Київ, 28 квітня 2015 року – Вітрова енергетика є найкращою альтернативою будь-якому іншому виду електроенергетики. За даними Української вітроенергетичної асоціації, вітроенергетика потенційно могла б генерувати 15% в загальній структурі виробництва електроенергії в Україні. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Матс Люндін, партнер та член виконавчої ради Віндкрафт Україна. За його словами, кілька років тому іноземні компанії спробували увійти на український ринок цього виду енергетики, адже Україна має великий потенціал, значну кількість місць для встановлення об’єктів вітряної енергетики. Серед основних ризиків для інвесторів він назвав невпевненість у тому, що витрати будуть покриватися. «Ми встановили 10 вітряних турбін на півдні Херсонщини», – зазначив Матс Люндін. Ризиками, за його словами, є питання з отриманням земельних ділянок, що певним чином створює перешкоди для здійснення будівельних робіт; нескоординованість процедури отримання ліцензії на будівництво вітряних станцій та відсутність інформації про строки повернення інвестиційних вкладів. Українській владі іноземний експерт радить зважати на досвід європейських країн, особливо у питанні тендерів. А тарифи на вітряну енергетику, на його думку, мають коригуватися відносно ризиків. «У цій сфері тарифи мають бути вищі, ніж в Європі, задля того, щоб компенсувати існуючі ризики», – підкреслив Матс Люндін.
Як пояснила Марина Ільчук, юрист адвокатського об’єднання Arzinger, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити 11% енергії з відновлюваних джерел у загальній структурі енергоспоживання, був затверджений відповідний план. Інвесторів приваблював «зелений» тариф, гарантії про незмінність законодавства, податкові та інші пільги та прив’язка до курсу євро. На сьогодні відміна пільги на податок та прибуток спричинила певні втрати, адже це вплинуло на вартість самих проектів. Також варто враховувати, зазначила пані Ільчук, що в Україні був введений надзвичайний стан в енергетиці, з серпня по січень встановлений «зелений» тариф не переглядався, тобто курс євро зростав, а гарантії, закріплені у законі, не виконувалися. НКРЕ провела індексацію зеленого тарифу, тим не менш одразу ж була прийняла постанова про його зниження. У результаті – був ряд судових позовів. Все це стало негативними моментами для розвитку вітроенергетики. Але позитивним сигналом є спроба прийняти законопроект, що передбачає, серед іншого, введення «зеленого» тарифу для приватних домогосподарств вітроустановок, а також відхід від вимог місцевих складових, наявність яких не раз підпадала під критику. Тобто у разі прийняття цього законопроекту, буде позитивним сигналом для розвитку вітроенергетики, резюмувала Марина Ільчук.
Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації, говорячи про страхові ризики, наголосив, що основною проблемою є залежність від імпортних енергоресурсів, від обладнання, зокрема, для атомних блоків, які Україна закуповує, приміром у Росії. «Наприклад, Китай за минулий рік встановив 23,5 тисячі МВт, що в десять разів більше того, що у нас закладено у національному плані розвитку вітроенергетики до 2020 року. Німеччина встановила більше 5 тисяч МВт, це вдвічі більше, ніж ми запланували. Німеччина сьогодні генерує близько 15% електроенергії за рахунок вітру», – розповів він. Тобто, за словами Конеченкова, вітроенергетика – це конкурентоздатна галузь, яка замінює атомну та інші види енергетики. Українська вітроенергетична асоціація прогнозувала до кінця року 900 МВт установленої потужності, але у зв’язку з військовими діями прогноз був переглянутий і нині становить 514 МВт потужності вітроенергетики, зазначив він. За його словами, національний план, затверджений Кабміном, держава не виконає. Є кілька проблем, серед яких – порушення законодавств з боку регулятора, небажання Кабінету Міністрів підтримування відновлювану електроенергетику, що суперечить домовленостям з ЄС та Україною, тому фахівці цієї галузі сподіваються на ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», про який говорили експерти.
Як зазнаначив пан Конеченков, сьогодні головне – об’єднати усіх експертів цієї сфери та скласти енергобаланс країни, та підрахувати реальну вартість вироблення електроенергії на різних видах станцій, та зробити висновок чи дорогою є вітрова енергетика у порівнянні з іншими видами, тоді як весь світ довів, що це найбільш дешевий та перспективний напрямок. «Чим більше ми розвиватимемо місцеві енергоресурси, тим менше ми будемо залежати від політики інших країн та менше доведеться боротися за свою незалежність», – підсумував Андрій Конеченков.
