Для того, щоб територіальні громади могли оперативно надавати підтримку військовим підрозділам на їх запит, держава має створити належне для цього правове поле – відповідні зміни до Бюджетного Кодексу, Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших актів. Такого висновку дійшли учасники третього діалогу «Децентралізація на зв’язку», який відбувся 18 березня в Українському кризовому медіа-центрі.
В обговоренні взяли участь представники Міноборони, Мінфіну, Державної казначейської служби України, Державної аудиторської служби України, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Всеукраїнської Асоціації ОТГ, Асоціації міст України, народні депутати України, голови територіальних громад, військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії України.
Територіальні громади України мають три законодавчо затверджені способи надання допомоги військовим підрозділам. Перший – забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не технікою і не зброєю. Другий – перерахунок коштів до державного бюджету або ж конкретній військовій частині у вигляді субвенції. І третій – купівля військових облігацій. Однак жоден із цих способів не дозволяє громаді оперативно за кошти місцевого бюджету задовольнити запит військової частини і придбати, до прикладу, індивідуальну систему РЕБ чи іншу техніку.
На думку В’ячеслава Негоди, керівника Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, зараз потрібно максимально сприяти тим громадам, які з власної ініціативи проводять оборонні закупівлі, та легалізувати повною мірою таку діяльність. Інші ж можуть безпосередньо перераховувати ці кошти до державного бюджету.
«Не може бути такої ситуації, коли за те, що ти надав допомогу чи щось закупив і передав Збройним силам, навіть із комунального майна, а завтра до тебе приходять представники правоохоронних органів, які, відповідно до законодавства, ставлять просте питання: ти мав на це право?» – говорить В’ячеслав Негода.
Зараз у Верховній Раді зареєстровано сім законопроєктів, які врегульовують певні проблемні моменти надання громадами допомоги для ЗСУ. Але жоден із них, за словами виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, досі не був внесений до порядку денного та, зрештою, й не дасть результату без внесення змін до Бюджетного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Жоден із способів, доступних сьогодні громадам для допомоги ЗСУ, попри свою важливість, не дозволяє це зробити швидко. На цьому наголосив старший сержант Національної гвардії України, голова Вакулівської територіальної громади Дніпропетровської області, член правління Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад Артур Шевцов.
«У першу чергу потрібно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу. Я не мав часу ознайомитися зі всіма законопроєктами, які сьогодні зареєстровані у Верховній Раді й спрямовані на вирішення цієї проблеми. Та якщо ними не пропонуються зміни до Бюджетного кодексу, то який сенс у цих законопроєктах?» – каже військовослужбовець.
У законодавстві України існують деякі обмеження і процедурні питання, які були прийняті ще в мирний час. Ними передбачені процедури проходження всіх етапів надання допомоги, які не дозволяють зараз швидко передати, наприклад, майно, яке потрібне військовослужбовцям.
«Але всі ми маємо розуміти, що є законодавство, якого потрібно дотримуватися, – – сказав заступник голови Державної аудиторської служби України Олександр Шкуропат. – Змінювати та спрощувати його, щоби вся допомога від територіальних громад якнайшвидше доходила до наших захисників».
Аудитори під час контролю в першу чергу враховують об’єктивність, потребу при придбанні чи виділенні коштів військовим формуванням, зазначила директорка Департаменту контролю за місцевими бюджетами Державної аудиторської служби Надія Пустова. А також звертають увагу на наявність таких документів як: рішення сесії, затвердження відповідних програм, звернення військових формувань та акти приймання-передачі.
Голова Держказначейства України Тетяна Слюз пояснила, що Прикінцевими положеннями Бюджетного кодексу органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про спрямування субвенції, яка перераховується до державного бюджету і за рішенням Кабінету Міністрів розподіляється на потреби військових формувань. Друга субвенція – це так званий «соцеконом». І обидві субвенції сьогодні повноцінно працюють.
Водночас ст. 15 Закону «Про оборону України» чітко звужує діяльність виконавчих комітетів місцевих органів самоврядування щодо територіальних та добровольчих формувань до тих, які перебувають лише на їхніх територіях. Тому перш ніж готувати зміни до Бюджетного кодексу, на думку Тетяни Слюз, потрібно синхронізовано вносити їх й у інші закони, які впливають на механізм надання допомоги військового призначення громадами.
Через відсутність законодавчого регулювання, органи місцевого самоврядування здійснюють допомогу ЗСУ, постійно ризикуючи отримати кримінальні провадження. І без внесення змін до Бюджетного кодексу та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» проблеми триватимуть. Саме тому прийняття парламентом застряглих на виході законопроєктів, які врешті владнають всі спірні питання, дуже важливе і нагальне.
«Зараз при Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України почали роботу галузеві комісії. У комісії (комісія «Добре врядування» – ред.), яку я очолюю, провели опитування, за результатами якого питанням номер один є підтримка ЗСУ з боку органів місцевого самоврядування, – розповів народний депутат України Віталій Безгін. – З’ясуймо, скільки часу займає процедура через субвенцію: від звернення до отримання підтримки конкретною бригадою. Щонайменше півроку. Може, через півроку, хоч це й сумно прозвучить, вже не буде кому допомагати, враховуючи те, що відбувається на деяких ділянках фронту?»
Віталій Безгін стверджує, що позиція бюджетного комітету ВРУ йому відома: «Стартуємо, проходимо закон про місцеве самоврядування. Одразу після цього вони випускають законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу. Це нормальний алгоритм дій».
Тож чи потрібно державі, щоби органи місцевого самоврядування максимально були залучені в допомогу? Адже територіальні громади сьогодні можуть досить ефективно та оперативно допомагати армії в частині закупівлі не стратегічних видів озброєння та інших потрібних речей – автомобілів, одягу, запчастин тощо.
Учасники третього діалогу «Децентралізація на зв’язку» зійшлися на тому, що для подальшої ефективної підтримки громадами Збройних сил потрібно якнайшвидше винести на розгляд парламенту законопроєкти, які врегулюють спірні питання та зроблять механізм надання допомоги простішим, чітким та прозорим. У цьому зацікавлені і військовослужбовці, і самі територіальні громади. Завдяки внесенню змін до Бюджетного кодексу, Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших актів необхідне обладнання, закуплене з місцевих бюджетів, потраплятиме за кінцевим призначенням за лічені дні чи тижні. А підстав для постійних перевірок громад і звинувачень у порушеннях чинного законодавства буде значно менше.
***
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) – це дев’ятирічна програма, що виконується Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма DOBRE тісно співпрацює зі 100 територіальними громадами (ТГ) у десяти областях України, щоб допомогти їм реалізувати переваги та справитися із викликами, які приносить децентралізація. Програма DOBRE надає технічну та матеріальну підтримку ТГ задля допомоги їм здійснювати урядування відкрито та підзвітно; відповідати на потреби громадян; підтримувати активну залученість громадян до прийняття рішень та вироблення політик.
Підтримка з боку Програми DOBRE враховує низку секторів: стратегічне планування; просторове планування; фінансове управління; надання муніципальних послуг; місцевий економічний розвиток; зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування; практики доброго урядування; а також гендерно орієнтовані та молодіжні політики. Упродовж 2022-2025 років Програма DOBRE співпрацюватиме напряму із щонайменше з 60 ТГ України, аби допомогти їм подолати наслідки війни, відновити та відбудувати, і продовжувати їхню траєкторію позитивного та сталого розвитку. Партнерами Глобал Ком’юнітіз у консорціумі виконавців Програми DOBRE є Український кризовий медіа-центр (УКМЦ), Фонд розвитку місцевої демократії ім. Єжи Регульського (FSLD/FRDL), та Малопольська школа публічної адміністрації при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща.