими 240 веб-сайтів – моніторинг

Київ, 18 червня 2019.

У травні 2019 року зафіксували 240 порушень цифрових прав – прав людини в цифровому середовищі – загального характеру, 7 – пов’язаних із виборчим процесом, 8 – індивідуального характеру. Такі підсумки моніторингу, проведеного громадською організацією «Платформа прав людини» у співпраці з коаліцією громадських організацій «За вільний Інтернет», оприлюднили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Дослідження ґрунтується на моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, офіційних сайтів профільних органів державної влади та неурядових організацій, онлайн видань і соцмереж. Також включили інформацію зі звітів громадських організацій-членів коаліції «За вільний Інтернет».

До порушень загального характеру віднесли такі, що потенційно зачіпають права усіх користувачів Інтернету; індивідуального – тих, що стосуються конкретних осіб.

240 порушень загального характеру – це кількість веб-сайтів і соцмереж, які були і залишаються заблоковані у 2017-2018 роках на підставі двох Указів Президента України від 15 травня 2017 року та від 14 травня 2018 року із використанням механізму, передбаченого Законом України «Про санкції».

«Ще у 2018 році ми звертали увагу, що таке блокування є неприпустимим з точки зору національних та міжнародних стандартів – тому що влада створила прецедент, що вона блокує ті сайти, які захоче. Незрозуміло, який механізм створення цього переліку. Незрозумілий механізм оскарження блокування. Ми зараз маємо два судові провадження, тому що на наші запити інформацію не надали», – зазначив Олександр Бурмагін, медіаюрист, виконавчий директор громадської організації «Платформа прав людини».

За словами Олександра Бурмагіна, виправдовувати блокування ідеологічною доцільністю небезпечно. «Ідеологія може бути сьогодні одна, завтра інша. Цей «кийок» може опинитися в інших руках і почати застосовуватися до інших сайтів, зокрема й тих, хто зараз підтримує ідею блокування. Навіть якщо був потрібен цей екстраординарний захід, влада мала би напрацювати законодавчі механізми прийняття рішень, з судовим контролем, з дотриманням стандартів у сфері прав людини, але цього не було зроблено», – каже експерт.

Зафіксували 7 випадків судових справ щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за публікацію у Facebook фото своїх заповнених виборчих бюлетенів. Експерти звернули увагу, що в аналогічних випадках суд реагував по-різному.

«В одних випадках це визнавалося порушенням і стягувався штраф, в інших суд постановив, що це не є адміністративним правопорушенням і людину не притягли до відповідальності. В деяких випадках суди заявили, що документи оформлені неправильно та направили їх на доопрацювання, хоча Кодекс про адміністративні правопорушення не передбачає процедури повернення матеріалів», – розповів Олександр Бурмагін.

«Якщо ця реакція з боку правоохоронних органів і судів є неоднозначною – політтехнологи можуть цим скористатися, і є ризик, що подібні порушення стануть більш масовими на наступних виборах»,  – зазначила Людмила Опришко, адвокатка, медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини».

Серед 8 порушень індивідуального характеру – фізичні напади за публікації в Інтернеті: напад у Черкасах на відеоблогера Вадима Комарова, в Одесі – на активістку Світлану Підпалу, у Нововолинську – на помешкання журналістки онлайн-видання «Радар» Наталі Камишникової.

До цієї категорії віднесли також рішення Коростенського міського районного суду Житомирської області щодо посту у Facebook – суд присудив стягнути з відповідача штраф за завдання позивачем моральної шкоди. За словами експертів, це непропорційно обмежує свободу слова.

«Мова йшла про шкільну освіту, про те, як визначати опорні школи. І позивач, і відповідач – депутати, і можуть дозволити собі вести полеміку, навіть у жорсткій формі. У рішенні не враховується статус позивача і відповідача – що вони публічні особи, ні те, що питання, які піднімались, стосувалися суспільного інтересу», – зазначає Людмила Опришко.

До порушень цифрових прав віднесли також вилучення техніки у веб-сайту «finance.ua». Техніку вилучили у квітні, станом на травень питання не було вирішене, тому робота видання залишається заблокованою.

Три випадки стосуються порушення права на приватне життя і захист даних: зафіксували 1 випадок зламу сторінки-акаунта і 2 випадки непропорційного в таємницю листування – коли суди на прохання слідчих надали надмірний доступ до техніки, електронної пошти і телефонних дзвінків особи. Протягом травня щонайменше 5 громадських організацій отримали фішингові повідомлення з посиланням на шахрайські ресурси.

Моніторинг проводитиметься щомісячно. Додатково презентуватимуть підсумкові звіти за кожні 6 місяців. Згодом до досліджень планують додати розділ про порушення цифрових прав на окупованих територіях Донбасу і Криму.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі