Керрі Гесслер-Раделет, Президентка міжнародної організації Global Communities, перебувала зі своїм шостим візитом в Україні. Яке перше враження від України під час війни? Якими програмами Global Communities допомагає Україні? Який принцип роботи програм міжнародної підтримки?
Про це Президентка міжнародної організації Global Communities Керрі Гесслер-Раделет розповіла під час інтерв’ю в Українському кризовому медіа-центрі.
Гуманітарні місії в Україні є важливим елементом післявоєнної реконструкції, відбудови, післявоєнного відновлення України. Сьогодні незалежні неурядові організації надають велику допомогу Україні й закладають фундамент для економічного відновлення, розбудови суспільних та політичних підвалин повоєнної України. А також дуже важливо надавати допомогу Україні з точки зору зміцнення стійкості нашого суспільства, адже це основа для тилу української армії. Міжнародна організація Global Communities працює з місцевими громадами, і це велика допомога для України. Global Communities працює з 35 країнами, надаючи суттєву підтримку таким державам, як Україна, які мають справу з зовнішніми загрозами, допомагаючи їм гуманітарною допомогою та сприяючи досягненню ними сталого розвитку.
Про візити в Україну та перше враження від Києва під час війни
Володимир Солов’ян, старший аналітик Українського кризового медіа-центру: Яка мета вашого візиту, і чи це ваш перший візит до України?
Керрі Гесслер-Раделет, директорка міжнародної організації Global Communities: Я чула про Український кризовий медіа-центр протягом вже багатьох років, і для мене велика честь відвідати вас. Я вже вшосте в Україні.
Мій перший візит у 2007 році був пов’язаний із роботою в організації охорони громадського здоров’я під назвою John Snow Inc. Її підтримував Уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), як зараз підтримує нашу Програму DOBRE. Тоді ми працювали над профілактикою та лікуванням ВІЛ/СНІДу. Пізніше я приїжджала ще двічі як директорка Корпусу Миру. В Україні в нас була найбільша програма.
Востаннє я була тут фактично через два тижні після Майдану. І тут все було іншим, хоча в чомусь є і схожість.
Я дуже рада повернутися сюди вже в складі Global Communities. Це мій перший візит на посаді генерального директора Global Communities. Ми дуже пишаємося роботою, яку робимо разом: Український кризовий медіа-центр та організація Global Communities, яка реалізовує Програму DOBRE.
Володимир Солов’ян: Які основні зміни в Україні ви помітили з часу вашого останнього візиту?
Керрі Гесслер-Раделет: Мушу сказати, що перше враження на мене справило місто Київ. Коли я приїхала потягом і вийшла з вокзалу, то побачила його таким яскравим, живим, сучасним та успішним – це ті слова, які прийшли мені в голову. У певному сенсі це дивно, адже я знаю, що Україна перебуває в облозі російського агресора, на вашій землі триває війна. Київ здається дуже мирним, і життя тут наче йде своєю чергою, тим не менш я чую сигнали повітряної тривоги… Я також їду у Чернігів, тож я побачу інший бік цього всього. Мушу сказати, що моє враження від Києва було таким, що це сучасне місто, яке продовжує процвітати й взаємодіяти зі світом. Тож я була рада бачити, що принаймні в Києві економіка, здається, рухається вперед.
Володимир Солов’ян: Так, це частина іноземної гуманітарної допомоги для підтримки мирного життя у великих містах у тилу, тому що, очевидно, це життєво важливо для української економіки.
Як Global Communities працює у світі та в Україні?
Володимир Солов’ян: Моє наступне запитання стосується вашої допомоги через Програму DOBRE та проєкт гуманітарної допомоги CLEAR, а також підтримку низки приватних проєктів малого та середнього бізнесу в Україні. Розкажіть, будь ласка, про багатогранний підхід Global Communities для допомоги місцевим громадам та бізнесу.
Керрі Гесслер-Раделет: Як випливає з нашої назви, ми є глобальною організацією, але в основі нашої діяльності – громади, яким ми служимо, задля яких ми працюємо разом із Українським кризовим медіа-центром. Це 100 громад, з якими ми працювали із 2016 року – протягом останніх семи років. Ми маємо глибоку історію з Україною, як і з усім світом.
Ми працюємо в понад 30 країнах світу, але в основі всього є громада. Наші підходи в різних країнах різняться, тому що ми шукаємо підхід для конкретної громади. Це зазвичай передбачає використання методологій, які дають змогу почути голоси членів громади. Ми налагоджуємо співпрацю із зацікавленими сторонами, включно із національним урядом, обласними, районними органами влади, а також із громадянським суспільством. Це потрібно, аби мати змогу вести змістовну розмову та розробляти плани, які в перспективі підтримуватимуть розвиток громади та підвищуватимуть її стійкість до загроз.
Наша місія полягає в тому, що ми об’єднуємо місцеву винахідливість із глобальним досвідом задля порятунку життів, просування справедливості та забезпечення міцного майбутнього. Отже, локальна та глобальна частина – це партнерство, яке ми маємо, з українським народом та організаціями громадянського суспільства, такими як, наприклад, Український кризовий медіа-центр, а також із іншими організаціями, що реалізують Програму DOBRE. Але ми також ділимося деякими ідеями з тієї роботи, яку ми виконали в понад 30 країнах, де працюємо. Порятунок життів, зміцнення справедливості та забезпечення міцного майбутнього – це три напрямки нашої діяльності.
Ми займаємося трьома речами, які підсилюють і підкріплюють одна одну.
Перше – сталий розвиток. Це основа нашої роботи з Програмою DOBRE. Це підтримка зобов’язань Уряду України щодо децентралізації шляхом надання підтримки муніципалітетам, мерам та іншим посадовим особам. Ми також працюємо із громадянським суспільством і, звичайно ж, із членами громад із метою надання їм навичок фінансового менеджменту, стратегічного планування та планування роботи, навичок комунікації, навичок управління впровадженням проєктів, які дозволяють муніципалітетам реалізовувати власні плани розвитку.
Програма гуманітарної допомоги – це те, на чому ми зараз зосереджені. Через російське вторгнення є гуманітарна криза, тому наша команда надає допомогу у вигляді житла, гігієнічних наборів, багатоцільової грошової допомоги, закупівлі генераторів, а іноді й важкої техніки для розбирання завалів. Тож Програму DOBRE, зосереджену на децентралізації, раніше присвячену виключно сталому розвиткові, нам довелося розширити гуманітарними інтервенціями.
Крім того, в нас є комерційний мікрофінансовий бізнес, який називається The Vitas Group. Це незалежна дочірня компанія Global Communities, яка займається мікрофінансуванням, тобто кредитуванням малого бізнесу. Тож у нас є досвід економічного зростання, фінансової інклюзії, який ми можемо використати в наших програмах в Україні.
Зараз в Україні у нас три проєкти. Це Програма DOBRE, яку ми реалізовуємо разом. Вона пов’язана із децентралізацією та посиленням стійкості. Зараз ми підтримуємо плани відновлення територіальних громад. Крім того, ми додали гуманітарний компонент, який також фінансується USAID і називається CLEAR. А ще – Програма PEARL, яка фінансується організацією Global Communities. Ми побачили потребу в економічному зростанні та відновленні в громадах, яким ми служимо. Ми щойно повернулися з медіа-тренінгу, який проводить ваша організація (ред. – УКМЦ), із головами громад із усієї країни, і одна з найважливіших речей, яку вони нам сказали, – це те, що їм потрібне економічне зростання в громадах. Вони просять про доступ до фінансів для свого бізнесу, щоб підприємства, які були закриті, наприклад, під час окупації, могли знову відкритися. Але їм потрібні гроші, капітал. І тому ми розпочали невеликий проєкт. Ми вклали мільйон доларів власних коштів і надаємо технічну допомогу та гранти підприємствам: мікро-, малим і трохи більшим за малі. Підприємці складають бізнес-плани та пропозиції, потім ми надаємо гранти для бізнесу, щоб вони могли розвиватися, створювати робочі місця та сприяти економічному зростанню в своїх громадах.
Про співпрацю з урядом
Володимир Солов’ян: Дякую за такий глибокий аналіз. Але що ми можемо відповісти тим, хто каже, що держава повинна відігравати більшу роль у цій комунікації та зв’язках між місцевими громадами та такими організаціями, як ваша? Який ваш досвід щодо позиції держави в цій співпраці між зовнішніми неурядовими організаціями та організаціями гуманітарної допомоги і місцевими громадами, особливо в умовах війни в Україні та у воєнний час?
Керрі Гесслер-Раделет: Усе, що ми робимо, відбувається у співпраці з національним урядом. Я побувала у Міністерстві інфраструктури… Ми гості вашої країни, і ми запрошені в межах розробленої угоди між Урядом Сполучених Штатів та Урядом України. Тож ми намагаємося забезпечити, щоб усе, що ми робимо, було повністю узгоджено з Урядом. При цьому завжди існує потреба у більшій кількості послуг, більшій комунікації, прозорості, більшому фінансуванні громад, ніж часто надають уряди. І ми намагаємося підтримувати зусилля уряду, але також творчо працюємо разом. Я мала розмову з деякими вашими співробітниками та керівництвом про те, що нам потрібно бути більш креативними в ефективній комунікації, використовуючи підприємницькі ресурси самих громад та бізнесу: щоб український та американський бізнес працювали разом. Тож, думаю, нам не варто обмежуватися лише урядовою роботою. Ми хочемо переконатися, що розбудовуємо в громадянському суспільстві та приватному секторі як капітал, так і інновації та підприємницьке мислення, адже тільки так можна запустити економічне зростання на рівні громад. Це не буде лише уряд. Це має відбуватися за участі приватного сектору та некомерційної підтримки.
«Корпус Миру є найефективнішим агентством громадянської дипломатії»
Володимир Солов’ян: Ви були волонтером Корпусу Миру, а згодом стали національним директором Корпусу Миру. І Україна бере участь у цій програмі вже багато років. Як ви бачите допомогу, яку Корпус Миру може надати Україні, і як ви оцінюєте цю співпрацю?
Керрі Гесслер-Раделет: Корпус Миру – це прекрасна програма від американського народу. Більшість людей думають, що це неприбуткова організація громадянського суспільства, але це державна установа. Тож я насправді працювала на Уряд, коли була директором Корпусу Миру. Мене було обрано Президентом Обамою. В Україні на той час діяла наша найбільша програма – у нас було понад 500 волонтерів. На мій погляд, це означало те, що наш Уряд був готовий інвестувати найбільші суми грошей у підтримку волонтерських сил для побудови довірчих відносин між нашими двома країнами. Я думаю, що це багато говорить про стосунки України з американським народом.
Із початку 90-х волонтери Корпусу Миру навчали англійської мови й проводили багато роботи з розвитку молоді. Вони викладали в середніх школах і, можливо, в коледжах, а також відкривали клуби для дівчат і хлопців, займалися футболом тощо. Найважливіша діяльність Корпусу Миру – це привозити звичайних американців жити у спільноті зі звичайними українцями протягом двох років. За цей час вони будують стосунки, які залишаються на все життя. Люди вчаться один від одного. Тож це взаємовигідно. Це не наша країна привозить щось Україні, а радше українські та американські громадяни разом змінюють життя одне одного назавжди і на краще. І тисячі волонтерів Корпусу Миру, які служили в Україні, є потужною силою для України в США. Вони часто виступають у нашому Конгресі, закликають до більшого фінансування України з точки зору допомоги на розвиток, а також військової допомоги. Вони є потужними адвокатами вашої України в моїй країні, і я вважаю, що Корпус Миру є найефективнішим і найпотужнішим агентством громадянської дипломатії в Сполучених Штатах для побудови довірчих відносин на цивільному рівні, між людьми. Це йде від людей до людей.
Корпус Миру є, напевно, найбільшим джерелом дипломатів та працівників, які займаються питаннями розвитку в Сполучених Штатах. Тож якщо ви підете до будь-якого посольства USAID і запитаєте там у персоналу, чи був хтось із них волонтером Корпусу Миру, то багато хто відповість: «я!». Це люди, які потім працюють над нашою зовнішньою політикою, але підготували їх для цієї роботи два роки життя тут, десь, наприклад, у Харкові.
Відповідь на проблематичні тенденції – бути поруч із людьми
Володимир Солов’ян: Можливо, нам варто поговорити про глобальну картину поточних подій у сфері міжнародної та гуманітарної допомоги. Я маю на увазі, що ситуацію, в якій ми опинилися, можна описати як війну, оголошену автократіями демократіям. Яка ваша думка? Яке місце і яку роль можуть відігравати гуманітарні організації в такій крихкій ситуації, яку ми зараз спостерігаємо в Україні, а також на Близькому Сході, a можливо, незабаром вибухнуть нові звірства і війни…
Керрі Гесслер-Раделет: Так, у світі існує низка дуже чітких тенденцій, які викликають певне занепокоєння. Виникнення все більшої кількості авторитарних урядів та зростання кількості конфліктів, що фінансуються державними та недержавними структурами, є дійсно проблематичною тенденцією. І, звичайно, наша відповідь як гуманітарників полягає в тому, щоб намагатися бути поруч з людьми. Як гуманітарні організації, ми дотримуємося нейтралітету. Це частина наших зобов’язань щодо захисту нашого персоналу, а також населення, якому ми служимо. Але ми також наполягаємо на дотриманні прав людини, пропорційності та інших принципах гуманітарної діяльності, якими визначається ефективне реагування на гуманітарні кризи. Тому зростання авторитарних режимів є дуже великою проблемою.
Ми маємо низку інших тенденцій, які, на мою думку, також ведуть наш світ до, як ви кажете, більш крихкого стану. Це, наприклад, зміна клімату. Ми бачимо в усьому світі наслідки зміни клімату, які гальмують зростання розвитку, яке ми спостерігали протягом останніх кількох років, а точніше, останніх двох десятиліть. Це проявляється по-різному: екстремальні погодні умови – від посилення посухи до дуже сильних повеней і справді жорстоких штормів, від підвищення рівня моря до танення арктичних полюсів – усе це симптоми більш масштабних змін клімату, якими ми всі повинні перейматися, адже у нас одна планета, і ми всі живемо на ній разом. І іншої в нас немає. Я глибоко стурбована тим, що наша світова спільнота не здатна ефективно реагувати на кліматичну кризу. Тому в нашій організації ми зробили боротьбу зі зміною клімату принципом кожного нашого проєкту. Протягом наступних кількох років ми будемо це впроваджувати. До 2030 року кожен наш проєкт розроблятиметься крізь кліматичну оптику.
Рівність і справедливість – ще одна серйозна проблема. Ми також взяли на себе тверді зобов’язання щодо гендерної рівності. Ми хочемо переконатися, що кожна з наших програм має і гендерну оптику, щоб усвідомлювати гендерний вплив від будь-якого нашого втручання.
Наступна проблема це – бідність. Зростання несправедливості призводить до ще більшої нерівності в доходах, тому боротьба з бідністю триває в багатьох напрямках. За останні двадцять років людство побачило найбільший прогрес у розвитку за всю історію. Однак криза та зміна клімату призводять до того, що ці неймовірно дорогі здобутки розвитку відкочуються назад, і це дуже сумно бачити.
«Гуманітарні працівники на місцях мусять бути нейтральними задля безпеки людей»
Володимир Солов’ян: Раніше ви говорили про те, що гуманітарні організації повинні зберігати нейтралітет. Але в умовах конфлікту обидві сторони можуть звинувачувати такі місії в тому, що вони не об’єктивні, коли підтримують протилежну сторону. Чи є це справжнім викликом, який може завадити вам справлятися з поточними задачами і виконувати свої зобов’язання в повному обсязі?
Керрі Гесслер-Раделет: Люди і країни не бувають нейтральними. Але гуманітарні працівники, які працюють із населенням на місцях, повинні бути нейтральними, щоб не наражати це населення на небезпеку. Ми турбуємося про людей, які перебувають в певних обставинах, і робимо все можливе, щоб врятувати їхні життя. Часто ми працюємо по обидва боки конфлікту. Зараз для нас дуже складна ситуація з Ізраїлем і ХАМАСом. У нас є люди і в Ізраїлі, і в Палестині: 242 співробітники, 90 з яких знаходяться в Газі. Ми працюємо в Газі з 1994 року. У нас багато співробітників і багато прихильників, які є євреями, пов’язаними з Ізраїлем, і у нас є люди, які підтримують обидві сторони конфлікту. У таких ситуаціях ми повинні пам’ятати про те, кому ми служимо в цей момент, і бути нейтральними в сенсі прагнення виключно порятунку життів цих людей, шляхом надання їм підтримки.
Зараз, у ситуації з Україною, ми працюємо тільки в Україні. Ми не працюємо в Росії. Тож ми нейтральні? Ми нейтральні в тому сенсі, що ми зосереджуємо наші зусилля на Україні, але наш уряд і наше фінансування не є нейтральним, тому, можливо, ми не є нейтральними. Але як гуманітарні організації ми беремо на себе зобов’язання дотримуватися нейтралітету, тому що це найшвидший і найнадійніший спосіб гарантувати безпеку наших співробітників і людей, яким ми служимо. І на завершення: люди, які надають гуманітарну допомогу, мають власну думку, і вона ґрунтується на їхньому досвіді, знаннях і зв’язках, але як люди, що служать світу в найскладніших ситуаціях, ми повинні дотримуватися нейтралітету, заради безпеки.
«Ми підтримуємо український народ і хочемо бути вашими партнерами якомога довше»
Володимир Солов’ян: І останнє запитання – про плани Global Communities щодо України. Який досвід ви можете принести для нас? Адже ви бували в багатьох країнах, і ви мали справу з післявоєнними країнами. Тож, в контексті відбудови нашої країни після закінчення війни, який ваш досвід може стати корисним для України і які виміри подальшої співпраці можуть бути втілені після закінчення війни? Яке ваше бачення?
Керрі Гесслер-Раделет: Я маю велику надію, що ми продовжимо працювати пліч-о-пліч в Україні ще багато років. Щиро сподіваюся, що цей конфлікт скоро закінчиться і ми зможемо працювати разом задля вашого відновлення. Це наше зобов’язання. Ми сподіваємося, що фінансування дозволить нам це робити, і ми докладемо всіх зусиль, щоб продовжувати збирати кошти, необхідні для підтримки вашого народу.
Ми маємо досвід роботи в гуманітарних ситуаціях, а також допомагаємо громадам і країнам брати курс на відновлення, а згодом до розвитку і стійкості, і саме в цьому полягає наше зобов’язання і тут, в Україні. Ми підтримуємо український народ і хочемо бути вашими партнерами якомога довше.
Володимир Солов’ян: Дуже дякую і сподіваюся, що ваша організація залишиться в Україні надовго і буде надавати допомогу українцям, українським громадам, місцевому бізнесу, і що це буде дійсно плідна і взаємовигідна співпраця, яка не тільки надасть допомогу Україні, але й зміцнить зв’язки між нашими народами, що стане вирішальним елементом післявоєнної відбудови України і всього регіону.
Керрі Гесслер-Раделет: Абсолютно вірно. Це також наше бажання. Щиро дякую!
***
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це дев’ятирічна програма, що виконується Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма DOBRE тісно співпрацює зі 100 територіальними громадами (ТГ) у десяти областях України, щоб допомогти їм реалізувати переваги та справитися із викликами, які приносить децентралізація. Програма DOBRE надає технічну та матеріальну підтримку ТГ задля допомоги їм здійснювати урядування відкрито та підзвітно; відповідати на потреби громадян; підтримувати активну залученість громадян до прийняття рішень та вироблення політик.
Підтримка з боку Програми DOBRE враховує низку секторів: стратегічне планування; просторове планування; фінансове управління; надання муніципальних послуг; місцевий економічний розвиток; зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування; практики доброго урядування; а також гендерно орієнтовані та молодіжні політики. Упродовж 2022-2025 років Програма DOBRE співпрацюватиме напряму із щонайменше з 60 ТГ України, аби допомогти їм подолати наслідки війни, відновити та відбудувати, і продовжувати їхню траєкторію позитивного та сталого розвитку. Партнерами Глобал Ком’юнітіз у консорціумі виконавців Програми DOBRE є Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (FSLD/FRDL), та Малопольська школа публічної адміністрації при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща.