У збройних колах продовжують наполягати на зриві Мінського процесу та наявності загрози наступу бойовиків на Донбасі. Протилежна ж сторона стверджує, що “ДНР і ЛНР”, сьогодні, не життєздатні. Представники самопроголошених республік активно беруть участь в роботах спеціалізованих робочих груп, які обговорюють шляхи стабілізації та врегулювання конфлікту, у тому числі питання конституційної реформи, виборів, і економічного відновлення регіону. Українська влада формує необхідне законодавство для майбутніх місцевих виборів, а також зміни до Конституції. Однак, Україна продовжує наполягати на можливості просування на цьому шляху тільки за умови, що це пройде без бойовиків.
Тристоронні газові переговори між Росією, Україною, і ЄС не принесли результатів. У підсумку, у відносинах між сторонами виник договірний пробіл, оскільки термін тимчасової дії “зимового пакета” домовленостей закінчився, в той час як нової угоди немає. Росія, судячи з усього, розраховує на те, що загроза зриву постачання необхідного обсягу газу для зимових потреб України і Європи змусить їх бути більш поступливими. Україна ж грає на тому, що Росії вкрай необхідно зберегти український і європейський ринок газу в силу скорочення споживання і зниження цін на нафту і газ на міжнародних ринках.
Відносне перемир’я в кадрових баталіях парламентської коаліції може не витримати до осені. Депутати, схоже, не збираються дочекатися осені, як того хотів прем’єр міністр, щоб вимагати відставки міністра охорони здоров’я. Міністр же пояснює дискусії навколо своєї відставки підступами противників реформ.
Також депутати продовжують акцентувати увагу на непрозорості процесу підготовки зміни до Конституції. При цьому відзначають, що пропоновані зміни, які стосуються децентралізації, навряд чи можна називати реформою. Розробники проекту парирують критику противників тим, що він все ще не остаточний.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Європейські країни не звертають достатньої уваги на підготовку бойовиків до наступу на Донбасі. “Цікаво спостерігати реакцію світу на подію. Адже до п’яти тисяч озброєних бойовиків на танках і бронемашинах, за підтримки потужної артилерії скоро будуть намагатися захопити шматок землі і кілька населених пунктів. Для цього вони нападуть на визнану на міжнародному рівні країну в центрі Європи, і спробують відсунути з позицій її армію в запеклих боях. Дуже цікаво, на який рівень стабільності і безпеки можуть розраховувати громадяни різних країн в Європі, якщо такі факти залишаються без належної уваги і не отримують протидії на запобігання?”, заявив Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко. Накопичення сил терористів навколо Донецька триває вже кілька днів, що свідчить про підготовку до наступу з метою захоплення нових територій, зазначив він.
“Відведення важкої бронетехніки, а в першу чергу танків, від лінії зіткнення сторін на Донбасі “до 26-го червня”, “анонсоване” у форматі глав МЗС “нормандської четвірки”, “беззастережно зірваний” бойовиками, заявив керівник групи “Інформаційний Спротив” Дмитро Тимчук.
“ДНР” та “ЛНР” в даний момент є нежиттєздатними структурами. “У “ЛНР” і “ДНР” “замочили” і знищили все живе, і зараз в республіках створюється чергова структура-симулякр: слухняна, але нежиттєздатна. Еліти, які спочатку кинули Донбас, – вони ж повернулися. На манежі, як кажуть, все ті ж: вони зараз беруть участь у створенні політичних сил”, заявив “народний губернатор Донбасу” Павло Губарєв. Ватажок терористів “ДНР” Олександр Захарченко свідомо посадив на ключові посади “овочів”, якими легко маніпулювати, оскільки сам Захарченко боїться політичної конкуренції, зазначив Губарєв. “Через страх конкуренції Захарченко скрізь “посадив овочі”. А потім дивується, чому ті саботують, крадуть. Та тому що вони “овочі”! Зараз йде війна, потрібні ідейні люди. Так що відсувати всіх через острах політичної конкуренції – фундаментальна помилка”, розповів екс-ватажок терористів.
Представники самопроголошеної “ДНР” планують підняти на майбутній зустрічі в Мінську 7 липня питання проведення виборів, відведення техніки калібру менше 100 мм і зняття блокади Донбасу. “У політичній підгрупі буде піднято питання проведення виборів і конституційної реформи. У підгрупі з безпеки – відведення техніки калібром до 100 мм і демілітаризація Широкине. У гуманітарній – “всіх на всіх” і закон про амністію. В економічній підгрупі було знайдено консенсус щодо відновлення зруйнованої інфраструктури, а також обговорюватиметься зняття блокади”, повідомив “повпред ДНР” в контактній групі Денис Пушілін. Обговорення в рамках Тристоронньої контактної групи відведення озброєння калібром менше 100 мм зараз безглуздо, заявив прес-секретар Адміністрації Президента з питань АТО полковник Андрій Лисенко, реагуючи на цю заяву. “Домовленості про відведення невеликих калібрів не мають значення і сенсу, оскільки не виконані основні домовленості. По-перше, не припинений вогонь з боку бойовиків. І, по-друге, не відведено важке озброєння”, заявив Лисенко. Бойовики знову підвели важке озброєння до лінії зіткнення і активно обстрілюють українські позиції. “Тому зараз говорити про відведення озброєння з невеликим калібром просто немає сенсу”, вважає він.
Влада готова витратитися на відновлення Донбасу, однак є умова. “Ми готові відбудовувати зруйновані міста і села, ми готові оживити банківську систему. Але ми точно не можемо це зробити, поки бандити, озброєні Калашниковими, блокують наші гуманітарні вантажі, крадуть гроші, які ми доставляємо в місцеві відділення банків, а далі – використовують їх для фінансування нападів на Харків, Одесу та інші міста”, заявив Президент України Петро Порошенко. На даний момент у парламенті дискутується порядок проведення виборів на територіях, контрольованих проросійськими бойовиками. “Росія і далі посилає до нас війська, зброю і фінансування терористів на Донбасі на мільярд доларів. Але ми готові до діалогу. Наш парламент обговорює спеціальний закон про проведення місцевих виборів у цих регіонах”, сказав Порошенко.
Тільки від фракції Об’єднання “Самопоміч” направлено понад 300 поправок до цього закону, наголосив голова фракції БПП Олег Березюк. “На жаль, цей закон на сьогоднішній день пропонує псевдопропорціональную систему. Це повернення до мажоритарки, але під прикриттям нібито пропорційних виборів”, констатував депутат. Також він висловив думку, що вибори через політичні блоки є небезпечним рішенням, оскільки блоки розмивають відповідальність політичної сили. В ухваленій редакції законопроекту відсутні математичні формули підрахунку голосів, зазначив Березюк. “До нас звертаються члени комісій з питанням, як рахувати голоси. Формули не прописані. Крім того, законопроект дозволяє кожній окружній комісії самостійно друкувати бюлетені, що теж може призвести до масових фальсифікацій”, зазначив він.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Консультації про умови постачання російського газу в Україну і транзиту в Євросоюз були безрезультатні. “Сьогоднішні тристоронні консультації знову показали, що всі сторони схвалюють принципи, які необхідні для забезпечення стабільних поставок газу в Україну і транзиту в Європу. Втілення цих принципів у спільно прийнятих остаточних рамках вимагає подальшої роботи. Як показала сьогоднішня зустріч, сторони мають розбіжності”, заявив віце-президент Єврокомісії з питань енергетичного союзу Марош Шефчовіч. Було прийнято рішення, що Єврокомісія узагальнить пропозиції і підготує наступні кроки, повідомив дипломат. У зв’язку з невдалими переговорами у Відні НАК “Нафтогаз України” призупиняє закупівлі газу в російської компанії “Газпром”. “У зв’язку з тим, що 30 червня 2015 закінчується термін дії додаткової угоди між НАК “Нафтогаз України” і ВАТ “Газпром”, а умови подальшої поставки російського газу в Україну не були узгоджені сьогодні під час тристоронніх переговорів у Відні, “Нафтогаз” припиняє закупівлю газу в російської компанії”, йдеться в повідомленні Нафтогазу. Компанія сподівається, що за сприяння Єврокомісії сторони найближчим часом дійдуть згоди щодо прийнятних умов поставок газу з РФ для України. “Нафтогаз” готовий взяти участь у тристоронніх переговорах з цього питання в будь-який час, погоджений трьома сторонами”, додали в компанії. Міненерго України не влаштовує запропонована російського стороною знижка на газ в 40 доларів. І в зв’язку з цим Україна не планує закуповувати газ у “Газпрому”, а до тих пір, поки не домовиться про ціну, буде обходитися поставками з інших джерел. “До тих пір поки ми ціну не узгодимо, будемо обходитися іншими варіантами», сказав міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин. “В української сторони немає підстав для того, щоб призупиняти закупівлі газу, тому що запропоновані ціни, з урахуванням прийнятої знижки, абсолютно конкурентоспроможні. Це можуть бути лише тільки якісь політичні, на мій погляд, рішення, тому що економіки за таким рішенням ніякої немає”, відреагував на рішення призупинити закупівлю газу міністр енергетики РФ Олександр Новак. В української сторони є три з половиною місяці для того, щоб забезпечити закачування газу в підземні сховища для нормального проходження наступної зими. Єврокомісія на тристоронніх переговорах по газу з Росією і Україною озвучувала можливість виділення Україні до 3 мільярдів доларів фінансової допомоги з різних джерел, які частково можуть бути спрямовані на закупівлю газу для закачування в підземні сховища, повідомив російський міністр. Сьогодні називалися єврокомісаром з енергетики Марош Шефчовічем такі цифри, як 1,6 млрд доларів, 600 мільйонів доларів з Європейського банку реконструкції та розвитку. Міжнародний валютний фонд також розглядає можливість виділення коштів. Загальний обсяг – близько 2,5-3 мільярдів”, повідомив Новак за підсумками переговорів. “Я хочу зазначити, що не було сказано, що ці кошти підуть на закупівлю газу. Це загальний обсяг допомоги Україні, який йде в цілому на економіку, і яка частина коштів з цієї суми буде спрямована на закупівлю саме газових ресурсів – нам сьогодні не було сказано”, додав він. Росія ж буде і далі постачати газ на окуповані території Донбасу, заявив Новак. “Ті поставки, які з лютого здійснюються, вони і будуть здійснюватися, це входить у загальний обсяг контракту, цей обсяг завжди поставлявся в Україну”, сказав він, підкресливши, що питання оплати поставки цього газу “розглядається окремо”. “Газпром” вважає, що це поставки в рамках чинного контракту.
Управління по зв’язках з громадськістю НАК “Нафтогаз України” висловило надію, що вирішення газового питання з Росією буде тристоронньою і зафіксує тимчасові домовленості про всі спірні моменти як мінімум до завершення 1 кварталу 2016 року. “НАК “Нафтогаз України” озвучила позицію української сторони на тристоронніх переговорах з газових питань у Відні. Рішення, яке дозволить забезпечити надійність поставок російського газу в Україну та ЄС до завершення судових розглядів між сторонами в Стокгольмі, має зафіксувати тимчасові домовленості з усіх ключових питань, по яких у сторін є розбіжності”, сказали в управлінні.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Народні депутати підтримали в першому читанні законопроект, що передбачає спрощення процедури державних закупівель та підвищення вартісної планки для проведення тендерів. У пояснювальній записці до документа уточнюється, що його метою є зниження корупційних ризиків, встановлення попереджувальних заходів щодо зловживання під час процедур державних закупівель, збільшення рівня конкуренції шляхом спрощення участі у процедурах закупівлі для бізнесу, і приведення системи державних закупівель у відповідність з міжнародними стандартами.
ОСВІТА ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я.
У “Блоці Петра Порошенка” пропонують у четвер розглянути питання відставки міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі. “Ми пропонуємо в четвер розглянути в Раді питання зміни міністра охорони здоров’я. У нас немає особливих претензій до цієї людини, але на сьогоднішній день управляти ситуацією в Міністерстві він не може”, заявив заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко. Сам же міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі прокоментував заяву народних депутатів про свою можливу відставку тим, що вони чинять опір реформі. “Я в Україну приїхав робити реформи. Сьогодні ми готові все це робити, у нас все готово. Ми змінили систему закупівель, ми абсолютно поміняли, як це робиться, ми пройшли нормальним, прозорим, цивілізованим шляхом. Я розумію, що дуже багатьох хвилюють ті 4 мільярди гривень, які прямо між собою розподілялися під час закупівель ліків. Я розумію, що багато товаришів, які осіли сьогодні в різних точках в системі охорони здоров’я, втрачають свої доходи”, заявив міністр. Зі зміною системи закупівель дуже багато втратили свої доходи. Система чинить опір 6 місяців, і багато хто не зацікавлений в тому, щоб в країні щось змінювалося, вважає міністр. Квіташвілі заявив, що він своє завдання з реформування на посаді міністра охорони здоров’я України виконав. “У мене немає ніяких інтересів – у тому числі політичних: я не хочу балотуватися в депутати Верховної Ради, і я не хочу йти в інше міністерство тут – мені це не цікаво. Я не хочу йти в бізнес в Україні. Я приїхав сюди на конкретну справу. Я це діло зробив. У мене лежить пакет – 130 сторінок: зміни до законів. Беріть, будь ласка, приймайте – і міняємо країну. Не хочете – заради Бога!”, Сказав Квіташвілі. Пакет законопроектів по медичній реформі готовий до подання до Верховної Ради, повідомив міністр. “Весь пакет документів кілька разів пройшов узгодження з різними міністерствами. На даний момент знаходиться в Секретаріаті Кабміну. Завтра або післязавтра проект буде внесений і зареєстрований”, заявив Квіташвілі. Залишилися лише технічні питання. Міністр закликав Верховну Раду активізуватися з метою успішного проведення голосування за ці законопроекти. “Я не хочу мати прецеденту провалу цих законів. Це перший і найголовніший крок до реформування системи охорони здоров’я. Я б хотів, щоб Верховна Рада замість того, щоб голосувати за моє майбутнє в Україні, голосувала за ці законопроекти”, зазначив Квіташвілі.
Ініціювання звільнень відразу кількох міністрів свідчить про тотальне кризі виконавчої влади. “Питання звільнень – це свідчення повного серйозної кризи влади. Тут не питання одного міністра Шевченко чи міністра охорони здоров’я. Це питання взагалі до ефективності роботи уряду і напевно вже питання до прем’єр-міністра”, заявила народний депутат від “Самопомочі” Олена Сотник. Якщо до такої великої кількості членів уряду виникають питання, “значить, пора викликати главу і ставити йому запитання, чому він не зміг ефективно організувати роботу”, зазначила депутат.
РЕФОРМИ.
Проект змін до Основного закону України фактично не містить норм, спрямованих на заявлену раніше децентралізацію. “Чесно кажучи, не бачу в проекті Конституції якийсь істотної децентралізації, заради якої, власне і затівались всі ці зміни. Головним залишається питання – у кого будуть гроші, скільки коштів залишається на місцях. Яку б децентралізацію не проводили, все так чи інакше буде впиратися в гроші – залишається неясним, хто ремонтуватиме дороги, фінансувати лікарні, школи і дитячі сади. У цій редакції Конституції також відсутня відповідь на питання, скільки в підсумку відсотків від зборів громад залишатиметься у їхньому бюджеті”, заявив нардеп Сергій Міщенко, коментуючи законопроект про внесення змін до конституції.
“Проект змін до Основного закону країни містить, на мій погляд, цілий ряд негативних ключових моментів. У першу чергу, це стосується розширення повноважень президента України поза рекомендацій Венеціанської комісії. Остання, до слова, вважає, що право глави держави на автоматичний розпуск місцевого органу самоврядування стане фактично шантажем місцевих рад. Більш правильним варіантом було б звернення до Конституційного суду з подальшим відповідним рішенням. Не видно в проекті змін і механізму вирішення проблеми Донбасу, як того вимагає Євросоюз. Мені здається, це питання потрібно вирішувати шляхом надання прописаної в Конституції автономії, як це, свого часу було зроблено стосовно Криму. Не менш важливим моментом є надання місцевим радам функції демократії участі – можливість проведення місцевих плебісцитів для вирішення тих чи інших проблем громад”, вважає народний депутат Микола Скорик.
Розгляд проекту змін до Конституції України повинно проходити у відкритому режимі, а не в таємниці від народу, а політики самі повинні підкорятися законам, вважає нардеп від фракції “Опозиційний блок” Наталія Королевська. На її думку, неприпустимо кожен раз переписувати Конституцію на догоду чергової влади. “Зміни до Конституції потрібно приймати тільки після широкого обговорення в суспільстві. Питання такої важливості необхідно вирішувати не в закритому режимі, окремої Конституційною комісією, а за допомогою дійсно масштабної дискусії”. Нова редакція основного закону не зможе вирішити актуальних в Україні проблем, переконана депутат. “У Конституції можна прописати все що завгодно. Але по факту, ми прекрасно бачимо, що сьогодні відбувається на Донбасі, де мільйонам людей оголошена соціальна та економічна блокада. Форма Конституції має бути такою, яка буде спрямована на вирішення актуальних проблем громадян, а не окремих політиків. Повинні бути чіткі норми щодо децентралізації кожного регіону, а не набір літературно викладених красивих фраз. Потрібно реально розширювати повноваження на місцях, а не просто в черговий раз міняти обкладинку основного закону”, резюмувала Королевська.
Член Конституційної комісії Віктор Пташник назвав заяви політиків та експертів передчасними, аргументувавши це тим, що проект змін до Конституції ще не остаточний. “Незважаючи на те, що про проект змін до Конституції говорять як про фінальний, його, швидше, можна назвати базовим. До слова, саме на такому формулюванні наполягав Володимир Гройсман, коли Конституційна комісія проводила голосування на цих вихідних. Незважаючи на те, що по кожному з трьох напрямків ще проходять засідання робочих груп, на сьогоднішній день тільки по частині децентралізації є тексти, з якими дійсно можна працювати”. Нинішній варіант змін до Основного закону не варто розглядати як остаточний, вважає Пташник. “На останньому засіданні Конституційної комісії було вирішено, що ми підтримуємо це проект змін у якості базового. Фінальна редакція, у свою чергу, буде подана президентом з урахуванням тих зауважень, які внесли члени комісії. Якщо говорити в цілому, то Конституційна реформа тільки почалася і до її завершення ще дуже і дуже далеко”, резюмувала Пташник.
Комітету з питань правової політики і правосуддя було дано доручення підготувати до розгляду законопроект про скасування депутатської і обмеження суддівської недоторканності. “Прошу Комітет з питань правової політики та правосуддя відповідно до норм Регламенту підготувати до розгляду законопроект про внесення змін до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України і суддів з метою його попереднього схвалення”, сказав Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.
На пленарне засідання в четвер, буде винесено пакет законопроектів, спрямованих на реформування правоохоронної системи, повідомив спікер. “Очікуємо, що на четвер цей пакет законопроектів про реформування правоохоронної системи буде підготовлено профільним комітетом і внесений в зал”. На цьому пленарному тижні народні депутати мають розглянути низку важливих законопроектів, зокрема, щодо підвищення обороноздатності України та співпраці з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями, додав Гройсман.