Макрофінансова стабілізація
Національний банк України, вчетверте з початку 2016 року, знижує облікову ставку – до 15,5% з 16,5%. Паралельно – НБУ лібералізував умови здійснення експортно-імпортних операцій, збільшивши граничний строк за відповідними операціям з 90 до 120 днів. Простіше кажучи, експортери можуть не поспішати з поверненням валютної виручки в країну. Про що це говорить – про те, що НБУ вбачає стабільні ознаки макрофінансової стабілізації, що дає достатні підстави ослабити тиск на експортерів. Тим не менш, ідилія може швидко закінчитися – якщо й надалі Україна не отримуватиме гроші від МВФ (розгляд «українського питання» Радою директорів МВФ все ще овіяний туманом).
Рішення НБУ із обґрунтування зниження облікової ставки https://goo.gl/A1vTxF
Рішення НБУ з валютної лібералізації https://goo.gl/xDYWDb
Допоки МВФ розмірковує над оцінкою досягнень України в царині здійснення реформ загалом, й виконання зобов’язань перед Фондом зокрема, проектний офіс Національної Ради реформ – ключовий координатор змін у країні, підгодовував звіт, із якого кожен бажаючий може власноруч зробити висновки про ступінь виконання запланованого.
Колонка Дмитра Шимківа, секретаря Національної ради реформ http://goo.gl/VtH0jt
Моніторинг прогресу реформ від Проектного офісу Національної ради реформ http://goo.gl/koqHAX
Дерегуляція
Україна не тільки відмовилась від ГОСТів радянських часів – вона змінила саму ідеологію підходу до контролю з якості. За своїм змістом – це купа технічних рішень, спрямованих на зміну в царині стандартизації. Якщо коротко, то надмірний контроль має замінити управління ризиками. Це потребуватиме й зміни підходів роботи відповідних уповноважених органів. Ключовий гравець на цьому полі – Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості – не тільки змінив свою вивіску на «Українське агентство з питань стандартизації», а й запроваджує європейські підходи до роботи.
Презентація «Реформа технічного регулювання в Україні» https://goo.gl/NIAaIN
Прес-брифінг про стан реформи технічного регулювання http://goo.gl/PJBBHx
Відкритість влади
Електронне врядування. Один із найкорумпованіших сегментів дозвільної сфери – ліцензування будівництва – «світлішає». Держархбудінспекція здійснила видачу першої електронної ліцензії на будівництво. Притаманна такій формі спілкування з державою прозорість була дотримана: всі документи подані онлайн, запроваджені автоматичний контроль правильності заповнення документів, а також інформування підприємців про хід розгляду заявок. Після розгляду – так само ліцензія була надана онлайн.
Такий спосіб комунікації з державою економитиме ресурси є вигідним як для бізнесу, так і держави – через економію ресурсів. Єдине, кому доведеться піймати облизня, – корупційні ділки, яким така схема, фактично, не залишає особливого місця для маневрування.
Офіційне повідомлення про запровадження сервісу http://goo.gl/PH1mp4
Інновації. Під патронатом уряду в Україні запрацював Hi-Tech Office – спільний проект українського і міжнародного бізнесу за підтримки Мінекономрозвитку, який спрямований на підтримку інновацій в Україні. Ця структура, як за формою є громадською спілкою, створена за прикладом аналогічних організацій у Канаді та Ізраїлю – Communitech та National Technological Innovation Authority. Hi-Tech Office надаватиме фінансову підтримку стартапам та інноваційним проектам. Буде створений інвестиційний фонд, що фінансуватиме проекти, які успішно пройшли відбір. Ключовими умовами участі у програмі та отримання фінансування від Hi-Tech Office є: інкорпорація стартапів в Україні та збереження інтелектуальної власності в Україні.
Методологія відбору проектів знаходиться у розробці.
Державні закупівлі
Система публічних закупівель ProZorro технічно готова до запуску на повну: з 1 серпня всі розпорядники бюджетних коштів мають перейти на закупівлі виключно через ProZorro. Цей історичний момент, який має суттєво обмежити можливості корупціонерів із «освоєння» коштів державного та місцевого бюджету, вимагає ефективної координації різних міністерств і відомств. Наприкінці серпня виявилось, що між окремими з них є певні непорозуміння у частині регулювання операцій, що мають здійснюватися через ProZorro. Проте, проблеми виявились більше в площині комунікації, які вдалось унормувати, в тому числі – за участі Українського кризового медіа-центру, який надав медійну площадку для пошуку ефективних рішень.
Дискусія в УКМЦ http://goo.gl/omG3sW
Реформа освіти
Нетерпимість до плагіату є одним із засадничих принципів у реформуванні освіті. Бо компілят підриває цінність документів про освіту й власне, знижує якість освітнього процесу. Норма про боротьбу з плагіатом й доручення до неї ВНЗ, закладена у Законі «Про вищу освіту», який, власне, у 2014 році й запустив реформу, отримала продовження. В Україні створять єдину базу всіх академічних текстів, й вони автоматично проходитимуть перевірку на плагіат. Проект обійдеться державі в 180 тисяч гривень й 20 тисяч гривень – щомісяця на технічну підтримку. МОН анонсував запуск цієї бази вже за пару місяців.
Як створюватимуть базу академічних текстів і як вона працюватиме http://goo.gl/hpJCmF
Крім того, уряд розблокував реалізацію ще однієї важливої ініціативи, покликаної підвищити якість української освіти – йдеться про Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
Рішення уряду http://goo.gl/IOFHfN
