Київ, 15 серпня 2014 року – Круглий стіл на тему: «Податкова реформа: які переваги для бізнесу?» відбувся у рамках Медіа-центру реформ в Українському кризовому медіа-центрі. Учасники круглого столу проаналізували концепцію податкової реформи, винесену Кабінетом міністрів України на громадське обговорення. Концепція передбачає поступове реформування, адже, як прокоментував Денис Фудашкін, заступник міністра фінансів України, «сьогодні сукупні фіскальні надходження публічних фінансів складають 44% ВВП. Водночас, дефіцит державного сектору економіки складає 5 % ВВП. Саме тому ми не можемо одночасно знизити всі податки».
Говорячи про зміни, передбачені концепцією податкової реформи, пан Фудашкін зазначив: «Передбачено зменшення кількості податків з 22 до 9 шляхом їх скорочення або уніфікації. Деякі податки співпадають і по базі оподаткування, і по об’єкту з іншими податками, тому існування двох різних податків є нелогічним. Це стосується, наприклад, екологічного податку на нафтопродукти, база оподаткування якого співпадає повністю з акцизним збором на нафтопродукти. Подібна ситуація – зі збором за першу реєстрацію транспортного засобу, оскільки його база оподаткування співпадає з акцизним збором на транспортний засіб». Інші учасники круглого столу, погоджуючись з необхідністю зменшення кількості податків, наголосили, що така трансформація не має ускладнити їхнє адміністрування, як це сталося, наприклад, при реформуванні урядом Азарова екологічного податку під час прийняття Податкового кодексу України.
Одним з найбільш дискусійних питань під час круглого столу стало скорочення навантаження на фонд заробітної плати. Так, Ілля Несходовський, експерт групи «Податкова реформа» РПР, вважає, що у разі запровадження запропонованих змін «зросте податкове навантаження на представників малого бізнесу, водночас середнє навантаження на фонд заробітної плати в 42% буде найвищим в Європі, тому експерти РПР пропонують знизити ставку ЄСВ до 18% та встановити перехідний період, під час якого використовувати вказану ставку податку зможуть лише ті підприємства, які вдвічі підвищать заробітну плату для своїх співробітників». Проте пан Фудашкін зазначає, що «для запровадження ставки ЄСВ у 18% потрібно буде підвищити пенсійний вік до 65 років», оскільки, за деякими даними, кількість пенсіонерів в Україні вже перевищує кількість працюючих.
Оксана Продан, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань податкової і митної політики, додає, що «сьогодні уряд пропонує 6 моделей податків на заробітну плату, але в кожній моделі головними є податкові надходження, які розраховуються без створення жодного нового робочого місця, тобто Мінфін та уряд навіть не розглядають можливість виходу зарплат «з тіні» і нових додаткових надходжень до держаного бюджету після такого виходу. Податкова реформа потрібна, в першу чергу, для того, щоб легалізувати зарплати 5 млн. людей, а урядова концепція не містить прогнозів щодо кількості працівників, чиї зарплати вийдуть «з тіні» у випадку запровадження запропонованих змін». Олександра Томашевська, партнер Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, зазначає, що «за попередньої влади тіньовий оборот склав близько 280 млрд. грн. Звісно, не всі гроші були зарплатами «в конвертах», але це та потенційна цифра, з якої можуть бути заплачені податки».
Неоднозначним є також питання реформування податку на прибуток. Так, представники експертного середовища, позитивно сприймаючи ініціативи уряду щодо ведення підприємствами обліку доходів та витрат у відповідності до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, ставлять під сумнів необхідність коригування
прибутку до оподаткування на такі різниці як амортизація, формування резервів та фінансові операції. А Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП, голова Комісії УСПП з питань економічної політики, наголошує також «на недопустимості використання коефіцієнтів при відображенні в обліку амортизаційних витрат». Водночас, заступник міністра фінансів Денис Фудашкін зазначає, що «вказані обмеження існують в усіх країнах, а їх визначення в міжнародних стандартах бухгалтерського обліку є диспозитивним. При цьому, підприємствам не доведеться вести подвійний облік, оскільки концепцією пропонується коригувати на ці різниці вже визначений фінансовий результат до оподаткування». Також, за його словами, наразі закінчується обговорення з податковою службою змін в оподаткуванні податком на прибуток малих підприємств, у відповідності до яких підприємствам, у яких обсяги реалізації є незначними, буде надано право визначення фінансового результату до оподаткування без коригування на такі різниці взагалі.
Крім цього, експерти наголошують на необхідності перегляду існуючих пільг. Володимир Котенко, керівник податково-юридичної практики E&Y, зазначає, «що
пільги – це узаконені внутрішні офшори. Це не тільки величезне навантаження на державний бюджет, пільги є неетичними з точки зору моралі». Поділяє його думку і Тарас Козак, координатор групи «Податковий кодекс» ГП «Нова Країна», наводячи цифри, що в Україні кількість пільговиків сягає 25-30 млн. осіб.
Учасники круглого столу, надаючи свої рекомендації представникам уряду, наголосили на низці питань, які наразі неохоплені запропонованою концепцією, проте можуть бути ефективними складовими реформи. Це зокрема питання обмеження обігу готівки, широкого впровадження методів контролю за розрахунковими операціями та посилення відповідальності, оскільки, як зазначив пан Котенко: «Податки в Україні не сплачуються не лише тому, що вони завеликі, а й тому, що їх дешевше не сплачувати».
Також, у круглому столі взяли участь Ольга Богданова, Палата податкових консультантів, комітет с податкових питань ТПП України, Дмитро Михайленко, віце-президент Асоціації податкових консультантів, Палата податкових консультантів, Торгово-промислова палата України та інші експерти. Модерувала кругий стіл Катерина Глазкова, заступник головного редактора Forbes.
