28 квітня завершився термін перебування на посаді Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської. Незабаром парламент має проголосувати за нову людину, яка наступні 5 років відповідатиме за контроль над дотриманням прав людини. Аби убезпечити інститут Омбудсмана від політичного впливу, правозахисний порядок денний закликає провести відкритий конкурс та залучити до конкурсної комісії громадянське суспільство. «Ми хочемо вивести цей процес із закритих кулуарних домовленостей на світло. Це дозволить гарантувати обрання найбільш достойного кандидата/кандидатки, який/яка буде здійснювати парламентський контроль», – зазначила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Відколи інститут Уповноваженого ВРУ з прав людини з’явився в Україні, його обрання супроводжують штучні законодавчі обмеження, як, наприклад, віковий ценз, та кулуарні партійні домовленості. Відкритий конкурс має прибрати цей «політичний компонент» та зробити Уповноваженого дійсно незалежним. «Для того, щоб убезпечити кандидата від цих негараздів, була пропозиція провести відкритий конкурс, щоб правозахисники могли висловитися і надати оцінку всім потенційним кандидатам і серед всіх гідних запропонувати найбільш достойного», – вважає Олександр Павліченко, заступник директора Харківської правозахисної групи.
Критичною при цьому є участь громадянського суспільства та правозахисних організацій на всіх етапах проходження конкурсу. Така участь передбачена міжнародними документами, зокрема на рівні ООН та рекомендацій Ради Європи. «Найважливіший та ключовий момент конкурсу – забезпечити участь громадянського суспільства на всіх етапах – формування критеріїв, розробка процедури конкурсу, у самій конкурсній комісії. Українське громадянське суспільство може запропонувати цілу низку кандидатів», – вважає Зорян Кісь, менеджер з адвокації і партнерства, Freedom House в Україні.
Прозорість, яку передбачає, відкритий конкурс, дасть розуміння, чому обрали того чи іншого кандидата. Це зробить вибір обґрунтованим. «Ми будемо бачити, чому та чи інша кандидатура надається парламенту, ми матимемо аргументи, вибори набудуть рис прозорості та об’єктивності. Зараз ми не можемо сказати, чому депутати голосують за кандидата, чи це є наслідком його чеснот, чи політичних домовленостей», – переконаний Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської групи з прав людини. Втім, у депутатів залишається можливість зібрати третину голосів і висунути свого кандидата. Однак це не піде їй на користь. «Якась політична сила може сказати, що «нас не цікавить цей конкурс» та внести свого кандидата. Але це буде політвідповідальність цієї політичної сили. Суспільство матиме право запитати: чому ви подаєте кандидата, який не захотів подаватися на відкритий конкурс», – наголосив пан Бущенко.
Міжнародна правозахисна спільнота висловилася на підтримку такого відкритого конкурсу, однак застерігала від негативних наслідків, якщо депутати знехтують такою пропозицією. «Якщо призначена особа буде керуватися партійними інтересами, або протирічити у своїй діяльності правам людини, то громадянське суспільство не зможе з ним ніяким чином комунікувати. Той процент, який зараз іде непогано може або розвиватися, або погіршитися, чого б нам не хотілося», – зазначила Оксана Покальчук, виконавчий директор Amnesty International в Україні.
