Затримання двох російських військових на Донбасі стало сильним козирем у руках української дипломатії. Україна намагається демонструвати, що на відміну від поведінки Росії у справі льотчиці Надії Савченко, вона веде себе коректно, відповідно до міжнародних норм. В той же час, в цьому питанні прокрадається двозначність: Росія продовжує наполягати на тому, що російських військових немає на Донбасі; українська ж сторона не вважає затриманих військовополоненими, незважаючи на заяви про те, що вони російські солдати. Звертає на себе увагу сильний акцент, який зроблений на порушення військової частини мінського протоколу Росією і на присутність російських військ на території України. Разом з тим, міністерство закордонних справ України фактично спростовувало ранні заяви про використання Росією місії ОБСЄ в Україні для прикриття своїх військових операцій, зазначивши, при цьому, що проти місії ОБСЄ ведеться цілеспрямована компанія по дискредитації.
Судячи з висловлювань дипломатів, Україна на найближчому Саміті Східного Партнерства в Ризі не отримає ні безвізової режим, ні запевнення про перспективи членства в ЄС, ні точних дат чи орієнтирів по цих питаннях. Підтримка України тут може обмежитися заявами про прихильність мінському процесу, і меморандумом про надання чергового траншу фінансової допомоги в розмірі 1,8 мільярда Євро.
Україна продовжує нарощувати тиск на своїх зовнішніх приватних кредиторів з тим, щоб домогтися від них згоди на скорочення державного боргу країни перед ними. Закон, прийнятий Верховною Радою, надає Кабінету міністрів, право оголосити мораторій на виплати за боргами держави, готує ґрунт для оголошення технічного дефолту України в односторонньому порядку. На даному ж етапі його прийняття виглядає більше як попередження кредиторам про прийдешні великі втрати, якщо вони не підуть назустріч українському уряду.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Затримання двох російських спецназівців на території, підконтрольній українським урядовим силам на Донбасі, є зайвим доказом того, що Росія і сепаратисти ігнорують мінські домовленості, заявив під час брифінгу у Вашингтоні офіційний представник Державного департаменту США Джефф Ратке. За його словами, українська влада поінформувала Сполучені Штати, що російські військові знаходяться в Києві, отримали медичну допомогу, а також, що Україна запросила міжнародну організацію відвідати їх. “Це затримання не стало несподіванкою. Ми неодноразово повторювали, що російська сторона і сепаратисти працюють разом, проводять спільні навчання і діють під єдиною системою командування і управління. Це затримання тільки підвищує нашу стурбованість, що спільні російсько-сепаратистські сили продовжують ігнорувати мінські домовленості”, зазначив представник зовнішньополітичного відомства США. Він підкреслив, що Росія продемонструвала недостатню готовність виконувати свої зобов’язання і не використовувала свій вплив на сепаратистів, щоб переконати їх зробити це.
МЗС України направило ноту протесту Міністерству закордонних справ Росії через російських спецназівців, затриманих поблизу Щастя на Луганщині, заявив посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба на брифінгу. “Сьогодні на адресу Міністерства закордонних справ Російської Федерації була направлена офіційна нота протесту, оскільки затримання цих двох військовослужбовців, Єрофєєва і Александрова, є наочним доказом всіх тих порушень міжнародного права, які відбуваються з боку Російської Федерації в контексті її агресії проти України”, сказав він . Дипломат також підкреслив, що перебування російських військових на території України та їх участь у бойових сутичках із силами АТО ставить під сумнів заяви російської сторони про добросовісну імплементації Мінських домовленостей. “І це вже не просто аргумент, але доконаний факт, що російські війська присутні на території України, і ми очікуємо адекватних і аргументованих пояснень РФ, як це сталося, якщо наші російські колеги продовжують наполягати, вводячи в оману міжнародне співтовариство і власних громадян, що російських військ немає”, сказав Кулеба.
Начальники генеральних штабів країн-членів Євросоюзу переконалися у факті присутності кадрових військовослужбовців Збройних сил Росії на території України після оприлюднення даної інформації в Києві і коментарів до неї на засіданні Військового комітету ЄС, повідомив головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Віктор Муженко.
У Москві були проінформовані про затримання Александрова і Єрофєєва, але відзначили, що вони “не були чинними військовослужбовцями збройних сил РФ”, повідомив офіційний представник Міноборони РФ генерал Ігор Конашенков. Російських військових на Донбасі немає, заявив прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков. В український полон потрапили “ополченці-міліціонери”, заявили в самопроголошеній Луганської народній республіці. Документів у військовослужбовців, які потрапили в полон виявлено не було, повідомив радник заступника міністра оборони України з питання обміну полоненими Василь Будик. “Не схоже, що їх будуть міняти, швидше показово судити”. “Їх чекає кримінальна відповідальність, з ними працюють слідчі”, заявив глава Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Зараз “по всіх каналах відбуваються пошуки шляхів виходу з ситуації, що склалася”. Можливо, на рівні генштабів двох країн по цій темі будуть проведені окремі переговори, кажуть джерела в органах оперативного управління російського військового командування.
Затримані під Щастям на Луганщині російські спецназівці можуть отримати довічне ув’язнення, однак пом’якшити покарання допоможе співпраця з українськими спецслужбами, написав на своїй сторінці в Фейсбуці член колегії МВС народний депутат Антон Геращенко. “Оскільки у нас немає військового стану та РФ, за словами Путіна, Лаврова, Чуркіна та інших брехунів рангом нижче, з нами не воює, то ці двоє російських офіцера матимуть статус звичайних терористів вбивць і можуть отримати покарання аж до довічного ув’язнення. Хоча, втім, після їх щирого розкаяння та співпраці з українськими спецслужбами, вони можуть отримати і не довічне”, зазначив нардеп.
Українська сторона в ситуації із затриманими поблизу Щастя двома військовослужбовцями 3-й бригади спецпризначення ГРУ ГШ ЗС РФ діє дуже професійно, вважає командувач сухопутними силами США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес. “Я був дуже вражений і хочу привітати українські Збройні сили і уряд з тим, яким чином ви дієте в цій ситуації з двома російськими солдатами: ви негайно повідомили Червоному Хресту, ОБСЄ, відразу повезли солдатів в госпіталь на лікування. Те, як працює український уряд, – це приклад професійної поведінки”, сказав Годжес.
США на сьогоднішньому етапі не готові надати зброю Україні, проте, продовжують надавати українській стороні обладнання і забезпечувати тренування військовослужбовців, заявив командувач Сухопутними силами США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес на брифінгу. “Політика США залишається такою ж, тобто надавати допомогу Україні обладнанням, тренуванням, навчанням. І, я думаю, це буде залишатися нашою політикою доти, поки я не почую щось інше від нашого уряду”, підкреслив він. За його словами, у відповідь на російські дії союзники по НАТО також підсилюють свою активність, зокрема в цьому році планується проведення мінімум 25 багатонаціональних навчань. У той же час генерал підкреслив, що серед країн-членів Альянсу панує переконання в необхідності реалізації Мінських домовленостей. “Всі, кого я знаю, і хто носить форму, хочуть побачити успішну реалізацію Мінських домовленостей”, зазначив Годжес. Він підкреслив, що у представників ОБСЄ в Україні відсутній достатній доступ до районів, контрольованим так званими “ДНР і ЛНР”, а також до деяких дільницях українсько-російського кордону, що не дозволяє розвивати довіру між сторонами конфлікту. Американський генерал висловив упевненість, що керівництво країн НАТО та ЄС має триматися разом і продовжити тиск на Російську Федерацію заради виконання Мінських домовленостей. “Я б не хотів спекулювати, чи буде новий напад або відновлення бойових дій. Але дійсно сподіваюся, що український народ вже і так поніс досить втрат. Важливо пам’ятати, що є агресор і жертва. Це почалося з незаконною окупації Криму”, зазначив Годжес.
Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні цілеспрямовано дискредитують, заявив посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба під час брифінгу. “Я абсолютно переконаний, що існує цілеспрямована програма з дискредитації ОБСЄ та її ролі в Україні”, підкреслив Кулеба. У той же час, за його словами, українська сторона не має жодних фактів про цілеспрямоване системне або несистемне “зливання” українських інтересів членами місії СММ ОБСЄ. Навпаки, ми працюємо в довірі з нашими партнерами. Переконані, що нічого такого не відбувається. Тому загальна лінія щодо ОБСЄ дуже проста: критикувати помилки, які допускаються, можна і потрібно, але дозволити знищити організацію в публічному просторі і як організацію, яка задіяна в процесі врегулювання, неприпустимо і не відповідає інтересам України”, зазначив дипломат.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Фракція “Народний фронт” запропонувала лідеру партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко очолити Національну комісію з державного регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Цей вибір був обґрунтований тим, що “Фракція “Батьківщина” жорстко критикує уряд з приводу сильного зростання тарифів, а Тимошенко є прихильником жорсткого відстоювання прозорості тарифів, і це дозволить їй на ділі показати свою прихильність до того, щоб тарифи відповідали всім законам і правилам, заявив нардеп від “Народного фронту” Антон Геращенко.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.
Проект спільної декларації, яку планується ухвалити на саміті Східного партнерства 21-22 травня в Ризі, не містить згадки перспективи членства в Євросоюзі України, Грузії та Молдови, розповів високопоставлений дипломат ЄС. “Формальної фіксації перспективи членства для цих східних партнерів немає сьогодні на порядку денному ЄС. Ми не говоримо ні “так”, ні “ні”. Я б не робив ставку, що таке формулювання з’явиться в Ризькій декларації”, заявив співрозмовник агентства.
Залежно від рівня амбіцій країн Східного партнерства Євросоюз прагне диференціювати відносини з ними. Таке рішення має бути прийнято на Саміті східного партнерства, тому що для Грузії, Молдови та України головним пріоритетом на наступні роки стане імплементація угод про асоціацію, включаючи поглиблені та всеохоплюючі зони вільної торгівлі. В той же час, для Вірменії, Азербайджану та Білорусі акцент робитиметься на розвитку окремо визначених відносин з ЄС. На саміті лідери ЄС та країн-партнерів також обговорять зусилля по деескалації та політичному вирішенню кризи в Україні на принципах забезпечення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності держави, особливо в частині імплементації мінських домовленостей.
МЗС сподівається, що Україна зможе протягом півроку до приїзду наступної оціночної комісії виконати всі умови для отримання безвізового режиму з ЄС. “У вересні-жовтні ми очікуємо нову оціночну місію, щоб ближче до кінця року були готові нові висновки Європейської комісії. У нас є підстави сподіватися, що вони будуть позитивними”, зазначила заступник міністра закордонних справ Наталія Галібаренко. На її думку, таким чином, ЄС підтвердив, що півроку є реалістичним терміном для виконання Україною всіх необхідних умов. Серед вимог, які ще не виконані, значаться: введення внутрішніх паспортів у вигляді картки, вдосконалення баз даних загублених паспортів, захист персональних даних, надання первинної та вторинної допомоги шукачам притулку, і створення Національного антикорупційного бюро, повідомила заступник міністра закордонних справ Наталія Галібаренко. Однак, незважаючи на це, під час саміту в Ризі представники України хочуть отримати конкретну дату введення безвізового режиму з Європейським Союзом, щоб введення безвізового режиму не перетворилося на нескінченний процес, заявив посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. Дипломат також зазначив, що українська сторона очікує від Ризького саміту не тільки політичних заяв, а нових конкретних рішень, зокрема щодо шляхів реалізації Мінських домовленостей і допомоги по впровадженню реформ в Україні.
Якщо до листопада в наступній технічній доповіді Єврокомісії буде вказано, що всі умови виконані, Україна зможе отримати безвізовий режим з Євросоюзом в 2016 році, повідомив президент Європейської ради Дональд Туск. Складна ситуація на Донбасі, агресія не є перепонами на шляху до безвізового режиму для України, зазначив він.
На саміті Східного партнерства 21-22 травня в Ризі Україна і Єврокомісія підпишуть меморандум про взаєморозуміння щодо надання державі чергового пакету макрофінансової допомоги обсягом 1,8 млрд євро, повідомив високопоставлений дипломат ЄС, близький до процесу підготовки Ризького саміту.
ПАРЛАМЕНТ.
Верховна Рада призначила Ігоря Білоуса головою Фонду державного майна України. Також Верховна Рада призначила Юрія Терентьєва главою Антимонопольного комітету України.
УРЯД.
Верховна Рада проголосувала за урядові законопроекти , які надають Кабінету міністрів право призупиняти виплати за зовнішніми боргами. Відповідно до законопроекту №2898 “Про особливості здійснення правових угод з державним, гарантованим державою боргом і місцевим боргом”, Україна може тимчасово відмовитися виконувати умови за наступними борговими зобов’язаннями, які були залучені під державні гарантії: облігації зовнішньої держпозики 2005 – 2013 років; єврооблігації держпідприємства “Фінансування інфраструктурних проектів” 2010, 2011, 2012 років випуску, кредити “Укравтодору”, залучені в 2005 – 2011 році, кредит державного підприємства «Конструкторське бюро” Південне “імені М. К. Янгеля» 2011 року, кредит держпідприємства для забезпечення медичних установ “Укрмедпостач”, залучений у 2009 році. Також до цього переліку входить місцевий борг по місцевим зовнішнім запозиченнями та місцеві зовнішні запозичення Київської міської ради, випущені в 2005 і 2011 році. У пояснювальній записці до цього проекту закону йдеться про те, що повноваження на призупинення виплат за боргами матимуть уряд і міські ради. Право припиняти виплати за зовнішніми боргами дозволить уряду вплинути на кредиторів в ході переговорів про реструктуризацію боргу, лякаючи їх можливим дефолтом, повідомив фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. “Законопроект, згідно з яким уряд може отримати право “заморожувати” зовнішні виплати, зовсім не означає, що країна оголошує дефолт. Це не обов’язок, а право. Такий крок дозволить ефективніше тиснути на кредиторів, лякаючи їх можливим дефолтом”, пояснює експерт. Уряд же України дає зрозуміти власникам зовнішніх зобов’язань всю серйозність ситуації, готуючи нормативне забезпечення дефолту за зовнішніми зобов’язаннями країни, вважає головний фінансовий аналітик агентства “Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран.
Успішне проведення реструктуризації зовнішніх державних зобов’язань позитивно вплине на фінансову систему , оскільки боргове навантаження України зменшиться. “Боргова операція, яка проводиться урядом разом з нашими кредиторами, не має ніякого негативного впливу ні на українські банки, ні на валютообмінний курс, а навпаки, буде позитив, тому що після проведення цієї операції борги України будуть менше. А це означає, що довіра, як кредиторів, так і інвесторів буде більше, тому що українська економіка буде здоровою”, заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Прем’єр-міністр підкреслив, що мораторій на виплату зовнішніх боргів торкнеться тільки приватних кредиторів України, які є власниками зовнішнього державного боргу України.
Міністерство фінансів України отримало звернення від Міністерства оборони та інших силових відомств України про збільшення фінансування видатків, пов’язаних із забезпеченням обороноздатності України на 17 млрд гривень в поточному році. Зокрема 7.7 млрд гривень попросили виділити в мінобороні на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та забезпечення бійців у зв’язку із зростанням чисельності особового складу Збройних Сил України після прийняття Закону України “Про чисельність Збройних Сил України”. У прес-службі Мінфіну зазначили, що вони докладуть зусиль, аби знайти можливості для фінансування потреб Міноборони, оскільки розуміють надзвичайну важливість фінансування оборонних витрат і пріоритет забезпечення обороноздатності України.
