Російська агресія в Україні має свою ціну: Чи не занадто вона висока?

Київ, 13 березня 2014 року. Згідно з finance.obozrevatel.com, у кінці 2013 р. експерти передбачали, що економіка Росії зазнає втрат через зниження цін на газ та нафту, виведення капіталів, глибоку кризу у фінансовій системі країни та безпідставно високі витрати на проведення Олімпіади. Саме тому у Росії очікували «спокійної» весни, що б дозволило відновити сили. Але очевидно президент Путін вирішив по-іншому. Насправді, оголошуючи війну Україні, він оголосив війну також економіці своєї країни.

1-го березня Рада Федерації Росії дозволила президенту Володимиру Путіну ввести війська в Україну; через два дні, протягом перших хвилин після відкриття біржі, євро виріс більше ніж на рубль, а долар – на 80 копійок. Не зважаючи на численні спроби Центрального банку Росії стабілізувати ситуацію (витративши на це 10-11 млрд дол. США), це лише частково сповільнило динаміку падіння рубля. Того ж дня акції великих російських компаній втратили 13% своєї вартості. 3-го березня російський фондовий ринок втратив 15% своєї загальної вартості.

«Обозреватель» порівнює такі втрати з тими, яких зазнала Росія у 2008 р. під час війни в Грузії: у 2008 р. ринок втратив 10%, однак це сталося протягом тижня, тоді як у нинішній ситуації 15% було втрачено протягом кількох годин. Через тиждень після початку російської окупації в Криму рубль опустився на 10,5% по відношенню до американського долара. У першій половині 2014 р. очікується падіння ВВП Росії нижче, ніж прогнозований рівень росту.

Мовою цифр: вартість російської інтервенції в українському Криму на сьогоднішній день оцінюється у 50-70 млрд дол. США (згідно різних джерел). Якщо ж США та ЄС виконають їхні заяви та введуть політичні й економічні санкції проти Росії та адресні санкції проти причетних до окупації Криму осіб, ці цифри значно виростуть.

Як повідомляється, незважаючи на таку небезпечну економічну ситуацію, уряд Росії готується виділити 35 млрд рублів (900 млн дол. США) для термінової фінансової допомоги Криму. Якщо ж Росії все-таки вдасться відірвати Крим від України, протягом наступних трьох років Російська Федерація повинна буде надати 20 млрд дол. США (6 млрд дол. США щорічно для потреб півострова в електроенергії, воді і продуктах харчування, та для будівництва мосту між Керчю та Таманським півостровом). Більш того, Крим покривав лише 34% свого бюджету, у той час як решта коштів виділялася з українських державних бюджетних виплат. Таким чином, економічні умови Росії вочевидь ще більше погіршаться, оскільки їй прийдеться підтримувати занепадаючу економіку Криму.

Перспективи Криму дуже подібні на ті, що були в Абхазії (відокремленій території Грузії) у 2008 р.: протягом кількох перших років Росія надала фінансову підтримку Абхазії, що покрило 70% її бюджету, та інвестувала в її інфраструктури. Потім фінансова підтримка скоротилася, як і кількість туристів та прибутки від виноградарської промисловості регіону. Приблизно половина виділених на регіон коштів була втрачена через корупцію та розкрадена місцевою владою.