Макрофінансова стабілізація
Україна позичила кошти за найменшу у своїй історії платню: 1,471% річних. Кошти запозичені шляхом розміщення єврооблігацій на суму 1 мільярд доларів. Номінальна вартість однієї облігації — 200 тисяч доларів США. Строк погашення – 29 вересня 2021 року. Папери випущені під гарантії США — ймовірно, це стало одним із стимулів для інвесторів, бо попит на українські єврооблігації суттєво перевищував пропозицію. Що дозволило знизити вартість запозичень – з планованих 2,5%.
Офіційний реліз Мінфіну України — https://goo.gl/zEwZrk
Виходу на міжнародний ринок капіталу передувало позитивне рішення з боку Міжнародного валютного фонду про поновлення фінансування: Україна минулого тижня отримала від МВФ транш у розмірі 1 мільярд доларів США.
Обидва надходження відбулись на початку активної фази бюджетного процесу (15 вересня уряд передав проект головного кошторису країни до парламенту — до 1 жовтня депутати подаватимуть свої пропозиції до комітету ВР із питань бюджету).
Аналіз проекту державного бюджету https://goo.gl/yPnYwY
Енергетична реформа
По праву отримує статус найбуремнішої за підсумками тижня. Скандал із передпідпорядкуванням найбільшої державної компанії НАК «Нафтогаз України», який викликав миттєву реакцію в ЄС, ухвалення лише з другої спроби закону про незалежного регулятора у сфері надання енергетичних й комунальних послуг, та старт (нарешті!) законодавчого унормування нових правил гри на ринку електроенергії. Всі ці події у стінах парламенту потребують детальної уваги. Тому радимо ознайомитися з аналізом подій від УКМЦ у щотижневому дайджесті «Енергетичні реформи».
Дерегуляція
Україна відмовляється від регулювання цін — відповідну постанову ухвалив уряд. Це виглядає дивним, але впродовж 25 років новітньої історії в країні, яка будує ринкову економіку, таке регулювання з боку держави існувало. У фокусі чиновників була купа позицій із товарів. Що відкривало широкі можливості для корупційних зловживань, але не мало впливу на динаміку цін.
Скасування цінового регулювання: коментар заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодоваhttps://goo.gl/XTsBE1
Офіційний реліз МЕРТ https://goo.gl/32adi2
Коментар першого-віце-прем’єр-міністра https://goo.gl/nJ3hYk
Відкритість влади
Зручні електронні сервіси, які дозволяють мінімізувати корупцію у взаєминах між державними інституціями та громадянами, для масового використання мають отримати необхідне законодавче й нормативне підґрунтя. Саме задля цього парламент ухвалив три законопроекти – щоправда, поки у першому читанні («Про електронні довірчі послуги» та «Про кібербезпеку»). Окремо варто відмітити проект закону, який унормовує обробку інформації у системах хмарних обчислень. Простіше кажучи, йдеться про використання державними органами всіх переваг онлайн-послуг із залученням можливостей уже існуючих хмарних сервісів. Їхнє залучення дозволить зекономити кошти на паперовій бюрократії і пришвидшити запровадження електронного документообігу між різними органами державної влади. Цей проект теж поки проголосований лише у першому читанні.
Про законопроекти і онлайн-сервіси – коментар Дмитра Шимківа https://goo.gl/aF5LeX
Хто і як голосує по законопроектах з IT-технологій https://goo.gl/6R7nbO
Реформа державних закупівель
У системи публічних закупівель ProZorro – чергові здобутки. Цього разу вона дозволила зекономити пенітенціарній системі понад 5 мільйонів гривень на закупівлях ліків. Йдеться лише про перші торги по зазначених позиціях замовника. Міністерствю юстиції України стверджує, що така велика економія досягнута вперше у частині цього типу закупівель.
Детальніше про результати закупівлі ліків для потреб пенітенціарної системи https://goo.gl/tpJ73P
Податкова реформа
Міністерство фінансів України ініціює додаткове публічне обговорення змін до податкової системи. Що не завадить у контексті того, як зазвичай бізнес сприймає пропоновані новації у частині податків. Пропозиції від усіх зацікавлених сторін Мінфін приймає до 30 вересня.
Офіційний реліз Мінфіну про публічні обговорення змін до податкової системи https://goo.gl/ohJ05u
