Київ, 19 травня 2014 року – У своїй відданості демократичним цінностям і гідності, українська революція показала Європі потребу переглянути і знову підтвердити цінності, на яких та заснована. Як європейський, так і світовий порядок будуть в небезпеці, якщо Європа відмовиться чинити опір російській пропаганді. Інтелектуальним елітам по всій Європі необхідно усвідомити, що поставлено на карту. Це ключові спостереження, висловлені французькими, американськими та українськими експертами на конференції «Мислити з Україною» у Києві.
Бернар-Анрі Леві, відомий інтелектуал і журналіст під час лекції в Києво-Могилянській академії переконував Європу зупинити тих, хто намагається зірвати президентські вибори. Він також закликав європейців чинити опір путінській пропаганді – нездатність зробити це стане моральною поразкою. «Новий стиль фашизму, що виходить від ідеологів Путіна дуже небезпечний для Європи», – сказав він. Санкції не працюють, тому що «їх недостатньо і їх можна обійти. … Путін не шахіст; а – політичний гангстер. Його режим живиться європейської слабкістю. Тому моя скромна порада – посилити санкції і не потрапити в пастку Кремля».
У ході обговорення експерти зійшлися на думці, що потрібна більш активна реакція Заходу на те, що відбувається в Україні. Тімоті Снайдер, професор історії Єльського університету: «Ця революція, безумовно, європейська, і реакція також має бути європейською. Проблема в тому, що революція відбулася, але відсутність достатнього аналізу призвела до відсутності політичних реакцій. Важливо, що Майдан сам по собі з його гідністю і натхненням відкриває можливості для майбутнього. На Заході подібні речі сприймаються як самі собою зрозумілі».
За оцінками Леона Візельтіра, літературного редактора The New Republic, «Путін порушив всі міжнародні норми і міжнародне законодавство в різні способи, він анексував – навіть швидше вкрав – Крим, і це вторгнення дестабілізувало Україну. У будь-якому трактуванні слова – це напад на світовий порядок, на пост-воєнний мир. Цей напад має суттєві наслідки не тільки для України, але і для всього світу. Він піднімає фундаментальні питання відповідальності держав по відношенню до інших держав, і це можна назвати «швидкою благодійною допомогою».
Український філософ і есеїст Володимир Єрмоленко вважає, що Україна зробила реальний внесок для Європи, показавши свою пристрасть і віру на Майдані: «Є та частина Європи, яку я називаю Європою правил, де вже немає віри, але є звичка слідувати встановленим правилам. Українці, які були на Майдані, готові слідувати правилам, Європі ж належить усвідомити, що правила не можуть існувати без ентузіазму».
«Як на мене, Путін діяв з почуття слабкості і усвідомлення нестабільності в Росії, – сказав журналіст Пол Берман. – Він боїться, що успіх України спричинить кінець його системи. Наша мета – продемонструвати, що суспільство може бути побудоване на демократичних правах і свободах. Західні країни повинні забезпечити український успіх».
Кармен Клодін, старший науковий співробітник CIDOB (Центр міжнародних відносин Барселони) заявила, що в України є суспільна підтримка в Європі. «Але нам також потрібен політична і інституційна відповідь. Перед Україною стоїть надважке завдання. Справжня революція і реальні зміни відбудуться через реформи. Більш того, якщо Україна досягне успіху в цьому, це буде відповіддю на перемогу Путіна в Криму, і настане день, коли кримчани пошкодують про те, що їх анексувала Росія».
Водночас, спікери наголосили, що Захід реагував поки що недостатньо і слабо. Колишній міністр закордонних і європейських справ Франції Бернар Кушнер назвав реакцію Європи майже відсутньою.
Усі експерти були одностайні в тому, що в нинішній політичній і суспільній ситуації федералізація країни небезпечна. Кармен Клодін зазначила: «Федералізація – це пропозиція від Путіна. Він хоче таким чином посилити централізацію своєї власної країни. Українці повинні вибрати децентралізацію, особливо зважаючи на те, що демократизація і децентралізація – це дві речі, які завжди йдуть разом, і одне неможливе без іншого».
«Українська криза не поділяє країну, а зміцнює солідарність українців», – підвів підсумок Костянтин Сігов, Директор Центру європейських гуманітарних досліджень в Києво-Могилянській академії.
Ключові спікери:
Тімоті Снайдер – професор історії Єльського університету і постійний науковий співробітник Інституту гуманітарних наук у Відні.
Леон Уізельтір – літературний редактор The New Republic з 1983 року. Автор книги Kaddish. Його роботи про культуру та політику, зовнішню політику і права людини, Ізраїльську та єврейську історію були опубліковані в багатьох журналах світу.
Пол Берман – журналіст, пише про тоталітаризм, лібералізм і інтервенціонізм. Член редколегії «Dissent».
Бернар-Анрі Леві – філософ та інтелектуал. Багато писав про демократію і лібералізм.
Кармен Клодін – старший науковий співробітник CIDOB (Центр міжнародних відносин Барселони), де вона була директором з досліджень з 1998 по 2012 рік.
Бернар Кушнер – колишній французький міністр закордонних і європейських справ, співзасновник Лікарі без кордонів і Лікарі світу.
Володимир Єрмоленко – філософ і есеїст, старший викладач Києво-Могилянської академії.
Костянтин Сігов – філософ і правозахисник. Директор Європейського гуманітарного науково-дослідного центру в Києво-Могилянській академії, директор-засновник видавництва «Дух і Літера» .
