В Україні створили гру, яка допомагає розібратися, що можна і чого краще не робити в Інтернеті

Центр демократії та верховенства права створив онлайн-гру «Вижити в Інтернеті: місія (не)здійсненна», яка допомагає у доступній формі перевірити своє розуміння правил, які поширюються на користувачів Інтернету,  перевірити своє розуміння законодавства та ознайомитися з політиками різних цифрових платформ.

«Це інтерактивний інструмент, у якому зібрані питання, що найчастіше виникають у пересічних користувачів, блогерів, журналістів. На їхньому прикладі продемонстровано, як працює медійне право. Іноді люди навіть не здогадуються, що певним чином порушили правило соцмережі чи норму законодавства», – розповіла Єлизавета Алексіюк, юрист з медійного права Центру демократії та верховенства права.

Користувач  може обрати одного з персонажів – звичайного користувача мережі, блогера або журналіста – і у цій ролі пройти через 10 ситуацій та дізнатися, наскільки за такої поведінки захищені їхні персональні дані, чи можуть ці дії призвести до блокування контенту, аканту, позовів або фінансових штрафів. У грі є також посилання на першоджерела.

Поки що доступний прототип гри, фінальна версія вийде за декілька днів.

Також експерти презентували Рекомендації щодо запобігання поширенню нелегального контенту в українському сегменті Facebook. Акцент – переважно на цій соцмережі, але вони можуть застосовуватися і до інших соцмереж.

У них окреслені найбільш поширені проблемні ситуації та запропоновані рішення. Один з блоків  – як запобігти зумисному блокуванню акаунтів активістів, журналістів та сторінок медіа, постів з використанням слів, які Фейсбук може вважати мовою ворожнечі, в історичному контексті.

«Розробляючи рекомендації, ми враховували, що у нас триває війна, тому застосовувати у наших умовах загальні правила неможливо. На жаль, зумисні дії з блокування контенту українських медіа недостатньо вивчені з боку таких платформ як Facebook та Youtube. Facebook отримує близько мільйона скарг на день, у модераторів вкрай мало часу на розгляд. Але коли питання стосується мови ворожнечі у контексті виборів чи війни – модерація має бути більш якісною, тому що контент може бути або інструментом підриву демократії, або гібридної агресії», – зазначив  Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права.

Як механізм протидії блокуванню акаунтів публічних осіб, журналістів та активістів пропонують запровадити підтвердження того, що це справжня сторінка, та зобов’язати модераторів ретельніше аналізувати, наскільки скарга обґрунтована.

Також є проблемою, коли механізм захисту авторських прав може використовуватися для цензури. «Слід робити винятки, коли це стосується внутрішньо територіальних питань. Якщо суб’єкт з України скаржиться на суб’єкта з України, тут повинен мати перевагу національне законодавство і механізми під лаштовані під нього, з урахуванням презумпції авторства», – каже експерт.

Ще одна проблема – дифамація. Зараз людина, щодо якої зумисно поширюють чорний піар, не може ефективно дати відповідь, тому що аудиторія, яка побачила первинний пост зі звинуваченнями, не перетинається з аудиторією того, хто став об’єктом атаки. Експерти пропонують запровадити інструменти, які дозволять користувачам, які бачили первинний пост, бачити і відповіді на нього.

Також платформам рекомендують уважніше стежити за сторінками, які, щойно з’явившись, починають активно поширювати рекламу. Нерідко це створені під вибори чи піар-кампанії сторінки-одноденки, або сторінки шахрайських проектів.

Рекомендації передадуть менеджменту платформ.