Законопроекти від влади щодо відкриття ринку землі уможливлюють купівлю землі іноземцями та концентрацію великих обсягів земель в руках одного власника. Про це заявляють експерти дослідницького інституту GROWFORD Institute за підсумками аналізу 5 законопроектів щодо відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення.
«У доповіді ми наголошуємо, чому не буде бажаного економічного зростання від швидкого відкриття ринку землі, і в чому полягають загрози для національної безпеки країни… Загальний висновок – що у різній обгортці, через різні механізми проштовхується одна ідея: швидке запровадження ринку сільськогосподарської землі і продажу землі іноземцям. Друге – по-суті усувається контроль за землекористуванням та створюється можливість для необмеженої концентрації власності землі в руках вузького кола осіб», – розповіла Тетяна Унковська, директор GROWFORD Institute, на презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
Йдеться про проекти законів №2178, №2178-7, №2178-9, №2178-10 та №2194. Вони вже зареєстровані у Верховній Раді, два – включені до порядку денного.
За висновком експертів, усі законопроекти мають 5 спільних ідей. Перше – прямий доступ іноземців до ринку землі та відсутність запобіжників від доступу через подвійне громадянство або викуп корпоративних прав на українські підприємства. Друге – майже необмежені обсяги сукупної площі володіння, що створює ризик концентрації землі в руках небагатьох корпоративних власників. Контроль за сукупною площею володіння покладається на державних реєстраторів або нотаріусів, які потенційно можуть брати участь у рейдерських схемах. Інструментом контролю є публічні реєстри: Державний реєстр прав, Державний земельний кадастр та Держреєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань. Реєстри не поєднані між собою і титули права власності у них незахищені. За словами експертів, це робить контроль неефективним та створює ризики рейдерства шляхом махінацій із записами в реєстрі.
«Настільки системний ринок як ринок землі мав би спиратися на надійну систему захисту титулів власності. Зараз в Україні титули власності, які захищають право власності на землю, обліковуються у Державному земельному кадастрі. На жаль, зараз земельний кадастр не може забезпечити не лише ефективний захист титулів власності інвесторів, але й не володіє достовірною інформацією. У ньому багато технічних помилок, коли межі ділянок «наїжджають» одне на одного, коли за однією ділянкою записано декілька власників… Інвестори мають бути певні, що титули їхньої власності надійно захищені державою. Має бути система державних гарантій на випадок, якщо титули власності порушені, або сталося рейдерське захоплення земельної ділянки», – зазначив Олексій Кущ, експерт GROWFORD Institute.
На думку експертів, формат ринку землі, передбачений законопроектами, створить для малих та середніх фермерів неконкурентні умови, порівняно з великими корпоративними агрохолдингами та іноземцями. Проблемою є нестача у фермерів фінансових ресурсів та державних програм фінансової підтримки, щоб викупити земельні ділянки, які вони обробляють, у разі відкриття ринку землі. Це створює ризик обезземелення таких фермерських господарств. «Для порівняння, у Польщі фермер може взяти кредит на 20-30 років зі сплатою початкового внеску не більше 20% за рахунок власних коштів, все інше покриває банк з відсотковою ставкою 2-3%», – каже експерт.
На його думку, потрібен також інституційний захист сімейних фермерських господарств. «Наприклад, у Польщі в Конституції існує спеціальна стаття, яка постановляє, що фермерське сімейне господарство є основним суб’єктом земельних відносин та землекористування в країні. Україні також варто почати земельну реформу із закріплення такої конституційної домінанти, яка захищатиме фермерське землекористування», – зазначає Олексій Кущ.
Фото з цього заходу ви можете завантажити тут >>>
