Київ, 23 лютого 2015 року – Національний банк України має жорстко слідкувати за дотриманням банківських нормативів, і за умови їх порушення не вдаватися до напівмір, а діяти рішуче щодо фінустанов-порушників. 2015-й рік має стати роком очищення банківської системи від проблемних установ. Таку точку зору висловили експерти фінансового ринку під час круглого столу «Банківська система України: як здійснити очищення?», який проходив в Українському кризовому медіа-центрі. «Національний банк має вимагати жорсткого дотримання нормативів навіть від найбільших банків, не роблячи знижку на їхню системоутворюючу функцію. Бо інакше це провокуватиме нестійкість банківської системі в цілому та сприятиме зростанню недовіри до неї», – зазначив експерт Реанімаційного пакету реформу Руслан Бондаренко.
На думку Олега Устенка, директора «The Bleyzer Foundation», українська банківська система через кризу довіри може призвести до великих проблем в економіці, якщо не вдатися до рішучих дій. На його думку, треба діяти у двох напрямках: по-перше, очистити проблемні банки від так званих токсичних активів шляхом переведення їх до однієї спеціально визначеної структури; по-друге, – більш активно притягати до відповідальності за доведення банків до банкрутств їхніх власників та топ-менеджмент.
Цю думку поділяє й Ілля Несходовський, експерт Реанімаційного пакету реформ. «Потрібно припинити практику, за якою вкладники банків перекладають свою відповідальність та відповідальність власників банків на НБУ. Ми постійно бачимо акції протесту під стінами НБУ з вимогою повернути людям вклади. Але чомусь ці люди не йдуть із такими ж вимогами до власників банку?», – зазначив експерт.
Представники експертного середовища заявили про підтримку проекту закону із введення майнової відповідальності власників та топ-менеджменту за доведення банків до банкрутства – його Президент вніс до парламенту 10 лютого (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних банком осіб №2085).
Зі свого боку Андрій Оленчик, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визнав, що цей законопроект за умови ухвалення парламентом допоможе реалізувати нову дієву модель роботи з активами, яка має підвищити ефективність всього процесу, починаючи від оцінки активів і закінчуючи їхньою реалізацією.
За словами Андрія Оленчика, наразі в портфелі Фонду гарантування вкладів знаходяться 42 банки, з яких 40 – з’явились у 2014 році. Балансова вартість активів цих установ склала 83,4 млрд грн., тоді як оціночна – лише близько 15 млрд грн. «Коли ми почали розбиратися у причинах банкрутств цих банків, то побачили, що їхні власники замість пошуків шляхів вирішення проблем займалися виведенням активів. Тому ми подали до правоохоронних органів 437 заяв щодо відшкодування збитків, спричинених такими діями. Загалом – на 58 млрд грн. Якби вдалося повернути хоча б частку цих коштів, то перспективи отримання грошей кредиторами із четвертої черги збанкрутілих банків виглядали б цілком реальними», – зазначив представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також у круглому столі взяли участь:
Андрій Блінов, керівник проекту «Успішна країна», експерт
Дмитро Яблунівський, начальник відділу фінансових досліджень «GFK»
