Київ, 28 серпня 2015 року – Проект Генерального плану Києва до 2025 року (далі – Генплану) є неприйнятним і має бути відхилений як такий, що протирічить інтересам громади. Таку точку зору під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі висловили представники громадянського суспільства та кілька колишніх очільників столиці.
27 серпня у Київській міській раді відбулись депутатські слухання щодо Генплану. У порядку обговорень були шість питань: 1)про правові розробки Генерального плану міста та його принципові рішення, 2)про збереження історико-культурної спадщини, ландшафту та історико-архітектурного середовища, 3) про забезпечення соціальних нормативів розвитку об’єктів освіти, науки, охорони здоров’я, культури та спорту, 4) про основні напрямки розвитку транспорту та вуличної мережі, 5) про охорону навколишнього середовища та інженерну інфраструктуру, 6) про результати громадських слухань.
Натомість учасники прес-брифінгу зазначили, що ці слухання не можна вважати такими, що відбулися, через присутність ув залі менше 30 депутатів Київміськради, з яких до кінця слухань досиділи лише троє. До того ж їх обурила відсутність мера Віталія Кличка на цьому зібранні.
Що ж до змісту презентованого проекту Генплану столиці, то учасники прес-брифінгу вважають його спробою замаскувати численні порушення, що відбувались й відбуваються досі у містобудівній справі Києва. Серед аргументів на підтримку ініціативи заблокувати ухвалення Генплану учасники прес-брифінгу насамперед зазначають некоректність відомостей щодо земельного фонду столиці, на підставі яких здійснювалося планування.
«Досі ми маємо досить суперечливу інформацію про функціональне призначення земельних ділянок. Це створює підґрунтя для зловживань із земельним ресурсом. За нашими оцінками, різниця у документах щодо тих чи інших ділянок вимірюється тисячами гектарів. Тому ми вимагаємо реалізації права на доступ до публічної інформації і вимагаємо оприлюднення достовірних відомостей», – зазначив Іван Сікора, директор Фундації «Відкрите суспільство».
Володимир Бондаренко, екс-голова Київської міської держадміністрації (березень-квітень 2014 року), деталізував цю проблему. «Ми відмічаємо так звану повзучу експансію на існуючий Генплан, коли своїми рішенням Київрада змінює фрагментарно його шляхом ухвалення так званих детальних планів територій (ДПТ). У процесі ухвалення цих ДПТ змінюється зональність (наприклад, промислова зона на житлову), а це неприпустимо, бо змінюється баланс. Фактично, це є те саме ухвалення нового Генплану, тільки шматочками: з цих ДПТ складуть його як пазл», – зазначив експерт.
Віктор Глеба, екс-заступник головного архітектора Києва, переконаний, що у пропонованому варіанті Генплан столиці, не тільки не вирішуються проблеми, притаманні великому місту, а й навпаки, легалізують утворення нових. «За плановими показниками населення Києва до 2025 року збільшиться на 0,5 млн. людей, на 22 мільйони квадратних метри збільшити новобудови, але при цьому щільність доріг у Києві збільшується лише на 2,5%. Ви уявляєте собі, що це буде?!», – зазначив Віктор Глеба.
Олександр Омельченко , екс-міський голова Києва (1999-2006 роки), зазначив, що наразі діє Генплан столиці-2020, затверджений у 2002 році. З 2011 року цей документ отримав статус безстрокового, що ставить під сумнів доцільність ухвалення нового Генплану. Якщо є потреба, то треба коригувати існуючий.
Зі свого боку Іван Салій, екс-голова КМДА (1992-1993 роки) запропонував повернути дискусію у конструктивне русло. «Наразі вирування пристрастей недоречне. Рішення все одно треба приймати, по Генплану. Чи прийме ця влада, чи інша… Річ у тім, що норми мають виконуватися», – резюмував екс-очільник КМДА.