Правозахисники розповіли, як бачать реформу СБУ та ДБР

Службу безпеки України потрібно перетворити на спецслужбу, що займається насамперед контррозвідкою, а Державне бюро розслідувань – посилити та розширити перелік питань, якими воно має займатися. Це посилить ефективність обох органів та знизить ризики порушення прав людини під час роботи силовиків. Про це розповіли експерти ГО «StateWatch» та Freedom House Ukraine на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Сьогодні ДБР – маленька структура, порівняно з СБУ. В СБУ – 33 тисячі людей, у ДБР – менше 1,5 тисячі і широка підслідність. За умови реформи СБУ, потрібно передавати цю підслідність ДБР і збільшувати штат ДБР», – зазначив Олександр Лємєнов, співзасновник ГО «StateWatch».

Крім того, додає він, потрібно змінювати формат керівництва цим органом, зокрема, усунути квазі-колегіальність рішень, щоб директор не повинен був погоджувати із заступниками усі важливі рішення.

«Після зміни формату керівництва ДБР має бути репрезентоване не у 7 регіонах – існує 7 територіальних управлінь, а рішенням директора можуть створюватися обласні управління. Це підвищить ефективність розслідування злочинів», – каже Олександр Лємєнов.

Проблемою є і те, що як керівництво Державного бюро розслідувань, так і ЗМІ схильні системно висвітлювати новини щодо справ, пов’язаних з відомими політиками, забуваючи про інші.

СБУ, в свою чергу, має стати класичною спецслужбою, яка займається боротьбою з агентами іноземних спецслужб. Зараз вона є квазі-органом досудового розслідування широкої підслідності. Зміна фокусу роботи підвищить її ефективність як конттрозвідки і знизить ризики порушення прав людини, зазначає Володимир Петраковський, експерт ГО «StateWatch» та Центру політико-правових реформ.

Раніше низка правозахисних організацій підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю зі Службою безпеки України, нагадав Ярополк Бриних, правозахисник Freedom House Ukraine. Він передбачає, що силовики допускатимуть експертне середовище для консультацій задля покращення їхньої роботи.

«Громадський контроль не передбачає втручання у діяльність силовиків. Це допоможе їм покращити ситуацію зі сприйняттям і довірою суспільства, рівень до якої дуже низький, по-друге – покращити власну роботу, аби усе відбувалося в рамках українського законодавства, без порушення прав людини», – зазначив правозахисник.

Експерти зазначили, що для найкращого результату змінюватися мають синхронно усі органи.