Інформаційні повідомлення свідчать про можливий зв’язок готовності Росії вийти з донбаського конфлікту і юридичного визнання військової агресії Росії проти України на міжнародній арені. У цьому напрямку, судові позови проти Росії набирають обертів. Загроза втрат Росії від компенсації Україні та українським компаніям в результаті дії агресора стає реальністю, і обчислюється мільярдами доларів. Тим часом, представники самопроголошених республік зайвий раз продемонстрували, що тимчасові спалахи військових операцій використовуються вже тільки як інструмент тиску на переговорні позиції України. В той же час, судячи з усього, “ДНР і ЛНР” розходяться в питаннях про майбутні відносини з Україною. “ДНР” проявляє ознаки готовності змиритися з можливою реінтеграцією до складу України; “ЛНР” ж продовжує демонструвати рішучість у формуванні елементів державності.
У парламенті тривають дебати з приводу зміни до Конституції. Судячи з усього, питання забезпечення інтересів окремих політичних партій на майбутніх місцевих виборах, в першу чергу, гальмує законодавчий і конституційний процес. Навіть внесення змін до Конституції у зв’язку з процесом децентралізації та регулювання ситуації на Донбасі, мабуть, стало жертвою цієї кон’юнктури.
Все ж гілки влади активно працюють над тим, щоб в першу чергу взяли необхідні закони, пов’язані з отриманням кредиту МВФ. Прийняття законів стало неможливим на минулого тижня, у зв’язку з обстановкою, яка склалася в Парламенті і в роботі коаліції. Судячи з його заявою, президент Порошенко не буде підписувати прийнятий Парламентом Закон про реструктуризацію валютних кредитів.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Служба безпеки України проводить на Одещині вже третій етап спецоперації, що мають на меті зірвати наміри російських спецслужб створити тут чергові так звані “народні республіки”, заявив в Одесі глава СБУ Василь Грицак під час наради з головами обласних та Київської міської держадміністрацій за участю керівництва центральних силових структур та правоохоронних органів. “Одеса входить в стратегічний інтерес країни-агресора. Тому саме тут Службою безпеки розроблена і реалізується багатоетапна спеціальна операція. Уже на її перших етапах протягом квітня-травня вдалося не допустити спробу антиукраїнських сил розхитати обстановку в регіоні, зірваний задум російських спецслужб зі створення на території Одеського регіону сепаратистських об’єднань – Бессарабської народної республіки та Одеської народної республіки. Були затримані 22 сепаратиста і проведено 36 обшуків тільки під час першого етапу операції, причому одночасно, із задіянням сил переважно саме центрального апарату і якоїсь частини співробітників Одеської області”, сказав Грицак. На другому етапі, 29 квітня – 2 травня, СБУ не допустила дестабілізації суспільно-політичної обстановки протягом травневих свят і річниці трагедії на Куликовому полі і задокументувала в рамках кримінальних проваджень методичне керівництво і фінансування терористично-екстремістських сепаратистських груп російськими кураторами. “На даний час триває третій етап. Минулої неділі, 5 липня, одночасно з активними заходами в Києві ми провели 16 обшуків в Одеському та Миколаївському регіонах. Вилучено близько 10 кг тротилу і багато чого іншого – документальних матеріалів, агітаційних. Причому деякі вибухові пристрої вагою 5 кг тротилового еквівалента готові до застосування – коли заноситься цей пристрій куди потрібно, а потім активується телефон, робиться дзвінок – і пристрій працює”, зазначив голова СБУ.
“Після завершення вчорашнього засідання Тристоронньої контактної групи ОБСЄ-Україна-Росія з врегулювання ситуації на Донбасі за участю представників “ДНР/ЛНР”, під час якого спостерігалося деяке зниження активності російсько-терористичних військ на Донбасі, бойовики відновили активні дії”, заявив керівник групи “Інформаційний Спротив” Дмитро Тимчук. За його словами, терористи відкривали вогонь по передовим підрозділам сил АТО і населеним пунктам з 82-мм і 120-мм мінометів, 122-мм і 152-мм артилерії і бронетехніки. Відведення підрозділів “ДНР” з Широкине було політичним ходом напередодні початку мінських зустрічей по Донбасу, які почалися 7 липня, повідомив ватажок донецьких терористів Олександр Захарченко. Широкине скоріше стане пасткою для сил АТО, вважає Захарченко. “Рельєф місцевості в Широкине – це низина, є дві панівні висоти, з одного боку тримає Україна, з іншого боку тримаємо ми. Ми відійшли на пануючу висоту. Тому це може бути пасткою, в такому випадку, а не плацдармом”, уточнив терорист. Підтримувані Росією терористи відійшли на “добре підготовлені позиції”. “Тому ці півтора кілометра нічого в тактичному питанні не вирішують, але в політичному вирішують багато”, уточнив він.
Президент Росії Володимир Путін за весь час українсько-російського конфлікту вперше почав подавати сигнали, які можна розцінити, як бажання c гідністю вийти із ситуації, в якій Кремль виявився зі своєї вини після анексії Криму і війни на Донбасі, пише журналіст російської англомовної газети Володимир Фролов. Вперше Москва подає сигнали про те, що прагне “з гідністю” вийти з ситуації в Україні і досягти всеосяжного врегулювання конфлікту. “Москва через бізнес-канали, що включають в себе генерального директора великої державної нафтової компанії, “промацує президента України Петра Порошенка щодо великої угоди, що складається з повного виходу Росії з Донбасу і визнання України суверенітету Росії в Криму в обмін на списання боргу в приблизно $100 млрд, знижки на газ, та інших фінансових стимулів, повідомляють українські джерела. Якщо ця інформація підтвердиться, це буде розумним кроком”, повідомляє журналіст. Росія також нібито розглядає ймовірність проведення другого “референдуму” в Криму під наглядом ОБСЄ. “Москва повинна вирішити, чого хоче більше – всеосяжного врегулювання і гідного виходу із ситуації або ж нової української Конституції, щоб закріпити свій контроль над Україною”, пише журналіст.
Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ПА ОБСЄ) визнала факти військової агресії Росії проти України, заявляє прес-служба Міністерства закордонних справ України. У резолюції про “продовження очевидних, грубих порушень Російською Федерацією міжнародних норм і принципів ОБСЄ” закріплено визнання того, що дії РФ у Криму і на Донбасі є актами військової агресії проти України. Документ “закликає Росію припинити поставки важкого озброєння, боєприпасів, переміщення частин російської армії і найманих солдатів через кордон Росії в східну Україну і зупинити будь-яку військову, фінансову та логістичну допомогу нелегальним озброєним групам в “ДНР і ЛНР”. Резолюція засудила “одностороннє і невиправдане посягання на суверенітет України та її територіальну цілісність”.
“Державний “Ощадбанк України” подав позов проти Російської Федерації на суму близько 15 млрд грн про відшкодування збитків, заподіяних РФ незаконної анексією Криму і відповідно втратою “Ощадбанку” доходів і майна на українській території, що є АР Крим”, повідомив прем’єр міністр Арсеній Яценюк. Він також закликав усі державні українські компанії брати приклад з “Ощадбанку”. “Приватбанк”, який належить українському бізнесменові і екс-губернатору Дніпропетровської області Ігорю Коломойському почав арбітражний розгляд проти Росії у зв’язку з втратою свого майна в Криму, повідомив прес-секретар банку. “Ми ініціюємо арбітражний розгляд. Заява готове, йде формування складу Арбітражного суду в Гаазі”, сказав він. Ціна позову поки не визначена, в даний час незалежні експерти проводять оцінку збитку. Дата розгляду позову поки не відома.
Гривня буде вилучатися з обігу на території “республіки”, заявив ватажок “ЛНР” Ігор Плотницкий на зустрічі зі співробітниками ливарно-механічного заводу в Луганську. “Вилучення не уникнути, але буде воно поетапним”, уточнив він.
ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Телеконференція з потенційними кредиторами з питання можливого фінансування закачування газу в підземні сховища на прийдешній опалювальний сезон не принесла результату. “Був конференц-дзвінок, він поки не приніс результату”, сказав глава Міненерго України Володимир Демчишин. За його словами, в переговорах, що відбулися, зокрема, брали участь представники МВФ, ЄБРР, Нацбанку і Мінфіну України.
Резервного фонду в 1 мільярд доларів для закупівлі необхідної кількості імпортного газу не вистачить. “Якщо рахувати за 250 доларів, то вистачить на чотири мільярди кубів газу – це десь половина того, що зараз потрібно “Нафтогазу”, заявив співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Існує ймовірність того, що гроші в резервний фонд будуть взяті в кредит під державні гарантії. “Існуючі кредитні лінії “Нафтогазу” не дозволяють залучати гроші. По суті, “Нафтогаз” – банкрут, ніхто йому грошей не дасть. Мова може йти тільки про те, що уряд випустить чергові державні цінні папери, бонди і єврооблігації, і, швидше за все, під гарантії США. Ці цінні папери будуть продані на західних біржах, монетизовані, а гроші передані “Нафтогазу” для покупки газу”, заявив Марунич.
Україна розраховує на збільшення потужності та можливого обсягу імпорту газу зі Словаччини. “З 1 грудня 2015 оператор вітчизняної газотранспортної системи розраховує на збільшення потужності з імпорту природного газу зі Словаччини з 40 до 57 мільйонів кубічних метрів. Відповідне технічне рішення погодили недавно оператори ГТС України та Словаччини. Для його реалізації на території Словаччини повинні бути виконані необхідні роботи” заявив Ігор Прокопів.
Тим часом, прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вимагає від глави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Володимира Демчишина негайно передати акції ПАТ “Центренерго” Фонду держмайна України для подальшої приватизації. “Технічні перешкоди зводяться навмисне для того, щоб не приватизувати компанію “Центренерго”. Тому, пане міністр, уряд України вимагає від вас невідкладної передачі пакету акцій “Центренерго” ФДМ, як це було прийнято розпорядженням Кабінету міністрів”, сказав прем’єр. “Перш ніж продавати це підприємство, потрібно демонополізувати ринок теплової генерації”, вважає Демчишин. На його думку, необхідно дочекатися результатів розслідування цього ринку, яке ініціював Антимонопольний комітет. У разі приватизації дві-три компанії на ринку у випадку змови зможуть маніпулювати тарифами, вважає глава Міненерговугілля. Прем’єр піддав різкій критиці міністра за опір приватизації “Центренерго”. “Розслідування Антимонопольного комітету не має ніякого відношення до приватизації “Центренерго”, підкреслив Яценюк.
Позицію прем’єра підтримав міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус. Центренерго і Одеський припортовий потрібно терміново продавати, вважає міністр. За його словами, практично у всіх великих підприємств, що виставляються на приватизацію, є сильний вплив на галузь. Проте чекати результатів тривалих антимонопольних розслідувань недоцільно, оскільки збитки від неефективного управління держкомпаніями вище. “Треба все виставляти на приватизацію”, підкреслив Абромавічус. Рада з реформи держкомпаній 7 липня рекомендував почати приватизацію з продажу “Центренерго” та Одеського припортового заводу (ОПЗ), “де точно є іноземні інвестори, які бажають купити, щоб показати, що приватизація робиться по-новому”, додав міністр. Для такої приватизації обов’язково необхідно залучати міжнародних консультантів, підкреслив Абромавічус. Наша пропозиція – обов’язково поставити дві компанії на приватизацію: Центренерго і Одеський припортовий завод, щоб показати суспільству, що приватизація в нашій країні робиться по-новому”, – сказав Абромавічус. За його словами, на засіданні з реформи держпідприємств, де обговорювалося прогрес в самій реформі, констатувалося, що ініціативи наштовхуються на сильний опір, як міністерств, так і окремих компаній. ”Є абсолютно чітке бачення і поради досвідчених інвестбанкірів про те, що потрібно просуватися з приватизацією якомога швидше, тому що всі без винятку ці компанії не працюють на державу”, сказав міністр.
Голова фонду держмайна Ігор Білоус активно проводить переговори про майбутню приватизацію Одеського припортового заводу. “Вже сьогодні проводяться активні зустрічі з інвесторами по Одеському припортовому заводу. Можу сказати відверто, що вже відбулося штук сім попередніх зустрічей. Є дуже багато зацікавлених людей, їх кількість збільшується”, сказав Білоус. За словами голови фонду, цього року пріоритетні активи, які будуть продаватися на відкритих конкурсах, – це “Центренерго”, Одеський припортовий завод, шість складальних станцій по містах і шість обленерго.
БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Президент Петро Порошенко закликав народних депутатів позбавити корупціонерів можливості звільнення під заставу. “Я ще раз наголошую: в особливих умовах, які зараз в Україні, в жахливій ситуації, коли корупція чинить тиск на всі без винятку сфери суспільного життя, питання скасування можливості використання застави для корупціонерів на сьогоднішній день дуже важливе завдання для Верховної Ради. Я ще раз звертаюся до народних депутатів з проханням внести зміни до законодавства і позбавити можливості випускати корупціонерів, які взяті на гарячому з усіма доказами”, сказав Порошенко. “І починати очищення – боротьбу з корупцією – будемо в рядах силовиків. Першими опиняться за гратами міліціонери і прокурорські представники Служби безпеки України”, заявив Порошенко. У буферній зоні на сході України будуть діяти антикорупційні мобільні групи, які будуть супроводжувати військові десантники. “Мобільна група, яка буде боротися з контрабандою на Сході, матиме надійне прикриття з боку військовослужбовців – буде супроводжуватися українськими десантниками”, повідомив президент. Президент не радить “оголювати зброю проти мобільних антикорупційних груп у буферній зоні лінії зіткнення”.
Колишній глава Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами (Держінвестпроект) Владислав Каськів вивів з України близько чверті мільярда гривень, заявила начальник управління по забезпеченню повернення активів, отриманих злочинним шляхом Олена Тищенко. “Ще одна справа – це Держінвестпроект, Владислав Каськів, який вивів на латвійські рахунки кіпрських компаній близько 255 млн грн. Він платив по 62 млн грн за акції однієї і тієї ж української компанії, але двом різним суб’єктам в один і той же час”, цитує слова Тищенко прес-служба МВС. За її словами, правоохоронці вже встановили взаємозв’язок між фактами перерахувань коштів і певними компаніями в Нікосії, столиці Республіки Кіпр.
ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ.
Путінські вояки з бандформування “ДНР”, які окупували Донецьк збираються представляти в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі справу сім’ї Тув із захопленої Горлівки, яка постраждала в результаті бойових дій, заявив так званий “правозахисник” російських найманців в Донецьку Іван Копил. “Зараз наші юристи працюють над підготовкою бланків справи Анни Тув, у якій загинули дитина і чоловік. Позов готується для подачі до Європейського суду з прав людини”, сказав юрист. Терористи звинувачують у загибелі горлівчан українських військових. Копил говорив про більш ніж “дві тисячі звернень” від жителів окупованих районів Донбасу до “правозахисникам” російських найманців. Деякі “звернення” “зареєстровані” в ЄСПЛ, зазначив він. Копил представився “головою” “громадської комісії з виявлення і фіксації військових злочинів” “ДНР”.
РЕФОРМИ.
Президент України Петро Порошенко підписав і направив до парламенту законопроекти, ухвалення яких є однією з умов виділення країні другого траншу кредиту за програмою Міжнародного валютного фонду.
Всі необхідні закони будуть прийняті найближчим часом. “Всіх тих, хто переживає, що в четвер не відбудеться позачергова сесія, хочу заспокоїти: ми не закриваємо сесію і будемо працювати і після 17 липня. Тому всі закони, які необхідні країні, сьогодні будуть прийняті”, підкреслив Гройман. Він пояснив чому скасували позачергове засідання парламенту в четвер. “Щоб відбулося позачергове засідання, потрібна стовідсоткова явка, але потрібна також і якісний порядок денний. Насправді навіть сьогодні стоїть питання про ключовий законі – законопроект про місцеві вибори. Уявіть собі, завтра ми б мали розглядати величезний законопроект про місцеві вибори, а не мали б узгоджених позицій”, сказав він. Гройсман провів нараду з представниками фракцій коаліції щодо проекту закону про місцеві вибори, яке потім тривало ще кілька годин під головуванням першого заступника голови ВР Андрія Парубія, проте загальна позиція з усіх питань знайдена була.
У змінах до Конституції щодо децентралізації немає ніякого особливого статусу для Донбасу, повідомив Гройсман. “У проекті Конституції немає ніякого особливого статусу для Донбасу. Слів “особливий статус” там ніде немає”, глава парламенту. Мова йде тільки про особливості місцевого самоврядування, пояснив він. Політичний експерт Михайло Павлів висловив думку, що поточний склад парламенту не підтримає надання особливого статусу для Донбасу. “Це, з одного боку, інструмент для Адміністрації Петра Порошенка виконати вимоги міжнародних інституцій. Тому що, швидше за все, ніякої спеціальний статус для Донбасу не може бути проведений через цей склад парламенту через популістські позицій – в першу чергу, електоральні. З іншого боку, це завжди дозволить переграти питання по Донбасу при зміні кон’юнктури. Так що це інструментарій двоякого призначення, палиця з двома кінцями, яка може бути використана як в “плюс”, так і в “мінус” у питанні Донбасу”, сказав Павлів. За його словами, певна частина політичних складових і коаліції, і взагалі “тіла парламенту” просто буде не готова проголосувати за це, щоб не зашкодити своєму іміджу.
На нараді з представниками фракцій коаліції погодилися на скасування в законопроекті про місцеві вибори норми, яка дозволяла участь блоків політичних партій. “Сьогодні проговорювали питання, чи бути блокам на місцевому рівні чи не бути. Дійшли згоди, що виборчих блоків на місцевому рівні не буде”, повідомив Володимир Гройсман. Фракції коаліції знайшли консенсус і в питанні скорочення депутатського корпусу місцевих рад на 20-30%.
Голова Парламенту Володимир Гройсман обіцяв, незважаючи ні на що, нести персональну відповідальність за успішність проведення реформи децентралізації влади в Україні. “Я готовий, як Голова Верховної Ради, як громадянин, нести персональну відповідальність за успіх цієї реформи. Я знаю, що це буде успіхом. Це не буде провалом, це не буде розчаруванням, результатом цієї реформи – буде успіх і я це знаю”, сказав Гройсман. За словами спікера, децентралізація – це справа всього його професійного життя. У той же час основним своїм недоліком він назвав малу участь в процесі донесення людям інформації про свою роботу. “Вважаю, що одна з моїх слабких сторін, – це не така інтенсивна інформатизація. Я більше зацікавлений в тому, щоб був процес і результат цього процесу, ніж на те, щоб донести людям інформацію. Думаю, що тут я недопрацьовую”, зазначив Гройсман. Законопроект про внесення змін Конституції в частині децентралізації буде розглянуто у Верховній Раді 14-18 липня, повідомив глава парламенту. “Наступного тижня заплановано перше голосування в 226 голосів і направлення до Конституційного суду. У серпні, за календарним планом і за процедурою прийняття Конституції, має відбутися ухвалення остаточного тексту, теж 226. І момент істини – у вересні 300 голосів народних депутатів України і з тих пір ми зможемо з вами почати нову, європейську сучасну історію розвитку нашої держави, основою якої є люди”, сказав Гройсман. У парламенті буде достатньо голосів для ухвалення змін до Конституції. ”Я впевнений, що у Верховній Раді є потенціал в 300 голосів для ухвалення змін до Конституції”, заявив Голова Верховної Ради. Спікер висловив жаль, що нинішнє законодавство не дає керівництву парламенту ефективних механізмів впливу на дисципліну і відвідуваність народними депутатами засідань Ради і комітетів. “Ніяких важелів впливу у голови Верховної Ради так, як це повинно бути передбачено, немає. Кожен депутат рівний, незалежний, робить те, що дозволяє робити йому совість”, сказав він. У той же час, з прогульниками намагаються боротися, оприлюднюючи на сайті парламенту рейтинги участі депутатів у голосуванні, електронний протокол роботи ВР, де “можна подивитися буквально кожен день з відео, аудіотекстом по кожному питанню”, тощо.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
“Єврокомісія ухвалила рішення почати процес виділення Україні 600 млн євро позики. Це стосується першого етапу нової програми макрофінансової допомоги, яка досягає в цілому 1,8 млн євро в середньострокових позиках”, повідомили в Єврокомісії. Ці кошти будуть спрямовані на покриття нагальних проблем України та підтримку економічної стабілізації. Також допомога буде використана для проведення українським керівництвом важливих реформ у сферах управління державними фінансами, управління, енергетики, соціального захисту, підприємництва та фінансів.
ПРЕЗИДЕНТ.
“Частина депутатів, які голосували за законопроект №1558-1 щодо реструктуризації валютних кредитів, виявляється, є володарями величезної кількості валютних кредитів. Це просто корупція, коли ти під себе пишеш закон, щоб просто не повертати гроші, ще й фінансіруешь кредитні майдани, намагаючись дестабілізувати владу. Не вийде”, заявив президент. Виконання прийнятого законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів призведе до повного “колапсу банківської системи” та знищенню золотовалютних запасів держави, зазначив Порошенко.
Президент України обіцяє підписати закон про поліцію, який вже проголосували в парламенті, найближчим часом. “Я сподіваюся, що найближчим часом підпишуть закон про поліцію, який прийнятий Верховною Радою України. Для того, щоб не допустити ті випадки, коли одночасно діє і міліція і поліція, і ще, не дай Бог, почнеться протистояння силовиків. Визначено кінцевий термін. Через 2-3 місяці всі повинні перейти на поліцейську систему організації правоохоронних органів”, сказав президент. Глава держави зазначив, що змінитися повинен не тільки патруль, а все, починаючи від районного слідчого.
Президент запропонував парламенту ратифікувати Меморандум з Німеччиною щодо кредиту на 500 млн євро. “Президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради законопроект” Про ратифікацію Меморандуму про спільні наміри Уряду України та Уряду Федеративної Республіки Німеччина щодо незв’язаного фінансового кредиту загальним розміром 500 млн євро”, повідомляє прес-служба Глави держави. Згідно з Меморандумом кошти залучатимуться, зокрема, для інвестицій у відновлення і модернізацію інфраструктури регіонів східній частині України в таких сферах: транспорт, енергетика, теплопостачання, енергоефективність, водопостачання та водовідведення, соціальна інфраструктура, відновлення і будівництво житла.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк закликав керівників обласних і районних держадміністрацій ефективно використовувати кошти, виділені для відновлення інфраструктури на підконтрольних української влади територіях Донбасу. “Доручення керівникам обласних державних адміністрацій та місцевому керівництву невідкладно вжити заходів до використання виділених коштів на відновлення інфраструктури і подолання наслідків надзвичайних ситуацій” дав прем’єр. Виділена допомога на відновлення інфраструктури та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації в регіонах, підконтрольних української влади, використовується неефективно. Так, Маріуполю було виділено 10 млн грн, а освоєно лише 60% цих коштів: “Це найвищий відсоток освоєння. Уряд гроші дав, а використання на місці не відбувається”, говорить прем’єр.
НБУ.
Президент України Петро Порошенко підписав і направив до парламенту законопроекти, ухвалення яких є однією з умов виділення країні другого траншу кредиту за програмою Міжнародного валютного фонду. Поправки в закон про Національний банк України (НБУ), Бюджетного кодексу та інших законодавчих актів про зміцнення інституційної бази центрального банку, підвищенні ефективності та розвитку його інфраструктури (законопроекти №2742 і №2743) за підписом президента надійшли до парламенту 8 липня. Поправки в законодавство сконцентровані на чотирьох основних елементах: правлінні і раді НБУ, автономності Нацбанку, його загальних резервах і розподілі прибутку. Зокрема, правління трансформується у виконавчий комітет, що складається з голови та його заступників. На реформоване правління покладено відповідальність за розробку і реалізацію грошово-кредитної та валютно-курсової політики, а також за регулювання банківської системи. Прийнятий закон виключає тиск на НБУ. Згідно закону передбачено скорочення кількість членів правління НБУ до шести з 11 чоловік, членів ради НБУ – до дев’яти з 15 чоловік.
ІНШІ НОВИНИ.
Президент Петро Порошенко висловив думку, що Михайло Саакашвілі вже показав деякі позитивні тенденції в діяльності на посаді Голови Одеської ОДА. “Як ініціатор і виконавець призначення, Михайла Саакашвілі головою Одеської обласної державної адміністрації я вже побачив, з одного боку, позитивний досвід, який слід поширювати й в інших областях”, казав Порошенко. У той же час, за його словами, відразу після призначення відбулася “потужна атака на нову українську владу” в мас-медіа та соціальних мережах. При цьому Порошенко підкреслив, що суспільство в такому випадку стало на захист влади. Він висловив сподівання, що незважаючи ні на що проукраїнські настрої в Одесі переможуть. ”Одеса – це не регіон, де все медом намазано. Точніше, як говорили, все навпаки. Але я впевнений, що українська Одеса – це дуже важливий для України регіон, проукраїнський, дуже відкритий, дуже глобальний, дуже інтернаціональний. І завжди він таким був. І саме в Одесі українська ідея повинна перемогти”, підкреслив Порошенко.