Menu

Україна фактично визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Тепер це потрібно зробити у юридичній площині – експерти

Збройний конфлікт на території України: шлях до Гааги. УКМЦ, 7 грудня  2015

WATCH IN ENGLISH

Київ, 7 грудня 2015 року – Україна по суті визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Тепер країна має стати повноцінною учасницею Римського статуту і отримати усі права, які він надає державі, яка його ратифікувала. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявив Микола Гнатовський, провідний радник з конституційних питань Democracy Reporting International. «Наприклад, йдеться про право ініціювати розгляд справи у суді, чого держави-не учасниці не мають. Наша декларація, що ми просимо офіс прокурора розглянути події, що відбуваються на території України, це просто прохання», – пояснив Микола Гнатовський. Тобто прокурор може порушити справу лише з власної ініціативи. Крім того, держава-учасниця може ініціювати розгляд справ й щодо інших держав.

Представник Democracy Reporting International розповів, що Конституційний Суд 2001 року визнав Статут Міжнародного кримінального суду таким, що не відповідає Конституції України. Та попри це, Угода про асоціацію між ЄС та Україною містить положення, що зобов’язує Україну забезпечити ратифікацію Римського статуту та співпрацю з МКС. Висновок Конституційного Суду від 2001 року вимагає внесення відповідних змін до Конституції перед тим, як можна буде ратифікувати Римський статут. Хоча дві декларації, зроблені Україною щодо визнання дії Римського статуту у конкретних випадках безперечно заслуговують на позитивну оцінку, багато серйозних юридичних питань можна врегулювати тільки після ратифікації Римського статуту Верховною Радою, зауважив Микола Гнатовський. Конституційна Комісія України розробила необхідні зміни, які здобули позитивну оцінку Венеціанської Комісії. Разом з тим, викликає занепокоєння те, що нещодавно поданий Президентом України до Верховної Ради проект змін до Конституції передбачає трирічне відтермінування набрання чинності відповідного положення. «І постає питання навіщо це робити? […] Очевидно, що немає розуміння, що таке відкладання ратифікації після того, як ми визнали юрисдикцію суду цими спеціальними деклараціями, не має практичного сенсу, тобто ми нічого не виграємо,натомість лише підірвемо ставлення і довіру до нас», – заявив пан Гнатовський.

За словами Станіслава Шевчука, судді Конституційного Суду України, доктора юридичних наук і професора, є очевидним, що для міжнародної юрисдикції постане питання аналізу дій сусідньої держави, як участь у міжнародному конфлікті, це злочин війни, і це підпадає під юрисдикцію трибуналу МКС. І у цьому аспекті Україна має бути послідовною. «З точки зору верховенства права, яке задекларувала Україна після Майдану, те, що ми будуємо правову державу, ми не можемо на 180 градусів варіювати», – зауважив він, бо верховенство права стоїть над політикою і найбільше цінується міжнародна довіра одне до одного. «Народ України вимагає розслідування злочинів на Майдані, притягнення до відповідальності за анексію Криму і розслідування воєнних злочинів, які відбуваються на Донбасі, тому такі зміни до Конституції є важливими», – підкреслив Станіслав Шевчук.

73% відсотки опитаних громадян виступили за залучення Міжнародного кримінального суду для розслідування воєнних злочинів, вчинених на Донбасі. Такі дані соціологічного дослідження, проведеного у червні 2015 року Amnesty International, озвучила виконавчий директор цієї організації в Україні Тетяна Мазур. І ця думка українського народу має бути сигналом для влади. «Затягувати [ратифікацію – прим.УКМЦ] на три роки з незрозумілих причин, і не озвучувати ці причини, я вважаю, є недопустимим», – заявила Тетяна Мазур. Головне, за її словами, мати політичну волю на внесення відповідних змін до Конституції, а відтермінування назвала дивним та алогічним кроком. Ратифікація Римського статуту є важливою навіть з огляду на те, що приєднання до МКС, що зробили вже 123 країни світу, є своєрідним клубом держав, які поважають міжнародне право. Серед країн Ради Європи, що не приєдналися до МКС, Росія, Азербайджан, Вірменія та Молдова. Крім того, ратифікація дала би змогу Україні також «зробити власний внесок до подолання безкарності за найстрашніші злочини, вчинені не тільки в Україні, а й в інших країнах світу», і зміцнить сам МКС, адже нині йому бракує потужності для розгляду великої кількості міжнародних справ.

Людмила Сугак, начальник відділу співробітництва з міжнародними організаціями Міністерства юстиції України, додала, що ратифікація Римського статуту також вимагає значних дій у законодавчій площині, потрібна гармонізація українського законодавства з міжнародним, над чим нині працює Мінюст. «Враховуючи всі аргументи у нас немає альтернативи ратифікації статуту», – зазначила Людмила Сугак.

Говорячи про перспективи розгляду в МКС українських питань, Микола Гнатовський припустив,що коли справа збройного конфлікту в Україні дійде до розгляду в міжнародній судовій установі, вона може кваліфікуватися одночасно у двох площинах. Принаймні до такої думки схильна більшість фахівців, переконує пан Гнатовський. «Цей конфлікт кваліфікується і як не міжнародний – у парі взаємодії «Україна – збройні групи, які воюють проти України, що самі себе називають «ДНР», «ЛНР» і так далі, і як міжнародний, у парі «Україна – Російська Федерація», – заявив він. Бо, по-перше, РФ несе відповідальність за дії цих груп, по-друге, точно існує міжнародний збройний конфлікт між Україною і Росією, у силу факту окупації АР Крим. «Окупація, яка навіть не зустрічає збройного спротиву, має підстави кваліфікувати ситуацію як міжнародний збройний конфлікт за Женевськими конвенціями 1949 року», – заявив пан Гнатовський. Додатковим аргументом в ситуації з анексією є питання переселенців, зокрема етнічного населення – кримських татар, що підпадає під юрисдикцію МКС, додав Станіслав Шевчук.