Menu

30 липня під Офісом Президента України відбудеться перший в Україні ЛГБТ+ прайд у форматі рейву

Анонс першого в Україні ЛГБТ+ прайду у форматі рейву – РЕЙВАХПРАЙД. УКМЦ 29.07.2021

30 липня, у п’ятницю, з 14-00 до 22-00 під Офісом Президента України відбудеться перший в Україні ЛГБТ+ прайд у форматі рейву. Про це розповіли активісти під час прес-конференції в прес-центрі Українського кризового медіа-центру. Мета заходу – поєднати дві теми, відношення поліції до клубної культури та електронної музики і незахищеності ЛГБТ спільноти в Україні.

«Ідея формату з’явилася через недавні події, які сколихнули Київ і Поділ, а саме відношення поліції до клубної культури та електронної музики. В контексті електронної музики і сцени – Київ є столицею Європи. Ця сфера поєднує і митців, а також представників ЛГБТ спільноти. Електронна і ЛГБТ спільноти потерпають від недосконалої правоохоронної системи. Тому ми вирішили їх об’єднати», – пояснила Софія Лапіна, керівниця ГО «УкраїнаПрайд».

Учасники заходу наголосили на необхідності підтримати законопроект №5488 і сказали, що мета заходу  також полягає у тому, щоб продемонструвати прийняття цієї ініціативи. 

«Цей закон має на меті посилення відповідальності за нанесення шкоди на ґрунті нетерпимості і ненависті. Зараз багато хто стверджує що цей закон антихристиянський, неприйнятний, бо там фігурують такі терміни як, наприклад, гендер. Але навіть наших опонентів цей закон захищатиме, бо за цим законом не можна переслідувати людей і за релігійною, мовною, етнічною ознакою тощо. У формі арт-протесту ми хочемо показати яким важливим для нас є ухвалення цього законопроекту, бо будь-яка людина є носієм якихось ознак, за якими може вчинятися ненависть», – зазначила Уляна Мовчан, правозахисниця, експертка ГО «Інсайт».

Влад Шаст, перформенс-художник, підкреслив, що останні 2 роки карантину вплинули на припинення роботи багатьох закладів, які були місцем тяжіння та безпечним середовищем для представників ЛГБТ спільноти. За його словами, вони залишилися наодинці з несприйняттям у суспільстві і чатіше стали потерпати від проявів ненависті з боку радикально налаштованих елементів.

«Коли на мене зчинили напад – поліцейські, які прибули на місце, вмовляли мене не писати заяву. Я написав заяву, але я не можу нічого добитися. Я хочу щоб цей законопроект прийняли, бо я не відчуваю себе з безпеці. На вулиці мені можуть кричати у слід, можуть мене бити, і розуміти, що за це їм нічого не буде», – поділився він.