Моніторинг українських медіа за 9 липня 2015 року

Тиск на Україну, щоб включити особливий статус окремих територій Донецької та Луганської областей до Конституції, зберігається, незважаючи на прагнення української влади вивести цей пункт з основного закону в окремий підзаконний акт. Все ж проглядається поступовий, хоча дуже обережний рух сторін назустріч одна до одної. Зокрема, це стосується стабілізації прифронтовій лінії, налагодження гуманітарних питань, можливо навіть і створення нейтральних зон.

Усе частіше з вуст українських чиновників лунають твердження про досягнення Україною газової незалежності. За інформацією української сторони імпорт газу з Росії продовжує скорочуватися за рахунок нарощування його закупівлі з Європи. У той же час, скорочення імпорту газу також має у своїй основі скорочення споживання в країні, а також дефіцит фінансових ресурсів в Україні для придбання газу. В Росії, у зв’язку з цим, говорять про загрозу зриву підготовки до опалювального сезону в Україні.

Представник кабінету міністрів, фактично, звинувачує парламент у блокуванні роботи з формування Національного агентства з питань запобігання корупції. Блокування ж цього процесу може бути пов’язане з бажанням сприяти утвердженню антикорупційного бюро в якості головного органу боротьби проти корупції в органах державної влади.

Підготовка до приватизації Одеського припортового заводу і Центренерго йде повним ходом. Уряд прагне залучити великих західних інвесторів до участі в приватизації та інвестуванні в Україну. В той же час, представник влада запевняє, що реприватизації не буде.

Тим часом, Україна вже не розраховує отримати кредит МВФ у липні місяці. Парламенту все ще належить подолати розкол, який намітився в Коаліції, та прийняти низку законів для забезпечення успішних переговорів з Фондом. У міністерстві ж фінансів відзначають поступ у переговорах з кредиторами про реструктуризацію зовнішнього боргу країни.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ.
Наївно думати, що Мінські угоди будуть виконуватися Росією і “ДНР/ЛНР”, заявив екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Погоджувальна політика, яку проводить Україна, провокує Росію на подальші агресивні дії. “Мені ці переговори в Мінську нагадують консиліум лікарів перед хворим, у якого гангрена. Йому треба фактично ампутувати ногу, а вони обговорюють: а там подряпина, ми йодом помажемо або перекисом водню”, зазначив він. За словами дипломата, говорити про те, що Мінські домовленості будуть виконуватися владою Росії і так званих “ДНР” та “ЛНР”, просто наївно. “Це просто, вибачте, гра в піддавки”, підкреслив він. Термін дії Мінських угод закінчується 31 грудня 2015 року, нагадав Огризко. “І вже треба сьогодні думати: а що буде 1 січня? Тому що угоди повинні бути виконані до 31 грудня”, зазначив він. На думку дипломата, Україна повинна вести свою зовнішню і внутрішню політику таким чином, “щоб Росія зрозуміла, що їй треба не вбивати українських громадян, а відступати і виконувати те, на що вона дала свою згоду”.

Поки влада України не визнає особливий статус Донбасу, конфлікт не буде врегульовано. “Україна все-таки буде проводити свої вибори на тих територіях Донецької та Луганської областей, які знаходяться під контролем. У свою чергу, на території самопроголошених республік відбутися свої. Потрібно розуміти, що, до тих пір, поки не буде імплементована політична частина мінських угод, до кінця цього не буде і з точки зору військової частини. Неврегульованість політичних проблем не дає покінчити з усім іншим”, заявив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Компромісу за статусом Донбасу не проглядається і не передбачається, зазначив він. “На превеликий жаль, на нинішньому етапі немає такого компромісного рішення, яке б задовольнило всіх. Сили приблизно рівні, а йти на поступки ніхто не хоче. Компроміс – це коли на поступки йде більш слабка сторона, а переможець як би підіграє, намагаючись зберегти обличчя програвшого. Але поки спостерігається рівність сил, говорити про те, що одні продиктують умови, а інші – погодяться на це, не доводиться. Оскільки такий сценарій поки нереальний, доведеться чекати, вважає Карасьов. На думку експерта, ситуацію можна назвати “не мир, і не війна”. “У політичній частині конфлікт може бути заморожений, а у військовій – “приморожений”. Простими словами це означає, з одного боку, відсутність будь-яких повномасштабних бойових дій, а з іншого – відсутність якого-небудь конкретного рішення питання, яке затягнулося”, стверджує Карасьов.

Самопроголошена Донецька народна республіка готова на демілітаризацію населених пунктів поблизу лінії зіткнення, якщо Україна піде назустріч. “Україна за цей час не виконала повноцінно жоден пункт з угод. Ми зараз проводимо експерименти різного характеру, це та ж демілітаризація Широкине, оскільки подальше протистояння, обговорення цього питання ні до чого не приводить. Якщо Україна піде назустріч, ми будемо розглядати демілітаризацію інших населених пунктів поблизу лінії зіткнення”, заявив “віце-спікер парламенту ДНР Денис Пушілін. Якщо демілітаризація Широкине пройде успішно, то в такому випадку, буде розпочато процес демілітаризації інших селищ уздовж лінії розмежування.

Президент України Петро Порошенко доручив підготувати законопроект, який дозволить конфіскувати підакцизні товари контрафактного виготовлення. “Має бути підготовлений і прийнятий законопроект, що дозволяє конфіскувати і знищувати на місці підакцизні товари контрафактної виробітку. Годі з підакцизними товарами сунутися до лінії зіткнення”, підкреслив Порошенко. Паливо та транспортні засоби, що використовуються контрабандистами, повинні конфіскувати на потреби ЗСУ в рамках законодавчого механізму мобілізації. За його словами, лінія зіткнення створює велику небезпеку для стабільності країни. “Ситуація на ній сьогодні дозволяє фінансувати сепаратизм, тероризм, фінансувати бандитів і окупантів з окупованої території і суттєво послаблювати безпеку держави”, – зазначив він.

На лінії розмежування в Донецькій області буде створена мережа логістичних центрів з продажу безакцизних товарів для жителів непідконтрольних української влади територій. “По завданню Президента ми готуємо логістичні центри, де не продаватимуть підакцизні товари, а продаватимуть продукти харчування та ліки для жителів, які живуть на окупованих територіях”, повідомив глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. Такі логістичні центри будуть розміщуватися між нульовою кордоном і контрольним пунктом в’їзду-виїзду, тобто для їх відвідування не потрібно буде оформляти пропуск на території, що контролюються українською владою. Відкриття таких центрів має на меті полегшити життя українцям, які сьогодні є “заручниками рашістского режиму” і зменшити потік нелегальних перевезень товарів на тимчасово неконтрольовану України територію, пояснив Жебрівський.

Донецький губернатор вважає пріоритетним завданням на найближчий час очищення силовиків від перевертнів у своїх рядах. “Визначено три ключові завдання на найближчі чотири-п’ять місяців. Перше – це закон і порядок. Спочатку силовики думали, що я жартую, насправді я вмію жартувати, але по цій частині точно ні. Зараз, крім поточної роботи, якою вони займаються, буде відпрацювання кожного району і кожного міста силами обласних УВС, СБУ, прокуратури, фіскалами. В першу чергу завдання поставлене знайти перевертнів у своїх рядах”, сказав він. Боротьбу з корупцією в області силовики повинні почати з очищення своїх лав, і “тільки після цього ми можемо говорити про наведення порядку в державі”, додав чиновник.

Губернатор має намір створити нову донецьку українську еліту. “Одна з головних наших задач – це формування нової української донецької еліти для того, щоб процеси в Донецькій області були українськими та незворотними”, зазначив він. Керівник Донецької області також визначив три ключові пріоритети у своїй роботі на найближчі 4-5 місяців: законність і порядок, розвиток інфраструктури та активну співпрацю з бізнесом.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА.
Румунія чекає профіциту видобутого газу в 2016 році і готова постачати 1-2 млрд блакитного палива Україні. “Ми стаємо потроху незалежними. Цікаві переговори пройшли з Румунією. Вони матимуть профіцит газу, фактично видобутого, в 2016 році – 1-2 млрд кубометрів. І готові поставляти його в Україну. Тобто, Україна, нарешті, стає незалежною в плані диверсифікації поставок газу”, повідомив президент ПАТ “Укртрансгаз” Ігор Прокопів. В даний час ведуться переговори про збільшення обсягів імпорту блакитного палива зі Словаччини та Угорщини, розширенні газотранспортних потужностей з республікою Польща. Українські підземні сховища газу (ПСГ) заповнені на 39% , обсяги запасів перевищили 12 мільярдів кубометрів. “Для того, щоб нормально пройти зиму, треба мати від 16 до 18 мільярдів кубометрів газу в “підземці”, тоді ми можемо розраховувати, що спокійно і рівно пройдемо опалювальний період. Вже перейдена відмітка в 12,2 мільярда кубометрів, йдемо чітко за графіком, щодня закачуємо в свої газосховища за 30 мільйонів кубометрів”, повідомив Прокопів. Країна видобуває 55 мільйонів, імпорт зі Словаччини становить 13,6 мільйона, зазначив він. “За рахунок усіх цих джерел створюється профіцит газу, і ми 30 мільйонів кубометрів закачуємо в ПСГ. Тобто я вважаю, що ми йдемо в нормальному режимі”, сказав він.

Україна зменшує інтенсивність закачування газу в підземні сховища, зазначають у Газпромі. “Якщо в червні цього року обсяг добової закачування досягав 73,1 мільйона кубометрів, то станом на 6 липня впав до 13,8 мільйона кубометрів”, йдеться в повідомленні Газпрому. Таким чином, за оцінкою “Газпрому”, Україна фактично “заморожує підготовку до осінньо-зимового періоду”. Президент же Укртрансзага відзначив зменшення споживання Україною газу, яке зараз складає 37-38 мільйонів кубометрів на добу.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ.
Президент Порошенко назвав надзвичайно важливим фактом роботу волонтерів у боротьбі з корупцією. На його переконання, той позитивний досвід, який волонтерський десант продемонстрував у Міністерстві оборони, особливо в частині введення електронних закупівель, має бути поширений і на інші відомства і обласні державні адміністрації. “Перші цифри, які сьогодні продемонстрували волонтери через механізми електронних закупівель – це сотні мільйонів гривень економії, коли без відкатів, без так званих “посередників” вдалося отримати конкурентні пропозиції. Для мене це означає, що волонтери працюють ефективно”, сказав він. Крім цього Президент назвав важливим кроком у боротьбі з корупцією початок роботи електронної системи перепусток через лінію зіткнення. “Нарешті повинні зняти клеймо корупції з системи перепусток, де штучно затягувалося час на оформлення для того, щоб позачергово, не безкоштовно провести кілька десятків людей і отримати за них хабар”, сказав Порошенко. Він підкреслив важливість налагодження реально ефективної роботи. “Сподіваюся, що система безпаперового оформлення перепусток, так само як і система електронних торгів, також не буде показухою. Мені показуха не потрібна – я її знайду, і реакція на це буде миттєвою”, сказав Порошенко.

Розблокувати роботу конкурсної комісії з відбору кандидатів до складу Національного агентства з питань запобігання корупції можливо, за умови надання кандидатури від парламенту. “Парламент більше двох місяців не може визначитися зі своїм представником. Антикорупційний комітет ВР не вносить кандидатуру на узгодження Ради”, повідомив представник Кабміну в складі комісії Роман Греба. Розблокування роботи дуже важливо для отримання Україною безвізового режиму з ЄС. “Початок роботи Нацагентства з питань запобігання корупції є однією з ключових умов плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС”, сказав він. За його словами, це питання неодноразово піднімали на засіданні Ради коаліції, і спікер Володимир Гройсман давав доручення нардепу Єгору Соболєву прискорити внесення кандидатури. Однак доручення не виконана, і представник від ВР не надано. Через це, робота конкурсної комісії з відбору кандидатів до складу Національного агентства з питань запобігання корупції заблокована, резюмував він.

ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ.
Створена Президентом Конституційна комісія, закінчивши роботу над проектом змін до Конституції в частині децентралізації, свою діяльність не завершила. Вона продовжить працювати над реформуванням судової системи, вдосконаленням системи забезпечення прав людини. “Конституційна комісія, яка створена Президентом, що не завершила свою роботу. У нас є величезна кількість питань, починаючи від трикутника влади та ліквідації як такого дуалізму влади, який закладений в основі нашої Конституції, і закінчуючи питаннями судової системи, і прав людини”, заявив Голова Верховної Ради, голова Конституційної комісії Володимир Гройсман.

РЕФОРМИ.
Уже 19 областей затвердили перспективні плани добровільного об’єднання громад, повідомив глава Парламенту Володимир Гройсман. “Дуже важливо, щоб перспективний план не залишив порожніх місць, щоб наші села не зникали з карти України, як це відбувалося дотепер. Тому є карта області, далі визначають, яким чином потенційно може розглядатися можливість об’єднання, затверджують плани. Уже 19 областей затвердили ці плани”, розповів депутат. Перспективні плани добровільного об’єднання громад необхідні для того, щоб не виникла ситуація, коли сильні громади об’єднаються з сильними, а депресивні громади залишаться.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ.
Експерти Євросоюзу, України та РФ досягли прогресу за всіма трьома блоками питань у рамках імплементації угоди про асоціацію між ЄС та Україною, які обговорювалися на консультаціях у Брюсселі. “Обмін думками був досить конструктивним. Був досягнутий певний прогрес, заснований на конкретних пропозиціях з приводу всіх сфер, наданих Євросоюзом”, йдеться в повідомленні київського представництва ЄС. Експерти обговорили питання технічних регламентів, ветеринарних і фітосанітарних заходів, митного співробітництва. Експерти ЄС представили свої пропозиції по всіх трьох блоках питань.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ.
Українська урядова делегація буде шукати нових інвесторів серед топ-200-300 американських мультинаціональних компаній на американсько-українському бізнес-саміті “US-Ukraine Business Summit”. “Якщо коротко про форум і його учасників, то той список, який ми бачили, він зовсім не говорить про те, що там є представники якогось замаскованого бізнесу з України та Європи. Це топ 200-300 американських мультинаціональних компаній. Цей форум – реальна можливість поговорити уряду України з топовими інвесторами з США”, повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська. “У нас дві мети на цьому форумі. По-перше, ми хотіли б відзначити останні досягнення України у поліпшенні її бізнес-клімату. По-друге, ми хочемо допомогти Україні стати більш привабливим місцем для ведення бізнесу серед американських компаній”, зауважив представник Мінторгівлі США Брюс Ендрюс.

Мінфін України бачить конструктив в контактах з кредиторами щодо реструктуризації держборгу. “Ми цей конструктив бачимо в переговорах з нашими кредиторами. Минулого тижня було підписано угоду про конфіденційність, і, в принципі, це досить серйозний аргумент, тому що він позбавляє наших кредиторів можливості торгувати нашими цінними паперами. Ми думаємо, що ми надалі повинні вести переговори, які відбуваються на цій і наступного тижня”, сказав Шевальов. За його словами, до наступного засідання Ради директорів МВФ повинен бути досягнутий прогрес у переговорах з кредиторами, при цьому “немає прив’язки до конкретної термінології, що саме означає прогрес”. Якщо Україна введе мораторій на виплату за зовнішніми боргами, він також буде стосуватися боргу перед РФ за євробондами на 3 мільярди доларів. “Формулювання мораторію говорить про те, що ми маємо право ввести мораторій по цінних паперах, які входять до параметрів угоди щодо реструктуризації боргу. Так звані російські бонди входять в параметрів угоди, тому, якщо буде оголошено мораторій, він відповідно буде покривати всі боргові інструменти”, сказав заступник міністра. У разі необхідності Росія буде домагатися виплати боргу України за єврооблігаціями у розмірі 3 млрд дол. через суд, оскільки не збирається списувати збитки в разі невиплати, заявив глава Міністерства фінансів РФ Антон Силуанов.

Україна розраховує отримати наступний транш від Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,7 мільярда доларів у серпні. “По всій видимості, можливо рішення про виділення наступного траншу МВФ. Ми намагаємося наступного тижня отримати погодження по всіх законопроектах у Верховній раді для того, щоб домовитися з колегами у Вашингтоні про якнайшвидше рішення ради. Говорити про виділення коштів у липні вже не доводиться”, повідомив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артем Шевальов. Перерахування наступного траншу можливе після прийняття Верховною Радою необхідного пакету законопроектів.

МВФ і Світовий банк вкрай негативно оцінили прийнятий українським парламентом закон про реструктуризацію споживчих валютних кредитів, повідомив дипломат. “МВФ, як і Світовий банк, реагували на закон протягом усього його життєвого циклу – від задуму до голосування в першому, другому і третьому читаннях. Реакція на його прийняття вкрай негативна, тобто оцінка цього законопроекту повністю співпадає з нашою думкою: це вкрай популістський законопроект”, сказав Шевальов. За його словами, цей закон повинен бути знятий з порядку денного: або заветований президентом країни, або переголосований. “Але я думаю, мова йде про вето президента”, сказав він.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман каже, що не читав закон про реструктуризацію валютних кредитів. “Зараз цю ситуацію з законом розглядає профільний комітет. Те, що написано в законі, в третьому читанні, – не всі читали його, і я в тому числі, на превеликий жаль, теж. І я тут визнаю свою провину, тому що це було “блискавично” просто. Говорили ми про одне, потім внесли зовсім інше, проголосували третє. І це все для багатьох стало шоком”, сказав спікер. За його словами, у скандальному голосуванні є і його провина: “Я вважаю, що в цій імпровізації є і моя вина. Я вважаю, що всі трошки щось комусь не доказали, всі трошки щось комусь переграли і, врешті-решт, вийшло те, що вийшло”.

УРЯД.
Парламентська більшість на Україні зайшло в глухий кут і шукає шляхи подолання розбіжностей з приводу прийняття найважливіших законів. Однак експерти і депутати впевнені, що розпад коаліції поки неможливий. Правлячу коаліцію у Верховній раді України роздирають протиріччя. Депутатам все важче знаходити спільну мову і збирати необхідну кількість голосів при прийнятті важливих рішень. Поставши перед необхідністю прийняти зміни до конституції і ряд важливих законів, коаліція виявилася заручницею передвиборних ігор союзників. Експерти не виключають, що восени правляча більшість може розпастися остаточно. Розбіжності намітилися між двома найбільшими фракціями коаліції – “Блоком Петра Порошенка” (БПП) і “Народним фронтом” прем’єра Арсенія Яценюка, з одного боку, і їх “міноритарними” союзниками – фракціями партії “Самопоміч”, партії “Батьківщина” та “Радикальної партії України” – з іншого. “Молодші” союзники незадоволені проектом закону про місцеві вибори. Депутат від Блоку Порошенко Черненко впевнений, що говорити про коаліційний кризі передчасно, оскільки суперечності існували між союзниками з самого початку створення коаліції, а про її розвалі сам депутат “чув уже раз десять”. Експерти вважають, що трійка “малих” фракцій коаліції поки не готова остаточно дестабілізувати роботу парламенту і спровокувати позачергові парламентські вибори. Кабінет міністрів України, очолюваний Арсенієм Яценюком, пропрацює мінімум до грудня, оскільки суперечностей з Президентом Петром Порошенком немає, заявив голова фракції “Народний фронт” Максим Бурбак. “Арсеній Яценюк дуже спритно справляється зі своє роботою на посту прем’єр-міністра. Є діалог між ним і Президентом. Як би хто не хотів нам розповідати про те, що вони посварилися, посваряться, є якась конфронтація – ні, працюють, і думаю, що ближче до грудня місяця уряд відзвітує. Все буде добре”, заявив Бурбак.

Лідер фракції партії “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко залишиться на своїй посаді, заявив перший заступник голови фракції Ігор Кононенко.

ВЛАДА І БІЗНЕС.
Фонд державного майна України буде боротися проти умисного доведення до банкрутства держпідприємств до їх приватизації. “Масштаб проблеми прихованої приватизації величезний. Ми проаналізували наші 127 підприємств, в яких ми маємо контрольні пакети, і можу сказати, що з них “живих” близько 35, інші – в різних стадіях санації, ліквідації, банкрутства і так далі. Ми будемо переходити до боротьби з цими елементами. Можливо, цим ніколи не займався фонд, але часи змінюються, і ми переходимо до активних дій, і будемо активно залучати людей з приватного сектора”, сказав Білоус. Практика продажу навмисно збанкрутілих держпідприємств в Україні не нова: “Ми проаналізували хід приватизації за всю історію України, і можемо сказати, що значна кількість підприємств прыводиться до банкрутства до приватизації, і відбувається так звана прихована приватизація”.

Процес реприватизації може бути проведений лише в разі відповідного рішення правоохоронних органів або парламенту, заявив глава Фонду Держмайна. “Реприватизація – це більше політичний процес, і хочу звернути вашу увагу, що фонд є інструментарієм. Якщо наші правоохоронні органи або Верховна Рада вирішать, що той чи інший об’єкт потрібно направити на реприватизацію, ми виконаємо нашу функцію. Заберемо цей об’єкт в нашу власність і проведемо повторний конкурс, як це було зроблено по Криворіжсталі. Це наш функціонал. Ми не є політичною організацією”, сказав він. За його словами, нині фонд співпрацює з правоохоронними органами по ряду об’єктів, зокрема щодо “Укртелекому”, який належить олігарху Рінату Ахметову.

Фонд держмайна ініціює заборону на дрібне дроблення, близько 5-10%, пакетів акцій стратегічних підприємств, присутніх в переліку на приватизацію в 2015 році, з метою їх продажу на фондових біржах. “Заборона на дроблення пакета акцій і продаж дрібних пакетів. Ми говоримо про 5-10%, які фактично забиралися з пакету акцій стратегічних підприємств і продавалися на фондовій біржі до самого процесу продажу. Ми вважаємо, що цей процес збитковий для держави”, сказав Білоус. Фонд уже рухається по плану приватизації Одеського припортового заводу і Центренерго, і якщо зміни до закону не будуть внесені, то ФДМ буде змушений 5-10% акцій виставляти на біржі. На сьогоднішній день ці біржі фактично не функціонують, і “ніяких інвесторів там немає”, тому такий продаж недоцільний, вважає глава Фонду. Процес приватизації держпідприємств через негативну ситуацію в економіці і конфлікт на сході країни відкладати не варто, вважає міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус. “Не варто відкладати приватизацію, цей процес пішов і повинен просуватися. Необхідно дотримуватися двох умов: максимальна прозорість і з залученням кращих у світі радників”, сказав Абромавічус. На його думку, необхідно також прискорити темпи приватизації, тому що з кожним місяцем і з кожним кварталом фінансове становище держкомпаній погіршується. “Немає практично жодної компанії, яка на даний момент в повну силу працює на бюджет і своїх громадян”, сказав він.

У державній власності планується залишити 300 підприємств, повідомив голова Фонду державного майна Ігор Білоус. “Зараз 1400 об’єктів, заборонених до приватизації. Ми говоримо про те, щоб залишити лише 300, а решта все продати”, сказав він. Фонд державного майна планує виручити півмільярда доларів за 99,7% акцій Одеського припортового заводу, які будуть запропоновані до продажу, повідомив Білоус. “Ми плануємо величезний конкурс, і є великий інтерес до Одеського припортового заводу. За моїми попередніми оцінками, ми будемо очікувати більше півмільярда доларів за 100% ОПЗ. Якщо не помиляюся, ми будемо пропонувати до продажу 99,7%”, сказав Білоус. Він також додав, що продаватимуть ОПЗ шляхом конкурсу з елементами аукціону, за прикладом продажу “Криворіжсталі”.

В Україні має відбутися роздержавлення засобів масової інформації. “Вважаю, що роздержавлення ЗМІ необхідно зробити. Ви знаєте, що ряд рішень приймає сьогодні український парламент в цьому питанні. Нічого владі робити в ЗМІ”, заявив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Голова Парламенту не виключив, що питання заснування та діяльності ЗМІ можуть прописати в одному з розділів Конституції шляхом внесення змін до Основного закону.

ІНШІ НОВИНИ.
Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) на своєму Архієрейському соборі та Патріаршій раді вирішила відхилити всі пропозиції Київського патріархату з об’єднання в єдину православну церкву, повідомив архієпископ, прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря, оприлюднивши рішення Собору УАПЦ. “Моспатріархія може аплодувати керівникам УАПЦ стоячи: відмовилися від усіх пропозицій про об’єднання. Це погана новина”, написав архієпископ у себе в Facebook. При цьому на спільному засіданні Комісії з діалогу Собор УАПЦ відхилив не тільки рішення про об’єднання, а також і всі компромісні пропозиції, запропоновані УПЦ КП.

Архієреї Української Автокефальної Православної Церкви відкинули попередні домовленості і компромісні пропозиції і зірвали об’єднання з Київським Патріархатом, йдеться в заяві прес-центру Київської Патріархії УПЦ КП. У повідомленні наголошується, що 9 липня в Михайлівському Золотоверхому монастирі відбулося друге спільне засідання Комісій УПЦ КП і УАПЦ для ведення діалогу. “На початку зустрічі з боку УАПЦ було надано протокол засідання Архієрейського Собору УАПЦ, в якому відкидалася попередню пропозицію про принцип рівності представництва для обрання делегатів на Об’єднавчий Собор. Разом з тим пропонувався принцип “50/50”, де одна половина делегатів представляла б УПЦ КП (4877 релігійних організацій, підтримка згідно з опитуваннями 44% населення України), інша половина – УАПЦ (1225 релігійних організацій, підтримка згідно з опитуваннями 1,5% населення Україна). Така пропозиція є, очевидно, несправедливою і неприйнятною”, відзначили представники церкви. “Також у протоколі містилися інші явно невідповідні пропозиції”. “Окреме здивування викликало наполегливе бажання архієреїв УАПЦ зв’язати об’єднавчий процес двох церков з позицією Церкви Московського Патріархату в Україні, яка, очевидно, налаштована до цього негативно”, уточнили в прес-центрі. “Після переговорів, які з перервою продовжувалися протягом чотирьох годин”, було озвучено рішення Архієрейського Собору УАПЦ, в якому зазначалося, що “все пропозиції відхилені, причому – одноголосно”. “Після таких рішень не інакше, як здивування, викликав останній пункт постанови – продовжити діалог з УПЦ КП. Про що повинен бути цей діалог, якщо всі попередні спільні домовленості від 8 червня і все компромісні пропозиції були повністю відкинуті без логічного пояснення і бажання знайти порозуміння?”, підсумували церковники.