Київ
,

Експерти Центру політико-правових реформ та Statewatch проведуть аналіз роботи Державного бюро розслідувань

Київ, 17 січня 2020.

Експерти Центру політико-правових реформ розпочали аналіз роботи Державного бюро розслідувань з точки зору його функціонування як державної інституції. Про це вони розповіли на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Ідея дослідження з’явилася через нестачу збалансованої інформації про роботу ДБР: доступні здебільшого або звіти самого ДБР з позитивною оцінкою, або негативні коментарі його критиків.

«Зараз об’єктивно говорити про те, наскільки успішне чи неуспішне ДБР – неможливо, тому що у нас немає зваженого джерела інформації… Ми сподіваємося на співпрацю, тому що це потрібно, в першу чергу, самому Бюро», – розповів Володимир Петраковський, експрокурор, експерт Центру політико-правових реформ.

За його словами, хоча аналіз стосується діяльності ДБР за керівництва Романа Труби, він ніяким чином не пов’язаний з особистістю попереднього очільника. «Ми аналізуємо, як працювала інституція і які виклики стоять перед нею. Є багато проблем і чинників, які не дозволяють Бюро працювати ефективно. Кінцева мета цього дослідження – не розкритикувати, а зробити цю інституцію ефективнішою і незалежною», – зазначив він.

Результати дослідження оприлюднять орієнтовно у квітні 2020 року.

За словами Віталія Гаделія, експерта «Statewatch», зараз є проблеми з отриманням інформації про хід кримінальних проваджень. Упродовж року вони робили численні запити щодо резонансних проваджень, які стосувалися порушень прав людини. «Хоча ДБР, НАБУ, СБУ і Нацполіція зобов’язані це робити, у деяких випадках нам не надавали інформації ні про номер кримінального провадження, ні про кваліфікацію кримінальних правопорушень, ні про проведені слідчі дії. У деяких надавали номер, але не надавали інформації про слідчі дії – у майже 90% запитів. Ми готуємо низку позовів і сподіваємося, що суди зобов’яжуть надати запитувану інформацію», – розповів він.

На думку Євгена Крапивіна, експерта Центру політико-правових реформ, побачити системні результати роботи ДБР можна буде не раніш як через 2-3 роки. На основі статистики за півтора роки з моменту запуску ДБР, можна говорити про позитивні тенденції у розслідуванні злочинів правоохоронців, зокрема, щодо розслідування катувань. «За цей період зареєстровано близько 400 кримінальних проваджень. Це у 40 разів більше, ніж реєстрували щороку раніше. Справа про вбивство Кирила Тлявова передана до суду у відносно короткий термін, як для українських реалій і складності справи», – зазначив він.

Зараз головні виклики, пов’язані з ДБР – посилення впливу на нього президента, відповідно до законопроекту №2116. Президент отримав додаткові важелі впливу – затвердження штатного розпису та Ради громадського контролю при ДБР, хоча за Конституцією він не має цих повноважень. Раніше директор ДБР мав гарантії від звільнення з політичних мотивів. Тепер таких гарантій немає – парламент може зняти його без пояснення причин.

Є запитання до того, як відбувався конкурс на вакантні посади трьох заступників директора ДБР одразу після призначення його нової очільниці Ірини Венедіктової. Термін подачі документів становив лише 5 календарних днів, з них робочих – 3. У таких умовах податися могли лише ті, хто заздалегідь знав про конкурс. «Ірині Венедіктовій здається, що у неї не було іншого виходу – їй потрібно було швидко перевести слідчих у новостворений підрозділ, що розслідує справи Євромайдану, провести аудит діяльності… Але мені здається, що термін подачі документів можна було б зробити довшим», – зазначає Олександр Лємєнов, співзасновник «Statewatch», екс-очільник конкурсної комісії Державного бюро розслідувань та секретар кадрової комісії Генеральної прокуратури України. При цьому, з 14 поданих кандидатур на посаду першого заступника до конкурсу допустили лише 5 кандидатів, з 24 на посаду заступників – 6.

«Головний виклик для пані Венедіктової або іншого керівника, якого оберуть на конкурсі – це зміна формату керівництва ДБР. Він був квазі-колегіальним, зараз – одноособовий. Як наслідок, вже неможливо буде заявляти, що якісь твої рішення не погоджували заступники: відповідальність повністю покладається на директора ДБР», – зазначив Олександр Лємєнов.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі