Київ, 20 березня 2015 року – Україна має низку невирішених проблемних питань, які можуть завадити ЄС ухвалити рішення про впровадження безвізового режиму з Україною. Це засвідчили результати моніторингу громадської організації «Європа без бар’єрів», презентованого під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Чи варто нам очікувати на безвізовий режим на саміті в Різі? Нажаль, не всі критерії виконані. Аби в Ризі отримати позитивні сигнали, ми мусимо отримати від влади запевнення про те, що всі завдання з виконання вимог із боку ЄС залишилися позаду. Але Україні складно виконувати ці завдання, яких понад 50. До того ж них ще додалися ще нові виклики. Йдеться про внутрішніх переселенців та питання кордонів через військовий конфлікт на Сході», – зазначила Ірина Сушко, керівник громадської організації «Європа без бар’єрів».
Моніторинг містить альтернативний до офіційного (самого ЄС, експертна місія якого працювала у вересні-листопаді 2014 р. та лютому-березні 2015 р.) аналіз виконання Україною другої фази Плану дій із візової лібералізації (ПДВЛ). Він базується у тому числі на результатах зустрічей із представниками ЄС та держав-членів, а також профільних органів влади України.
Ірина Сушко оприлюднила які залишилось зробити українському Уряду, аби безвізовий режим для громадян України став реальністю. Ці дії мають відношення до чотирьох блоків ПДВЛ.
Блок 1 – у сфері безпеки документів та захист персональних даних.
Необхідно здійснити:
- Врегулювати питання з Єдиним державним демографічним реєстром (ЄДДР): питання захисту персональних даних в ЄДДР, вартості інфраструктури ЄДДР, доцільності загалом.
- Удосконалити процедуру запобігання використання підроблених паспортів.
- Надати оперативний доступ Державної міграційної служби до Бази даних втрачених документів.
- Удосконалити процедуру зміни імені фізичної особи.
- Забезпечити захист внутрішнього паспорта.
- Завершити забезпечення ДПС обладнанням для зчитування та перевірки е-паспортів на усіх пунктах пропуску.
Блок 2 – у сфері політики притулку
Необхідно внести зміни до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», зокрема:
- Врегулювати статусу осіб, яким не надано міжнародний захист, однак які не можуть бути повернуті до держав походження/громадянства
- Удосконалити правила затримання осіб, які шукаються міжнародного захисту в України
- Збільшити строк дійсності документів на право перебування в Україні осіб, які звернулись за міжнародним захистом до 6 місяців
Блок 3 – у сфері правоохоронних питань та боротьби з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією необхідно:
- Схвалити державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2014 – 2017 роки.
- Спростити процедури зняття депутатської недоторканості та обмеження привілеїв і імунітетів суддів та прокурорів.
- Забезпечити чітке визначення та функціонування підрозділів в органах, відповідальних за боротьбу з організованою злочинністю.
- Забезпечити роботу центру моніторингу у сфері обігу наркотиків.
- Затвердити план заходів на 2015 рік з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.
- Створити захищену телекомунікаційну мережу в ДМС для обміну інформацією між апаратом ДМС та її територіальними органами.
- Удосконалити відомчі інформаційні бази даних у роботі правоохоронних органів.
- Запустити роботу єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами.
Блок 4 у сфері протидії дискримінації необхідно::
- Внести зміни до Трудового кодексу України для забезпечення рівності трудових прав громадян за усіма ознаками, які потребують захисту.
- Забезпечити інституційну та фінансову спроможність Державної міграційної служби та секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (фінансування нових функцій)
Коментуючи останній блок, Марьяна Кузьо, керівник проектів громадської організації «Європа без бар’єрів», зазначила, що експертам ЄС складно оцінювати поступ України через відсутність належної кількості кейсів із застосування відповідного законодавства.
Резюмуючи, Ірина Сушко зазначила, що згідно із встановленим порядком на основі проведеної оцінки виконання Україною ПДВЛ Єврокомісія має підготувати пропозиції Раді ЄС щодо прийняття рішення про запровадження безвізового режиму з Україною. Однак, за умов цілковитого виконання критерії другої фази ПДВЛ. Позитивному рішенню може стати на заваді війна на Сході України. Сьогодні все залежить від того, наскільки інтенсивно українська влада та громадянське суспільство попрацює з країнами-членами ЄС. Даний фактор може мати як і негативне, так і позитивне значення при ухваленні політичного рішення країнами членами ЄС щодо скасування візового режиму для українців.