Київ, 20 травня 2015 року – 19-20 травня в Національній академії державного управління при Президентові України відбулась щорічна науково-практична конференція «Дні інформаційного суспільства-2015». Про це розповіли представники Національної академії державного управління при Президентові України Наталія Грицяк, Андрій Семенченко, Рена Марутян та голова Всеукраїнського об’єднання громадян «Інформаційна безпека та інформаційні технології» Лілія Олексюк. В межах конференції були проведені три круглих столи на теми: «Державна політика в умовах інформаційної війни», «Сервісна держава: перспективи для України» та «Інтернет і права людини». В конференції взяли участь багато відомих в Україні політологів та науковців, представники органів державної влади, заступник голови АП Дмитро Шимків, представники Міністерства інформації на рівні заступників Міністра, представники центральних і регіональних органів виконавчої влади та громадськість.
Основні проблеми, яким були присвячені «Дні інформаційного суспільства-2015», стосувалися трьох напрямків: розвитку інформаційного суспільства, електронного урядування, а також інформаційної безпеки. Процес електронного урядування, який на сьогодні в Україні знайшов своє відображення в Коаліційній угоді, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та програмі діяльності уряду, передбачає в першу чергу визначення і закріплення відповідних нормативно-правових актів та залучення до цього процесу не тільки державних службовців, але й бізнесу і громадськості. Цей процес спрямований на підвищення ефективності діяльності органів влади, надання якісних і оперативних послуг населенню, впровадження сучасних норм демократії, зменшення корупційної складової. Саме тому електронне урядування стосується майже кожної з 62 реформ, які передбачені Стратегією сталого розвитку.
За словами Андрія Семенченко, директора Інституту вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, головною задачею сьогодні є підготовка суспільства до застосування нових технологій, щоб громадяни повірили в те, що сьогодні багато послуг можна отримати в режимі онлайн, що влада стає більш прозорою і відкритою, що можна отримати будь-які документи та ліцензії без комунікації з державними службовцями. Необхідно також вирішити проблему готовності державних службовців до впровадження цих технологій. «На сьогодні в Україні в цій сфері відбувається випробування сучасних європейських механізмів Зеленої та Білої книги. Це обов’язкові документи, які застосовуються в країнах ЄС, тому, якщо Україна обрала європейський стратегічний напрямок, впровадження цих механізмів є обов’язковим. На цьому шляху в Україні вже є певні напрацювання – Зелена книга була розроблена ще в листопаді 2014 року, на сьогодні підготовлені чотири Білі книги, зараз триває процес їх обговорення з бізнесом, громадськістю та органами державної влади», – додав Андрій Семенченко.
«Ми вже більше року живемо в умовах інформаційної війни та пропаганди з боку РФ. Це безперечно впливає на стан життя всієї держави. Науковці наголошують, що в цих умовах завданням державної політики є збалансування прав громадян на свободу інформації, свободу слова, вільні медіа з правом на безпеку життєдіяльності людини, суспільства й держави. Звичайно, ми цінуємо свободу слова і думки, тому хочемо, щоби держава мінімально втручалась в роботу ЗМІ, але науковці наголошують, що існують умови й території, на яких потрібні виважені механізми, взаємодія держави, суспільства і бізнесу для ліквідації існуючих загроз», – зазначила Наталія Грицяк, завідувач кафедри інформаційної політики та електронного урядування Національної академії державного управління при Президентові України.
Важливим аспектом обговорення на конференції була інформаційна ситуація на сході України. Під час круглого столу «Державна політика в умовах інформаційної війни» були розроблені пропозиції державним органам влади та суспільству щодо вдосконалення державного регулювання інформаційної політики та політики інформаційної безпеки. Серед них – прийняття Стратегії інформаційної політики України і забезпечення своєчасною інформацією всіх цільових аудиторій: громадян України, воїнів АТО і волонтерів, мешканців окупованих територій Криму і Донбасу, біженців і переселенців з Криму і Донбасу, громадян Росії та російськомовних іноземців, міжнародну спільноту. Також передбачене навчання та атестація прес-секретарів, співробітників прес-служб і сайтів відомств сектору безпеки; вдосконалення механізму співпраці журналістів з військовим керівництвом; налагодження каналів доставки своєчасної інформації бійцям АТО; прийняття закону України «Про кібернетичну безпеку»; залучення досвідчених радників та фахівців-практиків з питань інформаційної боротьби та контрпропаганди (наприклад, з Учбово-тренувального центру НАТО з кібербезпеки та Центру стратегічної комунікації НАТО у Латвії); посилення державно-приватного партнерства у сфері інформаційної безпеки.
