Київ, 3 березня 2015 року – Контроль над використанням коштів, що виділяються на фінансування освіти, має посилитися. Насамперед із боку батьків, які фактично відіграють роль інвесторів навчального процесу у загальноосвітніх школах, що фінансуються коштом бюджету. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила заступник голови Київської міської держадміністрації Ганна Старостенко. «У рамках реформи децентралізації середня освіта на місцях фінансується шляхом надання субвенції з державного бюджету. Освітня програма Києва складає близько 5 млрд. грн. Тоді як освітня субвенція – трохи більше 2 млрд. грн. Тому нам треба зрозуміти, що являє собою освітній стандарт. Що саме гарантує нам Конституція, говорячи про безоплатну освіту. Тому що тих коштів, яке виділяє держава, нам не вистачає», – зазначила заступник голови КМДА.
Ганна Старостенко назвала кілька шляхів із оптимізації витрат на освіту. По-перше, йдеться про економію енерговитрат шляхом масованого проведення заходів із енергоефективності у будівлях навчальних закладів столиці, а також коригування з цією метою строків шкільних канікул (запропоновано у столиці провести їх у період із 24 березня по 4 квітня включно).
По-друге, у Києві змінять систему закупівлі продуктів харчування для шкіл. Тендери проводитимуться на рівні міста, а не окремих районів. Останні вже укладатимуть договори з переможцями. «Це дозволить закуповувати продукти харчування у більших обсягах, тож до нас прийдуть виробники, а не посередники. Сподіваємося, це дозволить здійснювати закупівлю за нижчими цінами, та у такий спосіб оптимізувати витрати», – пояснила логіку новації заступник голови КМДА.
По-третє, має посилитися контроль із боку громадянського суспільства за витрачанням коштів. Насамперед йдеться про кошти, які збираються з батьків під виглядом благодійних внесків. «Із звернень, що надходять до КМДА від батьків, близько 25% стосуються протиправних дій, пов’язаних із поборами в школах», – зазначила Ганна Старостенко.
Оксана Макаренко, представник громадської організації «Батьківський контроль», яка також взяла участь у брифінгу, зазначила, що наразі більшість українських батьків не готові взяти на себе тягар фінансування освіти. Проте вони мають відігравати активнішу роль не тільки у царині контролю над використанням коштів, що сплачуються ними у вигляді благодійних внесків, а й цікавитися питанням якості освіти. «Проблема не тільки у тому, що з батьків у незаконний спосіб збирають внески у школах, а ще й в тому, що батьки не цікавляться, як використовуються зібрані з них кошти. Єдиний шлях боротьби – це зробити процес витрат прозорим», – зазначила представниця ГО «Батьківський контроль».
Коментуючи пропозицію від фракції «Самопоміч» у Київраді щодо упорядкування зборів благодійних внесків від батьків шляхом створення благодійних фондів на рівні районів столиці, звідки вже б відбувалося дофінансування шкіл окремої адміністративної одиниці, спікери висловили сумнів щодо їхньої доцільності. «Ми не можемо ухвалювати такі рішення на рівні Київради. Це може бути лише рекомендація батькам – ми не можемо їм вказувати, як краще організувати роботу. Ми будемо лише контролювати директорів шкіл, аби вони працювали у правовому полі», – зазначила Ганна Старостенко. Її підтримала і Оксана Макаренко: «Коли такий благодійний фонд створюється на рівні району, незрозуміло, хто і як реально контролюватиме використання коштів. Тому нам треба дочекатися ухвалення Закону «Про освіту» і вже потім на його базі реформувати освіту у столиці».
