21 жовтня 2014 року, Київ – Існування в Україні Національної експертної комісії з питань суспільної моралі викликає багато запитань, в першу чергу, через неефективність її діяльності. Представники медіа та культурного середовища переконані, що така функція може бути покладена на громадські організації і не повинна фінансуватися з бюджету. «Очевидно, що суспільної мораллю повинні займатися власне люди і всі державні органи, кожен у своїй площині: Міністерство освіти, Міністерство культури, МВС, Інститут національної пам’яті та ін. Якщо у нас створюються дублюючі органи, тому що ці функції не виконуються ефективно, певно, варто все ж зайнятися питанням ефективності діяльності цих органів», – сказав Ігор Розкладай представник Інституту Медіа Права. За словами представника Інституту Масової Інформації Оксани Романюк, аналіз рішень НЕК не тільки містить ознаки обмеження свободи слова, а й ознаки некомпетентності. Саме тому під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі спікери закликали скасувати та ліквідувати Національну експертну комісії з питань суспільної моралі. «На нашу думку, існування такого органу не є прийнятним в державі, що декларує свою відданість праву, свободі слова та доступу до інформації», – заявила Катерина Мяснікова, представник Незалежної Асоціації Мовників.
«Ми стурбовані, що СБУ та МВС залучають НЕК в якості експертів. Ми підготували аналітичну записку з аналізом 28 рішень НЕК, що є абсолютно некомпетентними, та передали її в аналітичний центр РНБО», – сказала Оксана Романюк. Представник Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська стверджує, що комісія не є експертною установою, оскільки експерти попереджені про кримінальну відповідальність за розповсюдження недостовірної інформації. При цьому з 2005 року, за словами Тетяни, держава виділяє від 4 до 8 млн. грн. на діяльність цього органу. «По суті близько 80 штатних працівників виконують роботу, яку ми не можемо оцінити ні кількісно, ні якісно. Є чітке усвідомлення того, що податки, сплачені громадянами, не використовуються ефективно, а отже, і зникають стимули їх платити в принципі», – сказала пані Котюжинська.
Особливо показовою була діяльність НЕК під час революції Гідності. «За час Майдану комісія не скликалась, при цьому першим її рішенням вже після подій в країні стала публікація висновку від 27 лютого 2014 року про те, що Тарас Григорович Шевченко є культурним надбанням української нації», – сказала Аксенія Куріна. На її переконання, мораль – те, що регулюється сім’єю, школою, культурою, приватне, а не суспільне. Вона також згадала про Лауреата Шевченківської премії Олексія Ульяненка, боротьба якого проти НЕКу за те, щоб його роман не визнавали порнографією, коштувала йому життя.
Катерина Мяснікова наголосила, що в Кабінеті Міністрів України вже існує нова редакція Закону України «Про суспільну мораль», що передбачає належний механізм саморегулювання у цих питаннях. Проте, попри рекомендації Ради Європи ліквідувати НЕК та звернення представників громадськості, проект Закону так і не був переданий на розгляд ВРУ.
