Menu

У вересні у Києві вшанують 75 річницю трагедії Бабиного Яру – організатори

Київ, 1 липня 2016 року – У вересні у Києві вшанують 75-ту річницю трагедії Бабиного Яру. Програма вшанування складатиметься з чотирьох компонентів. Це – молодіжний форум, публічний науковий симпозіум, презентація проекту меморіального простору «Бабин Яр» на Дорогожичах та концерт, що пройде 29 вересня в Оперному театрі у Києві. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Пол Роберт Маґочій, член ради директорів ініціативи «Українсько-єврейська зустріч», координатор проекту.

Павло Гунька, оперний співак, художній директор проекту «Українська мистецька пісня», головуючий меморіального концерту, розповів, що виступ в Опері планують зробити у вигляді «драматичного концерту». «Буде багато руху, аудиторію будуть запрошувати брати участь у цій події. Буде безпосередній контакт з публікою, її запросять реагувати на ці емоції», – пояснив пан Гунька. Він розповів, що планують виконати реквієми Станкевіча та Брамса. За його словами, це – не сумні твори, вони «стверджують надію». «Я погодився взяти участь у цій події, бо бачу, що Україна поступово стає дорослою нацією. Вона приймає, що всі ці звірства мали місце на її землі. Великій Британії зайняло 200 років визнати работоргівлю на своїй території, Україні – всього 25 років аби визнати, що геноцид євреїв відбувався на її землі. Я аплодую їй за це», – заявив він.

Доктор Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» і музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні», головуючий молодіжної програми, повідомив, що на молодіжний форум приїде кілька сотень молодих активістів з США, Канади та Європи. «Ми будемо з’ясовувати питання історичної пам’яті без якої неможливо усвідомити сьогодення та думати про майбутнє. Це важливо для молодої генерації, яка буде це майбутнє облаштовувати. Ми також будемо обговорювати питання взаємодії різних етнічних спільнот, культури, політики, філософії тощо», – пояснив він. За словами пана Щупака, учасників відбирають за творчими та науковими конкурсами, лідерів громадських організацій, яких рекомендують професори та експерти, ті що беруть участь в освітніх проектах. Крім того усі бажаючі можуть написати мотиваційний лист та пояснити, чому вони хочуть взяти участь.

Доктор Людмила Гриневич, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, головуюча Публічного Симпозіуму, співредактор меморіальної книги, розповіла, що науковий симпозіум відбудеться 26-28 вересня. Участь в експертному обговоренні візьмуть не тільки історики, але й політологи, мистецтвознавці, літературознавці, філософи з різних країн світу.

Доктор Владислав Гриневич, старший науковий співробітник відділу єврейської історії та культури Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України, редактор меморіальної книги, зазначив, що книга матиме як історичний контекст, так і розкриватиме питання, яке місце Бабин Яр має у політиці пам’яті. «Пам’ять про Бабин Яр – важлива для формування української ідентичності. Без вміщення в українську свідомість Голокосту і його символу – Бабиного Яру – годі й намагатися увійти в Європейську родину», – переконаний пан Гриневич.

Віталій Нахманович, відповідальний секретар Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, додав, що за результатами архітектурного конкурсу ідей на упорядкування меморіального парку «Бабин Яр» представлять сім найкращих проектів. Усі охочі зможуть познайомитися з ними в Українському Домі. 28 вересня відбудеться презентація трьох найкращих робіт за участі їх авторів. Це – часники зі Словенії, США та команда з Франції та Колумбії.

За всіма питаннями звертайтеся до Наталії Федущак, директора з комунікації ініціативи «Українсько­-єврейська зустріч»:nfeduschak@hotmail.com

Читайте також:

«Українсько-Єврейська зустріч» ініціює конкурс архітектурних проектів для парку Бабин Яр – Адріан Каратницький

Меморіальний парк «Бабин Яр» має створити інфраструктуру пам’яті про жертв нацистської окупації – Володимир В’ятрович