Нове загострення ситуації на Донбасі знову підняло питання про ефективність роботи місії ОБСЄ в зоні конфлікту. Статус місії спостерігачів піддається сумніву у зв’язку з продовженням зусиль, спрямованих на залучення миротворчих місій та інших учасників до врегулювання конфлікту. У той же час, деякі експерти підтверджують, що ескалація війни на сході України є, зокрема, відповіддю Росії на санкції західних держав проти неї.
Україні вдалося вже нівелювати дії газових угод 2009 року, незважаючи на те, що позови в Стокгольмському суді завершаться тільки в 2016 році, вважає українська влада. Подолання ж монопольного положення російського Газпрому фактично рівносильно геополітичному перевороту на пострадянському просторі.
Тим часом, представники влади продовжують висувати нові свідчення поступової стабілізації економічної ситуації в Україні і початку виходу з економічної кризи.
Недавній ж провал переговорів України щодо візового режиму з ЄС закінчився звільненням окремих чиновників “середньої ланки”, хоча раніше вимагали визначити відповідальність, в першу чергу, міністерства та міністра внутрішніх справ у цілому. Досі ж представники влади продовжують суперечку навколо ідеї створення спеціальної міністерської посади з євроінтеграції в Кабінеті міністрів.
Судячи з усього, президент обережно дистанціюється від уряду і Парламенту. Підкресливши, що народ незадоволений роботою влади, Порошенко своєю заявою про те, що прискорює реформи, наскільки йому дозволяє парламентсько-президентська система, кинув камінь у город цих гілок влади. Зі свого боку, прем’єр міністр фактично попередив Президента про можливу війну між партіями коаліції до майбутніх місцевих виборів, якщо сторони прямо зараз не домовляться про модальність участі в них. В цілому ж, саме уряд і парламент не впоралися із завданнями підтримки оптимального курсу реформ, успішного завершення переговорів щодо візового режиму з ЄС, а також законодавчого забезпечення майбутніх місцевих виборів. До цього додається і невирішеність питання про заснування спеціальної посади віце-прем’єра з євроінтеграції в уряді для забезпечення успішного запуску європейських процесів в Україні з 01 січня наступного року.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Народні депутати прийняли додаток до Закон у України “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України”. Зокрема зміни розширюють перелік правових підстав для перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України. “Такою підставою пропонується вважати надання Україні, на її прохання, допомоги у вигляді проведення на її території міжнародної операції з підтримання миру і безпеки на підставі рішення ООН та/або ЄС”, заявив голова Комітету з питань національної безпеки ості і оборони Сергій Пашинський.
Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль розкритикував представників моніторингової місії ОБСЄ в зв’язку з тим, вони не хочуть їхати на підконтрольну сепаратистам територію і постійно перебувають в готелі, де живуть. “Шановне ОБСЄ мало б не сидіти постійно в ресторані в готелі “Мир”, з ранку до ночі пиво і віскі “жиганити”, а їхати на цю територію … Вони не хочуть туди їхати. Я їх постійно бачу в готелі, де вони живуть. Хто до нас ні прийде в адміністрацію, повезеш на обід, і всі вони там сидять”, розповідає губернатор Луганщини. За словами Москаля, так зване “відведення техніки” з боку бойовиків про який говорили в ОБСЄ був нічим іншим, як ротацією. “Що вони могли побачити, якщо ніхто нічого не відводив, просто йде ротація. Так само, як у нас. Показують нам знімки, йдуть танки, “Гради”, “Урагани”. Що вони можуть в будь-який час напасть, в цьому немає ніяких сумнівів, тому що вони нічого не відвели. Поховали в ангари, за школами, фермами, але все залишилося. Вони не виконали мінських угод”, впевнений Москаль. “Спостерігачі СММ далеко від дому, від рідних і близьких. Вони приносять великі жертви для виконання мандата СММ ОБСЄ. Я не хочу безпосередньо коментувати заяву голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, однак хочу нагадати, що зараз дуже складний час в плані інтенсивності обстрілів. А це питання ми зможемо з ним розглянути пізніше в двосторонньому порядку. Я думаю, що той, хто робить такі публічні заяви, повинен подумати, що він говорить і, що це може не принести користі”, заявив офіційний представник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків, коментуючи заяву Москаля. ОБСЄ продовжує фіксувати ескалацію в багатьох районах на Донбасі і використання важкої зброї в зоні конфлікту, а також відзначає необхідність безперешкодного доступу до всіх районах Донбасу. “Продовжується обмеження нашого доступу до певних районів з обох сторін, шляхом затримок на пропускних пунктах, та існуванням певних заборонених зон, особливо в східній частині зони конфлікту, куди дуже важко потрапити”, зазначив Боцюрків. Відсутність важкого озброєння в місцях зберігання з обох сторін є невиконанням зобов’язань, узгоджених мінськими домовленостями, зазначив він.
Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв звернувся до керівництва Євросоюзу із закликом дати належну оцінку масованій атаці бойовиків на Мар’їнку. У першу з часів наступу на Дебальцеве Мінські домовленості опинилися на межі повного зриву, вважає дипломат. Атака на Мар’їнку повинна стати відправною точкою для посилення секторних санкцій щодо Москви. Незважаючи на те, що спостерігачі ОБСЄ не мали можливості бути присутніми на місці подій в Мар’їнці, вони вели спостереження за бойовими діями за допомогою безпілотного літального апарату, який провів у повітрі багато годин і зміг зафіксувати найбільш важливі події на землі. Ці події були відображені у звіті СММ ОБСЄ, повідомив представник СММ ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків. У Євросоюзі висловили занепокоєння ескалацією бойових дій на Донецькому напрямку і закликали до виконання Мінських домовленостей. “Ми стурбовані обстрілами біля Донецька, що є порушенням режиму припинення вогню по Мінським угодами від лютого. Вчорашня ескалація сталася після перекидання на лінію фронту важкого озброєння, про що говориться в доповіді спеціальної моніторингової місії. Таким чином, Європейський Союз висловлює занепокоєння і акцентує увагу на необхідності повного дотримання режиму припинення вогню, а все важке озброєння повинно бути виведено і доступно для регулярних перевірок спостерігачі й ОБСЄ”, сказала офіційний представник Єврокомісії Майя Косьянчич. “Важкі бої навколо Мар’їнки вчора під Донецьком в східній Україні виявилися найсерйознішим порушенням режиму припинення вогню згідно Мінським домовленостями, починаючи з лютого. Ця ескалація сталася після передислокації великої кількості важкого озброєння до лінії зіткнення сепаратистами, підтримуваними Росією, повідомила Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Поновлення інтенсивних бойових дій створює ризик виникнення нового витка насильства і страждань людей”, сказано в офіційній заяві Європейської служби зовнішньої діяльності. “Наступ під Мар’їнку може бути реалізацією того сценарію, про який ми багаторазово говорили – підготовкою до великого серйозного наступу, якоюсь репетицією. Накопичення коштів і сил, озброєння, техніки, військ досягло дуже високого рівня. Наступ до 9 травня був малоймовірним в силу необхідності мати хоч когось на параді в Донецьку”, заявив екс-радник президента РФ, російський економіст Андрій Ілларіонов. На його думку, Росія вже не очікує зняття санкцій проти себе з боку Європейського Союзу, тому незабаром можливий широкомасштабний наступ бойовиків.
Домовленості, досягнуті в Мінську взимку 2015 року, виконуються далеко не повною мірою, але все ж вони діють, вважає міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. За його словам, Німеччина разом з Францією “кожен день змушена чинити тиск на воюючі сторони” з тим, щоб процес просувався. “Ми далекі від того, що Мінські домовленості вже реалізовані, однак, безсумнівно, вони серйозно діють на хід війни, навіть якщо перемир’я все ще крихке”, зазначив він.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Монополії і шантажу “Газпрому” прийшов кінець, а посередників у газовій сфері більше немає, повідомив Президент України Петро Порошенко. “Немає більше ніяких посередників, які десятиліттями паразитували у цій сфері. Монополії і шантажу Газпрому покладено край. І хоча Стокгольмський арбітраж тільки в 2016 році винесе рішення за нашим позовом до “Газпрому”, ми вже значною мірою ліквідували всі негативні наслідки контракту 2009 року, коли ціна газу для України була в півтора-два рази вище, ніж для Європи”, підкреслив президент. Незважаючи на “апокаліптичні настрої” осені минулого року через припинення поставок газу, величезний дефіцит вугілля, віялові відключення електроенергії, українці не просто перезимували з теплом і світлом, але і “зіскочили” з російської “газової голки”, констатує президент.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
В Україні потрібно ввести таку процесуальна дія як “провокація хабара”, вважає президент України Петро Порошенко. “Це коли спеціально підготовлені та мотивовані люди під виглядом прохачів перевіряють чиновника на схильність брати. Інструмент багато хто вважає суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровокованою, зменшує бажання ризикувати”, сказав Порошенко. Також, в Україні слід якнайшвидше прийняти закон, зо посилить захист свідків, і ввести так звані угоди зі слідством, коли хабарник нижчого рівня має можливість пом’якшити покарання, якщо допоможе викрити більш високопоставлених корупціонерів, підкреслив Порошенко.
РЕФОРМИ.
Народні депутати прийняли постанову, якою затвердили План законодавчого забезпечення реформ в Україні. Цей план систематизує подальшу законотворчу роботу парламенту і складається з 7 розділів, до яких увійшли 182 нових законів і понад 300 змін до різних нормативних документів, необхідних для проведення реформ, повідомив голова Верховної Ради Володимир Гройсман. План ґрунтується на Угоді про асоціацію з ЄС, Стратегії сталого розвитку-2020, позачерговому посланні Президента в 2014 році коаліційній раді, Програмі діяльності Кабінету Міністрів та інших міжнародних документах, повідомив Гройсман.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.
Президент Петро Порошенко відправив у відставку керівника Державної міграційної служби, оскільки саме до цього відомства європейські партнери пред’явили найбільшу кількість претензій щодо введення безвізового режиму. Незважаючи на війну, неможливість контролю частини українсько-російського кордону, тисячі біженців, вигнаних Росією з постійного місця проживання перспектива безвізового режиму вперше набула фіксоване місце в календарі, підкреслив президент. До отримання безвізового режиму залишився останній ривок і, всі технічні завдання мають бути виконані до кінця серпня, повідомив Порошенко. У той же час, президент закликав коаліцію якнайшвидше призначити віце- прем’єра, відповідального за євроінтеграцію. “З 1 січня 2016 Угода про асоціацію, підписана рік тому, починає діяти в повній мірі, незважаючи на марні старання і безсилу злобу нашого колишнього стратегічного партнера. Але я дивуюся, що в уряді досі немає віце-прем’єра, відповідального за євроінтеграцію, за координацію діяльності всіх міністерств і відомств. Сам я, на жаль, не можу здійснити це призначення, але, як свого роду модератор євроінтеграційних та реформаторських процесів, закликаю коаліцію шляхом відповідних парламентських процедур зробити це якомога швидше”, сказав він.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін очікує від саміту групи провідних індустріальних держав планети пару сильних політичних послань. Першим серед них він назвав “реальну деескалацію ситуації на Донбасі і повномасштабне виконання Мінських домовленостей”. “У разі майбутньої можливої дестабілізації з боку Росії, важливим посланням з боку “Сімки” стане те, які додаткові заходи – і політичні, і чисто в плані санкцій – будуть прийняті відносно Росії”. А другим посланням є підтримка реформ, які здійснюються в Україні, і європейського порядку денного. Міністр зробив акцент на тому, що “це реформи, які змінять саму суть нашої держави в сенсі деолігархізації, в сенсі демонополізації, дерегуляції”. У цьому контексті саме G7 з її глобальним баченням і можливостями впливу і допомоги є критично важливою для України, підкреслив Клімкін.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
Макроекономічні показники України продовжать поліпшуватися, якщо ситуація на сході країни залишатиметься стабільною. “Найгірші економічні показники вже позаду, можна аналізувати результати першого кварталу, коли падіння економіки було дуже серйозним. Виходячи з того, що ми очікуємо – те, що ситуація на сході не погіршиться – думаю, з цього моменту макроекономічні показники в країні будуть тільки поліпшуватися. Найгірше ми вже пройшли. Ми оптимістично дивимося в майбутнє, обов’язково все це потрібно супроводжувати найглибшими структурними реформами, антикорупційними реформами, і обов’язково в 2016 році ми побачимо зростання”, заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.
ПАРЛАМЕНТ.
Верховна Рада ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом. Документ закладає основу подальшої співпраці, зокрема, за рахунок подальшого укладення Угоди про оперативне співробітництво, яке визначатиме порядок обміну інформацією щодо конкретних кримінальних розслідувань, в тому числі персональних даних. Згідно з текстом документа, набуття чинності Меморандуму зробить можливим встановлення захищеного каналу зв’язку “SIENA” між Україною та Європолом, а також здійснення обміну інформацією через цей канал на підставі Угоди про стратегічне співробітництво.
ПРЕЗИДЕНТ.
Президент Петро Порошенко заявив, виступаючи в парламенті зі щорічним посланням до Верховної Ради, що незадоволений роботою не тільки уряду і парламенту, а й своєю. “Шість місяців тому ми створили нашу реформаторську команду, побудували дійсно партнерські відносини між президентом, прем’єр-міністром, Верховною Радою та урядом. Тільки півроку нашої спільної роботи, а запитують з нас з вами як за всі п’ять. Ось у мене часто запитують, чи задоволений я роботою уряду. Звичайно, ні. Чи задоволений я роботою Верховної Ради? Ні в якому разі. Скажу більше: я і собою незадоволений. Знаєте, чому? Тому що народ нами не дуже задоволений”, сказав Порошенко. Також він заявив, що процес проведення реформ в Україні знаходиться тільки на стадії “зведення фундаменту”. “Звичайно, реформи ще не на фініші, але вже й не на старті. Зміни та напрацювання помітні в основному експертам і учасникам процесу. Ми тільки на стадії зведення фундаменту, але я, так само як і всі, незадоволений темпами і прискорюю процеси, як тільки може Президент в умовах парламентсько-президентської республіки”, зазначив Порошенко.
УРЯД.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк збирається у Верховну Раду, щоб провести переговори з депутатами про необхідність прийняття восьми законів для виконання програми співпраці з МВФ та Світовим банком. “Необхідно прийняти вісім законів, щоб завершити виконання програми фінансової економічної стабілізації, підписаної між Україною та Світовим банком, а також між Україною та МВФ. На жаль, вже вкотре дані закони не голосуються. Зараз я поїду в парламент для того, щоб намагатися переконати членів парламенту не просто в загальній відповідальності, а в необхідності прийняття законів, які спрямовані на таке чудове слово “реформи”, сказав він.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк від свого імені і “Народного фронту” звернувся до Президента та БПП з тим, щоб уже зараз розпочати переговори про визначення єдиної системи та підходу щодо участі у виборчій кампанії до місцевих органів влади. Дуже важливо, щоб всі політичні сили, які входять до коаліції, якомога швидше прийняли рішення про формат походу на місцеві вибори, тому що у випадку затримки почнеться передвиборне політичне осіннє загострення, і це буде війна всіх з усіма. Необхідно швидко прийняти новий закон про відкриті списки та забезпечити прозорість демократичних виборів, вважає прем’єр. Верховна Рада повинна прийняти закон про місцеві вибори до середини липня поточного року. В даний момент на розгляді профільного парламентського комітету знаходиться три варіанти цього законопроекту, які, згідно з коаліційною угодою, передбачають проведення місцевих виборів за відкритими списками. “Я буду робити все можливе, щоб на наступному пленарному тижні ми розглянули законопроект у першому читанні, щоб уже 15 липня ми розглянули його в другому читанні. Далі ми не можемо зволікати, щоб ми вчасно могли вийти на повністю підготовлений і підписаний Президентом закон”, повідомив перший заступник голови ВР Андрій Парубій.
ВЛАДА І БІЗНЕС.
“Одним з важливих рішень в рамках деолігархізації і пов’язаної з цим демократизації повинен стати перехід до бюджетного фінансування політичних партій”, заявив Президент України Петро Порошенко. Він нагадав, що особисто профінансував свою президентську кампанію і витрати своєї політичної сили на парламентські вибори. “Коли ти нікому не зобов’язаний грошима, маєш таку самостійність у прийнятті рішень, якої інші похвалитися не можуть. Партії та фракції повинні бути залежні тільки від виборців, і бюджетного фінансування”, підкреслив він. “Приватний бізнес повинен управляти лише своїми власними підприємствами, а не пастися в державних компаніях або харчуватися бюджетними потоками. Влада повинна вести діалог з великими підприємцями, тому що вони створюють робочі місця. Але бізнес не має права говорити з державою мовою ультиматумів. З непрозорого газового чаду не народжуватимуться зірки рейтингу “Форбс”. І вугільними дотаціями з бюджету ми більше не будемо годувати вугільно-металургійних баронів. І там, де у держави контрольний пакет, він буде контрольним в реальності, а не лише на папері”, заявив Порошенко.
ІНШІ НОВИНИ.
У прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе є три мети візиту в Україну: підвищення рівня двосторонніх відносин, підтримка мирного врегулювання ситуації в Україні, а також реформ, здійснюваних українським урядом, повідомив посол Японії в Україні Шигекі Суми.