Все впевненіше в засобах масової інформації звучить висновок про відмову Владіміра Путіна від проекту “Новоросія”. При цьому вказують на прагнення розміняти Донбас на Крим. У той же час, західні країни наполягають на необхідності дотримуватися Мінського мирного плану, підкреслюючи, що не готові до жодної форми військового втручання або участі на стороні України. Звертає на себе увагу почастішання закликів налагодити російсько-українські економічні відносини для забезпечення розвитку України.
Державний Укрексімбанк оголосив про успішне завершення переговорів з кредиторами про реструктуризацію своїх Євробондів. Це прорив, який підтверджує заяви чиновників про позитивні зрушення в переговорах з реструктуризації всього обсягу зовнішніх боргів українського уряду. Певні ж експерти вважають, що кредитори не будуть йти на поступки і зажадають дорогу ціну за реструктуризацію.
Більшість інформаційних повідомлень лояльніше оцінюють рік президентства Петра Порошенка, у порівнянні з аналогічною оцінкою року уряду, яка відбулася дещо раніше.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Міністр закордонних справ Італії Паоло Джентілоні підтвердив повну підтримку мінських угод в ході зустрічі з главою МЗС України Павла Клімкіна, що відбулася в Римі. “Ми переконані, що військове рішення не можу бути застосовано і, що мирному вирішенню кризи немає альтернативи”, наводить слова Джентілоні прес-служба МЗС Італії.
У Європейського союзу є свій блок інтересів щодо вирішення кризи на Донбасі, вважає міністр закордонних справ України Павло Клімкін. ”Для нього дуже важливо стабілізувати Донбас, але стабілізувати не за всяку ціну”, зазначив він, коментуючи позицію Брюсселя щодо конфлікту на Донбасі. “Вони прекрасно розуміють, що зробити заморожений конфлікт з Донбасу – з мільйонами людей, які там живуть, – за логікою Придністров’я чи Абхазії – не вийде. Крім того, маючи відкритий кордон із зоною конфлікту, Москва завжди зможе дестабілізувати ситуацію в лічені години”, підкреслив Клімкін. “Тому інтерес Європейського союзу полягає в тому, щоб шляхом продуманих і чітко скоординованих кроків спочатку домогтися деескалації ситуації, потім стабілізації, а після стабілізації – подивитися, яким чином рухатися дал”, зазначив глава МЗС. В цілому, за словами Клімкіна, у ЄС є консенсус щодо необхідності виконання мінських домовленостей. Крім того, на думку міністра, “в Брюсселі зростає розуміння життєвої важливості України для Європи”.
Відмова президента Росії Владіміра Путіна від ідеї “Новоросії” продиктована міжнародними санкціями і опором, який він зустрів в Україні і, який унеможливило наступ на захід. Тому зараз Володимир Путін шукає можливості домовлятися, вважає народний депутат від “Народного фронту” Антон Геращенко. “Путін готовий відвести війська з Донбасу, але він хоче такі умови, при яких Україна б відмовилася від своїх претензій на Крим, чого ніколи не буде”, заявив Геращенко. У Путіна стоїть завдання: як зняти санкції, які реально впливають на економіку Росії. Він тепер не може робити ні сучасних літаків, ні сучасних танків, ні сучасних підводних човнів, так як для цього потрібні запчастини з Заходу. І при цьому він не може віддати Крим, Крим для нього – це його політичні амбіції, завдяки анексії Криму він отримав більше 80% довіри”, зазначив Геращенко.
Президент РФ Владімір Путін після провалу проекту “Новоросія” може переключити увагу росіян на новий “віртуальний” проект, вважає російський політолог Дмитро Орєшкін. “Так багато і голосно про “Новоросію” говорили, що відступ, звичайно, підриває його віртуальні позиції. Значить, треба переключити увагу на щось інше – і щось віртуальне, напевно, буде створено”, вважає Орєшкін. Витрати на “Новоросію” і отримані від проекту вигоди виявилися для Росії непорівнянними. “Грошей не вистачає навіть для того, щоб прогодувати Донбас”, порахував політолог. Подальше просування російських військ в Україні Орєшкін вважає неможливим. “Якщо наступати далі, витрати стають незрівнянно більшими – і в політичному, і в дипломатичному, і в геополітичному, і в економічному сенсі”, зазначив він.
Хоча Росія і підтримувані нею сепаратисти мають засоби для проведення нових атак в стислі терміни, в НАТО воліють утримуватися від припущень щодо їх можливих намірів, заявив помічник генсека НАТО Трасівулос Стаматопулос. “При цьому нас реально турбує те, що протягом тривалого періоду часу ми спостерігаємо постійне нарощування військової потужності”, додав він.
США не готові вирушати на війну заради України, але разом з партнерами по НАТО можуть допомогти Києву, заявив прес-секретар президента США Джош Ернест. На даний момент США виключають власне військове втручання. “США підтримують своїх українських партнерів, що намагаються протистояти цій загрозі своїй безпеці”. НАТО надає політичну підтримку і допомагає реформувати армію України. Проте альянс не може приймати рішення про постачання озброєння Україні, так як це знаходиться в компетенції урядів членів НАТО, заявив генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг. Якщо Україна подасть заявку на вступ до НАТО, то її розглядатимуть, як і будь-яку іншу, повідомив він. Жодна країна за межами альянсу не може накласти вето і не повинна перешкоджати вступу незалежних держав у НАТО, заявив Столтенберг. У НАТО є великий обсяг розвідувальної інформації, яка доводить і Російську військова присутність і підтримку бойовиків з їхнього боку. За словами Столтенберга, сьогоднішня позиція РФ нагадує ситуацію, коли Москва намагалася відкидати направлення своїх військ до Криму, проте після незаконної анексії півострова визнала, що це сталося не без прямої участі російської армії. Для ефективної реалізації мінських домовленостей Росії слід лише забрати з Донбасу свої війська і припинити підтримку бойовиків, яких Москва забезпечує зброєю і, яких навчають російські інструктори, вважає Столтенберг.
Керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль розпорядився посилити контроль над лінією розмежування у зв’язку з різким посиленням бойової агресії терористів щодо населених пунктів, розташованих уздовж лінії розмежування, а також з постійним проникненням ворожих диверсійно-розвідувальних груп на територію України. Така міра необхідна, щоб не допустити її несанкціонованого перетинання пішоходами і транспортними засобами. Москаль наказав військовослужбовцям та правоохоронцям затримати і передати в міліцію людей, які намагаються несанкціоновану перетинати лінію розмежування.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Глава фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” у Верховній Раді Юлія Тимошенко закликає директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника оголосити новий конкурс на призначення членів громадської ради. “Я закликаю керівника Антикорупційного бюро Ситника негайно скасувати результати таких дуже двозначних і нечесних голосувань і провести абсолютно інший прозорий конкурс, щоб прийшли ті люди, які вже себе зарекомендували як борці з корупцією”, сказала Тимошенко. Ситник допускає переголосування членів до громадської ради при бюро. Раніше громадські активісти – кандидати в члени громадської ради при бюро обурилися непрофесійною організацією голосування і зажадали провести нове.
РЕФОРМИ.
Президент України Петро Порошенко поінформував Українських та зарубіжних представників бізнес-середовища про практичні кроки з імплементації реформ, спрямованих на оновлення країни в рамках реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Одним з найважливіших кроків він назвав прийняття пакету антикорупційних законів і створення Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції, яке має запрацювати до осені. Наступним важливим кроком буде реалізація судової реформи, яка допоможе в очищенні системи від нечесних суддів та скасування їх недоторканності, додав президент. “Потрібно замінити значну частину суддівського корпусу та зробити покарання невідворотним. В умовах демократії суддівська і депутатська недоторканність нам не потрібна”, підкреслив Порошенко. Президент також заявив про невідворотність “викорінення старих схем наживи” в податковій сфері. Кадрові зміни можуть відбутися в Митній службі, а також в інших органах різних рівнів у разі неналежного виконання службових обов’язків їх керівниками та зловживання службовим становищем, заявив президент України Петро Порошенко під час форуму Європейської Бізнес Асоціації “Президент і бізнес: відвертий діалог”.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.
Встановлення миру та сталий розвиток України неможливий без залучення Росії, з якою потрібно підтримувати “критичний діалог”, вважає глава зовнішньополітичного відомства Італії Паоло Джентілоні. Італійський міністр звернув увагу Клімкіна на необхідність прискорення процесу проведення структурних реформ, які не тільки дозволять економіці України вийти з кризи, а й сприятимуть її зближення з ЄС, зазначається в повідомленні МЗС Італії.
Український уряд до своєї економіки відноситься нещадно; через відмову від співпраці з підприємствами Росії високотехнологічні галузі економіки приходять в збиток, заявив екс-міністр економіки України Віктор Суслов. “Американці, незважаючи на всі санкції, продовжують купувати російські ракетні двигуни і за допомогою цих двигунів вони ведуть свою космічну програму, і не доводять санкції до абсурду. Американці – народ практичний, їх санкції швидше демонстраційні і не завдають шкоди економіці США. А український уряд до своєї економіки відноситься нещадно”, заявив Віктор Суслов. “Україна, наприклад, припинила постачання продукції до Росії для космічної та авіаційної промисловості. Зупинено “Південмаш”” завод руйнується, і без відновлення двосторонніх зв’язків не зможе працювати. Виникає питання: Америка по економіці не порівнянна з Україною, але там, де вигідно і потрібно вони продовжують співпрацю, купують двигуни. А Україна жертвує таким ринком, жертвує своїми високотехнологічними сферами і виникає питання, що роблять люди, які йдуть на згортання роботи наших кращих високотехнологічних підприємств, на їх зупинку?”, цікавиться екс-міністр економіки України.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
АТ “Укрексімбанк” закінчив переговори зі спеціальним комітетом його кредиторів, в результаті яких були перепрофільовані три випуски єврооблігацій банку з погашенням в 2015, 2016 і 2018 рр. на загальну суму близько $1,5 млрд. Результати переговорів повністю відповідають цілям програми співпраці України з МВФ, і демонструють прихильність України до пошуку взаємоприйнятних для України та її кредиторів рішень. У мінфіні повідомили, що перепрофілювання облігацій “Укрексімбанку” буде сприяти досягненню першої мети боргової операції, наміченої в програмі співпраці України і МВФ.
Україну очікує “жорсткий варіант дефолту”, у країни є активи, які цікаві кредиторам, вважає екс-міністр економіки України Віктор Суслов. “Швидше за все, ми потрапимо під жорсткий варіант дефолту. Україна має активи, на які можна претендувати, як і у випадку з Аргентиною. Аргентину змусили продати на користь кредиторів великі масиви родючих орних земель, там вони такої ж високої якості, як в Україні. У нас є земля, ще не приватизована, є ряд об’єктів, які можуть бути цікаві, наприклад, морські порти. Україна – багата країна, і у неї є що взяти”, пояснює Суслов. За словами екс-міністра економіки, західні друзі і партнери свого не упустять. “Якщо буде оголошений дефолт, це не означає, що можна не платити. Просто цей або інший, новостворений, комітет кредиторів збереться і поставить питання, як Україна буде погашати борги, в якому порядку, якими об’єктами, в які терміни. І це буде дуже жорстка розмова”, вважає економіст.
За даними Організації Об’єднаних Націй, за межею бідності проживає більше 80 відсотків українців. За стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання та харчування менше 5 дол. на день, а на місяць менше 150 дол., вона живе за порогом бідності. В Україні, за курсом Нацбанку, мінімальна зарплата повинна становити приблизно 3750 грн, зазначає народний депутат Андрій Шипко. Якщо в африканських країнах поріг бідності в 1,25 дол. на день, то в Україні прожитковий мінімум в день становить півтора долара. “Сьогоднішні 1176 гривень прожиткового мінімуму в Україні це близько 50 доларів на місяць, тобто півтора долара на день. Зовсім не враховують в прожитковому мінімумі медичні послуги та освіту. Якщо проаналізувати ці фактори, то можна зрозуміти, що українці здебільшого знаходяться за порогом абсолютної бідності”, говорить Шипко. Бідність не дозволяє українцям повноцінно харчуватися, зазначає дієтолог Галина Анохіна. За її словами, раціон населення є незбалансованим. В основному це жиро-вуглеводне харчування: українці споживають багато хліба, картоплі, а продуктів тваринного походження споживають мало. “Наше населення давно знаходиться в стані прихованого голоду”, підкреслює Анохіна.
На зустрічі міністрів фінансів і глав центробанків країн “Великої сімки”, яка відбудеться 27-29 травня в німецькому Дрездені, Україні не варто очікувати виділення додаткової макроекономічної допомоги, повідомляє Deutsche Welle, посилаючись на високопоставленого представника німецького уряду. За його словами, на зустрічі, яку вважають “фінансовим самітом країн G7”, питання про збільшення допомоги Україні на порядку денному не стоїть. Росія, яка є одним з найбільших кредиторів України і тримає частина її держоблігацій, на зустрічі в Дрездені представлена не буде. Отже, не варто очікувати будь-якого прориву в питанні реструктуризації українського зовнішнього боргу. Крім того, за попередніми даними, серед учасників зустрічі поки немає єдності і щодо вже узгодженого пакету допомоги Києву обсягом близько $40 млрд.
ПАРЛАМЕНТ.
Заява Верховної Ради про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є тимчасовим кроком у зв’язку з озброєною агресією Російської Федерації проти України і зростаючою терористичною активністю в окремих районах Донецької та Луганської областей. Такий відступ здійснюється щодо окремих положень цих документів та носить тимчасовий характер. Як тільки російська агресія буде припинена зобов’язання України будуть відновлені, заявив посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. Дипломат зазначив, що реалізація такого права здійснюється відповідно до Мінських домовленостей і після тривалих консультацій з Радою Європи і з Європейським судом з прав людини, тобто це не спонтанний крок з боку України, а продумана і вивірена з міжнародними партнерами акція.
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман доручив профільному комітету розглянути напрацьований експертною групою законопроект “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. За його словами відповідно до цього законопроекту на рівнях громад селищ та невеликих міст буде задіяна мажоритарна система, а що стосується міст обласного значення, то тут буде система відкритих списків. Крім того, напрацьованим законопроектом планується оптимізація депутатського корпусу на різних рівнях. Гройсман зазначив, що вибори мають бути проведені на всій території України за її законами.
Партіі та громадські об’єднання на місцеві вибори на Донбасі допущені не будуть, повідомив спікер народної ради “ДНР” Андрій Пургин. За словами бойовика, українській стороні був направлений проект закону про вибори на Донбасі, який передбачає виключно мажоритарну систему волевиявлення.
А вибори мера Києва і депутатів Київради мають відбутися в жовтні 2015, заявив перший заступник глави Адміністрації Президента Віталій Ковальчук. Що стосується того, чи гарантована нинішньому меру Києва Віталію Кличку підтримка з боку Адміністрації Президента, це питання поки залишається відкритим. “Вибори повинні відбутися – це факт. І кияни, безумовно, оберуть наступного мера. У кожному разі, Віталію Кличку, як і кожному українцю, я бажаю успіхів”. За даними джерел у виконавчій владі, не виключено, що ставка президентської команди на столичних виборах буде зроблена на нинішнього спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана. У цьому випадку в команді Президента навіть готові віддати квоту глави Верховної Ради “Народному фронту”. Наприклад, щоб спікером став нинішній заступник Гройсмана у парламенті Андрій Парубій. Але до виборів залишається менше п’яти місяців, а ні про яку конкретику в переговорах з Гройсманом мови поки немає.
ПРЕЗИДЕНТ.
Президент Петро Порошенко підписав закони про внесення змін до Податкового та Митного кодексу и України. Зміни спрямовані на створення сприятливих умов для виконання державних контрактів з оборонного замовлення та договорів на постачання продукції оборонного призначення. Зокрема від оподаткування ввізним митом звільнені складові для виробництв а продукції оборонного призначення, що ввозяться на територію України. При цьому зазначені товари не звільняються від ввізного мита, якщо вони мають походження або ввозяться з території країни, визнаної державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України, згідно із законодавством.
Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України. Основними напрямами державної політики у сфері національної безпеки, згідно з рішенням, є: відновлення територіальної цілісності в рамках міжнародно визнаної державного кордону України; створення ефективного сектора безпеки і оборони; підвищення обороноздатності країни, в тому числі за рахунок поглиблення оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва з державами-членами НАТО та ЄС; досягнення повної незалежності від Росії в питаннях виробництва озброєння і військової техніки.
Також президент ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення обороноздатності України, зокрема, створення Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу, забезпечення безумовного виконання державного оборонного замовлення на 2015 рік. Згідно законопроекту Міноборони, Генштаб ЗСУ, МВС, Головне управління Національної гвардії, СБУ невідкладно повинні вжити заходів щодо поліпшення координації та управління військами, забезпечення належного контролю за виконанням поставлених перед підрозділам і завдань та посиленню військової дисципліни та правопорядку.
НБУ.
Президент Порошенко позитивно оцінив роботу Національного банку України щодо стабілізації ситуації у фінансовому секторі. За його словами, НБУ зараз проводить ефективну роботу з очищення банківської сфери і здійснює перші кроки по забезпеченню прозорого розвитку фінансового сектора для залучення у вітчизняну економіку довгострокових кредитних ресурсів.
