Київ
,

Експерти розвінчали 11 міфів про впровадження смарт-спеціалізації в Україні

Київ, 15 листопада 2019.

Представники Українського інституту міжнародної політики і Команди підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розказали про міфи щодо підходу смарт-спеціалізації (S3) в Україні і розвінчали їх. Прес-брифінг відбувся 15 листопада в Українському кризовому медіа-центрі.

Смарт-спеціалізація – це підхід Європейської комісії до визначення пріоритетів інноваційного розвитку територій. Україна почала процес впровадження цього підходу у 2016 році, очолило його Міністерство економіки. Головними партнерами впровадження смарт-спеціалізації в Україні є Генеральний директорат Єврокомісії і її Спільний дослідницький центр (Joint Research Center), яким і належить методика смарт-спеціалізації в ЄС та за його межами.

В 2018 році набрала чинності постанова Кабміну, відповідно до якої усі регіони в рамках стратегії регіонального розвитку мають визначити хоча б одну стратегічну ціль на засадах смарт-спеціалізації. Після цього були проведені відповідні навчання для представників усіх регіонів. Перший етап впровадження смарт-спеціалізації, тобто аналіз економічного, інноваційного та наукового потенціалу регіонів, майже завершився. Наступний – процес обговорення на підставі проведеного аналізу з представниками бізнесу. громадськості, науки та місцевої влади, що може бути пріоритетами інноваційного розвитку регіона,  базуючись на його сильних сторонах і доступних ресурсах.

11 міфів про смарт-спеціалізацію в Україні: 

  • Смарт-спеціалізація може працювати тільки в галузі промисловості.

«Насправді, вона може стосуватися і сфери послуг, і аграрної, і будь-якої іншої, якщо вона має інноваційну складову, великий потенціал та ресурси безпосередньо в цьому регіоні, а найголовніше – буде відрізняти цей конкретний регіон від усіх інших», – пояснила Ніно Даменіа, старша експертка Команди підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

  • ОТГ та села можуть розробляти власні стратегії смарт-спеціалізації.

«Теоретично так, але слід враховувати те, що смарт-спеціалізація вимагає ресурсів. Якщо в регіоні є організації, які можуть надати ці інноваційні продукти чи рішення, наукові надбання, то можна задумуватись над розробкою власної стратегії смарт-спеціалізації. Проте існують проблеми з наявністю необхідних для першого етапу статистичних даних: вони зараз доступні тільки на рівні області. До того ж, спочатку треба випробувати підхід смарт-спеціалізації на якийсь окремій територіальній одиниці, а потім вже переходити до дрібніших або навпаки більших смарт-спеціалізацій».

  • Смарт-спеціалізація та смарт-сіті – це одне і те саме.

«Смарт-спеціалізація – це пріоритети розвитку. Так, вони мають бути інноваційними, заснованими на сильних сторонах регіону, проте це не означає, що треба поєднувати між собою різні смарт-напрямки, коли це не дуже доцільно».

  • Смарт-спеціалізація допоможе реанімувати колишні радянські потужні галузі. 

«Смарт-спеціалізація будується на наявних ресурсах, для їхнього визначення проводиться кількісний і якісний аналіз. Статистика показує галузі, які мають інноваційний потенціал і унікальність, щоб в подальшому бути взятими до увагу у розробленні смарт-спеціалізації. Саме їх потім і обговорюють стейкхолдери», – сказала Надія Афанасьєва, керівниця департаменту міжнародної співпраці Українського інституту міжнародної політики. 

  • Смарт-спеціалізація – це ліки від усіх хвороб.

«Ми не можемо очікувати швидкий результат від смарт-спеціалізації. Смарт-спеціалізація – не ліки, але вона може допомогти обрати ті ліки, які сприятимуть зростанню регіона».

  • Пріоритети смарт-спеціалізації для українських регіонів визначає ЄС.

«Головний елемент смарт-спеціалізації – це підхід знизу-вверх, тобто регіон сам, залучаючи своїх стейкхолдерів, визначає ці пріоритети. Від ЄС ми беремо тільки методику їхнього визначення».

  • Пріоритети смарт-спеціалізації регіону будуть єдиними пріоритетами економічного розвитку області.

«Область в своєму розвитку має багато сфер напрямку. Абсолютно необов’язково, щоб усі ці сфери потрапляли під смарт-спеціалізацію», – сказав Ростислав Тогменчук, голова правління Українського інституту міжнародної політики. 

  • Наша область не готова використовувати підхід смарт-спеціалізації.

«Готовність в першу чергу залежить від того, чи вдасться обласній адміністрації, владі, яка відповідає за формування регіональної політики, зібрати сильних представників бізнесу та наукової сфери для того, щоб вони спільно шукали інноваційну нішу. Будь-якій області можна шукати її унікальні сторони для смарт-спеціалізації, було б тільки бажання ринку» .

  • Влада сама визначає смарт-спеціалізацію в області. 

«Ми би рекомендували владі не приймати одноосібно рішення про пріоритети розвитку області, в тому числі пріоритети смарт-спеціалізації. Ця методика передбачає, що пріоритети формуються учасниками ринку зі сторони бізнесу та науки, і цей процес повинен тривати як мінімум рік».

  • Нашою смарт-спеціалізацією буде відбудова аеропорта, бо в нас його немає.

«В цьому нема унікальності. ЄС під смарт-спеціалізацією має на увазі унікальний продукт, послугу або технологію, тобто те, з чим область може вийти на ринок. Тому аеропорт може стати фактором підсилення смарт-спеціалізації, але не може стати самою смарт-спеціалізацією», – розповіла Дар’я Бовкун, менеджерка проєктів Українського інституту міжнародної політики. 

  • Ми будемо обирати галузь для смарт-спеціалізації без врахування аналізу статистичних даних.

«Ключові особливості смарт-спеціалізації – її обгрунтованість та доказовість. Перед тим, як обирати пріоритет смарт-спеціалізації, область має зрозуміти, яка у неї є критична маса в тій чи іншій галузі. Отримана в результаті статистичного аналізу даних інформація має слугувати допоміжним інструментом, на основі якого область буде розроблювати свої пріоритети».

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі