Візит держсекретаря США до Росії став ще одним інформаційним приводом для тверджень про готовність російського керівництва виконувати Мінські домовленості. Тим часом, тривають заходи щодо розмежування територій, що підпадають під окупацію.
Судячи з усього, діяльність парламентської комісії з розслідування фактів корупції в органах виконавчої влади завершилася без особливих успіхів. Розслідування гальмувала, зокрема, протидія його роботі середовища парламентаріїв, а також “політичний розкол” всередині комісії.
Українські дипломати продовжують звинувачувати європейські країни в пробуксовці процесів інтеграцій України в Європу. Зокрема, небажанням низки європейських країн пояснюють провал підписання угоди про надання Україні безвізового режиму.
Суперечність між Україною та її приватними кредиторами з приводу можливого часткового списання боргу країни затягує переговори щодо реструктуризації боргу. Показовий дефолт державної залізничної компанії за внутрішніми боргами може бути додатковим інструментом психологічного тиску уряду на кредиторів у цих переговорах. Від позитивного результату переговорів залежить надання чергового траншу кредиту МВФ Україні. Аналітики сумніваються в можливості досягнення результату до кінця терміну, відведеного для переговорів. Місія МВФ вже розпочала свою роботу, яка повинна підвести підсумки виконання умов програми Фонду для України в першому кварталі цього року.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Державний секретар США Джон Керрі під час розмови в Сочі з президентом РФ Володимиром Путіним і главою МЗС Сергієм Лавровим про ситуацію в Україні акцентував увагу на необхідності повної імплементації мінських домовленостей і, насамперед, на забезпеченні непорушного режиму припинення вогню. “І президент Путін, і міністр закордонних справ Лавров підтвердили своє бажання бачити повну реалізацію мінських домовленостей. Ми говорили про шлях, як це можна прискорити і подолати певну недовіру з обох сторін”, цитує прес-служба Держдепартаменту США слова Джона Керрі. Крім того, Керрі обговорював з російськими лідерами напружену ситуацію навколо Широкино, донецького аеропорту, а також необхідність відводу важкої зброї від лінії зіткнення.
Після параду бойовики не відвели техніку, а розосередили її по місту і замаскували, повідомив Керівник групи “Інформаційний опір” Дмитро Тимчук. Протягом минулої доби російсько-терористичні війська на Донбасі дещо знизили інтенсивність бойових дій, інформував він.
Тим часом, керівник фракції “БПП” Юрій Луценко закликав Верховну раду створити Агентство реконструкції Донбасу і посилити пропускний режим з тимчасово окупованими територіями. За його словами, агентство має зайнятися питаннями про повне припинення торгівлі з окупантами на Донбасі, припинення соцвиплат особам, які співпрацюють з окупантами, і навести порядок у виплаті пенсій. Агентство також повинно налагодити облік людей, які отримали статус тимчасово переміщених осіб, але повернулися на проживання на тимчасово окуповані території і отримують соціальні виплати, вважає Луценко. Голова фракції “Блок Петра Порошенка” сумнівається, що в Україні 1,2 млн вимушених переселенців. “За нашими даними, немає 1,2 млн біженців в Україні. 1,2 млн мають такий статус, але проживають в Україні, ми можемо відчути, близько 500 тисяч. Є підозра, що решта отримали статус і проживають на окупованому Донбасі”, сказав він. На думку парламентаря, цим питанням має зайнятися Агентство з реконструкції Донбасу. На його думку, агентство буде здатне навести порядок у двозначності відносин України з окупованими територіями.
А керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль підписав розпорядження про заборону перетину лінії розмежування через Луганську область будь-яким транспортом, виняток становить лише транспорт міжнародних гуманітарних організацій, велосипедисти і пішоходи. Заборона діятиме до законодавчого врегулювання Верховною Радою і Кабміном питання про переміщення вантажів на окуповані території.
Президент Петро Порошенко підписав закон про ратифікацію фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком, згідно з яким ЄІБ надасть Україні кредит у розмірі 200 млн євро. Кредит спрямований на подолання негативних наслідків геополітичних подій у східних регіонах України, в тому числі на забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, відновлення головних інфраструктурних об’єктів на території районів Донецької та Луганської областей, які знаходяться під контролем України. Кредит надаватиметься траншами в розмірі від 15 до 40 млн євро, повідомили в прес-службі президента.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
НАК «Нафтогаз України» заявляє про збитки в 21,9 млрд грн, отриманих протягом першого кварталу 2015 року. Інформація про фінансові втрати міститься в неперевіреному аудиторами фінансовому звіті компанії за І квартал 2015 року, опублікованому на сайті Нафтогазу. “За результатами І кварталу 2015 року, зокрема, 18,7 млрд грн чистих збитків отримано від курсових різниць, які компанія понесла через девальвацію гривні. Ще 1,4 млрд грн збитків пов’язані з несанкціонованим відбором газу в зоні АТО. 10,5 млрд грн – це збитки від реалізації природного газу населенням за регульованими цінами, які в 6-7 разів нижче закупівельної ціни імпортованого газу”. Крім того, Компанія зазнала інші витрати на суму 2,2 млрд грн (фінансові витрати, адміністративні витрати, нарахування забезпечень під судові справи тощо). У той же час, від інших видів діяльності Нафтогаз отримав 10,9 млрд грн прибутку (реалізація газу промисловим споживачам, надання послуг з транзиту і т.п.). Незалежний аудит фінансової звітності Нафтогазу як окремої юридичної особи за І квартал 2015 року, складений за МСФЗ, буде завершений у червні 2015 року.
Сімка найрозвиненіших країн світу (G7) прагне зменшити залежність України від російських енергоносіїв, говориться в спільній заяві міністрів енергетики цих країн. Міністри закликали, серед інших, Світовий банк і МВФ “приєднатися до їх зусиль допомоги Україні та іншим особливо вразливим європейським країнам”, насамперед в енергетичному секторі. В той же час, “Велика сімка” очікує від України подальшого реформування енергетичного ринку, щоб краще забезпечити конкуренцію. Міністр економіки ФРН Зігмар Габріель звернув увагу своїх колег на те, що G7 треба бути налаштованим на тривалу підтримку України. А міністр енергетики США запропонував європейським країнам імпортувати зріджений природний газ з його країни.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Кабінет міністрів затвердив програму реалізації принципів державної антикорупційної стратегії в Україні на 2015-2017 роки. “Метою Програми є створення ефективної загальнодержавної системи запобігання та протидії корупції на основі нових принципів формування та реалізації антикорупційної політики”, наголошується в документі.
Народні депутати підтримали в першому читанні законопроект про посилення прозорості у відносинах власності з метою запобігання корупції. Законопроект передбачає часткове відкриття інформації про активи фізичних та юридичних осіб. Цілями документа є запобігання корупції, забезпечення відкритості та прозорості правовідносин у суспільстві, встановлення громадського контролю над посадовими особами шляхом спрощення процедури доступу до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання вільного доступу до Державного земельного кадастру і Єдиним державним реєстром, утримувачем якого є Державтоінспекція МВС. Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону “Про Державний земельний кадастр України”, якими планується встановити, що відомості Державного земельного кадастру є відкритою інформацією. Положення документа також передбачають доповнення до Закону у “Про дорожній рух” нормою, яка відрегулює надання інформації про зареєстровані транспортні засоби Єдиного державного реєстру.
Тим часом, представник фракції “Народний фронт” Вікторія Сюмар зажадала, щоб робоча група з розслідування звинувачень у корупції в уряді відзвітувала в парламенті, і чесно назвата, які факти були виявлені робочою групою. Відзвітувати про свою діяльність в цьому контексті повинна і Генпрокуратура, вважає Сюмар. У п’ятницю робоча група підготує проміжний звіт, так як повинна показати, що вона зуміла розслідувати за час роботи, повідомив керівник робочої групи Борислав Береза. Більшість опублікованих колишнім главою ДФІ Гордієнко даних про порушення на державних підприємствах аграрної сфери відносяться до періоду прем’єрства Миколи Азарова, повідомив Береза.
Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман відмовився продовжити мандат діяльності робочої групи, яка вивчає інформацію колишнього керівника Держфінінспекції Миколи Гордієнко про корупцію в уряді, повідомив голова робочої групи Борислав Береза. Після цього депутати прийняли рішення звернутися наступного дня до Погоджувальної ради з вимогою все ж продовжити роботу групи шляхом голосування в парламенті. Незважаючи на офіційне завершення своїх повноважень, члени робочої групи вирішили все ж провести засідання з можливим фактам корупції в державних підприємствах аграрної сфери, а також заслухати представників Мінфіну, Нацбанку та АТ “Родовід банк”.
Тим часом, генпрокуратура внесла до Верховної Ради подання про дозвіл на притягнення до відповідальності народних депутатів Сергія Клюєва та Сергія Мельничука, повідомив генеральний прокурор України Віктор Шокін. Це не останнє подання, пов’язане зі злочинами, які скоїли народні депутати, запевнив генпрокурор. Народного депутата Сергія Клюєва підозрюють у шахрайстві, зловживанні владою і розтраті, а його колегу Сергія Мельничука звинувачують у бандитизмі, повідомив генпрокурор.
Народний депутат від фракції “Самопоміч” Єгор Соболєв закликав генпрокурора передати органам ЄС компромат для підтвердження причетності українських екс-чиновників до злочинів, так як без доказів Євросоюз може зняти з них раніше введені санкції.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.
Саміт Східного партнерства 21-22 травня в Ризі може провалитися через позицій лідерів деяких європейських країн, вважає представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв. “Саміт у Ризі, на мій погляд, буде моментом істини для самої політики Східного партнерства. Адже після тих потрясінь і шоків, які відбулися протягом останнього часу, нам потрібно спільно з європейськими партнерами дати чітку відповідь, яким має бути Східне партнерство, яка його перспектива, чого очікувати в майбутньому. І в цьому плані ми сподіваємося, що Ризький саміт повинен дати відповіді на це. Це буде або боягузлива, половинчаста політика приречених країн, або це буде потужна політика стабілізації, процвітання та розвитку і Євросоюзу і країн-партнерів”, заявив Єлісєєв. У той же час, за його словами, аналіз опрацьованого після тривалих переговорів проекту спільної декларації саміту поки ще не надає підстав сподіватися, що зустріч високого рівня в Ризі “стане дійсно важливим внеском до стабілізації та процвітання країн Східного партнерства. На жаль, станом на сьогоднішній день, позиція окремих країн Східного партнерства та окремих країн ЄС не є достатньо сприятливою в цьому. Якщо в найближчі, навіть не дні, а години, лідери окремих країн ЄС не звернуть уваги на важливість моменту, на важливість цього саміту, він може стати провальним”, підкреслив представник України при ЄС. На сьогоднішній день в декількох країнах Євросоюзу “немає великого апетиту” у поглибленні відносин з країнами Східного партнерства, уточнив Єлісєєв. “Немає чіткого розуміння з їхнього боку, чого вони хочуть досягти у розвитку відносин з Східним партнерами”.
Дата ж введення Євросоюзом безвізового режиму для українських громадян – повністю реалістична, стверджує Єлісєєв. “Ми чітко наполягаємо на конкретних термінах введення безвізового режиму, звичайно, якщо Україна виконає передумови, прописані в Плані дій щодо візової лібералізації. І на це є наша пропозиція відзначити це в тексті спільної декларації Ризького саміту. На жаль, поки що вона стоїть, як кажуть, в дужках, адже немає консенсусу, згоди з боку окремих країн ЄС на те, щоб цю дату чітко зафіксувати. Але ми знаємо, що ця дата повністю реалістична”, розповів посол. У той же час представник України запевнив, що йому відома дата введення безвізового режиму з точністю до тижня, але він на сьогоднішній день не хоче її озвучувати.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
Міністр фінансів України Наталія Яресько та міністр закордонних справ Норвегії Бергу Бренде підписали документ, який дозволяє подвоїти обсяг гранту наданого з боку уряду Королівства Норвегія до $ 26,3 млн. “Підписання додатка до угоди надасть можливість збільшити обсяг гранту на підтримку Державного бюджету України з боку уряду Королівства Норвегія до 200 млн норвезьких крон (еквівалент $ 26,3 млн) з 100 млн норвезьких крон, про які було домовлено у листопаді 2014 року. Надання цього гранту сприятиме відновленню макроекономічної стабільності та підтримки адміністративної реформи в Україні” говориться в повідомленні міністерства фінансів. Грант з боку Норвегії буде наданий у рамках більш широкого пакету фінансової підтримки України з боку її двосторонніх і багатосторонніх партнерів, що було “розблоковано” завдяки початку роботи нової кредитної програми МВФ. “Надання цієї підтримки – ще один доказ того, що світ розуміє, що Україна стала на шлях реформ і змін і впевнено йде цим шляхом. І підтримка, яку нам надають наші міжнародні партнери, вселяє в нас впевненість і підтримує нас у нашій перебудові нової України, сказала під час церемонії підписання Яресько. Ця підтримка з боку уряду Норвегії дозволить посилити фінансову стійкість державного бюджету України”.
Тим часом, комітет кредиторів України направив України “компромісні” пропозиції реструктуризації боргів, які дозволять Міністерству фінансів досягти цілей економії, передбачених програмою Міжнародного валютного фонду, але обійтися без списання основного боргу. Комітет заявив, що готовий підтримати “розсудливу” реструктуризацію, але не погодиться на списання боргу. Українські кредитори затягують переговори щодо реструктуризації боргу України, тому результати цих переговорів на сьогоднішній день не такі, які хотілося б отримати Києву, заявила міністр фінансів Наталія Яресько. У кредиторів немає розуміння всієї серйозності фіскальної та фінансової ситуації, а Україні потрібно рішення по часу, адже домовитися потрібно до отримання другого траншу кредиту МВФ, пояснила вона. Переговорний процес триває, і є підстави очікувати позитивного результату, підкреслила Яресько.
“Укрзалізниця” ж повідомила кредиторам про технічний дефолт і почала переговори про реструктуризацію зобов’язань на 32 мільярди гривень, заявив на брифінгу в.о. гендиректора УЗ Максим Бланк. “Сьогодні ми повідомили нашим кредиторам про факт настання технічного дефолту за певними борговими зобов’язаннями “Укрзалізниці”, про початок переговорного процесу по внутрішньому боргу, а також повідомили внутрішнім і зовнішнім кредиторам про напрямки й обсяги реструктуризації, яку “Укрзалізниця ґ” планує здійснити в 2015 році. Загальна сума реструктуризації боргу – приблизно 32 мільярди гривень”, сказав Бланк. За його словами, йдеться про майже весь внутрішній комерційний борг, а також про зовнішній в частині єврооблігацій. Загальна заборгованість “Укрзалізниці” – 37,5 млрд грн, у тому числі внутрішній борг – 22 млрд. Під реструктуризацію не потрапляють борги офіційним кредиторам, зокрема ЄБРР, і виплати за офіційними двостороннім позиками, зокрема перед Ексімбанком Кореї.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до генпрокуратури з проханням перевести заарештовані урядом 1,4 мільярда доларів побіжного екс-президента Віктора Януковича і його оточення в розряд конфіскованих і повернути їх до держбюджету. Ці кошти будуть пущені на підвищення соціальних стандартів для громадян, і додаткового фінансування армії, а також на боротьбу з корупцією, повідомив він. Народний депутат від фракції “Народного фронту” Вікторія Сюмар закликала конфісковані гроші направити в державний бюджет України, щоб забезпечити виплати цих коштів, вкрадених в українського народу, малозабезпеченим українцям.
ПАРЛАМЕНТ.
Народні депутати прийняли закон “Про правовий режим воєнного стану”, який визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування. Закон також визначає правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військової адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організації, в умовах воєнного стану. Парламент зробив помилку, не розглянувши питання змін в законодавстві про правовий режим воєнного стану раніше, вважає голова парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко. Причиною внесення змін він назвав те, що попередня редакція закону застаріла і не відповідає реаліям. Запропоновані зміни будуть унормовувати питання управління територіями в потенційно прифронтовій зоні, пояснив політик.
ПРЕЗИДЕНТ.
Президент Петро Порошенко направив у Верховну раду законопроект, який дозволяє нацбанку віддавати в бюджет тільки частину прибутку. Законопроект визначає механізм перерозподілу прибутку Національного банку, повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко. “Переш ніж направляти прибуток до бюджету або інші джерела, ми хочемо поліпшити формування фондів, у тому числі і резервних Національного банку”, народний депутат. Завдяки новими правилами, цінова стабільність отримає перший пріоритет перед фінансовою стабільністю, розповів Довбенко. Суть новації законопроекту полягає в посиленні ролі НБУ у формуванні джерела інвестиції, пояснив Довбенко.
УРЯД.
Україна очікує, що на саміті Великої сімки будуть не тільки висловлюватися на підтримку України, але і приймуть серйозні рішення, спрямовані на зупинку російської військової агресії, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк після зустрічі з міністром закордонних справ Канади Робертом Ніколсоном.
Канада надасть додаткову фінансову допомогу Україні в розмірі 40 мільйонів доларів, з яких 5 піде на зміцнення прикордонної безпеки України шляхом організації навчальної програми для тих, хто захищає кордони, а також надання їм необхідного обладнання, для виконання службового обов’язку, повідомив міністр закордонних справ Канади Роберт Ніколсон. Ще 30 мільйонів підуть на підтримку малих і середніх підприємств в Україні, а 3,5 млн канадських доларів підуть на зміцнення безпекових та захисних заходів на ключовий української атомної електростанції.
ВЛАДА І БІЗНЕС.
Фракція “Народний фронт” вимагає від Генеральної прокуратури вивчити всі заяви, зроблені олігархом Дмитром Фірташем у віденському суді, заявив нардеп Микола Княжицький. “Хочу звернути вашу увагу на показання пана Фарташа, Льовочкіна, Кравчука й інших у суді у Відні. Фракція “Народного фронту” вимагає від Генпрокуратури вивчити всі обставини, які були викладені в цих заявах”, сказав він. Зокрема, ГПУ просить вивчити заяву про підтримку телеканалом “Інтер” Віктора Януковича на президентських виборах в 2010 році. Від Генпрокуратури вимагають також пояснень, на яких підставах деякі ЗМІ підтримують політиків і за які кошти.
ІНШІ НОВИНИ.
Група народних депутатів від фракції “Блоку Петра Порошенка” звернулися до уряду і Міністерства юстиції з вимогою надати оцінку представникам Української православної церкви Московського патріархату, які сидячи слухали імена Героїв України, зачитує під час урочистого засідання в парламенті, заявив народний депутат від фракції БПП Олександр Дехтярчук. “Поведінка священнослужителів Московського патріархату є зневагою до людей, які захищають нашу Батьківщину, ускладнюють і провокують подальший релігійний розкол в Україні”, вважає Дехтярчук.
Також група депутатів від БПП вимагають “розставити всі крапки над i в питаннях міжконфесійних відносин”. “Ми розуміємо, що сьогодні Українська православна церква Московського патріархату фактично сповідує ідею “русского мира”. Ми розуміємо також те, що розподіл Української Православної Церкви на Київський і Московський патріархат дуже умовно. При цьому на офіційному сайті цієї УПЦ, не кажучи вже про статутних документах, не йдеться жодним чином про підпорядкованість Православній Церкві Московського патріархату … Ми наполягаємо і вважаємо за необхідне звернутися до міністра юстиції з вимогою зобов’язати УПЦ МП внести відповідні зміни до статутних документів, які дозволять віруючим чітко ідентифікувати підпорядкованість цієї церкви Російській Православній Церкві Московського патріархату”, зазначив представник фракції БПП Тарас Батенко.
